Ухвала суду № 141064988, 30.10.2026, Володимирський міський суд Волинської області (до 25.04.2025 - Володимир-Волинський міський суд Волинської області)

154/4572/26

1-кс/154/947/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2026 року м.Володимир

Володимирський міський суд Волинської області у складі:

слідчого судді ОСОБА_1

з участю секретаря судових засідань ОСОБА_2

прокурора: ОСОБА_3

представника власника майна: ОСОБА_4 ( в режимі відеоконференції)

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Володимирського РВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_5 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12026030510000503, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.10.2026 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.246 КК України, -

встановив:

27 жовтня 2026 року слідчий СВ Володимирського РВП ГУ НП у Волинській області ОСОБА_5 за погодженням з прокурором Володимирської окружної прокуратури ОСОБА_3 звернулась до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №12026030510000503, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.10.2026 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.246 КК України.

Клопотання обґрунтовує наступним.

СВ Володимирського РВП ГУНП у Волинській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.10.2026 року за №12026030510000503 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.246 КК України.

21.10.2026 року начальником відділу ПЗФ лісів та рослинного світу Державної екологічної інспекції у Волинській області ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 житель АДРЕСА_1 , на території лісового масиву квартал 4 виділ 2 поблизу с. Ліски Володимирського району, який на праві користування належить ТзОВ "Прогрес", загальною площею 2,3 га, було виявлено факт порушення видачі лісового квитка на санітарну порубку, а саме при огляді вказаної території відсутні ознаки стихійного лиха, виявлено лише близько 10 вітрувальних дерев, а також відсутні маркування на деревах, які відведені для рубки, тим самим вчинили замах на незаконну порубку дерев.

27.10.2026 СВ Володимирського РВП ГУНП у Волинській області відомості за даним фактом були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026030510000503 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1, ст. 246 КК України.

У ході досудового розслідування кримінального провадження встановлено, що лісництву ТЗОВ «Прогрес» на 2026 рік видано лісорубні квитки №920260910-000198 на проведення суцільних санітарних рубок та вибіркових санітарних рубок на території підпорядкованих лісництв, при цьому станом на даний час проведення вказаних рубок не розпочато.

Разом з тим, у ході проведення слідчих дій та аналізу матеріалів лісовпорядкування встановлено відомості, які свідчать про порушення вимог лісового законодавства при відведенні дерев у санітарні рубки, а саме не відповідності дерев категоріям санітарного стану.

У зв`язку з вказаним вище, 26.10.2026 в рамках даного кримінального провадження було проведено огляд у кварталі 4 виділі 2 лісництва ТзОВ «Прогрес», під час огляду зазначеної лісової ділянки за участю начальника відділу ПЗФ, лісів та рослинного світу державної екологічної інспекції у Волинській області ОСОБА_6 , начальника відділу міжрайонного оперативного контролю державної екологічної інспекції у Волинській області ОСОБА_7 встановлено, що відповідно до лісорубного квитка №20260910-000198 на вказаній ділянці відведено вибіркову санітарну рубку, при цьому дерев які були б відведені під санітарну рубку (ознаки клеймування, маркування) під час огляду не виявлено.

Встановлені обставини свідчать про безпідставне включення частини здорових дерев до рубки, що вказує на порушення порядку призначення та відведення вибіркової санітарної рубки.

Враховуючи вищевказане, лісова ділянка кварталу 4 виділу 2 лісництва ТзОВ «Прогрес» разом із наявними на ній ростучими деревами є безпосереднім джерелом відомостей про обставини кримінального правопорушення та відповідають критеріям речових доказів відповідно до ст. 98 КПК України.

У разі проведення рубки буде втрачено можливість проведення повторних оглядів, контрольних обстежень із залученням спеціалістів та проведення судових експертиз, що унеможливить встановлення фактичних обставин кримінального правопорушення.

Таким чином, невжиття заходу забезпечення у вигляді арешту створює ризик знищення речових доказів та унеможливлює досягнення завдань кримінального провадження.

Тобто, в ході досудового розслідування виникла необхідність у накладенні арешту на частину земельної ділянки площею 2,30 га (квартал 4, виділ 2), якій присвоєно ідентифікаційний номер 1675380 та яка перебуває у праві користування в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Прогрес», із забороною користування, розпорядження та відчуження зазначеної земельної ділянки та розташованих на ній лісових насаджень, зокрема встановити заборону на проведення будь-яких видів рубок на вказаній ділянці, заготівлі деревини, транспортування, вивезення та реалізацію деревини, виконання будь-яких лісогосподарських робіт, які можуть призвести до зміни стану деревостану.

Ініціювання питання арешту вказаної лісової ділянки- кварталу 4 виділу 2 площею 2,3 га лісництва ТЗОВ «Прогрес» як єдиного об`єкту нерухомого майна та природного комплексу зумовлене тим, що саме в її межах містяться речові докази (24 дерева породи сосна, які безпідставно включені до рубки та не відповідають критеріям санітарного стану деревостану, визначеним вимогами лісового законодавства), що мають значення для кримінального провадження, а збереження їх у первинному стані є необхідним для проведення слідчих (розшукових) дій та судових експертиз.

Застосування заходів забезпечення кримінального провадження шляхом накладення арешту на земельну ділянку та лісові насадження, які наявні на земельній ділянці, обумовлено запобіганням можливості їх знищення, псування. Незастосування арешту унеможливить виконання завдання кримінального провадження.

Просила накласти арешт на частину земельної ділянки площею 2,30 га (квартал 4, виділ 2), яка перебуває у праві користуванні в Товаристві з обмеженою відповідальністю. «Прогрес» (код. ЄДРПОУ: 03735110), із забороною користування, розпорядження та відчуження. зазначеної земельної ділянки та розташованих на ній лісових насаджень, зокрема встановити заборону на проведення будь-яких видів рубок на вказаній ділянці, заготівлі деревини, транспортування, вивезення та реалізацію деревини, виконання будь-яких лісогосподарських робіт, які можуть призвести до зміни стану деревостану.

В судове засідання для участі у розгляді даного клопотання слідчий ОСОБА_5 не з`явилась, подала слідчому судді заяву про розгляд клопотання у її відсутності, просить клопотання задовольнити з викладених підстав.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання слідчого підтримав, просив його задовольнити з підстав, викладених слідчим.

Представник власника майна адвокат ОСОБА_4 заперечив проти задоволення даного клопотання повністю, покликаючись на обставини, викладені ним у письмових запереченнях.

Слідчому судді пояснив, що ТОВ «Прогрес» орендує земельну ділянку площею 37,3288 га. Власником земельної ділянки є держава в особі Волинської ОДА. Відповідно до ч. 5 ст. 17 Лісового кодексу України на Товариство як лісокористувача поширюються права та обов`язки постійних лісокористувачів. Цільове призначення: 09.01 Для ведення лісового господарства і пов`язаних з ним послуг. Категорія земель: Землі лісогосподарського призначення. Вказана в клопотанні земельна ділянка площею 2,30 га (квартал 4, виділ 2) не ідентифікована слідчим. Не вказано способу визначення її меж. На тій ділянці, яка планувалася під вибіркову рубку здійснено відведення і таксацію лісосіки, що підтверджується Нумераційною відомістю (копія додається). Дерева позначені згідно з вимогами нормативно-правових актів (фарбою, проставлені номерні клейма). Твердження про зворотне не відповідає дійсності. Огляди місця події проведено на земельній ділянці, що перебуває у користуванні товариства, тобто в іншому володінні особи в розумінні ч. 2 ст. 233 КПК України. Представники Товариства до участі в огляді не залучалися. Товариство не надавало добровільної згоди на проведення огляду на орендованій земельній ділянці площею 37,3288 га, а з клопотання не вбачається наявності відповідної ухвали слідчого судді.

Огляд 21.10.2026 проведено до внесення відомостей до ЄРДР за відсутності невідкладності, якої вимагає ч. З ст. 214 КПК України (рубка не велася, загрози втрати слідів не існувало), а також без понятих, участь яких в огляді іншого володіння особи є обов`язковою відповідно до абз. 2 ч. 7 ст. 223 КПК України. Ці обставини ставлять під сумнів допустимість отриманих відомостей і не дозволяють покладати їх в обгрунтування втручання у права Товариства. Окрім цього, начальник відділу Державної екологічної інспекції у Волинській області ОСОБА_6 є заявником у цьому провадженні, особою, яка проводила перевірку, за результатами якої внесено відомості до ЄРДР, і водночас був залучений до огляду 21.10.2026 як спеціаліст.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 КПК України у взаємозв`язку з п. 1 ч. 1 ст. 77 КПК України спеціаліст не має права брати участь у провадженні, якщо він є заявником; за ч. 2 ст. 79 КПК України - якщо він проводив перевірку, матеріали якої використовуються у провадженні. Таким чином, його висновки не можуть вважатися об`єктивними.

Зазначає також, що відсутні належні та допустимі докази щодо вчинення кримінального правопорушення.

Відповіднодо п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обгрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходу забезпечення.

Правова, підстава для арешту майна є першою обставиною, яку слідчий суддя зобов`язаний врахувати (п. 1 ч.2 ст.173 КПК України).

Об`єктивна сторона кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України, полягає у незаконній порубці дерев або чагарників у лісах, що заподіяла істотну шкоду.

Пленум Верховного Суду України у п. 9 постанови від 10.12.2004 Ме17 «Про судову практику у справах про злочини та інші правопорушення проти довкілля» роз`яснив, що відповідальність за ст. 246 КК України настає, коли порубка здійснювалася з порушенням нормативних актів, які регулюють порядок порубки, та за умови заподіяння істотної шкоди.

У цьому провадженні порубки не було. У клопотанні чітко зазначено, що проведення рубок за лісорубним квитком «станом на даний час не розпочато».

Протоколи огляду від 21 та 26 жовтня 2026 року не фіксують жодного пня, зрізаного чи пошкодженого дерева, заготовленої деревини, техніки чи знарядь рубки. Шкоди, тим більше істотної, не встановлено і не обчислено.

Кваліфікація як замаху (ч. 1 ст. 15 КК України) також безпідставна. Замахом є вчинення особою з прямим умислом діяння, безпосередньо спрямованого на вчинення кримінального правопорушення. Таке діяння у матеріалах відсутнє. Товариство лише отримало спеціальний дозвіл і не розпочало жодних дій з рубки.

Вибіркова санітарна рубка у кварталі 4 виділі 2 (ідентифікаційний номер ділянки НОМЕР_1 , площа 2,30 га, сосна) проводиться на підставі спеціального дозволу - лісорубного квитка №е 20260910-000198, виданого на підставі Переліку заходів з поліпшення санітарного стану лісів на 2026 рік зі строком заготівлі до 31.12.2026.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 Лісового кодексу України спеціальне використання лісових ресурсів проводиться за спеціальним дозволом - лісорубним квитком. Підстави анулювання такого дозволу вичерпно визначені ч. 10 ст. 69 Лісового кодексу України. Квиток не анульовано і він є чинним.

Згідно з абз. 6, 7 п. 5 Санітарних правил в лісах України (затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 27 липня 1995 року №555 у редакції постанови від 26 жовтня 2016 року №756) перелік заходів з поліпшення санітарного стану лісів погоджується державним спеціалізованим лісозахисним підприємством і територіальним органом Держлісагентства, а ділянки включаються до нього на підставі акта лісопатологічного обстеження.

Аргументи клопотання про відсутність «ознак стихійного лиха» не свідчать про незаконність рубки. Згідно з п. б та п. 12 Санітарних правил санітарні рубки призначаються не лише внаслідок стихійного лиха, а й у насадженнях, ушкоджених шкідниками, хворобами лісу, пожежами, внаслідок інших небезпечних подій вибіркові санітарні рубки проводяться шляхом вилучення сухостійних, відмираючих і дуже ослаблених дерев. Більше того, заявник сам підтвердив наявність на ділянці близько 10 вітровальних дерев, а в протоколі огляду від 21.10.2026 зазначено про ознаки старіння дерев. Відповідно до п. 16 Санітарних правил у насадженнях, пошкоджених вітром, насамперед призначаються для рубки дерева з поваленими, зламаними, нахиленими стовбурами та підірваним корінням.

Питання відповідності окремих дерев категоріям санітарного стану є предметом державного нагляду (контролю), який згідно з п. 44 Санітарних правил здійснює Держекоінспекція, та адміністративних процедур щодо спеціального дозволу (ч. 7, 10 ст. 69 Лісового кодексу України). Навіть за наявності у контролюючого органу зауважень до відведення дерев, вони не утворюють складу кримінального правопорушення до моменту фактичної незаконної порубки, що заподіяла істотну шкоду.

Окрім цього вказує, що земельна ділянка площею 2,30 га сама по собі не є ані знаряддям, ані предметом кримінально протиправних дій і не зберегла жодних слідів правопорушення, якого, як зазначено вище, не вчинено. Ростучі дерева не є «слідами» порубки, якої не було.

Доводи клопотання про те, що на ділянці містяться «24 дерева породи сосна, які безпідставно включені до рубки», не підтверджені жодним доданим документом.

Ні протокол огляду від 21.10.2026, ні протокол огляду від 26.10.2026, ні протокол допиту свідка ОСОБА_6 не містять відомостей про 24 сосни: не зазначено їх номерів, координат, діаметрів, категорій стану, немає переліку чи схеми розташування.

Отже, слідчий просить арештувати не індивідуально визначені речові докази, а всю ділянку разом з усіма насадженнями (межі якої в клопотанні не визначені), не довівши, які саме об`єкти і чому мають доказове значення.

Фототаблиця до протоколу огляду від 21.10.2026 містить лише фотографії загального вигляду лісового масиву, жодне дерево на них не індивідуалізоване.

Аналогічний підхід застосовують апеляційні суди в судовій практиці.

Згідно з пп. 2, 3 ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні мають бути зазначені перелік і види майна, а також документи, які підтверджують право власності на нього, або конкретні факти і докази володіння, користування чи розпорядження ним.

Слідчий просить арештувати «частину земельної ділянки». Проте відповідно до ч. 9 ст. 79-1 Земельного кодексу України земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування та державної реєстрації права на неї; частина земельної ділянки (поза випадками суборенди і сервітуту) самостійним об`єктом прав не є. Кадастровий номер, межі та координати цієї «частини» у клопотанні не наведено. Зазначений ідентифікаційний номер 1675380 є номером лісової ділянки в лісорубному квитку, а не кадастровим номером земельної ділянки.

Документів, що підтверджують речові права на ділянку (витяг з Державного земельного кадастру, Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, державний акт тощо), до клопотання не додано.

Посилання на те, що «у разі проведення рубки буде втрачено можливість» проведення оглядів і експертиз, є припущенням. Лісорубний квиток виданий на початку вересня 2026 року; за цей час Товариство рубку не розпочинало, що визнає і сам слідчий. Даних про будь-які дії Товариства, спрямовані на знищення чи зміну стану насаджень, немає.

Крім того, стан ділянки вже двічі зафіксовано слідчим із застосуванням технічних засобів (фотоапарат, відеокамера) за участю працівників Держекоінспекції.

Документи, які мають значення для оцінки обгрунтованості санітарної рубки (Перелік заходів з поліпшення санітарного стану лісів на 2026 рік, акти лісопатологічного обстеження, матеріали відведення лісосіки, нумераційна відомість дерев, план лісосіки), можуть бути отримані без арешту майна в порядку, передбаченому КПК України.

Слідчий просить не обмежити рубку окремих дерев, а заборонити на всій ділянці будь-які лісогосподарські роботи на невизначений строк. Така заборона фактично анулює чинний лісорубний квиток поза встановленою законом процедурою (строк заготівлі спливає 31 грудня 2026 року) і позбавляє Товариство можливості виконувати обов`язки лісокористувача (ч. 5 ст. 17 Лісового кодексу України).

Йдеться про хвойне (соснове) насадження, в якому наявні вітровальні дерева.

Санітарні правила вимагають відбирати пошкоджені дерева для рубки до масового заселення їх стовбуровими шкідниками (п. 14), першочергово вилучати свіжо заселені шкідниками дерева (п. 17), а видалення позалісосічної захаращеності у хвойних лісах здійснювати позачергово (абз. З п. 35). Заборона «будь-яких лісогосподарських робіт» унеможливить виконання цих вимог і створить ризик виникнення осередків шкідників та пожежної небезпеки, тобто реальної шкоди лісу, якої клопотання нібито прагне запобігти.

Вважає, що клопотання не доводить ні обгрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, ні відповідності майна критеріям ст. 98 КПК України, ні наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 170 КПК України, ні пропорційності заявленого втручання.

Предмет арешту не визначено належним чином, а документи про права на майно не додано.

Просить відмовити в задоволенні клопотання з вказаних підстав.

З`ясувавши думку прокурора та представника власника майна, перевіривши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Слідчий суддя, вирішуючи питання про накладення арешту майна, позбавлений права вирішувати питання щодо законності підозри, доведеності винуватості особи чи кваліфікації дій за нормами КК України.

З огляду на доводи слідчого, викладені у тексті клопотання, позицію прокурора та заперечення сторони захисту, з урахуванням наявних у матеріалах клопотання доказів, слідчий суддя приходить до висновку, що в задоволенні клопотання слідчого слід відмовити, оскільки клопотання не доводить ні відповідності майна критеріям ст. 98 КПК України, ні наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 170 КПК України, ні пропорційності заявленого втручання, предмет арешту не визначено належним чином, а документи про права на майно слідчим не додано.

Окремо слідчий суддя звертає увагу на порушення, допущені слідчим під час складання протоколів огляду місця події як від 21.10.2026 року з фототаблицями, який є очевидно недопустимим доказом у справі через допущені у ньому порушення вимог закону щодо форми та змісту, та протоколу огляду місця події від 26.10.2026 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 131-132,170-171 КПК України, слідчий суддя -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні клопотання слідчого СВ Володимирського РВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_5 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12026030510000503, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.10.2026 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.246 КК України відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її постановлення.

Повний текст ухвали слідчого судді складено 30 жовтня 2026 року.

Слідчий суддя: ОСОБА_8