Постанова № 14106463, 10.01.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

10 січня 2011 року 08:55 № 2а-12922/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

Головуючого - судді Дегтярьової О.В.,

при секретарі судового засіданні Безсчасній Я.С.,

за участю представників:

позивача Пилипенка Ю.В. (довіреність від 15.11.2010р. № 132),

відповідача Чирви Д.О. (довіреність від 30.12.2009р. № 7868/9/10-008),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпро-Вікторія»

доДержавної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва

провизнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 27 квітня 2009 року № 0004052305, -

В С Т А Н О В И В:

07 вересня 2010 року до Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось ТОВ «Дніпро-Вікторія»з позовом до ДПІ у Оболонському районі м. Києва про визнання визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 27 квітня 2009 року № 0004052305.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що порушення, встановлені в ході перевірки, не відповідають дійсності, а тому застосування до нього спірним рішенням штрафних (фінансових) санкцій є протиправним.

Відповідач по справі проти позовних вимог заперечував, подав письмові заперечення. В обґрунтування заперечень посилався на те, що порушення, встановлені в акті перевірки, не були спростовані позивачем, а тому застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій спірним рішенням є правомірним.

У судових засіданнях представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судових засіданнях заперечував проти позовних вимог та просив відмовити в їх задоволенні.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення справи по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

15 квітня 2009 року ДПІ у Соломянському районі м. Києва провела перевірку за дотриманням субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій Букмекерської контори, що розташована за адресою: м. Київ, п-т. Повітрофлотський, 18/2 та належить ТОВ «Дніпро-Вікторія», за результати якої було складено акт.

В ході перевірки було встановлено незабезпечення зберігання в господарській одиниці останньої використаної книги обліку розрахункових операцій та контрольних стрічок, друкованих на реєстраторі розрахункових операцій, протягом встановленого терміну. Не забезпечено зберігання в господарській одиниці на місці проведення розрахунків останньої довідки про опломбування РРО або їх копії. Не забезпечено щоденне друкування фіскальних звітних чеків на РРО (Z-звіт № 1294 за 25 квітня 2008 року та Z-звіт № 1516 за 04 грудня 2008 року).

На підставі вищевикладеного в акті перевірки було зроблено висновок про порушення позивачем п. 3, п. 6, п. 9, п. 10 ст. 3, ст. 7, ст. 8 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Акт перевірки був підписаний касиром ОСОБА_4 без зауважень.

27 квітня 2009 року ДПІ у Оболонському районі м. Києва на підставі вказаного акта перевірки прийняла рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, яким згідно з п. 3, п. 4, п. 5 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»застосувала до ТОВ «Дніпро-Вікторія»суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1190, 00 грн. (340, 00 грн. на підставі п. 3 ст. 17, 680, 00 грн. на підставі п. 4 ст. 17, 170, 00 грн. на підставі п. 5 ст. 17).

Вказане рішення було оскаржено позивачем в адміністративному порядку, за наслідками якого, зокрема ДПА України рішенням від 05 жовтня 2009 року № 9919/6/25-0415 скаргу позивача залишила без задоволення, а спірне рішення без змін.

Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР (в редакції на момент спірних правовідносин) (далі Закон № 265/95-ВР) визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Відповідно до п. 6, п. 10 ст. 3 Закону № 265/95-ВР субєкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобовязані забезпечувати зберігання використаних книг обліку розрахункових операцій; друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) контрольні стрічки і забезпечувати їх зберігання протягом трьох років.

Зазначені вимоги Закону № 265/95-ВР кореспондуються із відповідними вимогами п. 7.2 розділу 7 Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01 грудня 2000 року № 614, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 лютого 2001 року за № 106/5297, відповідно до якого субєкт господарювання повинен забезпечити зберігання у господарській одиниці (депо) довідки про реєстрацію книги обліку розрахункових операцій та останньої використаної книги ОРО, а також вимогами абзацу другого п. 4.6 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01 грудня 2000 року № 614, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 лютого 2001 року за № 107/5298, відповідно до якого субєкт господарювання повинен забезпечити ведення в установленому порядку поточної, а також зберігання у господарській одиниці останньої використаної книги обліку розрахункових операцій, зареєстрованої на РРО, та використаних контрольних стрічок за останні 3 робочих дні, за винятком обєктів виїзної торгівлі та пересувної торговельної мережі.

Відповідно до Методичних рекомендацій щодо оформлення матеріалів перевірок за дотриманням субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торговий патентів і ліцензій, затверджених наказом ДПА України від 12 серпня 2008 року № 534, акт перевірки - це службовий документ, який підтверджує факт проведення перевірки і є носієм доказової інформації про виявлені порушення (або їх відсутність) вимог чинного законодавства зазначеними субєктами.

З акта перевірки від 15 квітня 2009 року, який був підписаний представником позивача без зауважень, зокрема пунктів 2.1.6, 2.1.9, вбачається, що під час перевірки було встановлено не забезпечення зберігання останньої використаної КОРО та використаних контрольних стрічок в господарській одиниці позивача.

Доводи позивача в обґрунтування позовних вимог встановлені порушення не спростовують.

Пунктом третім ст. 17 Закону № 265/95-ВР передбачена відповідальність до субєктів підприємницької діяльності за не зберігання книг обліку розрахункових операцій чи розрахункових книжок протягом встановленого терміну у вигляді фінансовий санкцій в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За невиконання друку контрольної стрічки або її незберігання протягом встановленого терміну пунктом пятим ст. 17 Закону № 265/95-ВР передбачена відповідальність у вигляді фінансових санкцій в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З огляду на викладене, судом визнається правомірним застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 680, 00 грн. спірним рішенням на підставі п. 3, п. 5 ст. 17 Закону № 265/95-ВР.

Згідно з п. 9 ст. 3 Закону № 265/95-ВР субєкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобовязані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.

Абзацом двадцять другим ст. 2 Закону № 265/95-ВР передбачено, що фіскальним звітним чеком визнається документ установленої форми, надрукований реєстратором розрахункових операцій, що містить дані денного звіту, під час друкування якого інформація про обсяг виконаних розрахункових операцій заноситься до фіскальної памяті.

З Книги обліку розрахункових операцій № 2654002918р/5 від 28 грудня 2007 року, яка перевірялась в ході перевірки (п. 2.1.3 акта перевірки від 15 квітня 2009 року) та була оглянута судом в судовому засіданні, вбачається, що відповідні фіскальні звітні чеки № 1294 за 25 квітня 2008 року та № 1516 за 04 грудня 2008 року, роздруковані і підклеєні на відповідних сторінках Розділу 1 «Фіскальні звітні чеки»книги, та записи за цими чеками зроблені в Розділі 2 «Облік руху готівки та сум розрахунків»відповідно до вимог п. 7.5 розділу 7 Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01 грудня 2000 року № 614, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 лютого 2001 року за № 106/5297, копії відповідних сторінок залучені до матеріалів справи. При цьому судом враховується те, що роздрукування зазначених чеків № 1294 за 25 квітня 2008 року та № 1516 за 04 грудня 2008 року відбулось із закінченням контрольної стрічки та виходом з ладу принтера відповідно, що підтверджується самими чеками та записом під номером 9 в Розділі 4 «Облік ремонтів, робіт з технічного обслуговування і перевірок конструкції та програмного забезпечення»за 04 грудня 2008 року, однак не спростовує факт виконання позивачем вимог закону.

Отже, суд визнає безпідставним застосування до позивача суми штрафних (фінансових) санкцій спірним рішенням на підставі п. 4 ст. 17 Закону № 265/95-ВР в розмірі 680, 00 грн., яка передбачає відповідальність за невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його незберігання в книзі обліку розрахункових операцій.

Частиною першою ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, яка розкриває принцип законності, передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України).

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог, та на підставі положень ч. 2 ст. 11, ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій відповідача в частині застосування до позивача суми штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 680, 00 грн. на підставі пункту четвертого ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а в решті позовних вимог відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України суд присуджує з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати відповідно до задоволених йому позовних вимог в розмірі 1, 96 грн.

Керуючись ст. 2, ст. 9, ст. ст. 69 - 71, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 27 квітня 2009 року № 0004052305 в частині застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпро-Вікторія»суми штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 680, 00 грн. на підставі пункту четвертого статті 17 (сімнадцятої) Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

3. В решті позовних вимог відмовити.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпро-Вікторія»(місцезнаходження: 04210, м. Київ, вул. Лайоша Гавро, 7, кв. 32, ідентифікаційний код 30407788) 1 (одна) грн. 96 коп. судового збору.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими в ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

СуддяО.В. Дегтярьова

Дата виготовлення та підписання повного тексту постанови 14 січня 2011 року.