Ухвала суду № 141063920, 30.10.2026, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про закриття провадження в справі

м. Вінниця

30 жовтня 2026 р. Справа № 120/7911/26

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Поліщук Ірини Миколаївни, розглянувши в письмовому провадженні матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення.

Позовні вимоги мотивовані протиправністю податкового повідомлення-рішення №1232850-24/02-04 від 27.06.2025 року.

24.08.2026 року представником відповідача подано клопотання про закриття провадження у даній справі на підставі п. 8 ч. 1 ст. 238 КАС України. Обґрунтовуючи клопотання представник відповідача зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення скасоване контролюючим органом, а тому предмет спору відсутній.

Ухвалою від 26.08.2026 року запропоновано ОСОБА_1 подати до суду письмові пояснення щодо клопотання Головного управління ДПС у Вінницькій області про закриття провадження у справі.

02.09.2026 року представником позивача подано клопотання, у якому останній не заперечує проти задоволення клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі. Також, представник позивача просить суд вирішити питання про повернення сплаченого судового збору та вирішити питання про стягнення витрат на правничу допомогу.

03.09.2026 року представником відповідача подано заяву, у якій останній заперечує проти задоволення клопотання представника позивача в частині стягнення понесених витрат на правничу допомогу.

Визначаючись щодо поданих заяв суд виходив із наступного.

Так, предметом оскарження у даній справі є податкове повідомлення-рішення №1232850-24/02-04 від 27.06.2025 року.

Разом із тим, як видно із долученої представником відповідача картки особового рахунку платника податків станом на 05.06.2026 року виключено з обліку заборгованість відповідно до податкового повідомлення-рішення №1232850-24/02-04 від 27.06.2025 року.

Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 238 КАС України, суд закриває провадження у справі щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб`єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.

Аналіз наведених вище норм дає підстави для висновку, що для закриття провадження у справі з вищенаведених підстав необхідні дві обов`язкові умови: 1) виправлення суб`єктом владних повноважень тих порушень, що є предметом оскарження в суді; 2) відсутність підстав вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.

Враховуючи те, що позивачем оскаржується податкове повідомлення-рішення №1232850-24/02-04 від 27.06.2025 року, та приймаючи до уваги те, що податковим органом скасовано оскаржуване податкове повідомлення-рішення, суд доходить висновку, що оскаржувані порушення виправлені суб`єктом владних повноважень, що підтверджується матеріалами справи, і при цьому у суду відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.

Таким чином, у зв`язку з тим, що відповідачем на час розгляду справи в суді скасовано оскаржуване податкове повідомлення-рішення №1232850-24/02-04 від 27.06.2025 року, суд вважає за можливе закрити провадження у даній справі на підставі пункту 8 частини 1 статті 238 КАС України.

Крім того, положеннями частини 2 статті 238 КАС України визначено, що про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.

Судом встановлено, що згідно з квитанцією до платіжної інструкції №53 від 22.05.2026 року позивачем за подання даного позову сплачено судовий збір в сумі 1331,50 грн.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційних інстанціях.

Відтак, оскільки судом задоволено клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі відповідно до положень пункту 8 частини 1 статті 238 КАС України, в зв`язку з тим, що оскаржуване порушення (рішення) суб`єкта владних повноважень було самостійно виправлене останнім, суд приходить до висновку про повернення позивачу з Державного бюджету України суми сплаченого судового збору в розмірі 1331,20 грн.

Що стосується стягнення на користь позивача понесених судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 12000,00 грн суд зазначає наступне.

Згідно з частинами 1-3 статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 4 статті 134 КАС України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 5 статті 134 КАС України).

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 134 КАС України).

Відповідно до частини 7 статті 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись (частина 9 статті 139 КАС України).

Верховний Суд неодноразово висловлював позицію (зокрема, постанови від 20 травня 2020 року у справі №240/3888/19, від 31 березня 2020 року у справі №726/549/19, від 11 грудня 2019 року у справі №2040/6747/18), що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 22.04.2021 по справі № 640/194/98/19.

В той же час, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що при визначені суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Суд також враховує, що представник відповідача заперечив щодо стягнення на користь позивача витрат на правничу допомогу, зазначивши, що обсяг наданих адвокатом послуг є не співмірним зі складністю справи та обсягом наданих послуг. Крім того також наголосив на тому, що понесені витрати на правничу допомогу адвоката надміру завищені порівняно із ціною позову.

З приводу наведеного варто зазначити, що дана справа дійсно є справою незначної складності, а правовідносини, які є предметом розгляду в межах цієї справи, не є складними, що свідчить про те, що підготовка цієї справи до розгляду в суді не вимагала значного обсягу юридичної і технічної роботи.

Враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача щодо стягнення на його користь витрат, понесених ним на правову допомогу адвоката у сумі 12000,00 грн, підлягають частковому задоволенню, шляхом стягнення таких витрат в сумі 1500 грн.

Керуючись ст.ст. 238, 248, 256, 294 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання представника Головного управління ДПС у Вінницькій області про закриття провадження у справі, - задовольнити.

Закрити провадження у даній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення.

Повернути ОСОБА_1 з Державного бюджету України судовий збір в сумі 1331,20 (одна тисяча триста тридцять одну) гривню 20 копійок, сплачений відповідно до квитанції до платіжної інструкції №53 від 22.05.2026 року.

Стягнути на користь ОСОБА_1 понесені витрати на правову допомогу адвоката в сумі 1500 (одна тисяча п`ятсот) гривень за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Вінницькій області.

Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Поліщук Ірина Миколаївна