Рішення № 141063917, 12.10.2026, Благовіщенський районний суд Кіровоградської області (до 25.04.2025 - Ульяновський районний суд Кіровоградської області)

Справа №402/660/23

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

"12" жовтня 2026 р. м.Благовіщенське

Благовіщенський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді Бондаренка А.А.,

із секретарем судового засідання Хименком О.А.;

за участю прокурора Андроніка А.В.;

представниці відповідача ОСОБА_1 адвоката Анікєєнко Є.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом заступника керівника Голованівської окружної прокуратури в інтересах держави до ОСОБА_1 , Благовіщенської міської ради про визнання недійсним рішень, скасування державної реєстрації та повернення земельної ділянки,

встановив:

Заступник керівника Голованівської окружної прокуратури Гайдюк О.О. звернувся до суду в інтересах держави з позовною заявою до ОСОБА_1 та Благовіщенської міської ради про визнання недійсним рішень, скасування державної реєстрації та повернення земельної ділянки з кадастровим номером 3525581900:02:000:0779 площею 1,9278 га. територіальній громаді.

На обґрунтування позову вказав таке:

В ході здійснення заходів представницького характеру Голованівською окружною прокуратурою виявлено порушення природоохоронного законодавства. Так, в ході моніторингу земельних ділянок в адміністративних межах Благовіщенської міської ради встановлено, що на території ландшафтного заказника місцевого значення «Гренівський» знаходиться земельна ділянка з кадастровим номером 3525581900:02:000:0779 площею 1,9278 га, яка на праві приватної власності належить ОСОБА_1 . Згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (реєстраційний номер нерухомого майна 2345663635255) ОСОБА_1 набув право власності на цю земельну ділянку шляхом безоплатної приватизації на підставі рішення Благовіщенської міської ради №140 від 09.04.2021. Вказаному рішенню передувало рішення Данилово-Балківської сільської ради №616 від 23.11.2020 «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1 ». У подальшому, державним реєстратором Благовіщенської міської ради Побережець М.Г. 21.04.2021 за №41677703 було зареєстровано право власності ОСОБА_1 на вказану земельну ділянку у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Прокурор вказує, що набуття права приватної власності на зазначену земельну ділянку відбулося з порушеннями норм статей 20, 84, 116, 122, 149, 150, 186-1 Земельного кодексу України, статті 5 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» статей 7, 9 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» (в редакціях, чинних на момент виникнення спірних правовідносин), оскільки це земельна ділянка входить в межі об`єкту природно-заповідного фонду ландшафтного заказника місцевого значення «Гренівський», тому має особливий статус цільового призначення (особливо цінних земель природно заповідного фонду) і згідно положень цивільного законодавства відноситься до земель обмеженої оборотоздатності. Розташування земельної ділянки, яку набув ОСОБА_1 у межах ландшафтного заказника місцевого значення «Гренівський», за чинним законодавством, свідчить про її віднесення до земель природно- заповідного, що унеможливлює перебування цієї ділянки у приватній власності з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства.

Також вказується, що всупереч вимог статті 19 Конституції України, ч. 8 ст. 118, статтею 186-1 Земельного кодексу України проект землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки не був погоджений в порядку, встановленому цим Кодексом з органом виконавчої влади у сфері охорони навколишнього природного середовища, структурним підрозділом обласної державної адміністрації у сфері охорони навколишнього природного середовища. Тому рішення Благовіщенської міської ради в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної прийнято з порушеннями законодавства то разом із скасуванням незаконного рішення про надання вказаної земельної ділянки у власність має бути скасовано і державну реєстрацію права власності на вказану ділянку ОСОБА_1 .

Прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, просив їх задовольнити з наведених у позовній заяві підстав.

Представник Благовіщенської міської ради Голованівського району Кіровоградської області у судове засідання не з`явився. З ради надійшла заява з клопотанням проводити розгляд справи за відсутності представника ради.

Відповідач ОСОБА_1 особисто у судове засідання не з`явився. Представниця відповідача ОСОБА_1 направила до суду відзив, у якому заперечила проти позову у повному обсязі з таких підстав:

Зазначила, що викладені в позовній заяві вимоги не визнає у повному обсязі та вважає їх такими, які не підлягають задоволенню, оскільки у позові не доведено належність земельної ділянки до об`єкту природно-заповідного фонду заповідне урочище «Гренівський». Вказує, що вимога прокурора про визнання недійсним рішень Данилово-Балківської сільської ради № 616 від 5.11.2020р. та Благовіщенської міської ради № 140 від 09.04.2021 р. не є ефективним способом захисту права власника, оскільки обраний Позивачем негаторний спосіб захисту прав, є неналежним способом захисту у даному спорі, а тому просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі у зв`язку з обранням належного способу захисту прав позивача, оскільки заявлений спосіб захисту не відповідає характеру порушення права та спричиненим цим діянням наслідкам.

З наданих сторонами письмових доказів, суд встановив такі фактичні обставини справи та визначив такий зміст спірних правовідносин:

Як вбачається з копії інформації Департаменту екології та природних ресурсів Кіровоградської ОВА №26-01-20/1199/0.26 від 15.06.2023 розпорядженням голови Кіровоградської ОВА від 26.05.2023 року №564 затверджено положення про ландшафтний заказник місцевого значення «Гренівський». На території об`єкту природно-заповідного фонду ландшафтного заказника місцевого значення «Гренівський» є земельні ділянки передані у приватну власність.

Як вбачається з копії положення про ландшафтний заказник місцевого значення «Гренівський» заказник входить до складу природно-заповідного фонду Кіровоградської області, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення та використання Положенням про ландшафтний заказник «Гренівський» та схемою розташування визначено межі території ландшафтного заказника.

З копії рішення Данилово-Балківської сільської ради №616 від 23.11.2020 встановлено, що вказаним рішенням ОСОБА_1 , надано дозвіл на розробку проекту землеустрою на спірну земельну ділянку.

З копії виписки з рішення Благовіщенської міської ради №140 від 09.04.2021 вбачається затвердження проектів землеустрою що до відведення земельних ділянок ( у тому числі і на земельну ділянку з кадастровим номером 3525581900:02:000:0779 площею 1,9278 га у власність ОСОБА_1 )

Як встановлено з копії інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно земельну ділянку з кадастровим номером 3525581900:02:000:0779 площею 1,9278 га передано у власність ОСОБА_1 .

З копії рішення Кіровоградської обласної ради №183 від 19.08.2011 «Про оголошення територій і об`єктів природно-заповідного фонду місцевого значення» вбачається оголошення території ландшафтного заказника місцевого значення «Гренівський» такою, що відноситься до територій природно-заповідного фонду місцевого значення.

З копія охоронного зобов`язання №М3ланд 72-564 від 17.05.2013 вбачається зобов`язання охорони території ландшафтного заказника місцевого значення «Гренівський» як територій природно-заповідного фонду місцевого значення.

З копія паспорта № НОМЕР_1 вбачається віднесення території ландшафтного заказника місцевого значення «Гренівський» до територій природно-заповідного фонду місцевого значення.

Копія положення про ландшафтний заказник місцевого значення «Гренівський» містить опис статусу території ландшафтного заказника місцевого значення «Гренівський» як територій природно-заповідного фонду місцевого значення.

Копія схеми розташування ландшафтного заказника місцевого значення «Гренівський» мітить відомості про розташування ландшафтного заказника місцевого значення «Гренівський».

Я встанови суд з викопіювання з публічної кадастрової карти, щодо об`єкту природно-заповідного фонду заповідне урочище «Гренівський» з Публічної кадастрової карти, воно містить вказівник на земельну ділянку з кадастровим номером 3525581900:02:000:0779 площею 1,9278 га, яка розташована в межах ландшафтного заказника місцевого значення «Греннівський».

З доданих представницею відповідача ОСОБА_1 адвокатом Анікєєнко Є.О. письмових доказів встановлено:

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 містить заяву ОСОБА_1 про дозвіл на розроблення проекту землекористування. Проект містить схеми розташування земельної ділянки, викопіювання з схеми (карти) природно - сільськогосподарського районування земель України, абрис спірної земельної ділянки. Згідно експертної оцінки спірна земельна ділянка належать до земель сільськогосподарського призначення приватної власності та мають цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, не відноситься до особливо цінних земель.

Лист Благовіщенської міської ради від 13.09.2023 року № 03-2/38211 містить надану на адвокатський запит адвоката Анікєєнко Є.О. інформаціюпро те, що земельна ділянка під ландшафтним заказником місцевого значення «Гренівський» не сформована. Графічні матеріали затвердження меж земельної ділянки під ландшафтним заказником місцевого значення «Гренівський» відсутні. Розмір земельної ділянки не затверджений, проект землеустрою щодо організації і встановлення меж територій під ландшафтним заказником місцевого значення «Гренівський» не розроблявся.

До встановлених судом обставин суд застосовує такі норми права:

Відповідно до статті 178 ЦК України, яка врегульовує питання оборотоздатності об`єктів цивільних прав, об`єкти цивільних прав можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони не вилучені з цивільного обороту або не обмежені в обороті. Види об`єктів цивільних прав, перебування яких у цивільному обороті не допускається (об`єкти, вилучені з цивільного обороту), мають бути прямо встановлені у законі. Види об`єктів цивільних прав, які можуть належати лише певним учасникам обороту або перебування яких у цивільному обороті допускається за спеціальним дозволом (об`єкти, обмежено оборотоздатні), встановлюються законом.

Визначення на законодавчому рівні об`єктів, що обмежені в обороті і не можуть перебувати у приватній власності, є умовою дотримання конституційного режиму права власності на них.

Правовий титул (правова підстава) виникнення речових прав володіння, користування, розпорядження такими об`єктами визначається законодавчими актами, зокрема Конституцією України, ЗК України, іншими законами. Саме законодавчими актами забороняється перебування певних об`єктів власності Українського народу, державної та комунальної власності у приватній власності. У свою чергу неможливість існування у таких об`єктів приватного власника унеможливлює виникнення у них нового володільця.

Відповідно до пункту «в» частини четвертої статті 83 ЗК України землі під об`єктами природно-заповідного фонду, історико-культурного та оздоровчого призначення, що мають особливу екологічну, оздоровчу, наукову, естетичну та історико-культурну цінність, належать до земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, якщо інше не передбачено законом.

Статтею 43 ЗК України визначено, що землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об`єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

За статтею 44 ЗК України, до земель природно-заповідного фонду включаються природні території та об`єкти (природні заповідники, національні природні парки, біосферні заповідники, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам`ятки природи, заповідні урочища), а також штучно створені об`єкти (ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам`ятки садово-паркового мистецтва).

Територіям природно-заповідного фонду законодавець надав виключний статус.

Так, відповідно до статті 5 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» території та об`єкти природно-заповідного фонду підлягають особливій державній охороні.

Частиною третьою статті 7 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» встановлено, що на землях природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного або історико-культурного призначення забороняється будь-яка діяльність, яка негативно впливає або може негативно впливати на стан природних та історико-культурних комплексів та об`єктів чи перешкоджає їх використанню за цільовим призначенням.

Системний аналіз зазначених положень законодавства дає підстави для висновку, що території та об`єкти природно-заповідного фонду, наділені надважливими функціями і завданнями, мають особливий статус та перебувають під особливою державною охороною, тобто згідно зі статтею 178 ЦК України належать до обмежено оборотоздатних об`єктів.

Земельна ділянка, що перебуває в обмеженому обороті, не може передаватись у приватну власність і підлягає захисту шляхом пред`явлення негаторного позову про її повернення.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у своїх постановах від 12.06.2019 у справі №487/10128/14-ц, від 04.12.2019 у справі №487/10127/14-ц, від у справі №359/281/18-ц, від 02.12.2020 у справі №734/519/15-ц, від у справі №676/190/18, від 22.06.2022 у справі №367/4140/16-ц).

Отже, практика Верховного Суду свідчить про запровадження юридичної конструкції, за якою землі, перехід права володіння якими до фізичних та юридичних осіб неможливий, зважаючи на пряму вказівку законодавця, вважаються такими, що залишилися у володінні законного власника (держави або територіальної громади), і в такому разі їх державна реєстрація, використання і розпорядження іншою особою розцінюються як триваюче порушення прав власника, не пов`язане із позбавленням права володіння.

У постанові Верховного Суду від 22 червня 2022 року у справі №752/3093/19 спір, у якій стосувався інших земельних ділянок, вказано, що повернення державі земельної ділянки природо-заповідного фонду необхідно розглядати як негаторний позов, який можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця цієї ділянки.

Суд критично ставиться на заперечення позову з підстав відсутності рішення уповноваженого органу про визначення категорії спірних земельних ділянок як таких, що належать до земель природно-заповідного фонду, виходячи з таких міркувань:

Незважаючи на те, що згідно з даними Публічної кадастрової карти України цільовим призначенням земельних ділянок вказано «для ведення особистого селянського господарства», ця обставина не має правового значення, оскільки статус згаданих ділянок першочергово визначається тим, що вони розташовуються в межах об`єкта природно-заповідного фонду і спеціальним режимом такої території.

У постанові Верховного Суду від 31 липня 2019 року у справі №813/4701/16 викладені висновки про те, що правовий режим відповідної земельної ділянки пов`язаний із фактом знаходження на ній об`єкта, який охороняється законом та має особливий статус, а не з рішенням органу місцевого самоврядування. Неприйняття місцевою радою рішення про приведення цільового призначення земельної ділянки у відповідність до її дійсного призначення, встановленого в силу вимоги законодавства, не впливає на її правовий режим.

Статтею 7 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» передбачено, що землі природно-заповідного фонду України, якими вважаються ділянки суші і водного простору, яким відповідно до закону надано статус територій та об`єктів природно-заповідного фонду, а також землі територій та об`єктів, що мають особливу екологічну, наукову, естетичну, господарську цінність і є відповідно до статті 6 цього Закону об`єктами комплексної охорони, належать до земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного або історико-культурного призначення.

У цій справі спірна земельна ділянка в силу імперативної вказівки законодавця належать до земель природно-заповідного призначення за фактом розташування на них об`єкта природно-заповідного фонду. Суд критично ставиться на заперечення відповідачами позову з тих підстав, що межі ландшафтного заказнику «Гренівський» не встановлювалися, і відповідна землевпорядна документація не розроблялася та не затверджувалась, виходячи з такого:

Незалежно від завершення процедури встановлення меж об`єкта природно-заповідного фонду в натурі цільове призначення відповідних територій, як земель природно-заповідного фонду, є незмінним.

При оголошенні заказника його межі в натурі (на місцевості) не встановлювалися, оскільки обов`язкового попереднього розроблення технічної документації із землеустрою щодо об`єктів природно-заповідного фонду законодавство не вимагає. У такому випадку межі визначаються за матеріалами проектів створення, що прямо передбачено статтею 7 Закону України «Про природно-заповідний фонд України».

До встановлення меж територій та об`єктів природно-заповідного фонду в натурі їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Отже, на думку суду, надана відповідачу земельна ділянка відноситься до земель природно-заповідного фонду, а тому її правовий режим врегульовується, окрім земельного, також природоохоронним законодавством.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07 квітня 2020 року у справі №916/2791/13 зробила висновок про те, що положення розділу II «Землі України» ЗК України свідчать, що саме цільове призначення ділянки покладено законодавцем в основу розмежування правових режимів окремих категорій земель, при цьому такі режими характеризуються високим рівнем імперативності відносно свободи розсуду власника щодо використання ним своєї земельної ділянки.

Стаття 9 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» встановлює обмеження щодо видів використання територій та об`єктів природно-заповідного фонду. Використання таких територій можливе лише у спосіб, який не суперечить їх цільовому призначенню, а також встановленим вимогам щодо їх охорони і відтворення.

Крім того, згідно зі статтею 186-1 ЗК України проекти землеустрою щодо відведення земельної ділянки природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, земельної ділянки, розташованої на території чи в межах об`єкта природно-заповідного фонду, підлягають погодженню зі структурним підрозділом обласної державної адміністрації у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Як свідчить інформація Департаменту екології та природних ресурсів Кіровоградської облдержадміністрації проект землеустрою щодо відведення у приватну власність спірної земельної ділянки до зазначеного підрозділу не надавався, висновки про його погодження не приймались.

Законодавство встановлює також особливий порядок втрати територіями статусу об`єкта природно-заповідного фонду. Так, для зміни меж, категорії та скасування статусу територій природно-заповідного фонду потребується дотримання такої ж процедури, яка встановлена статтями 51-53 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» для створення цих об`єктів, а також погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, та наявність відповідного експертного висновку, який би засвідчив втрату територією тієї природоохоронної, наукової, естетичної чи іншої цінності, яка стала підставою для її заповідання.

Зазначене вище свідчить про те, що спірна ділянка віднесена до земель природно-заповідного фонду, які за імперативною вказівкою законодавця не можуть передаватися із комунальної у приватну власність із виникненням у них приватного володільця. Законно набути право власності на такі земельні ділянки, щодо яких встановлений пріоритет державної та комунальної власності над приватною, не могла жодна фізична чи юридична особа. Тому, суд приходить до висновку, що її реєстрація на праві власності за ОСОБА_1 є порушенням статті 178 ЦК України, статей 43, 44, 58, 59, 83 ЗК України, статей 5, 61 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», статей 3, 7, 9, 53 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» та статей 1,2,32, 33, 33-1 Закону України «Про охорону культурної спадщини».

Згідно з частиною другою статті 152 ЗК України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, а за змістом статті 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Крім того, законним власником та володільцем земельної ділянки, яка зареєстрована на праві власності за ОСОБА_1 , була і залишається територіальна громада, оскільки відповідно до вимог частини четвертої статті 83 ЗК України заволодіння землями природно-заповідного фонду комунальної форми власності приватними особами є неможливим.

З огляду на це, суд критично сприймає твердження відповідачів про те, що спірна земельна ділянки не відносяться до особливо цінних земель природно-заповідного фонду.

Зважаючи на те, що набуття права приватної власності на спірну земельну ділянку відбулося з порушеннями норм статей 20, 84, 116, 122, 149, 150, 186-1 Земельного кодексу України, статті 5 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» статей 7, 9 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» (в редакціях, чинних на момент виникнення спірних правовідносин) позов підлягає задоволенню - рішення Данилово-Балківської сільської ради №616 від 23.11.2020 «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1 , рішення Благовіщенської міської ради №140 від 09.04.2021 «Про затвердження проекту землеустрою та надання земельних ділянок у власність» в частині затвердження проекту земслеустрою та передачі у власність ОСОБА_1 земельної ділянки з кадастровим номером 3525581900:02:000:0779 площею 1,9278 га. повинні бути визнаними недійсним.

Державна реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 3525581900:02:000:0779 із одночасним припиненням права власності ОСОБА_1 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно підлягає скасуванню.

Земельна ділянка 3525581900:02:000:0779 площею 1,9278 га. повинна бути повернута територіальній громаді в особі Благовіщенської міської ради

У зв`язку з задоволенням позову, відповідно до положень ч.1, п.2) ч.2 ст.141 Цивільного процесуального кодексу, з відповідачів на користь Кіровоградської обласної прокуратури підлягає стягненню в рівних частинах сплачений судовий збір у загальному розмірі 10736 грн. 00 коп..

Керуючись статтями 20, 84, 116, 122, 149, 150, 186-1 Земельного кодексу України, статті 5 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» статей 7, 9 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» (в редакціях, чинних на момент виникнення спірних правовідносин), статями 16, 21, 391, 1212 ЦК України, статтями 2, 4, 5, 10-13, 76-83, частиною 1 статті 81, статтями 89, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов задовольнити повністю.

Визнати недійсним рішення Данилово-Балківської сільської ради № 616 від 23.11.2020 «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1 .

Визнати недійсним рішення Благовіщенської міської ради №140 від 09.04.2021 «Про затвердження проекту землеустрою та надання земельних ділянок у власність» в частині затвердження проекту земслеустрою та передачі у власність ОСОБА_1 земельної ділянки з кадастровим номером 3525581900:02:000:0779 площею 1,9278 га.

Скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 3525581900:02:000:0779 із одночасним припиненням права власності ОСОБА_1 .

Зобов`язати ОСОБА_1 повернути територіальній громаді в особі Благовіщенської міської ради земельну ділянку 3525581900:02:000:0779 площею 1,9278 га.

Стягнути в рівних частинах з ОСОБА_1 та Благовіщенської міської ради Голованівського району Кіровоградської області на користь Кіровоградської обласної прокуратури сплачений судовий збір в сумі 10736 грн. 00 коп. за подачу позову (код ЄДРПОУ 02910025, банк - Державна Казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, розрахунковий рахунок UA848201720343100001000004600, код класифікації видатків бюджету - 2800).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст рішення виготовлений 22.10.2026 року.

Реквізити сторін:

Голованіська окружна прокуратура Кіровоградської області,

місцезнаходження: 26500, Кіровоградська область, Голованівський район, смт.Голованівськ, вулиця Паркова, 13, ЄДРПОУ 02910025,

Відповідач: ОСОБА_1 ,

місце проживання: АДРЕСА_1 ;

реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 .

Назва: Благовіщенська міська рада Голованівського району Кіровоградської області;

адреса: 26400, Кіровоградська область, Голованівський район, вул. Промислова, 23/54;

ЄДРПОУ 05402697.

Суддя: А. А. Бондаренко