Рішення № 141063402, 30.10.2026, Косівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/4458/26

Провадження № 2/347/1603/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2026 року м. Косів

Косівський районний суд, Івано-Франківської області в складі :

Головуючої судді : Крилюк М.І.,

Секретаря : Лазорик Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Косів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,

Встановив :

Позивачка звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, мотивуючи свої вимоги тим, що між ними зареєстровано шлюб 06.11.2020 року Коломийським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ), актовий запис №592 .

Від спільного шлюбу у них народилася одна дитина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Останнім часом відносини між ними погіршилися, і в зв`язку з цим позивачка звернулася до суду з позовом про розірвання шлюбу. Вони не змогли налагодити нормальні подружні стосунки через різні характери та різні погляди на життя, відсутність спільних інтересів і вподобань, а також через втрату почуття любові один до одного. Сімейно-шлюбні відносини припинилися, вони не проживають разом, не ведуть спільного господарства і не підтримують подружніх стосунків.

Позивачка вважає, що збереження сім`ї і подальше спільне життя з відповідачем неможливе, оскільки це суперечить її інтересам. Вона просить суд розірвати шлюб між ними, оскільки сім`я розпалася, а шлюб носить виключно формальний характер.

В той же час відповідач не бажає в добровільному порядку брати участь в утриманні їх неповнолітньої дитини. Відповідач офіційно не працює, проте має неофіційні заробітки. Стан здоров`я відповідача і його матеріальне становище дозволяють йому утримувати дитину. Інші утриманці у відповідача відсутні. Позивачка вважає, що відповідач має змогу сплачувати аліменти на утримання неповнолітньої дитини в розмірі 10400 грн щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, згідно з вимогами ст. 182 Сімейного кодексу України.

Позивачка просить суд розірвати шлюб та стягнути аліменти на утримання неповнолітньої доньки.

В судове засідання Позивач не з`явилася, але подала заяву з клопотанням розглянути справу без її участі. Вона підтримує свої вимоги і просить суд їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про час і місце його проведення. Причину своєї неявки суду не повідомив.

Враховуючи ці обставини, суд дійшов висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи, і тому вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, відповідно до статті 280 ЦПК України.

Згідно з положеннями статті 281 ЦПК України, Косівський районний суд Івано-Франківської області постановив ухвалу від 30.10.2026 року про заочний розгляд справи.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав:

Згідно з ч. 3 ст. 105 Сімейного кодексу України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, враховуючи вимоги ст. 110 Сімейного кодексу України.

Відповідно до ст. 24 Сімейного кодексу України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, і примушування до шлюбу не допускається.

Згідно зі ст. 109 Сімейного кодексу України, шлюб розривається судом, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі подружжя, і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні права, а також права їхніх дітей.

Із матеріалів справи вбачається, що 06.11.2020 року між сторонами в справі : ОСОБА_2 та ОСОБА_4 зареєстровано шлюб Коломийським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ), актовий запис №592, що підтверджується свідоцтвом про шлюб а.с.6.

Від спільного шлюбу у сторін народилася одна дитина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , підтвердженням чого є копія свідоцтва про народження а.с.9

Позивачка в поданому позові стверджує, що останнім часом відносини між ними погіршилися, у зв`язку з чим вона звернулася до суду з позовом про розірвання шлюбу. Подружжя не змогло налагодити нормальні стосунки, відсутність спільних інтересів і вподобань, а також через втрату почуття любові. Сімейно-шлюбні відносини припинилися, з листопада 2022 року вони не проживають разом, не ведуть спільного господарства і не підтримують подружніх стосунків.

Позивач скористалася даним правом та звернулася до суду з цим позовом, наполягає на розірванні шлюбу. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має наміру зберігати шлюб з відповідачем.

Приймаючи до уваги заяву позивача, суд вважає, що причини, що спонукають її наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б їх інтересам, що має істотне значення.

Згідно ст.112 ч.2 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.

Таким чином, враховуючи наведені обставини, суд вважає, що сім`я сторін розпалась остаточно, підстав для досягнення примирення між сторонами немає, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам подружжя, клопотання про надання сторонам терміну для примирення до суду не надходило, а тому суд приходить до висновку про розірвання шлюбу між сторонами.

Відповідно до ст.113 Сімейного кодексу України, особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Позивачкою в справі заявлено клопотання в вимогах позовної заяви про залишення їй існуючого, набутого в шлюбі прізвища « ОСОБА_5 », що підлягає до задоволення.

Також за вимогами позову позивачкою в справі заявлено вимогу про визначення судом місця проживання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підлягає до задоволення.

Підставною і такою, що підлягає до задоволення є заявлена позивачкою в справі позовна вимога про стягнення аліментів із відповідача виходячи із наступного:

Судом встановлено, що позивачка разом з неповнолітньою донькою ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 фактично проживають в АДРЕСА_1 . Дитина повністю перебуває на утриманні матері, позивачки в справі.

В поданому на розгляд суду позові позивачка стверджує, що відповідач не бере добровільної участі в утриманні неповнолітньої дитини, хоча офіційно не працює та має неофіційні заробітки. Стан здоров`я відповідача та його матеріальне становище дозволяють йому утримувати дитину.

Згідно зі ст. 141 СК України, мати та батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до ч. 1 і ч. 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для її фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно зі ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Відповідно до ч. 2 ст. 182 Сімейного кодексу України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Частинами 1 та 2 ст. 184 Сімейного кодексу України визначено, що суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або за домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.

Згідно ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

Водночас, відповідно до ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Судом встановлено, що неповнолітня дитина сторін проживає з позивачкою та знаходяться на повному її утриманні. Відповідач ухиляється від покладеного на нього обов`язку утримувати дитину , хоча є здоровим, працездатним чоловіком молодого віку.

Доказів того, що відповідач не може надавати дитині матеріальну допомогу, має на утриманні інших неповнолітніх дітей чи непрацездатних осіб, суду не надано.

Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України) і кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 3 ст. 12 ЦПК України).

Суд, оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, врахувавши, що відповідач є фізично здоровим чоловіком працездатного віку, його матеріальне становище, відсутність інших його утриманців, а також, що батьки мають рівні права та обов`язки щодо утримання дітей і цей обов`язок не може бути покладено лише на одного з них, дійшов висновку, що з відповідача на користь позивачки слід стягнути аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 в твердій грошовій сумі 10400 грн. щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення нею повноліття.

На думку суду такий розмір аліментів відповідає принципам розумності та справедливості, є необхідним для забезпечення гармонійного розвитку дитини і не поставить відповідача у скрутне матеріальне становище.

Таким чином визначений судом розмір аліментів на утримання дитини не є надмірним, а є об`єктивним та справедливим з врахуванням встановлених судом обставин, відповідає вимогам закону та може забезпечувати частину потреб неповнолітньої дитини а також не призведе до погіршення забезпеченості відповідача.

Згідно ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, тому аліменти слід стягувати з 25.08.2026р., тобто з дня пред`явлення позову.

Крім цього, враховуючи норми ст.141 ЦПК України, з відповідача слід стягнути судовий збір.

На підставі наведеного, ст. ст. 51, 56, 109 112, ст.ст.141, 180-185, 191 СК України , керуючись ст.ст. 258-259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд, -

В и р і ш и в :

Позов задоволити.

Шлюб, зареєстрований між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 06 листопада 2020 року у Коломийському міськрайонному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ), актовий запис №592 - розірвати.

Неповнолітню дитину, ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 залишити на проживання з матір`ю, ОСОБА_1 .

При оформленні розірвання шлюбу, залишити позивачці в справі, ОСОБА_1 існуюче, набуте у шлюбі прізвище ОСОБА_5 .

Стягувати із ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 , НОМЕР_2 зареєстрованої по АДРЕСА_2 , фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_3 аліменти в твердій грошовій сумі на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , щомісячно, але не менше 50% (п`ятдесяти відсотків) прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подання позову і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути із ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 1331,20 грн судового збору, отримувач коштів: ГУК у м. Києві / м. Київ / 22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106 (стягувачем є Державна судова адміністрація України).

Стягнення аліментів розпочати з 25.08.2026 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: М.І. Крилюк