Ухвала суду № 141063401, 30.10.2026, Косівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 347/310/21

Провадження № 1-кп/347/13/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.10.2026 м.Косів

Косівський районний суд, Івано-Франківської області в складі:

Головуючої судді ОСОБА_1 ,

секретаря ОСОБА_2 ,

з участю прокурора ОСОБА_3

адвоката ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Косів кримінальне провадження за №12020095190000090 від 08.12.2020 року про обвинувачення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , освіта середня, одруженого, має на утриманні троє неповнолітніх дітей, депутатом не обирався, раніше не судимого , -

за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_5 спричинив потерпілому умисні легкі тілесні ушкодження за наступних обставин:

близько 12:00 години 06.12.2020 в селі Пістинь, Косівського району між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 виник словесний конфлікт з приводу пошкодження автомобіля, який належить ОСОБА_6 . Конфлікт між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 супроводжувався висловлюваннями в сторону одного.

В подальшому, в ході словесного конфлікту, на ґрунті тривалих неприязних відносин, ОСОБА_5 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправний та суспільно-небезпечний характер своїх дій, маючи намір заподіяти ОСОБА_6 тілесні ушкодження, і бажаючи цього, умисно наніс ОСОБА_6 декілька ударів кулаками рук в різні ділянки тіла.

В результаті умисного нанесення ударів ОСОБА_6 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді: забій м`яких тканин лівої скроневої ділянки та верхньої повіки правого ока, із наявністю синця та травматичного набряку м`яких тканин, синців лівої скроневої ділянки, шиї та грудної клітки, садна в ділянках правого та лівого колінних суглобів та лівої гомілки.

Згідно висновку судово-медичної експертизи від 11.12.2020, тілесні ушкодження, виявлені у ОСОБА_6 , у вигляді забою м`яких тканин лівої скроневої ділянки та верхньої повіки правого ока, із наявністю синця та травматичного набряку м`яких тканин,, синців лівої скроневої ділянки, шиї та грудної клітки, садна в ділянках правого та лівого колінних суглобів та лівої гомілки, відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Своїми умисними діями, які виразились у спричиненні умисного легкого тілесного ушкодження, ОСОБА_5 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч.І ст.125 Кримінального кодексу України.

В ході судового розгляду кримінального провадження по суті від адвоката, що представляє інтереси обвинуваченого в справі ОСОБА_4 21.10.2026 року поступило клопотання про закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_5 в наслідок закінчення строків притягнення останнього до кримінальної відповідальності.

В судовому засіданні обвинувачений в справі ОСОБА_5 , підтримав клопотання адвоката ОСОБА_4 та просить звільнити його від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.125 КК України в зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, а кримінальне провадження відносно відносно нього закрити.

Адвокат, що представляє інтереси обвинуваченого ОСОБА_4 підтримав клопотання яке просив задоволити.

Прокурор не заперечував відносно задоволення клопотання сторони захисту обвинуваченого про закриття кримінального провадження і звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності в зв`язку із закінченням строків давності.

Потерпілий ОСОБА_6 заперечень проти задовлення клопотання обвинуваченого до суду не подавав.

Вислухавши думку учасників судового провадження, вивчивши матеріали кримінального провадження, суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Крім того, ст.44 КК України передбачено, що особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.

Положеннями ст.49 КК України визначено: строки давності з огляду на тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, після закінчення яких особа звільняється від кримінальної відповідальності; підстави такого звільнення від кримінальної відповідальності; обчислення перебігу строків давності, його відновлення, зупинення та переривання.

Строк давності - це передбачений ст.49 КК України певний проміжок часу з дня вчинення кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили, закінчення якого є підставою звільнення особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, від кримінальної відповідальності.

Таким чином, згідно приписів вказаної статті особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули встановлені законом строки, обчислення яких призупиняється в разі ухилення особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, від досудового розслідування або суду та переривається у випадку скоєння зазначеною особою нового кримінального правопорушення.

Відповідно до позиції Верховного Суду, висловленої у постанові від 19.11.2019 у справі №345/2618/16-к, суд повинен невідкладно розглянути клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, якщо під час судового розгляду кримінального провадження, що надійшло до суду з обвинувальним актом, одна із сторін цього провадження звернеться до суду з відповідним клопотанням.

Як зазначив Верховний Суд в ухвалі від 27.07.2020 у справі №757/46254/18-к, застосування норм ст.49 КК України для суду є обов`язковим. Це означає, що зазначені положення кримінального закону про звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності носять імперативний характер та у разі надання згоди обвинуваченого є безумовною підставою для закриття кримінального провадження, навіть якщо проти такого звільнення будуть заперечувати інші учасники судового розгляду.

Ухвалою Верховного Суду від 22.05.2018 року № 665/2387/14-к встановлено, якщо строк давності сплив до дня набрання законної сили обвинувальним вироком суду, то особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальна справа щодо цієї особи.

Таким чином, звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку з перебігом строків давності є обов`язком суду. Закінчення цих строків є підставою для обов`язкового і безумовного звільнення особи від кримінальної відповідальності за умови надання нею згоди на таке звільнення.

Відповідно до ч.2 ст. 12 КК України кримінальним проступком є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов`язане з позбавленням волі.

Санкція ч.1 ст.125 КК України передбачає покарання у вигляді штрафу до п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк до двохсот годин, або виправними роботами на строк до одного року.

Таким чином, кримінальне правопорушення передбачене ч.1 ст.125 КК України відповідно до ч.2 ст.12 КК України є кримінальним проступком.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення минули: два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі;

Відповідно до обвинувального акту ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку передбаченого ч.1 ст.125 КК України, що мало місце 06.12.2020 року.

У судовому засіданні встановлено, що ухвалою суду від 17.05.2022 року було зупинено судове провадження в межах кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України у зв`язку із призовом обвинуваченого для проходження військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період до звільнення ОСОБА_5 з військової служби.

Оцінюючи правове значення зазначеної обставини для застосування ст. 49 КК України, суд виходить із необхідності розмежування процесуального зупинення судового провадження та зупинення перебігу строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Відповідно до ст. 335 КПК України зупинення судового провадження у зв`язку з призовом обвинуваченого для проходження військової служби під час мобілізації є процесуальним механізмом, спрямованим на забезпечення можливості подальшої участі обвинуваченого у судовому розгляді та дотримання його процесуальних прав.

Водночас підстави зупинення та переривання перебігу строків давності кримінальної відповідальності визначаються безпосередньо положеннями ст. 49 КК України.

За змістом ч. 2 ст. 49 КК України перебіг давності зупиняється, якщо особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду.

Таким чином, для зупинення перебігу строків давності необхідним є встановлення саме факту ухилення особи від кримінального переслідування, тобто відповідної умисної поведінки, спрямованої на уникнення участі у кримінальному провадженні.

Сам по собі факт проходження військової служби, зокрема внаслідок мобілізації, не свідчить про ухилення від досудового розслідування або суду та не утворює передбаченої ч. 2 ст. 49 КК України підстави для зупинення перебігу строків давності.

Виконання громадянином України конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, закріпленого ст. 65 Конституції України, не може ототожнюватися з умисним ухиленням від здійснення кримінального провадження.

При цьому положення ст. 335 КПК України регулюють порядок здійснення судового провадження, тоді як ст. 49 КК України визначає матеріально-правові підстави звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Зупинення судового провадження з процесуальних підстав не тягне автоматичного зупинення перебігу строків давності, оскільки кримінальний закон не містить відповідної підстави.

Інше тлумачення фактично означало б розширення передбаченого кримінальним законом переліку обставин, які зупиняють перебіг строків давності, що суперечило б принципу законності та вимогам правової визначеності.

З матеріалів кримінального провадження не вбачається, що ОСОБА_5 ухилявся від суду, переховувався від органів кримінального переслідування або вчиняв інші умисні дії, спрямовані на уникнення кримінальної відповідальності.

Натомість підставою зупинення судового провадження була об`єктивна обставина, пов`язана з проходженням ним військової служби.

Отже, зупинення судового провадження ухвалою суду від 17.05.2022 року на підставі ст. 335 КПК України не зупинило перебігу строку давності, передбаченого ст. 49 КК України.

Перевіряючи наявність інших обставин, які могли б вплинути на перебіг строків давності, суд також враховує положення ч. 3 ст. 49 КК України щодо переривання перебігу давності у випадках, установлених зазначеною нормою.

Матеріали кримінального провадження не містять відомостей про вчинення ОСОБА_7 до закінчення строку давності нового кримінального правопорушення, яке відповідно до вимог кримінального закону могло б перервати його перебіг.

Таким чином, суд доходить висновку, що двохрічний строк давності притягнення ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності тривав безперервно та на момент розгляду заявленого клопотання закінчився.

Також судом враховано і той факт, що ОСОБА_5 , перебуваючи на військовій службі, самовільно залишив місце служби. Відповідно до наказу № 6-АГД від 06.01.2024 року по військовій частині НОМЕР_1 за результатами службового розслідування, самовільно покинув військову частину із 26.12.2023 року, а це понад 3 роки від дати вчинення правопорушення.

Однак ще 07.12.2022 р. минули строки давності притягнення ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності через сплив давності притягнення до кримінальної відповідальності, а саме терміну у два роки з моменту вчинення правопорушення. На час розгляду клопотання від дати скоєння кримінального правопорушення минуло понад 5 років.

Також суд бере до уваги, що особу обвинуваченого та життєві, сімейні обставини, а саме те, що ОСОБА_5 , є не судимий, на наркологічному та психіатричному обліку не перебуває, попередньо брав безпосередню участь в бойових діях за бойовими розпорядженнями, отримав захворювання та травми при проходженні військової служби та виконанні бойових завдань, він є учасником бойових дій, підтвердженням чого є посвідчення. Відповідно до характеристики Пістинського старостинського округу за місцем проживання характеризується позитивно добре, одружений, має на утриманні троє неповнолітніх дітей. Фактично строк давності притягнення до кримінальної відповідальності за кримінальний проступок у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 за ч.1 ст.125 КК України з підстав ухилення останнього від суду не зупинявся та не переривався.

Таким чином, на час розгляду судом клопотання, пройшло більше ніж п`ять років, тобто на час розгляду судом клопотання закінчився строк давності для притягнення ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності за інкриміноване останньому кримінальне правопорушення- проступок.

Згідно зі статтями 284¬288 КПК України підставами для звільнення особи від кримінальної відповідальності при розгляді справи в суді є наявність норми кримінального закону, яка передбачає таке звільнення, клопотання сторони кримінального провадження про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності та згода обвинуваченого на закриття кримінального провадження на цих підставах.

Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 17.06.2020 року у справі №598/1781/17 звернуто увагу, що звільнення від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України (сплив строків давності) є безумовним і здійснюється судом незалежно від факту примирення з потерпілим, відшкодування обвинуваченим шкоди потерпілому, щирого каяття тощо.

Таким чином, судом встановлені підстави для звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності у зв`язку з закінченням строків притягнення його до кримінальної відповідальності.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Окрім того, судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_5 повністю розуміє свої права, визначені ч.3 ст.285 КПК України, підставу звільнення від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України, а також наслідки закриття кримінального провадження з цієї підстави та бажає бути звільненим від кримінальної відповідальності з нереабілітуючих підстав.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає за необхідне клопотання сторони захисту обвинуваченого та обвинуваченого ОСОБА_5 про звільнення його від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності задовольнити.

Цивільний позов потерпілим не заявлявся.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого не обирався і підстав для його обрання немає.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.

Процесуальні витрати в сумі 1144,15 грн за проведення експертизи № СЕ-19/109-36/146АВ/20 від 16.01.2021 року підлягають відшкодуванню обвинуваченимв користь держави.

Заходи забезпечення кримінального провадження у вигляді накладення арешту не застосовувались.

На підставі ст.49 КК України, керуючись ст.ст.284, 285-286, 288, 370, 371, 372, 381, 382, 395 КПК України, суд, -

У х в а л и в :

Клопотання адвоката, що представляє інтереси обвинуваченого ОСОБА_4 та обвинуваченого ОСОБА_5 задоволити.

Звільнити ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального проступку передбаченого ч.1 ст.125 КК України на підставі ст.49 КК України - у зв`язку із закінченням строків давності.

Кримінальне провадження №12020095190000090 від 08.12.2020 року відносно ОСОБА_5 про обвинувачення у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України - закрити.

Підстав для обрання запобіжного заходу суд не вбачає.

Речовий доказ автомобіль марки "Нісан" моделі "Патрол" 2000 року випуску реєстраційний номер НОМЕР_2 чорного кольору що знаходиться на зберіганні потерпілого ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 жит. с.Шешори Косівського району - повернути останньому.

Заходи забезпечення кримінального провадження у вигляді накладення арешту не застосовувались.

Стягнути з ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , жителя АДРЕСА_1 1144,15 грн на користь держави (рахунок UА838999980313030115000009266, код доходу 24060300, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), отримувач ГУК в Івано-Франківській області (Косівський район)/24060300, код отримувача 37951998 ) процесуальних витрат за проведення експертизи № СЕ-19/109-36/146АВ/20 від 16.01.2021 року.

Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Косівський районний суд Івано-Франківської області.

Суддя ОСОБА_1