Постанова № 14106256, 22.02.2011, Сумський окружний адміністративний суд

копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 лютого 2011 р. Справа № 2а-9773/10/1870

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шевченко І.Г.

за участю секретаря судового засідання - Сахно М.В.,

представника позивача - Мазяра Є.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції в місті Суми до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкової заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

Державна податкова інспекція в м.Суми (далі по тексту позивач, ДПІ в м.Суми) звернулась до суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі по тексту відповідач, ФОП ОСОБА_2.) про стягнення 1307грн.51коп. заборгованості по сплаті єдиного податку. Свої вимоги мотивує, тим, що ФОП ОСОБА_2, який знаходиться на обліку в ДПІ в м.Суми як платник податків, самостійно обрав спосіб оподаткування доходів за єдиним податком, однак, всупереч вимог ст. 9 Закону України "Про систему оподаткування", Указу Президента України від 03.07.1998 року за №727/98 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва", порушив строки сплати єдиного податку, в результаті чого за ним утворилася заборгованість за період з травня 2009р. по листопад 2009р. в загальному розмірі 1307грн.51коп.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, позов просив задовольнити.

В судове засідання від 01.02.2011р. відповідач повідомлений належним чином (а.с.13) не зявився, про причини неявки суд не повідомив, заперечень не надавав.

В судове засідання 22.02.2011р. відповідач повторно не зявився, повістка про виклик надсилалась за останнім відомим місцем реєстрації відповідача (а.с.9,21) та зважуючи на норми ст.ст. 35, 40 КАС України вважається врученою.

З огляду на викладене, суд вважав можливим розглядати справу у відсутності відповідача, за наявними у справі доказами.

Заслухавши представника позивача, перевіривши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає за необхідне позов задовольнити, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 (і.н.НОМЕР_1), 03.12.2007 року виконавчим комітетом Сумської міської ради був зареєстрований як фізична особа-підприємець, та взятий на облік в ДПІ в м.Суми як платник податків, що вбачається зі змісту позовної заяви та підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця (а.с.9), поясненнями представника позивача

Пунктом 1 Указу Президента України від 03.07.1998 року за №727/98 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва" установлено, що для фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. гривень може бути запроваджена спрощена система оподаткування, обліку та звітності. Згідно п. 2 вказаного Указу субєкти малого підприємництва фізичні особи мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку.

Як вбачається з копії заяви від 12.12.2008р., що знаходиться в матеріалах справи (а.с.8), відповідач самостійно обрав спосіб оподаткування доходів за єдиним податком, звернувшись з заявою до ДПІ в м.Суми про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності (вид діяльності оптова торгівля продовольчими товарами).

Згідно п.2 Указу Президента України від 03.07.1998 року за №727/98 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва" ставка єдиного податку для субєктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць. Як вбачається зі змісту позовної заяви та картки особового рахунку (а.с.5-7), ставка єдиного податку для фізичних осіб, які займаються підприємницькою діяльністю в м.Суми за вказаний вид діяльності (інші види оптової торгівлі продовольчими товарами) становить в розмірі 200грн. на місяць.

Відповідно до ст.9 Закону України "Про систему оподаткування" (що діяв на час виникнення спірних правовідносин) до обовязків платників податків входить сплата належних сум податків і зборів у встановлені законами терміни.

Згідно п. 2 Указу Президента від 03.07.1998 року за №727/98 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва" субєкт підприємницької діяльностіфізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.

Беручи до уваги, що для переходу на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєкт малого підприємництва подає до податкового органу письмову заяву, в якій він повідомляється про строки та розмір сплати єдиного податку, а тому, в такий спосіб він погоджується на сплату даного податку на відповідний вид діяльності, у встановленій сумі та строки, суд вважає, сума єдиного податку, яка підлягала сплаті відповідачем є узгодженою, і ФОП ОСОБА_2 зобовязаний був сплатити її у передбачені строки.

Однак, як встановлено судом, відповідач, всупереч вимог ст. 9 Закону України "Про систему оподаткування" (що діяв на час виникнення спірних правовідносин), Указу Президента України від 03.07.1998 року за №727/98 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва" порушив строки сплати єдиного податку у звязку з чим за ним утворилась заборгованість в сумі 1299,72грн., що підтверджується карткою особового рахунку відповідача (а.с.5-7), розрахунком суми податкового боргу (а.с.4), поясненнями представника позивача.

Згідно пп.16.1.1. п.16.1, пп. 16.4.1 п.16.4 ст. 16 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (що діяв на час виникнення спірних правовідносин між сторонами) після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Пеня нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Як вбачається з матеріалів справи та позову (а.с.4,5-7), пояснень представника позивача за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобовязання відповідачу було нараховано пеню в сумі 07грн.79коп., яка станом на момент розгляду справи також залишилася не сплаченою.

У звязку з тим, що узгоджена сума податкового зобовязання відповідачем не була сплачена, позивачем, зважаючи на приписи п.6.2. ст.6 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (що діяв на час виникнення спірних правовідносин), 08.05.2009р. за №1/1684 (а.с.16) відносно відповідача було винесено першу податкову вимогу, яка з огляду на приписи ст.6 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" вважається врученою з дня розміщення її на дошці податкових оголошень (а.с.17). Однак, як вбачається з матеріалів справи та пояснень представника позивача, і після вручення податкової вимоги податковий борг залишився відповідачем не сплаченим. (а.с.4,5-7).

Враховуючи, що узгоджена сума податкового зобовязання, всупереч вимог ст. 9 Закону України "Про систему оподаткування" (що діяв на час виникнення спірних правовідносин ), Указу Президента України від 03.07.1998 року за №727/98 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва", своєчасно та в повному обсязі відповідачем не погашена, та складає в загальному розмірі 1307грн. 51коп. (а.с.4,5-7), відповідачем не надано доказів погашення суми боргу, суд, приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення податкової заборгованості є обґрунтованими та вважає за необхідне, їх задовольнити.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції в місті Суми до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкової заборгованості задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (і.н.НОМЕР_1) на користь держави (р/р34219379700004, ГУДКУ у Сумській області, МФО 837013, код одержувача 23636315) заборгованість зі сплати єдиного податку за період з травня 2009р. по листопад 2009р. в загальному розмірі 1307грн. 51коп.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя (підпис) І.Г. Шевченко

З оригіналом згідно

Суддя І.Г. Шевченко

Повний текст постанови складено 28.02.2011 року