Ухвала суду № 141061993, 29.10.2026, Збаразький районний суд Тернопільської області

Справа № 598/1784/26

провадження № 1-кп/598/204/2026

УХВАЛА

іменем України

"29" жовтня 2026 р. Збаразький районний суд

Тернопільської області в складі :

головуючого судді ОСОБА_1

з участю секретаря ОСОБА_2 , сторін кримінального провадження: прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченої ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Збаражі Тернопільської області кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021211090000126 від 09 липня 2021 року по обвинуваченню

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с.Залужжя, Збаразького району, зареєстрованої та мешканки АДРЕСА_1 , громадянки України, з вищою освітою, одруженої, працюючої на посаді головного бухгалтера Державного навчального закладу «Тернопільський професійний коледж з посиленою військовою та фізичною підготовкою», в силу ст.89 КК України раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 КК України,

встановив:

Досудовим розслідуванням встановлено, що наказом Міністерства освіти і науки України (далі МОН) №847 від 18.07.2014, «Про зміни типу та найменування професійно-технічних навчальних закладів України» професійно-технічному училищу №25 м.Збараж Тернопільської області змінено найменування на Державний навчальний заклад «Збаразьке професійно-технічне училище». Наказом МОН України №382 від 31.03.2015 «Про створення Державного навчального закладу «Тернопільський професійний коледж з посиленою військовою та фізичною підготовкою», шляхом реорганізації (перетворення) припинено діяльність Державного навчального закладу «Збаразьке професійно-технічне училище». Змінено тип та перейменовано Державний навчальний заклад «Збаразьке професійно-технічне училище» правонаступником якого є Державний навчальний заклад «Тернопільський професійний коледж з посиленою військовою та фізичною підготовкою» (далі Коледж). Коледж є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в органах Державної казначейської служби, штам, печатку із зображенням Державного герба України і своїм найменуванням. Наказом директора Державного навчального закладу «Тернопільський професійний коледж з посиленою військовою та фізичною підготовкою» №74-к від 15.11.2016, «Про призначення головного бухгалтера і передачу матеріальних цінностей» ОСОБА_4 призначено на посаду головного бухгалтера, посада якої належить до професійної групи «Керівники». 28.02.2018 наказом №02/30, виданим в.о. директора Державного навчального закладу «Тернопільський професійний коледж з посиленою військовою та фізичною підготовкою», головному бухгалтеру ОСОБА_4 , у зв`язку із неукомплектованістю штату, надано дозвіл на виконання обов`язків бухгалтера по заробітній платі. Згідно з ч.8 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-XIV, відповідальність за невідповідність відображених в первинних документах даних несуть особи, які склали та підписали ці документи. Відповідно до ч.3 ст.56 Бюджетного кодексу України, встановлено, що завдання та функціональні обов`язки бухгалтерських служб, повноваження керівника бухгалтерської служби бюджетних установах головного бухгалтера визначаються Кабінетом Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України від 26.0L2011 №59 затверджено «Типове положення про бухгалтерську службу бюджетної установи», яке визначає завдання та функціональні обов`язки бухгалтерської служби бюджетної установи та повноваження її керівника головного бухгалтера. Згідно з Національного класифікатора професій, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 28.07.2010 №327, посада головного бухгалтера відноситься до керівників. Враховуючи вищевикладене та відповідно до вимог ст.18 КК України, головний бухгалтер ОСОБА_4 , є службовою особою, оскільки упродовж 2019-2020 років обіймала посаду, пов`язану з виконанням спеціальних повноважень, та була наділена організаційно-розпорядчими і адміністративно-господарськими функціями. Відповідно до вимог Розділу І посадових інструкцій головного бухгалтера Коледжу головний бухгалтер у своїй діяльності керується чинним законодавством, Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», положенням про бухгалтерію підприємства, наказами начальника Коледжу та посадовою інструкцією. Пунктом 1.2. посадової інструкції встановлено, що головний бухгалтер підпорядковується безпосередньо начальнику Коледжу. Згідно Розділу II посадової інструкції головного бухгалтера Коледжу - головний бухгалтер організовує роботу бухгалтерської служби коледжу, контролює за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку в&іх господарських операцій (п.2.2.), здійснює заходи щодо надання повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів коледжу (п.2.6), а також здійснює контроль за веденням касових операцій, раціональним та ефективним використанням фінансових ресурсів. Відповідно до Наказу начальника Коледжу від 03.05.2019 №05/78 «Про нарахування та виплату стипендії здобувачам освіти» покладено персональну відповідальність за правильність нарахування, своєчасність виплати стипендії, дотримання вимог законодавства України, фінансової дисципліни на головного бухгалтера ОСОБА_4 при цьому зобов`язано: здійснювати нарахування стипендії відповідно до затверджених списків; забезпечення своєчасної виплати стипендії в межах бюджетних асигнувань; забезпечення ведення бухгалтерського обліку та достовірної фінансової звітності та дотримуватись вимога нормативно-правових актів щодо стипендіального забезпечення здобувачів освіти», з яким особисто під розпис ознайомлена ОСОБА_5 .

Так, ОСОБА_6 , будучи головним бухгалтером Державного навчального закладу «Тернопільський професійний коледж з посиленою військовою та фізичною підготовкою» неналежно виконуючи свої службові обов`язки через несумлінне ставлення до них, достовірно усвідомлюючи зобов`язання вимог наказу начальника Коледжу від 03.05.2019 №05/78, а також будучи членом засідання стипендіальних комісій протягом 2018-2020 років, яка у своїй службові діяльності повинна була керуватися вимогами Постанови Кабінету Міністрів України «Питання стипендіального забезпечення» від 12.07.2004 №882 (далі-Постанова) належним чином не забезпечила виконання вимог пп.5 п.24 Постанови, згідно якої професійно-технічні навчальні заклади у межах коштів, передбачених для виплати стипендії, вирішують питання про першочергове призначення академічних та соціальних стипендій учням, які за результатами семестрового контролю мають середній бал успішності не нижчий ніж 7 за дванадцятибальною або не нижчий ніж 4 за п`ятибальною шкалою оцінювання, легковажно розраховуючи на відвернення настання протиправних суспільно небезпечних наслідків своєї бездіяльності, не вжила заходів для утримання від виплат академічної стипендії студентам, які за результатами семестрового контролю отримали середній бал нижче ніж 7 балів за дванадцятибальною шкалою, не переконалась у достовірності вимог чинного законодавства, унаслідок чого допустила зайве нарахування грошових коштів у вигляді академічних стипендій 55 (п`ятдесяти п`яти) учням (курсантам) Коледжу протягом 2019 навчального року, на загальну суму 149041 гривень, та протягом січня - серпня 2020 навчального року допустила виплату академічної стипендії 56 (п`ятдесяти шести) на загальну суму 141628 гривень з коштів Державного бюджету України, що зокрема: за 2019 рік 149041 гривень, що складає понад 155 неоподаткованих мінімумів доходів громадян на 01.01.2019 та за січень-серпень 2020 року 141628 гривень, що складає понад 134 неоподаткованих мінімумів доходів громадян на 01.01.2020. Внаслідок неналежного виконання ОСОБА_4 своїх службових обов`язків головного бухгалтера Державного навчального закладу «Тернопільський професійний коледж з посиленою військовою та фізичною підготовкою» через несумлінне ставлення до їх виконання нею та порушення вимог пп.5 п.24 Постанови Кабінету Міністрів України «Про питання стипендіального забезпечення» від 12.07.2004 №882, заподіяно тяжкі наслідки державним інтересам в особі Державного навчального закладу «Тернопільський професійний коледж з посиленою військовою та фізичною підготовкою» впродовж 2019 року та січня-серпня 2020 року, на загальну суму 290669 гривень, що складає більш ніж 250 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Своїми діями ОСОБА_4 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.367 КК України, як за ознаками неналежного виконання службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки, що більше як в двісті п`ятдесят раз перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Обвинувачена ОСОБА_4 звернулася до суду із заявою про звільнення її від кримінальної відповідальності за ч.2 ст.367 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності, на підставі ст.49 КК України, та закриття кримінального провадження.

В судовому засіданні прокурор не заперечив щодо задоволення вищевказаної заяви та вважає, що обвинувачена ОСОБА_4 підлягає звільненню від кримінальної відповідальності, на підставі ст.49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності.

Дослідивши матеріали кримінального провадження, враховуючи думку учасників судового провадження, суд приходить до висновку про можливість задоволення заяви та звільнення обвинуваченої ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності, передбаченої ч.2 ст.367 КК України, відповідно до вимог ст.49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності, виходячи із наступного.

Так, відповідно до ч.4 ст.286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Статтею 44 КК України встановлено, що особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюються виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло п`ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини.

Така ж позиція висловлена і Верховним Судом України у п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» №12 від 23.12.2005, відповідно до якої особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за ст.49 КК України, якщо з дня вчинення нею злочину до набрання вироком законної сили минули певні строки давності і вона не ухилялася від слідства або суду та не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого.

Тобто, звільнення особи від кримінальної відповідальності за строками давності визначено законом не як право, а як обов`язок суду.

Судом враховується те, що дії обвинуваченої ОСОБА_4 кваліфікуються за ч.2 ст.367 КК України, як за ознаками неналежного виконання службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки.

Санкція частини 2 статті 367 КК України передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк від двох до п`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та зі штрафом від двохсот п`ятдесяти до семисот п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або без такого.

Згідно ч.4 ст.12 КПК України, нетяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п`яти років.

Обвинуваченою ОСОБА_4 дане кримінальне правопорушення було скоєно протягом 2019-2020 років, тобто з дня його вчинення минуло понад п`ять років.

Згідно п.1 ч.2 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Таким чином, суд, беручи до уваги все вищенаведене, і також те, що від дня скоєння ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 КК України, і по даний час, минуло більше п`яти років, остання, не ухилялась від слідства, суду та не вчинила будь-якого нового кримінального правопорушення, а відтак, обвинувачена ОСОБА_4 підлягаює звільненню від кримінальної відповідальності, відповідно до вимог ст.49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності, а кримінальне провадження закриттю, у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності на підставі п.1 ч.2 ст.284 КПК України.

Відповідно до вимог п.7 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна» від 31 березня 1989 року №3 у разі закриття справи з передбачених законом підстав цивільний позов не розглядається. Вимоги позивача про відшкодування матеріальної шкоди у цьому разі можуть бути вирішені в порядку цивільного судочинства.

Враховуючи вищенаведене позовну заяву заступника керівника Теребовлянської окружної прокуратури, в інтересах держави в особі Державного навчального закладу «Тернопільський професійний коледж з посиленою військовою та фізично підготовкою» до ОСОБА_4 про відшкодування збитків, завданих кримінальним правопорушенням, слід залишити без розгляду.

На підставі наведеного та керуючись ст.12, ст.49, ч.2 ст.367 КК України, ст.ст.284, 285, 286, 288, 369-372, 395 КПК України, суд,-

постановив:

Звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за ч.2 ст.367 КК України у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності на підставі п.3 ч.1 ст.49 КК України.

Закрити кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021211090000126 від 09 липня 2021 року по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 КК України, у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності на підставі п.1 ч.2 ст.284 КПК України.

Позовну заяву заступника керівника Теребовлянської окружної прокуратури, в інтересах держави в особі Державного навчального закладу «Тернопільський професійний коледж з посиленою військовою та фізичною підготовкою» до ОСОБА_4 про відшкодування збитків, завданих кримінальним правопорушенням, залишити без розгляду.

На дану ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Тернопільського апеляційного суду через Збаразький районний суд Тернопільської області протягом семи днів з дня її оголошення.

Дана ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а у разі оскарження після розгляду справи апеляційним судом.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію ухвали. Копія ухвали не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Дана повна ухвала суду складена, підписана і проголошена суддею 29 жовтня 2026 року.

Суддя ОСОБА_7