Рішення № 141061683, 29.10.2026, Радехівський районний суд Львівської області

РІШЕННЯ

іменем України

29 жовтня 2026 рокуСправа №451/1686/26Провадження № 2/451/1009/26

Радехівський районний суд Львівської області

в складі головуючого судді Магонь О.З.

секретаря судового засідання Федорук І.Б.,

з участю представника відповідача Наконечної О. М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Радехів цивільну справу №451/1686/26 за позовом Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

установив:

Стислий виклад позиції сторін

2 вересня 2026 року позивач Акціонерне товариство «УНІВЕРСАЛ БАНК» звернулося до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором про надання банківських послуг «Monobank» від 03.09.2020 у розмірі 95055,53 гривень.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 03.09.2020 ОСОБА_1 (далі - Відповідач, Кл ієнт) звернувся (-лась) до Банку з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав (-ла) Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг від 03.09.2020 року та встановивши мобільний додаток monobank, отримав (-ла) розрахункову карту НОМЕР_1 та відкрив (- ла) розрахунковий рахунок № НОМЕР_2 . Положеннями Анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг (далі - Договір). Підписавши Анкету-заяву Відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку вищезазначених документів, що складають Договір та зобов`язується виконувати його умови. У Відповідача прострочення зобов`язання із сплати щомісячного мінімального платежу за Договором сягнуло понад 90 днів, у зв`язку з чим, на підставі положення п.п. 5.16 п. 5 Розділу ІІ Умов, відбулось Істотне порушення Клієнтом зобов`язань, вся заборгованість за кредитом стала простроченою. Банк 03.05.2026 направив Відповідачеві повідомлення «пуш» про істотне порушення умов Договору та про необхідність погасити суму заборгованості. Проте Відповідач на контакт не виходив та не вчинив жодної дії, направленої на погашення заборгованості в зв`язку з чим та відповідно до п. 5.18, 5.19 кредит став у формі «на вимогу». На залишок простроченої заборгованості Банк нараховував неустойку, передбачену Тарифами, а саме: Санкції за порушення зобов`язань за кредитом (в залежності від кількості днів прострочення): Від 1 до 30 днів - штраф у розмірі 50 грн. Від 31 до 90 днів - штраф у розмірі 100 грн. Від 91 до 120* (210) днів - Штраф, що розраховується за формулою: 100 грн + 6,4 % від суми загальної заборгованості, що виникла на перший день відповідного календарного місяця. При цьому діє ставка 0,00001% річних. від 121 (211) дня до повного погашення (строк, після спливу якого формується Фінальний рахунок, що визначається Банком в односторонньому порядку, але не менше 120 днів з моменту настання прострочення виконання зобов`язання та не більше 210 днів) - штраф у розмірі 100 грн та пеня у розмірі 6,4 % на місяць від суми загальної заборгованості за кожен день прострочення виконання. При цьому діє ставка 0,00001% річних. Відповідно до ч. 2 ст. 1054 та ч. 2 ст. 1050 ЦК України наслідками порушення Боржником зобов`язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право Заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту. На підставі вищезазначеного, загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 перед АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» за Договором становить 95055.53 грн., в тому числі: 1. загальний залишок заборгованості за наданим кредитом 84176.73 грн.; 2. загальний залишок заборгованості за відсотками 0,00 грн.; 3. заборгованість за штрафами 10878.8 грн.; 4. заборгованість за порушення грошового зобов?язання - 0.0 грн. На даний час Відповідач продовжує користуватись карткою monobank, ухилятись від виконання своїх зобов`язань і не погашає заборгованість за Договором, що є порушенням законних прав та інтересів АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК». (а.с.5-9).

Представник відповідача Наконечна О. М. одночасно з клопотанням про поновлення процесуального строку для подання відзиву на позовну заяву подала відзив на позовну заяву, у якому зазначила, що позовна заява взагалі не містить розміру кредитних коштів, які були отримані відповідачем відповідно до Анкети-заяви від 03.09.2020. Відсутність у позовній заяві АТ «Універсал Банк» чіткої суми отриманого тіла кредиту та помісячного (покрокового) руху коштів означає, що банк не виконав свій базовий процесуальний обов`язок - довести розмір позовних вимог. Позивач АТ «Універсал Банк» у позовній заяві просить стягнути суму заборгованості, проте всупереч вимогам ст. 175 ЦПК України не зазначив, яка саме сума кредитних коштів була фактично надана Відповідачу та коли саме. Окрім цього, Позивачем не надано суду детального розрахунку руху коштів на рахунку саме з дня підписання Анкети-заяви, тобто з 03.09.2020. Виходячи з матеріалів справи всі розрахунки руху коштів починаються лише з 27.12.2021, тобто більше ніж через рік після підписання анкети-заяви. Звертає увагу суду також на суттєві суперечності, які містяться в матеріалах справи зокрема, згідно з наданими банком деталізованими виписками про рух коштів по картці станом на 29.09.2026, заборгованість відповідача становить: 109 738,43 грн. Водночас позовні вимоги позивача визначені в розмірі - 95 055,53 грн. Будь-яких обґрунтувань чи арифметичних розрахунків, які б пояснювали різницю між цими сумами, матеріали справи не містять. Наявність таких суперечностей у первинних документах Позивача свідчить про недоведеність та необґрунтованість розміру заявлених позовних вимог, що згідно зі ст. 81, 89 ЦПК України є підставою для відмови у задоволенні позову. По-друге, суперечності наявні і номерах карток, якими Позивач обгрунтовує зміст позовних вимог. Зокрема позивач вказує, що відповідач підписавши анкету - заяву, отримала розрахункову карту № НОМЕР_1 та відкрила розрахунковий рахунок № НОМЕР_2 (сторінка 7 позову). Водночас, згідно з Довідкою про розмір встановленого кредитного ліміту від 29.09.2026 р., ОСОБА_1 через мобільний застосунок за договором про надання банківських послуг «Monobank» відкрила розрахункову карту № НОМЕР_3 , номер якої відрізняється від тієї, яка зазначена в позовній заяві. Також, виходячи зі змісту Довідок про рух коштів за період з 03.09.2020 р. по 31.12.2021 р. та за період з 01.01.2022 р. по 14.07.2026 р. відносно відповідача наявна інформація по двом карткам № НОМЕР_3 та № НОМЕР_4 . Водночас, матеріали справи не містять даних, що всі ці номери карток належать саме відповідачці і що саме на ці рахунки надходили кошти на підставі кредитного договору. Також звертають увагу суду, що в матеріалах справи відсутні первинні бухгалтерські документи на підтвердження перерахування кредитних коштів кредитором на рахунок відповідача, позивачем не надано суду копію меморіальних ордерів, заяв на видачу готівки, платіжних доручень, належним чином проведеного розрахунку заборгованості, даних про те, чи видавалась відповідачу кредитна карта, строк її дії. Виходячи з вищевикладеного, наголошуємо що Довідка про розмір встановленого кредитного ліміту на інший номер картки та довідки про рух коштів з зазначенням іншого номеру картки, не є належними доказами заборгованості за номером картки, вказаною в позові. Суд не може ґрунтувати своє рішення на припущеннях, що це "одна і та сама картка" або "перевипущена картка", якщо банк не надав офіційної історії перевипуску. Позивач зобов`язаний довести рух коштів (отримання, використання, часткове повернення) саме щодо тієї картки, щодо якої вимагає стягнути кошти. Крім вищевикладених суперечностей, особливу увагу суду звертають на вказану Довідку про розмір встановленого кредитного ліміту, яка навіть не містить суми кредитного ліміту станом на 03.09.2020. Сума кредитного ліміту відповідно до змісту вказаної довідки була встановлена лише 06.12.2023, що повністю спростовує доводи позивача щодо встановлення кредитного ліміту та отримання кредитних коштів відповідачем - 03.09.2020. Відповідно, враховуючи відсутність даних про розмір встановлення кредитного ліміту саме з 03.09.2020 року, суд позбавлений можливості перевірити чи виникла вказана позивачем заборгованість саме внаслідок порушення відповідачкою умов відповідного кредитного договору, також неможливо встановити, які саме умови спірного договору порушені відповідачем. З наведеного вбачається, що в матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази, які підтверджують суму наданого відповідачу кредитного ліміту та розмір заборгованості, порядок нарахування якої відповідає умовам кредитного договору, як наслідок, позовні вимоги АТ «Універсал Банк» до відповідача про стягнення заборгованості є необґрунтованими. За таких умов, Позивачем повністю недоведено як сам факт передачі коштів Відповідачу у визначеному розмірі, так і структуру виникнення заборгованості, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову. По-третє, щодо безпідставного списання позивачем процентів та інших неузгоджених відрахувань. Відповідно до наданих банком Довідок про рух коштів по картці від 29.09.2026 р.: за період з 03.09.2020 р. по 31.12.2021 р. : сума витрат за період 9 145, 00 грн., сума зарахувань за період 45 200,00 грн.(Водночас вказана довідка містить розрахунок починаючи з 27.12.2021, тобто не з 03.09.2020, що виключає можливість встановлення розміру кредитного ліміту та встановлення розміру отриманих коштів відповідачем); за період з 01.01.2022 р. по 14.07.2026 р. : сума витрат за період 453 391,04 грн., сума зарахувань за період 322 280,51 грн. З наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором вбачається, що станом на 14.07.2026 за ОСОБА_1 обліковується заборгованість за наданим кредитом у розмірі 95 055,53 грн., із них: 84 176, 73 грн. - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 0 грн. - заборгованість за відсотками; 10 878, 80 грн. - заборгованість за штрафами. Позивачем на підтвердження своїх позовних вимог надано Умови і правила обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів, затверджені Протоколом Правління від 26.08.2020 р., що набувають чинності з 01.09.2020 р. та Тарифи банку. Позивач стверджує, що на підставі укладеного Договору б/н від 03.09.2020, відповідач отримала кредит, проте, не надала своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами, відповідно до умов Договору, у зв`язку з чим, у неї виникла заборгованість в сумі 95 055,53 грн. Згідно умов і правил, анкета-заява до договору про надання банківських послуг monobank (анкета-заява) - письмове або електронне звернення клієнта до банку з проханням відкрити йому банківський рахунок та/або надання йому інших банківських послуг на умовах, визначених договором, підписана клієнтом анкета-заява є підтвердженням укладення договору. Відповідно до пункту 2.3. умов і правил, відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України договір, що укладається між банком та клієнтом є змішаним договором, в якому містяться елементи різних договорів, в тому числі але не виключно: договору банківського рахунка, депозитного договору, договору про надання кредиту. До відносин між сторонами (в тому числі з питань внесення змін до договору) застосовуються у відповідних частинах положення законодавства щодо договорів, елементи яких містяться у договорі. У постанові Великої палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19), яка є релевантною стосовно порядку укладання договору кредиту, було зазначено наступну правову позицію щодо належного стандарту доведення факту узгодження Умов та правил банківських послуг. З урахуванням основних засад цивільного законодавства та необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, Велика Палата Верховного Суду зауважує, що пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору. Із наданих позивачем доказів тільки Анкета-заява містить підпис відповідача. Водночас, анкета-заява не містить відповідних істотних умов кредитного договору, в указаній заяві відсутні будь-які дані стосовно оформлення кредиту, зазначення суми кредитного ліміту, строку повернення кредиту, визначення розміру процентів за користування кредитом та інших істотних умов. Тому, за відсутності підпису відповідачки в Умовах та правилах обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank|Universal Bank, відсутні підстави вважати, що надані позивачем Умови і правила, які датовані 01.09.2020 р., та за відсутності доказів, що відповідач з ними ознайомилася при підписанні анкети-заяви від 03.09.2020, є достатнім доказом укладення договору кредиту на тих умовах, які там зазначені. У матеріалах справи також наявні копії тарифів, в яких викладені основні умови кредитування, інформація щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту, санкції за порушення зобов`язань, таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача, які мають бути підписані споживачем його електронним підписом. Проте на вищевказаних документах відсутній підпис відповідача. Отже всупереч визначеного у ст. ст. 12, 81 ЦПК України процесуального обов`язку позивач не надав до суду належних і допустимих доказів про те, що вказані документи були підписані електронним цифровим підписом відповідача. Також, зі змісту Довідки про відкриття рахунку вбачається, що ОСОБА_1 має в банку рахунок IBAN НОМЕР_5 у гривні, натомість, довідка містить дату відкриття рахунку - 11.05.2026. Водночас доказів про відкриття рахунку відносно відповідачки станом на 03.09.2020, тобто дату укладення Договору матеріали справи не містять. Крім того, Банком долучено довідку про розмір встановленого кредитного ліміту зі змісту якої вбачається, що ОСОБА_1 через мобільний застосунок за договором про надання банківських послуг «Monobank» за карткою № НОМЕР_3 (IBAN НОМЕР_6 ), станом на 29.09.2025 встановлено кредитний ліміт: 03.09.2020 р. 0 грн. ; 06.12.2023 р.- 35 000,00 грн.; 21.03.2024р. - 40 000 грн.; 21.03.2024 р. 45 000 грн.; 07.05.2024 р. 46 000 грн.; 07.06.2024 р.- 48 000 грн.; 08.07.2024 р. 55 000 грн.; 28.08.2024 р. 56 000 грн.; 16.10.2024 р. 57 000 грн.; 25.08.2025 р. - 0 грн.; 04.09.2025 р. 60 000 грн. Водночас, сума кредитного ліміту відповідно до змісту вказаної довідки була встановлена лише 06.12.2023, що повністю спростовує доводи позивача щодо встановлення певного розміру кредитного ліміту та отримання кредитних коштів відповідачем 03.09.2020 року. Також звертає увагу суду на відмінність в номерах рахунків, які зазначені в Довідці про відкриття рахунку (IBAN НОМЕР_5 ) та в Довідці про встановлення кредитного ліміту відносно відповідачки (IBAN НОМЕР_6 ). На підтвердження своїх позовних вимог, позивачем також надано розрахунок заборгованості за договором за період з 16.01.2024 р. по 14.07.2026 р., який не охоплює весь період з моменту укладення договору до моменту звернення з позовною заявою до суду. Водночас як вбачається з наданого позивачем розрахунку заборгованості, загальний залишок заборгованості за кредитом (тіло кредиту) визначений станом на 14.07.2026 в розмірі 84 176, 73 грн. Проте, фактично, ця сума не є заборгованістю лише за тілом кредиту, оскільки банком також нараховувались проценти на заборгованість за кредитом, що не передбачено умовами анкети-заяви від 03.09.2020, що автоматично призводило до її збільшення без фактичного користування додатковими кредитними коштами. Разом з тим, з Довідок про рух коштів по картці, Розрахунку заборгованості та Виписки вбачається, що на вказаний рахунок неодноразово вносились кошти у рахунок погашення кредитної заборгованості різними сумами, однак сплачені кошти розподілялись банком також на погашення процентів та інших платежів, які не погоджувалися з відповідачкою. Водночас розрахунок заборгованості містить нарахування процентів на заборгованість за кредитом у подальшому з додаванням їх до суми заборгованості по тілу кредиту. Звертають увагу суду, що довідки про рух коштів за період з 03.09.2020 р. по 31.12.2021 р. та за період з 01.01.2022 р. по 14.07.2026 р. містять дані про: списання відсотків на загальну суму в розмірі 60 189, 54 грн; списання коштів за перевищення кредитного ліміту в розмірі 4061,02 грн.; списання коштів за просрочення по кредиту в розмірі 11428, 80 грн. Відповідно, загальна сума безпідставно списаних банком з рахунку відсотків та вищезазначених платежів становить 75 679, 36 грн. Отже, оскільки відповідачка не погоджувала сплату відсотків за користування кредитними коштами за договором та інші вищезазначені платежі, вважають неправомірним списання банком внесених боржником коштів в рахунок погашення процентів та інших платежів за користування даним кредитом. Оскільки в анкеті-заяві від 03.09.2020 строки здійснення періодичних платежів за кредитом та умови нарахування та сплати процентів за користування кредитом та здійснення інших відрахувань не встановлені, то позивач неправомірно та безпідставно списав внесені на погашення боржником кошти в рахунок погашення відсотків та здійснив операції щодо списання коштів за перевищення кредитного ліміту та за просрочення по кредиту. Враховуючи, що АТ «Універсал Банк» не довело належними та допустимими доказами погодження сплати відсотків та ставки користування відповідачем за використання кредитного ліміта та здійснення відрахувань з рахунку відповідача, а розбіжність між сумою в позовній заяві та сумою у довідці про рух коштів трактується як недоведеність розміру заборгованості, вважають, що відсутні підстави для задоволення позову. Щодо заявлених вимог про стягнення штрафу, то вважають безпідставним заявлення Позивачем позовних вимог щодо стягнення 10878, 80 грн. штрафу, нарахованого з 01.06.2026. На підставі вищевикладеного, вважають що стягненню може підлягати та сума, яка була доведена і щодо якої у суду немає сумніву, оскільки за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. В даному випадку позивач не надав жодного доказу на підтвердження розміру кредитних коштів, наданих відповідачці, тому суд позбавлений можливості встановити, у якому розмірі відповідач отримала кредит. З огляду на викладене, заявлений позов є недоведений та необґрунтований, а тому відсутні підстави для його задоволення. На підставі вищезазначеного та керуючись ст. ст. 10, 43, 178, 191 ЦПК України, просить задовольнити клопотання та поновити відповідачу ОСОБА_1 пропущений процесуальний строк для подання відзиву на позовну заяву;приєднати даний відзив на позовну заяву Акціонерного товариства «Універсал Банк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором до матеріалів справи № 451/1686/26; Позов Акціонерного товариства «Універсал Банк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишити без задоволення (а.с.61-69).

21 жовтня 2026 року до суду надійшла відповідь на відзив, у якій представник позивача зазначив, що у своєму відзиві ОСОБА_1 зазначає, що між сторонами не було погоджено умов договору, розмір заборгованості, користування грошима, дата встановлення кредитного ліміту, а також відбулось безпідставне списання відсотків. У свою чергу АТ «Універсал Банк» не погоджується та вважає їх необґрунтованими і такими, що не підтверджені положеннями чинного цивільного та цивільно-процесуального законодавства, з огляду на наступне. Як зазначено в Анкеті-заяві, яка підписана відповідачем: Підписуючи цю Анкету-заяву власноручним підписом або цифровим власноручним підписом на екрані власного смартфону у Мобільному додатку monobank, ОСОБА_1 : - підтверджує отримання примірника Договору в Мобільному додатку monobank; - підтверджує своє ознайомлення та згоду з умовами Договору; - підтверджує укладання нею Договору; - зобов`язується виконувати умови Договору; - підтверджує, що інформація передбачена ч.2. ст.12 Закону «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» мені надана шляхом її розміщення у Договорі та на офіційному сайті Банку; 2. Виходячи з того, що ця Анкета-заява також є заявою на відкриття рахунку, просить відкрити поточниий рахунок в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» (Далі Банк) у гривні на своє ім`я ОСОБА_1 . 3. Просить встановити кредитниий ліміт на суму, вказану у мобільному додатку. Пільговий період за користування кредитним лімітом становить до 62 днів. У разі виходу з пільгового періоду на кредит буде нараховуватися відсоткова ставка 3,2% на місяць. Решта умов, передбачених частиною 1 статті 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» визначені в Договорі та Тарифах. Отже, основні умови було означено в Анкеті-заяві, із зазначенням пільгового періоду використання кредитних коштів, а також визначено відсоткову ставку, яка буде нараховуватись за користування кредитними коштами у разі виходу за пільговий період користування кредитними коштами. Як підтверджує відповідач у своєму відзиві нею неодноразово змінювався кредитний ліміт, в згідно довідки про рух коштів по рахунку, ОСОБА_1 користувалась кредитними коштами, тим самим визнала факт існування договірних зобов`язань перед АТ «Універсал Банк» в рамках банківської послуги «monobank». Згідно з нормами цивільного законодавства, зокрема ст. 204 ЦК України, договір є правомірним, допоки така правомірність не буде спростована. Таким чином, у разі не спростування презумпції правомірності договору, всі права набуті сторонами правочину, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню. Відповідач таку правомірність не спростував. Нерозуміння природи договору, складність його умов, не звільняє сторони від обов`язку його виконання. Аналогічну позицію сформував Верховний Суд у постанові по справі № 904/2073/19 від 19.03.2021. Часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцією є тією дією, яка свідчить про визнання ним боргу. Аналогічну позицію сформував Верховний Суд у постанові по справі № 127/23910/14-ц від 23.12.2020. Тому, АТ «Універсал Банк» вважає доведеним існування між сторонами по справі договірних зобов`язань та суми боргу, яка вказана і в розрахунку заборгованості і в позовній заяві. Аргументи відповідача щодо недоведеності позивачем заявленого розміру заборгованості є безпідставними також тому, що в разі непогодження з розміром заявленої суми до стягнення, відповідач мав би надати до суду власний контррозрахунок заборгованості. В той же час, таких доказів відповідачем не подано. Щодо розбіжностей у номері рахунку, то слід зазначити наступне. Згідно Довідки про наявність рахунку від 29.09.2026 позичальниці видано платіжну картку НОМЕР_3 , по відкритому у банку рахунку № НОМЕР_6 . Відповідно до вказаної довідки Чорна картка MONOBANK є активною та була видана на ім`я ОСОБА_1 . Особливістю проекту monobank є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно без відділень. Попередня ідентифікація відбувається за допомогою завантаження копії паспорта та РНОКПП в мобільний додаток, а видача платіжної картки після верифікації фізичної особи здійснюється або у точці видачі, або спеціалістом Банку, що виїжджає за адресою, зазначеною клієнтом. Картка monobank не є кредитною карткою, а є платіжною карткою/електронним платіжним засобом, яка дозволяє здійснювати грошові перекази, платежі, безготівкові операції в торговельно-сервісній мережі та мережі Інтернет, отримувати готівкові кошти, використовувати поточний рахунок, в тому числі, але не виключно, з можливістю встановлення кредитної лінії з кредитним лімітом до 100 000,00 гривень. Активується картка за допомогою мобільного додатку, що дозволяє надавати Клієнтові банківські послуги через смартфон дистанційно. Відповідно до п. 6 Анкети-заяви від 03.09.2020 клієнт засвідчив генерацію ключової пари з особистим ключем і відповідним йому відкритим ключем. На сучасному етапі прослідковується світова тенденція надання переваги інтернет-послугам. Всесвітні процеси інформатизації та глобалізації вимагають спрощення доступу до банківських послуг. Monobank включає такі функції як класична та віртуальна платіжна картка, індивідуальні платежі з використання телефонного номеру, цифрові квитанції в реальному часі. Суть проекту monobank полягає у наданні фінансово-кредитних послуг через мережу Інтернет за допомогою мобільного додатку програми, яка побудована на основі новітніх технологій. Перевагами якої є, зокрема, відсутність паперового документообігу, можливість цілодобового доступу та контролю за рахунком, швидкість операцій, онлайн кредитування, депозити, cashback. В даному випадку мова йде про сучасний цифровий мобільний банк в Україні, всі послуги якого здійснюється за допомогою мобільних додатків. Тобто, видача пластикової платіжної картки здійснюється клієнту за його бажанням після пред`явлення документу, що посвідчує особу, копія якого попередньо була завантажена у мобільний додаток. Подальша активація картки здійснюється через мобільний додаток встановлений попередньо на смартфоні клієнта шляхом її сканування з авторизацією за номером телефону. Отже, банк не надає клієнту кредитну карту з пін-кодом, а надає платіжну картку, активація якої здійснюється за допомогою мобільного додатку через смартфон клієнта. При цьому клієнт встановлює через свій смартфон код доступу/пін код. Таким чином, відповідно до умов цивільної угоди АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» свої зобов`язання за Договором виконав в повному обсязі, а саме надав Відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Усі платежі щодо погашення заборгованості за кредитом відображені у розрахунку, наданому до позовної заяви. Усі платежі за карткою, в тому числі з використання як власних, так і кредитних коштів відображені у виписках. Таким чином, відсутні підстави для звільнення відповідача від обов`язку виконати грошові зобов`язання та повернути кредитні кошти. Ураховуючи вище викладене та керуючись ст. 179 ЦПК України, просить долучити відповідь на відзив до матеріалів справи № 451/1686/26 та врахувати її при вирішенні справи; задовольнити в повному обсязі позовну заяву Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості; розгляд справи проводити без участі представника Акціонерного товариства «Універсал Банк» (а.с.80-87).

Заяви, клопотання учасників процесу та інші процесуальні дії у справі

Суддя своєю ухвалою від 7 вересня 2026 року прийняла до розгляду позовну заяву та відкрив провадження у справі, ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження (в змішаній формі) з викликом сторін, призначив судове засідання (а.с.1-2).

Представник позивача Горбачова І. В. у позовній заяві зазначила, що не заперечує проти розгляду справи за відсутності банку та винесення заочного рішення судом (а.с.3-14).

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності, чим і скористався представник позивача.

У судовому засіданні представник відповідача Наконечна О. М. підтримала свій відзив на позовну заяву. Заперечила позовні вимоги повністю. Звертала увагу суду на те, що позовна заява не містить розміру кредитних коштів. Окрім цього, в матеріалах справи містяться суперечності у розрахунках заборгованості. Так само є розбіжності в номерах карток, якими позивач обгрунтовує зміст позовних вимог. Крім цього, довідка про розмір встановленого кредитного ліміту не містить кредитного ліміту з 03.09.2020. Вважає неправомірним списання банком внесених боржником коштів в рахунок погашення процентів та інших платежів за користування даним кредитом. Просила відмовити у задоволенні позовних вимог.

Установлені судом фактичні обставини справи

03.09.2020 ОСОБА_1 звернулася до Банку з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг та, встановивши мобільний додаток monobank, та відкрила поточний рахунок НОМЕР_7 в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК».

Відповідно до змісту Анкети-заяви відповідачка просила відкрити поточний рахунок в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» у гривні та встановити кредитний ліміт на суму, вказану у мобільному додатку. В Анкеті-заяві зазначено, що вона разом з умовами і правилами обслуговування фіз. осіб в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів (MONOBANK | Universal Bank), таблицею обчислення вартості кредиту і паспортом споживчого кредиту, що розміщені за посиланням www.monobank.ua/terms - тарифами, що розміщені за посиланням www.monobank.ua/rates, складають Договір про надання банківських послуг (далі - Договір). Також сторонами визначено пільговий період користування кредитними коштами до 62 календарних днів та процентну ставку у розмірі 3,2 % на місяць у разі виходу з пільгового періоду.

Анкета-заява містить персональні та ідентифікаційні дані відповідачки, відомості про документ, що посвідчує особу, місце проживання, контактний номер телефону, а також фотозображення документів та особи.

Зі змісту Анкети-заяви видно, що відповідачка погодилася з тим, що електронний/цифровий підпис, накладений нею у мобільному застосунку, є аналогом її власноручного підпису та має рівнозначні юридичні наслідки.

Згідно з формою підтвердження електронного документа, документ Monobank Document сформовано 03.09.2020 та підписано електронними підписами представника банку і клієнта.

Відповідно до довідки АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» про наявність рахунку від 29 вересня 2026 року, на ім`я ОСОБА_1 відкрито рахунок НОМЕР_6 у гривні, до якого випущено кредитну картку НОМЕР_3 . Станом на 29 вересня 2026 року картка є активною.

Згідно з довідкою АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» про розмір встановленого кредитного ліміту від 29 вересня 2026 року, за карткою № НОМЕР_3 , випущеною на ім`я ОСОБА_1 , 04 вересня 2025 року встановлено кредитний ліміт у розмірі 60 000 грн.

Відповідно до наданої позивачем виписки за особовим рахунком за період з 03.09.20 по 14.07.26, за рахунком відповідачки відображено операції з використання кредитних коштів, нарахування та погашення платежів за договором, а також внесення коштів у рахунок погашення заборгованості. Станом на 14.07.26 вихідний залишок заборгованості за наданим кредитом становив 84 176,73 грн.

Відповідно до виписки про рух коштів за карткою відповідачки за період з 03.09.2020 31.12.2021. За вказаний період сума витрат становила 9 145,00 грн, сума зарахувань 45 200,00 грн, баланс на початок періоду становив 0,00 грн, а на кінець періоду 36 055,00 грн.

Відповідно до виписки про рух коштів за карткою відповідачки за період з 01.01.2022 14.07.2026. За вказаний період сума витрат становила 453 391,04 грн, сума зарахувань 322 280,51 грн, баланс на початок періоду становив 36 055,00 грн, а на кінець періоду -35 055,53 грн.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором № б/н вiд 03.09.2020, укладеного мiж Універсал Банк та клієнтом - ОСОБА_1 , станом на 14.07.2026 загальний розмір заборгованості відповідачки становить 95055.53 грн, з яких: 84176.73 грн заборгованість за тілом кредиту; 10878.80 грн пеня. Заборгованість за відсотками та за порушення грошового зобов`язання відсутня.

Зміст спірних правовідносин

Спір між сторонами виник з договірних правовідносин, які врегульовані нормами Цивільного кодексу України в частині позики та договору кредиту, а також регулюються загальними положеннями про договір та зобов`язання.

Позиція суду

Згідно із ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 13, 81 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона покликається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов необхідно задовольнити частково з огляду на таке.

Норми та джерела права, які застосував суд, та мотивована оцінка аргументів сторін

Згідно із ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

На підставі ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відповідно до положень ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. ст. 205, 207 ЦК України). Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Згідно зі статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення. Без отримання листа на адресу електронної пошти та смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений.

Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді. Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, від 16 грудня 2020 року у справі № 561/77/19.

На підставі укладеного Договору відповідачка отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка.

Так, звертаючись до суду з позовною заявою з боку позивача було надано Умови і правила обслуговування в АТ «Універсал Банк», Умови Чорної картки «Монобанк».

Доданими Умовами і правила обслуговування в АТ «Універсал Банк» визначено наступне.

Згідно із п. 1 Розділу 1 «Терміни та визначення» Умов Мобільний додаток MONOBANK (в подальшому може використовуватися як Мобільний додаток, Мобільний додаток MONOBANK, Мобільний додаток MONO) - сервіс Банку в рамках банківського продукту MONOBANK | Universal Bank, що дозволяє надавати Клієнтові банківські послуги через смартфон за допомогою мобільного додатку (далі - Мобільний додаток).

Відповідно до п.п. 2.1. п. 2 Розділу І Умов Банк відкриває клієнту поточний рахунок, операції за яким здійснюються з використанням Платіжної картки та/або мобільного додатка, випускає та надає клієнту у користування Платіжну картку, а також забезпечує здійснення розрахунків за операціями, здійсненими з використанням Платіжної картки та/або мобільного додатка, згідно умов Договору в тому числі, платіжної системи MasterСard/Visa, та відповідно до вимог чинного законодавства України, в тому числі нормативно-правових актів Національного Банку України.

Згідно із п.п. 2.3 п. 2 Розділу І Умов, Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України Договір, що укладається між Банком та клієнтом є змішаним договором, в якому містяться елементи різних договорів, в тому числі але не виключно: договору банківського рахунку, депозитного договору, договору про надання кредиту. До відносин між Сторонами (в тому числі з питань внесення змін до Договору) застосовуються у відповідних частинах положення законодавства щодо договорів, елементи яких містяться у Договорі.

Відповідно до пунктів 5.3, 5.8.1 п. 5 Розділу І Умов клієнт погоджується, що операції, здійснені з використанням коду доступу до додатка, визнаються вчиненими клієнтом і оскарженню не підлягають, за винятком випадків, прямо передбачених законодавством України. Клієнт може скористатися послугами банку через Мобільний додаток та інші канали обслуговування в Інтернеті для отримання інформації та здійснення операцій.

Надання і обслуговування кредиту обумовлено пунктом 5 Розділу II Умов, а саме:

5.1. Ліміт кредитування та строк його дії встановлюється згідно умов зазначених в цьому Договорі та відповідному Додатку до нього.

5.2. Ліміт до використання розраховується та встановлюється банком виходячи з внутрішніх процедур банку та зазначається клієнту в електронному вигляді через мобільний додаток або іншим способом з використанням каналів дистанційного обслуговування.

5.3. Сторони домовилися, що банк має право, на власний розсуд, переглядати ліміт до використання в межах суми ліміту кредитування, що зазначена в Договорі. Інформація щодо зміни ліміту до використання (новий розмір ліміту та строки уведення у дію) зазначаються клієнту текстовим повідомленням в електронному вигляді на номер мобільного телефону клієнта та/або у мобільному додатку.

5.4. Клієнт шляхом розрахунку за товари та послуги та/або отримання готівкових коштів з використанням платіжної картки після встановлення або зміни ліміту до використання, підтверджує факт згоди з встановленням ліміту до використання.

5.5. Форма надання кредиту: поновлюваний кредитний ліміт/кредитна лінія, який може бути використаний для отримання готівкових грошових коштів та/або здійснення безготівкових розрахунків за придбані товари чи послуги.

5.6. Клієнт повинен здійснювати операції в межах кредитного ліміту з урахуванням вартості послуг банку відповідно до Тарифів.

5.7. Банк надає інформацію про кредитний ліміт платіжної картки до її активації за допомогою мобільного додатку та / або контактного центру банку.

5.8. Банк надає клієнту кредит для оплати всіх видаткових операцій, здійснених клієнтом з використанням платіжної картки або її реквізитів, а також для оплати клієнтом комісій і плат, передбачених Договором.

5.9. На суму наданого кредиту банк нараховує відсотки. Відсотки нараховуються за кожен календарний день використання кредитного ліміту, з розрахунку 365/366 календарних днів у році, за процентними ставками, зазначеними в Тарифах.

5.10.2. Крім погашення відсотків в порядку та на умовах, визначених у п. 5.10.1., погашення кредиту та відсотків здійснюється шляхом внесення клієнтом коштів у готівковій або безготівковій формі в розмірі щомісячного мінімального платежу. Сума щомісячного мінімального платежу визначається банком відповідно до Тарифів й не може перевищувати повного розміру заборгованості за Договором. Мінімальний платіж формується в перший день календарного місяця, наступного за звітним місяцем, і очікує погашення до 23:55 останнього дня місяця, наступного за звітним місяцем.

5.11. Клієнт зобов`язаний щомісяця сплачувати щомісячний мінімальний платіж в розмірі та в термін, зазначені в мобільному додатку. При несплаті щомісячного мінімального платежу клієнт повинен сплатити штраф за несплату щомісячного мінімального платежу згідно з Тарифами. Банк розглядає будь-який надісланий платіж клієнта як визнання клієнтом даного штрафу в розмірі платежу, що надійшов, але не більше суми штрафу, визначеного Тарифами.

Також п.п. 5.15-5.19 п. 5 Розділу II Умов визначена відповідальність за порушення строків виконання грошового зобов`язання клієнтом за Договором.

5.15. У разі виникнення прострочених зобов`язань за кредитом, клієнт сплачує банку відсотки в подвійному розмірі від зазначених в Тарифах, що діють на дату нарахування. Відсотки нараховуються від суми загальної заборгованості за кожен день прострочення замість базової процентної ставки зазначеної в Тарифах.

5.16. У разі порушення терміну сплати Щомісячного мінімального платежу понад 90 днів вся Заборгованість за Кредитом вважається простроченою (Істотне порушення Клієнтом зобов`язань). На залишок простроченої Заборгованості Банк нараховує, а Клієнт сплачує штраф у розмірі згідно із Тарифами, але не більше 50 % від суми, одержаного Клієнтом Кредиту. При цьому діє відсоткова ставка за користування Кредитом у розмірі 0,00001 % річних.

5.17. У випадку настання Істотного порушення Клієнтом зобов`язань Банк не пізніше наступного робочого дня у Мобільному додатку не пізніше 3-х робочих днів за допомогою месенджерів та sms направляє Клієнту Повідомлення про відповідне порушення із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення та строку протягом якого вони мають бути здійснені.

5.18. При цьому у разі якщо Клієнт погасить Заборгованість зі сплати Обов`язкового платежу, яка виникла до настання Істотного порушення Клієнтом зобов`язань, та сплатить штраф і Щомісячний мінімальний платіж у строк до 120 календарних днів (з моменту порушення терміну сплати Щомісячного мінімального платежу), вимога Банку, зазначена у Повідомленні, втрачає чинність, а попередньо узгоджені умови кредитування (у тому числі щодо сплати Щомісячних мінімальних платежів та відсотків за користування Кредитом) поновлюються. Банк на власний розсуд має право збільшити строк, зазначений в абзаці першому цього пункту, але не більше ніж до 210 календарних днів (з моменту порушення терміну сплати Щомісячного мінімального платежу).

5.19. У випадку якщо Істотне порушення Клієнтом зобов`язань не буде усунуто протягом строку, зазначеного у пункті 5.18., Кредит стає у формі на вимогу, а Банк не пізніше наступного робочого дня за допомогою Мобільного додатку направляє Клієнту Вимогу про повне повернення всієї суми заборгованості за кредитом (з урахуванням відсотків) та нарахованих штрафних санкцій. Несвоєчасне виконання Клієнтом Вимоги про повне повернення всієї суми заборгованості за кредитом свідчить про несанкціоноване користування чужими грошовими коштами, що тягне за собою відповідальність за порушення грошового зобов`язання, передбачену цим Договором. При цьому нарахування процентів за користування кредитом припиняється.

Відповідно до п. 5.22 п. 5 Розділу II Умов Кредит збільшується на суму заборгованості за Договором по відсоткам до погашення, по неустойці, якщо на рахунку клієнта не вистачає власних коштів для оплати вказаної заборгованості.

Позивач зазначав, що у відповідача прострочення зобов`язання із сплати щомісячного мінімального платежу за Договором сягнуло понад 90 днів, у зв`язку з чим, на підставі положення п.п. 5.16 п. 5 Розділу II Умов, відбулось істотне порушення клієнтом зобов`язань, вся заборгованість за кредитом стала простроченою. Банк 03.05.2026 направив повідомлення «пуш» про істотне порушення умов Договору та про необхідність погасити суму заборгованості.

При цьому, позивач зазначав, що відповідач на контакт не виходив та не вчинив жодної дії, направленої на погашення заборгованості в зв`язку з чим та відповідно до п. 5.18, 5.19 кредит ставу формі «на вимогу».

У зв`язку з тим, що відповідачка свої зобов`язання за кредитом не виконала, позивач вказує про те, що загальна заборгованість становить 95055.53 грн, в тому числі: загальний залишок заборгованості за наданим кредитом 84176.73 грн; загальний залишок заборгованості за відсотками 0,00 грн; заборгованість за штрафами 10878.8 грн; заборгованість за порушення грошового зобов?язання - 0.0 грн, що підтверджується наданим з боку позивача відповідним Розрахунком заборгованості.

Однак, додані з боку позивача Умови і правила обслуговування в АТ «Універсал Банк» повинні містити підпис позичальника, та саме з цього моменту такі умови є складовою частиною укладеного між сторонами Кредитного договору.

Аналогічна позиція висловлена в правових висновках, що викладені в ухвалах Верховного Суду України від 11.03.2015 (№ 6-16цс15); від 22.03.2017 (6-2320цс16); в постанові Верховного Суду від 30.01.2018 (№ 61-787св18 ); від 24.05.2018 (№ 61-5247св18); від 13.06.2018 (№ 61-5191св18).

Таким чином, посилання позивача, що відповідач був належним чином ознайомлений з Умовами і правилами, відповідно до заяви своїм підписом приєднується і зобов`язується виконувати умови, викладені в Умовах і правилах, що складають Договір банківського обслуговування, є неправомірними, оскільки позивач не надав до суду належних доказів щодо укладення між сторонами Договору та досягнення ними згоди щодо всіх умов Кредитного договору.

Отже, суд вважає, що доводи позивача, з приводу того, що підписання Анкети-заяви позичальником є приєднання до запропонованих банком Умов та правил, оскільки заява є невід`ємною частиною Кредитного договору та факт підписання заяви та отримання кредитної картки, не варті уваги, оскільки, із підписаної Анкети-заяви не видно, який саме розмір кредитного ліміту за платіжною карткою установлений позичальнику та на який строк, що унеможливлює встановлення обставин дійсних намірів відповідача щодо отримання відповідної визначеної суми коштів.

Тобто, Анкета-заява не містить тих істотних умов Кредитного договору, з яких було б можливо встановити умови, на яких він укладався.

Згідно із ч.ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

На підставі ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За правилами ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ст. 627 ЦК України, ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з у рахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв, ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплачені відсотки.

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ «Універсал Банк»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Як зазначено вище, на час підписання Анкети-заяви з боку відповідача, останній не був ознайомлений з Умовами і правилами обслуговування в АТ «Універсал Банк», а додана до позовної заяви копія таких Умов в якості доказу, не заслуговує на увагу.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

У даному випадку договірні правовідносини виникли між банком та фізичною особою - споживачем банківських послуг (частина перша статті 11 Закону України від 12 травня 1991 року № 1023-XII «Про захист прав споживачів» (далі - Закон №1023-XII).

Згідно з пунктом 22 частини першої статті 1 Закону № 1023-XII споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

У пункті 19 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів», прийняті 09 квітня 1985 року №39/248 на 106-му пленарному засіданні Генеральної Асамблеї ООН зазначено, що споживачі повинні бути захищені від таких контрактних зловживань, як односторонні типові контракти, виключення основних прав в контрактах і незаконні умови кредитування продавцями.

Конституційний Суд України у рішенні у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положень другого речення преамбули Закону України від 22 листопада 1996 року № 543/96-В «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» від 11 липня 2013 року у справі №1-12/2013 зазначив, що з огляду на приписи частини четвертої статті 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту.

З урахуванням основних засад цивільного законодавства та необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, суд зауважує, що пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов обслуговування рахунків фізичної особи, оскільки Умови це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих Умов тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.

Тому відсутні підстави вважати, що при укладенні Договору з відповідачем, АТ «Універсал Банк» дотримав вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону № 1023-XII про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк.

Однак, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ «Універсал Банк» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, тому АТ «Універсал Банк» вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

Аналогічна позиція міститься в Постанові Верховного суду від 03 липня 2019 року (справа №342/180/17, провадження №14-131цс19). Крім того, такі правові висновки викладені Верховним Судом у постанові від 18.05.2022 у справі № 697/3022/20.

Як видно з матеріалів справи, заборгованість становить 95055.53 грн, в тому числі: загальний залишок заборгованості за наданим кредитом 84176.73 грн; загальний залишок заборгованості за відсотками 0,00 грн; заборгованість за штрафами 10878.8 грн; заборгованість за порушення грошового зобов?язання - 0.00 грн.

Зважаючи на викладені вище обставини справи та норми закону, суд вважає, що наданий банком Розрахунок заборгованості є належним доказом та допустимим засобом доказування у цій справі та в сукупністі з іншими доказами свідчить про отримання відповідачем кредитних коштів. При цьому відповідачем не було спростовано факт наявності та розміру заборгованості, хоча це є його процесуальним обов`язком.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 11.07.2018 по справі №753/7883/15 доводи сторони про необґрунтованість розрахунку заборгованості є безпідставними, якщо на його спростування сторона не надала власного розрахунку.

Враховуючи, що у справах про стягнення кредитної заборгованості до предмета доказування включаються серед іншого обставини щодо розміру заборгованості, відповідно Розрахунок заборгованості є належним доказом наявності та розміру заборгованості.

Такий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 06 червня 2018 року у справі № 548/15991/13-ц та від 30 жовтня 2019 року в справі № 361/2385/18-ц.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Водночас відповідачкою не надано до суду (на час розгляду справи) у відповідності до вимог ст. 81 ЦПК України жодного належного та допустимого доказу в спростування доводів позивача щодо нарахованих сум.

Відповідачем не було надано ніяких доказів виконання зобов`язань, в тому числі доказів неправильного нарахування виниклої суми заборгованості.

Відповідно до ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

В свою чергу, суд звертає увагу, що незгода відповідача із розрахунком заборгованості не позбавляє його можливості, на підтвердження своїх доводів, надати свій контррозрахунок.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 07.06.2023 у справі № 234/3840/15.

У вказаній постанові Верховний Суд зазначив, що непогодження (незгода) з розрахунком, наданим позивачем, не є підставою для відмови у задоволенні позову у повному обсязі.

Окрім цього, позивачем надано виписку за особовим рахунком за період з 03.09.20 по 14.07.26, в якій відображено за вказаний період всі операції, де відповідачка є активним користувачем.

Таким чином, доведеність факту отримання відповідачкою кредитної картки (поточного рахунку) із встановленим на ній кредитним лімітом, активне користування нею в сукупності є свідченням наявності між сторонами кредитно-договірних зобов`язань. Так, виписка з банківського рахунку позичальника містить інформацію про рух коштів на балансі кредитної картки відповідача - баланс станом на дату укладання кредитного договору, всі операції за кредитною карткою (із зазначенням дати проведення операції та чітким визначенням проведеної операції, зазначенням суми на балансі рахунку після проведеної з коштами операції). Банківська виписка має статус первинного документа, що підтверджено Переліком типових документів, затвердженого наказом Мін`юсту від 12 квітня 2012 року № 578/5, згідно з яким до первинних документів, які фіксують факт виконання держоперації та служать підставою для записів у регістрах бухобліку і в податкових документах, віднесені касові, банківські документи; повідомлення банків; виписки банків; корінці квитанцій і касових чекових книжок.

Отже, Виписка по картковому (особовому) рахунку, може бути належним доказом щодо заборгованості відповідача за кредитом.

Аналогічний висновок міститься в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 вересня 2020 року у справі № 200/5647/18 (провадження № 61-9618св19 ).

Такої правової позиції дотримується і Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 25 травня 2021 року у справі №554/4300/16-ц (провадження №61-3689св21).

У зазначеній постанові Верховний Суд вказав, що на підставі належної оцінки зібраних у справі доказів суд установив, що позивач свої зобов`язання за кредитним договором виконав, надав відповідачу кредит, що підтверджується Випискою з особового рахунку відповідача, тому дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог до позичальника про стягнення заборгованості по тілу кредиту.

Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у складі Касаційного цивільного суду у постанові від 17.12.2021 по справі №278/2177/15-ц про те, що виписки за картковими рахунками (по кредитному договору) можуть бути належними доказами щодо заборгованості по тілу кредиту за кредитним договором.

Така позиція викладена і в постанові КЦС ВС від 31.05.2022 № 194/329/15-ц (провадження № 61-3753св22).

Так, Верховний Суд складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 25 травня 2021року у справі N 554/4300/16-ц дійшов висновку, що «належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеним кредитним договором та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно із зазначеною нормою закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі».

Отже, позиція Верховного Суду щодо необхідності доведення перерахування коштів та розміру заборгованості виключно первинними документами.

Аналогічних висновків дійшов й Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у своїй постанові від 29.01.2020 у справі № 755/18920/18.

У справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов`язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором.

Такої правової позиції дотримується Верховний Суд в постанові від 08 травня 2024 року у справі № 381/1647/21 (провадження № 61-4504св23).

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за наданим кредитом (тілом кредиту) в сумі 84176.73 гривень.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Таким чином, позивачем доведено факт укладення Кредитного договору, факт отримання відповідачем грошових коштів та порушення ним зобов`язання щодо їх повернення, тому, заборгованість за Кредитним договором (тілом кредиту), яка підлягає до стягнення та яку просив стягнути позивач в розмірі 84176.73 грн, є доведеною та обґрунтованою, а тому всі наявні правові підстави для задоволення позовних вимог в цій частині та стягнення в примусовому порядку з боржника отриманого ним та непогашеного тіла кредиту у вищевказаному розмірі.

Належних та допустимих доказів в спростування доводів позивача, відповідачка не надала.

Стосовно позовних вимог позивача в частині стягнення з відповідача заборгованості за штрафами в сумі 10878.8 грн, то з цього приводу суд зазначає про наступне.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання (частина перша статті 549 ЦК України). Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. А пенею неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частини друга та третя цієї статті).

Особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства (частина перша статті 14 ЦК України).

Критерії правомірності примусу суб`єкта цивільного права до певних дій (бездіяльності) пов`язуються з тим, що відповідні дії (бездіяльність) мають бути обов`язковими для такого суб`єкта (див. постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 320/8618/15-ц (провадження № 61-4393сво18)).

У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем) (пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України).

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється:

(1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування;

(2) в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит;

(3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Отже, суд доходить висновку щодо застосування пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов`язань, які виникли на підставі вищевказаного договору.

Такої правової позиції дотримується і Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 21 січня 2025 року у справі № 751/3052/23 (провадження № 61-17991св23).

Зокрема, на договір про надання поворотної фінансової допомоги (позики) розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06 вересня 2023 року в справі № 910/8349/22); на кредитний договір розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України (див. постанову Верховного Суду від 18 жовтня 2023 року в справі № 706/68/23 (провадження № 61-8279св23).

На підставі вищенаведеного, в задоволенні позовних вимог в частині стягнення заборгованості за штрафами, слід відмовити.

Тому, даючи оцінку наданим доказам, суд дійшов висновку, що на користь позивача належить стягнути з відповідача заборгованість за наданим кредитом у розмірі 84176.73 грн (тіло кредиту).

Відповідно до ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України»).

З огляду на вищевикладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд доходить висновку, що позовна заява Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості є такою, що підлягає до часткового задоволення.

Щодо розподілу судових витрат

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн, проте враховуючи часткове задоволення позовних вимог на 88,56%, судовий збір, який підлягає стягненню з відповідача становить 2357,82 грн.

На підставі ст. 207, 526, 530, 549, 626, 627, 628, 633, 634, 638, 639, 1049, 1054, 1055, п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, керуючись ст. 2, 5, 12, 13, 19, 81, 80, 89, 141, 211, 223, 247, 258-259, 263-265, 279 ЦПК України, ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», суд

ухвалив:

задовольнити частково позов АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УНІВЕРСАЛ БАНК».

Стягнути із ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання як внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_1 ) на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УНІВЕРСАЛ БАНК» (код ЄДРПОУ 21133352, місцезнаходження: вулиця Оленівська, 23, місто Київ, 04080) заборгованість за Договором про надання банківських послуг «Monobank» від 03.09.2020 у розмірі 84176.73 (вісімдесят чотири тисячі сто сімдесят шість) гривень 73 (сімдесят три) копійки.

Стягнути із ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання як внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_1 ) на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УНІВЕРСАЛ БАНК» (код ЄДРПОУ 21133352, місцезнаходження: вулиця Оленівська, 23, місто Київ, 04080) судові витрати, що складаються із сплаченого судового збору в сумі 2357 (дві тисячі триста п`ятдесят сім) гривень 82 (вісімдесят дві) копійки.

Строк і порядок набрання рішенням законної сили та його оскарження

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Головуючий суддяМагонь О. З.

Рішення суду виготовлено 29.10.2026.