Постанова № 14106102, 22.02.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №6.6.4

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 лютого 2011 року Справа № 2а-10182/10/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі: Головуючого судді: Чиркіна С.М.

при секретарі : Лисенко Є.М.

за участю:

представника позивача: Бачури О.В.(довіреність № 3/10 від 04.01.11)

представник відповідача: не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м.Луганську до Товариства з обмеженою відповідальністю «Блек сі інтерпрайзис» про стягнення податкового боргу, звернувши стягнення на активи,-

В С Т А Н О В И В:

22 грудня 2010 року позивач Ленінська МДПІ у м.Луганську звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Блек сі інтерпрайзис» про стягнення податкового боргу у розмірі 850,00 грн., звернувши стягнення на активи.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ТОВ «Блек сі інтерпрайзис» є платником податків і зборів та перебуває на податковому обліку в Ленінській МДПІ у м.Луганську.Станом на 14.12.2010 має заборгованість перед бюджетом по єдиному податку у розмірі 850,00 грн. Заборгованість утворилась внаслідок несплати узгоджених податкових зобовязань, а саме податкових повідомлень - рішень. Ленінською МДПІ у м.Луганську з метою погашення податкового боргу платника податків здійснювалися заходи, передбачені ЗУ «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року № 2181 (далі - ЗУ №2181), а саме:

- згідно п.6.2 ст.6 Закону №2181 на адресу відповідача направлено першу податкову вимогу № 1/1818 від 27.05.2009;

- у звязку з невиконанням першої податкової вимоги, платнику податків направлено другу податкову вимогу № 2/741 від 18.03.2010;

Відповідно до ст.10 ЗУ № 2181 заступником начальника Ленінської МДПІ у м.Луганську прийняте рішення №90 від 29.06.2010 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу. Звертає увагу, що податковим органом були застосовані всі заходи для стягнення податкового боргу платника податків, що не дали позитивного результату, у звязку з чим просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Блек сі інтерпрайзис» податковий борг у розмірі 850,00 грн., звернувши стягнення на активи.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, надав пояснення аналогічні викладено у позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, відповідно до ст. 33 КАС України про час, місце та дату судового засідання повідомлявся належним чином, причини не явки суду не відомі.

Суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача, на підставі доказів, наявних в матеріалах справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали адміністративної справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.

Статтею 2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" на органи державної податкової служби покладено обов'язки щодо здійснення контролю за додержанням податкового законодавства.

До компетенції державних податкових інспекцій законодавцем віднесено забезпечення обліку платників податків, контроль за своєчасністю подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, функцій щодо перевірки достовірності цих документів стосовно правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків (статті 10, 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні".

Позивачем є суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п.7 ч.1 ст. З КАС України).

Як зазначено в п. 1 ч. 1 ст. З КАС України справа адміністративної юрисдикції - публічно-правовий спір у якому хоча б однією із сторін є , орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства.

З урахуванням викладеного, зазначена справа відносяться до юрисдикції адміністративних судів, оскільки учасником спору є суб'єкт владних повноважень (орган державної податкової служби, наділений публічно-владними повноваженнями).

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Блек сі інтерпрайзис», і.к. 35774126, зареєстроване у виконавчому комітеті Луганської міської ради 18.03.2008, запис № 1382102 0000 014723 ( а.с.25).

Перебуває на обліку як платник податків в Ленінській МДПІ у м.Луганську.

Згідно преамбули ЗУ «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року № 2181 (далі - ЗУ №2181) цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Згідно ст. 67 Конституції України кожен зобовязаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з п. 3 ч.1 ст. 9 Закону України " Про систему оподаткування" платники податків та зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків та зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами термін.

У відповідності зі ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 № 2181- III (зі змінами та доповненнями) передбачено: п.1.3 податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Відповідно до п.1.12 ст.1 ЗУ №2181 контролюючий орган - державний орган, який у межах своєї компетенції, визначеної законодавством, здійснює контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування податків і зборів (обов'язкових платежів) та погашенням податкових зобов'язань чи податкового боргу. Вичерпний перелік контролюючих органів визначається статтею 2 цього Закону

Підпункт 2.1.4 пункту 2.1. ст.2 ЗУ № 2181 визначає, що податкові органи є контролюючим органом стосовно податків і зборів (обов'язкових платежів), які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпунктах 2.1.1-2.1.3 цього пункту.

Відповідно до стаття 11 ЗУ «Про державну податкову службу в Україні» № 509 від 04.12.1990 органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків).

Згідно з п.3 Указу Президента України від 28.06.1999р. № 746/99 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва» (зі змінами та доповненнями), субєкт підприємницької діяльності фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця.

Відповідно до п.5 зазначеного Указу субєкти спрощеної системи оподаткування несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність подання розрахунків та сплати сум єдиного податку згідно із законодавством України.

Відповідно до п.п. 4.1.4. п.4.1 ст.4 ЗУ № 2181 податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює:

а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);

в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року;

г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним.

Якщо податкова декларація за квартал, півріччя, три квартали або рік розраховується наростаючим підсумком на підставі показників базових податкових періодів, з яких складаються такі квартал, півріччя, три квартали або рік (без урахування авансових внесків) згідно з відповідним законом з питань оподаткування, така декларація подається у строки, визначені цим пунктом для такого базового податкового періоду. Для цілей підпункту 4.1.4 цього пункту під терміном "базовий податковий період" слід розуміти перший податковий період звітного року, визначений відповідним законом з питань оподаткування, зокрема календарний квартал для цілей оподаткування прибутку підприємств.

Абз. а) п.п. 4.2.2. п.4.2 ст.4 ЗУ № 2181 передбачає, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо, платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію.

Підпунктом 17.1.1. пункту 17.1 ст.17 Закону №2181передбачено, що платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

Актом № 745/15-1 від 21.04.2009 про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності подання податкової звітності встановлено, що в порушення п.п.4.1.4. п.4.1. ст.4 ЗУ №2181 та вимог ст.3 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва» відповідачем не надано розрахунок сплати єдиного податку субєкта малого підприємництва за IV квартал 2008 року( а.с.15).

Зазначений акт перевірки було отримано відповідачем 23.04.2009 ( а.с.14 звор. бік).

На підставі акту перевірки № 745/15-1 від 21.04.2009 позивачем прийнято податкове повідомлення рішення № 0009191510/0 від 28.04.2009 ( а.с.12), яким відповідачу визначено штрафні (фінансові) санкції у розмірі 170,00 грн.

Зазначене рішення була направлено на адресу відповідача, проте конверт повернувся з відміткою «за зазначеною адресою не проживає».

12.05.2009 складено акт № 1000/15-1 ( а.с.11) про неможливість вручення податкового повідомлення рішення № 0009191510/0 від 28.04.2009 .

Актом № 1219/15-1 від 05.06.2010 про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності подання податкової звітності встановлено, що в порушення п.п.4.1.4. п.4.1. ст.4 ЗУ №2181 та вимог ст.3 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва» відповідачем не надано розрахунок сплати єдиного податку за І квартал 2009 року ( а.с.19).

Зазначений акт перевірки було отримано відповідачем 16.06.2009 ( а.с.18 звор.бік).

На підставі акту перевірки № 1219/15-1 від 05.06.2009 позивачем прийнято податкове повідомлення рішення № 0016301510/0 від 21.07.2009 ( а.с.17), яким відповідачу визначено штрафні (фінансові) санкції у розмірі 170,00 грн.

Рішення отримане відповідачем 28.07.2009 ( а.с.16 звор.бік).

Актом № 396/15-1 від 09.03.2010 про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності подання податкової звітності встановлено, що в порушення п.п.4.1.4. п.4.1. ст.4 ЗУ №2181 та вимог ст.3 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва» відповідачем не надано розрахунок сплати єдиного податку за ІІ квартал 2009 року, ІІІ квартал 2009 року, IV квартал 2009 року.(а.с.9).

На підставі акту перевірки № 396/15-1 від 09.03.2010 позивачем прийнято податкове повідомлення рішення № 0003551510 від 22.03.2010 ( а.с.6), яким відповідачу визначено штрафні (фінансові) санкції у розмірі 510,00 грн.

Зазначене рішення була направлено на адресу відповідача, проте конверт повернувся з відміткою «за зазначеною адресою не проживає».

30.03.2010 складено акт № 719/15-1 ( а.с.5) про неможливість вручення податкового повідомлення рішення № 0003551510 від 22.03.2010.

Згідно п.п.5.2.1.п.5.2 ст.5 ЗУ №2181 податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

П.п.5.3.1.п.5.3 ст.5 вищезазначеного Закону України передбачає, що у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Відповідно до абз.4 п.п. 6.2.4. п.6.2 ст.6 вищезазначеного Закону України, у разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.

Враховуючи вищевикладене, податкова заборгованість відповідача у розмірі 850,00 грн. підтверджена матеріалами справи та на час розгляду справи не погашена.

За змістом пп. 2.3.1 п. 2.3 ст. 2 Закону № 2181, органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу (далі - органи стягнення), є виключно податкові органи, а також державні виконавці у межах їх компетенції

Статтею 6 Закону України №2181 передбачено - у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

- згідно п.6.2 ст.6 Закону №2181 на адресу відповідача направлено першу податкову вимогу № 1/1818 від 27.05.2009 на суму 170,00 грн.( а.с.23)

- у звязку з невиконанням першої податкової вимоги, платнику податків направлено другу податкову вимогу № 2/741 від 18.03.2010 на суму 340,00 грн.( а.с.22)

Відповідно до ст.10 ЗУ № 2181 заступником начальника Ленінської МДПІ у м.Луганську 05.04.2010 прийнято рішення №18/11 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу ( а.с.20).

Отже з матеріалів справи вбачається, що позивачем вживалися передбачені законодавством заходи щодо погашення податкового боргу проте вони не призвели до повного погашення відповідачем податкового боргу.

Згідно п. 11 ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" №509 (із змінами та доповненнями) органи державної податкової служби мають право стягувати заборгованість перед бюджетом та державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Відповідно п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону № 2181 джерелами погашення податкового боргу платника податків за рішенням органу стягнення, які є виконавчими документами є будь-які активи платника податків (його філій, відділень, інших відокремлених підрозділів) з урахуванням обмежень, визначених цим Законом, а також іншими законами.

Активами платника податку визнаються кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, які належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання (п. 1.7 Закону №2181).

Відповідно п. п.3.1.1 п.3.1 ст. 3 Закону 2181 активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Питання про розподіл судових витрат не вирішується, так як позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до ст. 4 Декрету Кабінета Міністрів України «Про державне мито» від 21.01.1993 року.

Керуючись ст.ст. 2, 17, 87, 94, 98, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м.Луганську до Товариства з обмеженою відповідальністю «Блек сі інтерпрайзис» про стягнення податкового боргу, звернувши стягнення на активи задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Блек сі інтерпрайзис» ( код ЄДРПОУ 35774126) суму податкового боргу по єдиному податку у розмірі 850,00 грн.(вісімсот пятдесят гривень 00 коп). в доход Державного бюджету України, звернувши стягнення на активи ( р/р 34218378700006, код платежу 16050100, УДК у м.Луганську ГУДКУ у Луганській області, код 24046582, банк ГУДКУ в Луганській області, МФО 804013).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

СуддяС.М. Чиркін