Постанова № 14106076, 14.07.2010, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №2.11.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 липня 2010 року Справа № 2а-4863/10/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Чиркіна С.М.,

при секретарі судового засідання Лисенко Є.М.,

за участю

представника позивача Колотовича Д.О. за довіреністю № 8 від 10.06.2010 року,

представника відповідача Адамович І.О за довіреністю № 2 від 11.01.2010 року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Форм» до Стахановської обєднаної державної податкової інспекції у Луганській області про скасування податкового повідомлення рішення №0000262301/0 від 21.05.2010 року,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Форм» (далі - позивач), звернулось з позовом до Стахановської обєднаної державної податкової інспекції у Луганській області про скасування податкового повідомлення рішення № 0000262301/0 від 21.05.2010 року.

В обґрунтування позову зазначив, що відповідачем 20.05.2010 року була проведена документальна невиїзна перевірка Позивача з питань правових взаємовідносин з підприємством ТОВ «Метвторпром», за наслідками якої складено акт перевірки. У висновках перевірки зазначені порушення Позивачем вимог п.п. 7.2.3.п. 7.2. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (далі закон № 168) в частині відсутності в податковій декларації по податку на додану вартість за лютий 2010 року у контрагента позивача за договірними відносинами - ТОВ «Метвторпром» зобов'язань в розмірі ПДВ - 148 500,00 грн. по взаємовідносинам із Позивачем. У звязку із зазначеними порушеннями Відповідачем було прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000262301/0 від 21.05.2010 року - щодо визначення суми податкового зобов'язання по податку на додану вартість у загальної сумі -189 685,00 грн.

Вважає, податкове повідомлення - рішення № 0000262301/0 від 21.05.2010 року таким, що суперечить законодавству з питань оподаткування, обмежує законні права та інтереси Позивача та підлягає скасуванню.

Зазначив, що Позивачем здійснена оплата за поставлену ТОВ «Метвторпром» вугільну продукцію. Податковий кредит, який увійшов до податкової декларації за лютий та за березень 2010 року, складався за операціями по податковим накладним № 002271-1 від 26.02.2010 року, № 02271 від 26.02.2010 року, № 02146 від 14.02.2010 року, № 02147 від 14.02.2010 року.

Відповідач позов не визнав, надав заперечення в якому зазначив, що під час проведення невиїзної документальної перевірки Позивача, за даними бази «Системи автоматизованого співставлення податкового кредиту та зобов'язань у розрізі контрагентів, декларацій по податку на додану вартість проведено аналіз податкових декларацій з ПДВ» було встановлено, що ТОВ "Метвторпром" за період взаємовідносин з ТОВ «Форм» за лютий -березень 2010 року надало до ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська податкові декларації за лютий 2010 р. (№ 11493 від 22.03.2010 р.), в яких не відображено обсяг продажу підприємству ТОВ «Форм» в лютому 2010 року в розмірі - 890999 грн., в т.ч. ПДВ- 148500,00 грн.

Оскільки ТОВ "Метвторпром» не декларувало податкові зобов'язання по взаємовідносинам з ТОВ «Форм», то відповідно ТОВ «Форм» завищило суму податкового кредиту за рахунок включення в реєстр отриманих податкових накладних за лютий 2010 року та до рядку 10.1 Декларації з ПДВ податку на .додану вартість за лютий 2010 року (№ 9000669570 від 18.03.10 р.) у сумі 114847,00 грн., за березень 2010 р. (№ 8874 від 20.04.2010 р.) в сумі 33654 грн.

Стверджував, що таким чином позивачем в порушення вимог підпунктів 7.2.3, пункту 7.2 статті 7 Закону України № 168/97-ВР завищено суму податкового кредиту та суму ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету в розмірі 148500,00 грн.

Відповідач також зазначив, що перевіркою розглянуте тільки питання формування податкового кредиту. Питання валових витрат перевіркою не розглядалося. Згідно з пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Моментом виконання обов'язку продавця щодо передачі товару згідно ст.664 ЦК України є вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар - надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Згідно із п.19 ст.2 Бюджетного кодексу України доходи бюджету - усі податкові, неподаткові та інші надходження на безповоротній основі, справляння яких передбачено законодавством України, (включаючи трансферти, дарунки, гранти);

Відповідно до підпункту 3.2.1 п.3.2.ст.З Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" визначено, що у випадках, коли платник податків згідно із законами з питань оподаткування уповноважений утримувати податок, збір (обов'язковий платіж), якими оподатковуються інші особи, у тому числі податок на додану вартість, а також будь-які інші податки, що утримуються з джерела виплати, сума таких податків, зборів (обов'язкових платежів) вважається бюджетним фондом, який належить державі або територіальній громаді та створюється від їх імені.

Стверджував, що несплачені підприємством контрагентом позивача податок на прибуток, податок на додану вартість, внаслідок порушення встановленого порядку формування валових доходів, валових витрат, податкового зобов'язання та податкового кредиту, є дохідною частиною державного бюджету, власністю держави.

Наполягав на тій обставині, що бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, що фактично сплачений отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді-постачальникам таких товарів (послуг).

Відповідач також зазначив, що позивач в лютому - березні 2010 року декларував суми ПДВ до бюджетного відшкодування, які відповідно до пункту 1.8 Закону № 168 підлягають поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Стверджував, що позивач в попередніх деклараціях не відображав суми від'ємного значення, які б давали можливість сформувати в наступних періодах суму бюджетного відшкодування в рахунок майбутніх платежів.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі, суду пояснив, що з висновками зазначеними в акті перевірки не згоден, оскільки порушень вимог податкового законодавства не допускав. Із сумою податкового зобовязання, визначеного відповідачем не згоден, оскільки податковий кредит, зазначений в податковій декларації визначений на підставі фактично проведених господарських операцій з контрагентом ТОВ "Метвторпром», та підтверджується податковими накладними, актами прийомки - передавання продукції, платіжними дорученнями про сплату за отриману продукцію.

Відповідач позов не визнав, надав пояснення тотожні даним викладеним в заперечені проти позову.

Заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.

Судом були застосовані заходи по витребуванню у сторін додаткових доказів.

На виконання пропозицій суду, відповідачем був наданий витяг автоматизованого співставлення податкових зобовязань (а.с.61), позивачем надані документи на підтвердження реального здійснення господарських операцій, за наслідками яких визначався податковий кредит.

Сторони вважали за необхідне розглянути справу на підставі наявних доказів.

Закон України «Про податок на додану вартість» визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.

Позивач зареєстрований в якості юридичної особи, субєкта господарської діяльності приватної форми власності та здійснює підприємницьку діяльність на підставі Статуту підприємства, свідоцтва про державну реєстрацію серії А00 № 538959 від 01.12.2003р. та довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій № 313 від 14.09.2006 року.

З 2003 року у відповідності до ст. 2 Закону України № 168/97 Позивач зареєстрований в Стахановській об'єднаній державній податковій інспекції у Луганської області в якості платника податку на додану вартість із щомісячним звітним періодом, що підтверджується свідоцтвом № 16190205 бланк серії НБ № 368355, виданим 28.02.2006 року (а.с. 9-22).

Статтею 2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" на органи державної податкової служби покладено обов'язки щодо здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, до якого відноситься і Закон України "Про податок на додану вартість".

До компетенції державних податкових інспекцій законодавцем віднесено забезпечення обліку платників податків, контроль за своєчасністю подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, функцій щодо перевірки достовірності цих документів стосовно правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків (статті 10, 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні").

Відповідно до п.9 ч.1 ст. З КАС України, відповідачем є суб'єкт владних повноважень, а у випадках, передбачених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача. Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п.7 ч.1 ст. З КАС України).

Відповідно до ч. 1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Як зазначено в п. 1 ч. 1 ст. З КАС України справа адміністративного суду публічно-правовий спір у якому хоча б однією із сторін є орган виконавчої влади, орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства.

У відповідності з Конституцією України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій, чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

З урахуванням викладеного, зазначена справа відносяться до юрисдикції адміністративних судів, оскільки учасником спору є суб'єкт владних повноважень (орган державної податкової служби, наділений публічно-владними повноваженнями.

Відповідно до Порядку заповнення і подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року N 166 (далі порядок № 166), платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в декларації. Дані, наведені в декларації, повинні відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника (пункт 3.4 Порядку), оскільки, як визначено пунктом 2 статті 3 Закону "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

З огляду на викладене, аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

18.03.2010 та 20.04.2010 Позивачем, на виконання вимог пункту 4.1 статті 4 Закону України від 21 грудня 2000 року N 2181-ІП "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі Закон N 2181), Наказу Державної податкової адміністрації України № 166, Відповідачу були подані відповідно податкові декларації по податку на додану вартість за лютий та березень 2010 року (а.с. 31-37).

Факт подання декларацій підтверджується відповідною реєстрацією у відповідача та визнається сторонами.

У рядку 17 податкових декларацій за лютий та березень 2010 року позивачем зазначений податковий кредит в сумах відповідно 123030грн. (а.с.34 зворотній бік), та 59696грн. (а.с.30 зворотній бік). Згідно із розшифровками податкових зобовязань операції з придбання з урахуванням сплати ПДВ, на підставі яких позивачем формувався податковий кредит та проведені у звітні періоди з ТОВ "Метвторпром", визначені у рядку 8-м розшифровки за лютий 2010 року в сумі 114847,2грн. (а.с.37), та рядку 10-розшифровки за березень 2010 року в сумі 33652,8грн. (а.с.32). Таким чином загальна сума заявленого податкового кредиту склала 148500грн.

Наказом Державної податкової адміністрації України № 327 від 10.08.2005 Порядок оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (далі Порядок № 327).

Посадовими особами Відповідача 20.05.2010 року була проведена документальна невиїзна перевірка Позивача з питань правових взаємовідносин з підприємством ТОВ «Метвторпром».

Наявність права у відповідача проводити перевірку сторонами не оспорюється.

Згідно з пунктом 1.3 Порядку № 327, за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства довідка.

За наслідками перевірки складено Акт № 453/23-32540326 «Про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «Форм» з питань правових взаємовідносин з підприємством ТОВ «Метвторпром» за період з 01.02.2010 року по 31.02.2010 року» (далі - Акт № 453).

У висновках Акту № 453 зазначено про порушення Позивачем вимог п.п. 7.2.3, п. 7.2., 7.4.1 пункту 7.4, статті 7 Закону України № 168, що призвело до заниження податку на додану вартість в лютому - березні 2010 року на загальну суму 148500 грн. (а.с.28).

В Акті № 453 зазначено, що ТОВ «Метвторпром» код ЄДРПОУ № 34449769, з яким Позивач мав договірні відносини на протязі лютого 2010-го року, не відобразив у своїй податковій декларації з податку на додану вартість за лютий 2010 року суму зобов'язань в розмірі ПДВ - 148 500,00 грн. по взаємовідносинам із Позивачем.

За таких обставин, Відповідач дійшов до висновку, про заниження позивачем податку на додану вартість та прийняв податкове повідомлення - рішення № 0000262301/0 від 21.05.2010 року - щодо визначення суми податкового зобов'язання по податку на додану вартість у загальній сумі -189 685,00 грн., з яких: основний платіж -148500 грн., штрафні санкції 41185грн. (а.с.29).

Відповідно до пункту 1.7 Закону України № 168, податковий кредит це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Правила формування податкового кредиту визначені пунктом 7.4 статті 7 Закону України № 168.

Відповідно до зазначеного пункту податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті), послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставки товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

З аналізу зазначеної норми вбачається, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є подальше використання таких товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника податку.

Згідно із ст. 3 Господарського Кодексу України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

У розумінні пункту 1.32 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (далі - закон № 334), господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі, коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

На сторінках 4, 5 Акту № 453 (відповідно а.с.26, 27), зазначено, що згідно наданих до перевірки первинних документів, а саме: податкових накладних та реєстрів отриманих податкових накладних, видаткових накладних, встановлено, що ТОВ "Форм" протягом лютого, березня 2010 року, мало взаємовідносини з придбання вугілля, згідно податкових накладних, виписаних від імені "продавця" ТОВ "Метвторпром", індивідуальний податковий номер 344497612347.

З Акту № 453 убачається, що під час проведення перевірки Позивачем були надані Відповідачу податкові накладні, на підставі яких формувався податковий кредит, реєстр отриманих та виданих податкових накладних за перевіряємий період, платіжні доручення про сплату придбаного у ТОВ «Метвторпром» вугілля (а.с.26).

Сторони визнали, що документи надані Відповідачу під час перевірки та які відображені в Акті № 453, тотожні документам, долученим до матеріалів справи.

01.09.2009 між Позивачем та ТОВ «Метвторпром» був укладений договір постачання (а.с.40-41), за яким згідно з актами прийому - передачі позивач отримав вугільну продукцію (а.с.42-46).

Згідно із платіжними дорученнями № 221, 222, 228, 232, відповідно від 03.02.2010, 12.02.2010, 17.02.2010, 22.02.2010, Позивач сплатив продавцю - ТОВ «Метвторпром», визначену угодою суму та податок на додану вартість (а.с.38-39). Даний факт визнаний відповідачем.

Відповідно пункту 7.2.3. Закону України № 168 податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

На поставлені та сплачені партії вугілля продавцем ТОВ «Метвторпром» видані позивачу податкові накладні, занесені до реєстру податкових накладних (а.с.47-49).

Фактичне здійснення господарських операцій, за наслідками яких заявлений податковий кредит, підтверджується також квитанціями про прийняття вантажу та листами про належність відправленого на адресу ВАТ «Алчевський коксохімічний завод» вугілля позивачу (а.с.68-90).

Сторонами визнана тотожність партії товару, зазначеного в документах податкової та платіжної звітності продукції, зазначеної в документах на проведення господарських операцій, що свідчить про фактичне проведення господарської операції.

Згідно із витягом із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, станом на момент проведення зазначених позивачем господарських операцій та момент розгляду справи Товариство з обмеженою відповідальністю «Метвторпром» зареєстровано в якості юридичної особи та платника податку на додану вартість (а.с. 66 67). Зазначені факти сторонами не оспорюються.

Сторонами визнано, що у перевіряемий звітний період ТОВ «Метвторпром» було зареєстровано як платники податку на додану вартість.

Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України № 168, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обороту) та основних фондів або нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Тобто до складу податкового кредиту звітного періоду відносяться суми податку, сплачені в ціні товару при його придбанні, якщо платник податку мав підстави включити витрати на придбання товару до складу валових витрат відповідно до вимог ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

При цьому для віднесення відповідних сум податків, сплачених у ціні товару, до податкового кредиту платника податку, який придбав зазначений товар, Законом України «Про податок на додану вартість" не передбачено як умову - сплату цих сум до бюджету.

Статтею 7 зазначеного Закону передбачено лише обов'язок платника податку надати покупцю податкову накладну.

За приписами п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» право на віднесення до податкового кредиту сум податку на додану вартість сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у звязку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу), виникає за правилом першої події: або фактична сплата коштів продавцю в оплату придбаних товарів (робіт, послуг), або отримання податкової накладної в якій зазначені суми податку на додану вартість, що засвідчує факти придбання платником податків товару (робіт, послуг).

Закон України «Про податок на додану вартість»визначає лише два випадки, за яких неможливе включення витрат по сплаті податку на додану вартість до податкового кредиту звітного періоду. Так, відповідно до п. п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 вказаного Закону, якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у звязку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту. А згідно п. п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 цього Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними підпунктом документами.

Таким чином відповідачу були надані необхідні документи на підтвердження права на податковий кредит, передбачені діючим законодавством.

У сторін відсутні зауваження щодо кількості та якості наданих позивачем для перевірки відповідачу документів.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що нарахування відповідачем позивачу податкового зобовязання у звязку із не відображенням контрагентом ТОВ «Метвторпром», з яким Позивач мав договірні відносини, у своїй податковій декларації по податку на додану вартість за лютий 2010 року суму зобов'язань ПДВ в розмірі 148 500,00 грн., є безпідставним.

Не можуть бути взяті до уваги і висновки Відповідача щодо часткової відсутності у підприємства - ТОВ «Метвторпром» податкової звітності відносно визначених операцій, що в свою чергу тягне відповідальність Позивача.

Суд критично оцінює посилання відповідача на дані «Системи автоматизованого співставлення податкового кредиту та зобов'язань у розрізі контрагентів, декларацій по податку на додану вартість, оскільки вони не спростовують дотримання Позивачем вимог законодавства, фактичної сплати коштів за придбану продукцію, та виконання вимог законодавства в частині подання податкової звітності.

Відповідно до частини 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

При цьому, частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Стаття 86 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює право і обов'язок суду оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному і повному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади, до яких відноситься відповідач, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України,

Виходячи з викладеного, податкове повідомлення - рішення № 0000262301/0 від 21.05.2010 року - підлягає скасуванню у повному обсязі.

Питання про судові витрати необхідно вирішити відповідно до ст. 94 КАС України.

Керуючись ст. ст. 11, 71, 159-163 КАС України, Законом України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», Законом України «Про податок на додану вартість», суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Форм» до Стахановської обєднаної державної податкової інспекції у Луганській області про скасування податкового повідомлення - рішення № 0000262301/0 від 21.05.2010 року задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення - рішення № 0000262301/0 від 21.05.2010 року Стахановської об'єднаної державної податкової інспекції у Луганській області про донарахування суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість Товариству з обмеженою відповідальністю „Форм" в сумі - 189 685,00 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Форум» судові витрати зі сплати судового збору в сумі 3,40 (три гривні 40 коп.) грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 цього Кодексу з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови складено в нарадчій кімнаті 16.07.2010 року.

СуддяС.М. Чиркін