Постанова № 14100050, 28.02.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 лютого 2011 року Справа № 2а-683/11/1270 28 лютого 2011 року Луганський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді: Петросян К.Є.,

за участю секретаря: Ковіної І.В.,

сторін:

представника позивача: Адамович І.О. (дов. №2 від 04.01.2011),

Іову І.О. (дов. №10 від 07.02.2011),

представника відповідача: Гондар Т.В. (дов. від 15.06.2010),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Стахановської обєднаної державної податкової інспекції до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юна-Групп», Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-Гравекс» про стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

11 листопада 2010 року позивач - Стахановська обєднана державна податкова інспекція, звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юна-Групп», Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-Гравекс» про стягнення коштів.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 15.11.2010 позовна заява Стахановської обєднаної державної податкової інспекції була залишена без розгляду, у звязку із пропущенням строку звернення до адміністративного суду.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 04.01.2011 ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 15.11.2010 скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою суду від 18.01.2011 відкрито провадження по зазначеній адміністративній справі. В обґрунтування предявленого позову позивач послався на наступне.

Стахановською ОДПІ була проведена планова виїзна перевірка ТОВ «Юна-Групп». За результатами перевірки було складено акт №564/23-31463230 від 25.06.2009 «Про результати планової виїзної перевірки ТОВ «Юна-Групп» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2007 по 31.03.2009, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2007 по 31.03.2009», яким встановлено вчинення ТОВ «Юна-Групп» нікчемного правочину при правових взаємовідносинах з ТОВ «Інтер-Гравекс», який виражається у наступному.

Між ТОВ «Інтер-Гравекс» (покупець) в особі директора ОСОБА_4 та ТОВ «Юна-Групп» (продавець) в особі генерального директора Гаврилова О.М. укладений договір №01/01-1 від 05.01.2009 купівлі-продажу ТМЦ. Згідно письмових та усних пояснень, наданих керівником та засновником ОСОБА_4 «вона не мала ніякого відношення до діяльності ТОВ «Інтер-Гравекс», ні яких бухгалтерських документів не підписувала, ніколи не мала печатки підприємства, не підписувала документи, на яких значиться підпис, схожий на її».

В ході перевірки встановлено відсутність поставок товарів, передбачених договором, укладеним між ТОВ «Юна-Групп» та ТОВ «Інтер-Гравекс», що свідчить про укладення договору без мети настання реальних наслідків. Отже, позивач вважає, що зазначений договір відповідно до п.п.1, 2 ст.215, п.п. 1, 4 ст.203 ЦК України є нікчемним, і в силу ст.216 ЦК України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що повязані з їх недійсністю.

Операції з ТОВ «Інтер-Гравекс» не містять у суті своїй розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного придбання та продажу товарів. Такі причини можуть бути наявними лише за умови, що платник податку має намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності. Наслідком діяльності ТОВ «Юна-Групп» є виключно чи переважно формування податкового кредиту для інших субєктів підприємницької діяльності.

Наведені факти підтверджується постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 23.07.2010 у справі №2а-24200/09/1270 за позовом ТОВ «Юна-Групп» до Стахановської ОДПІ про визнання не чинним податкового повідомлення-рішення №2823302301/0 від 03.07.2009, яким в задоволенні позову відмовлено.

Згідно вироку Жовтневого районного суду м.Луганська від 19.01.2010 засновник ТОВ «Інтер-Гравекс» ОСОБА_4 визнана винною в скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.205 КК України.

Виходячи з положень ст.208 ГК України, ТОВ «Інтер-Гравекс» на думку позивача повинно повернути всі одержані по угоді кошти в розмірі 62025 грн. другій стороні ТОВ «Юна-Групп» для подальшого стягнення з ТОВ «Юна-Групп» коштів в розмірі 62025 грн. в дохід держави.

На підставі викладеного, позивач просить суд стягнути з ТОВ «Інтер-Гравекс» на користь ТОВ «Юна-Групп» грошові кошти, отримані за надання товару за нікчемним правочином на загальну суму 62025 грн.; стягнути з ТОВ «Юна-Групп» на користь держави грошові кошти, одержані від ТОВ «Інтер-Гравекс» за нікчемним правочином на загальну суму 62025 грн.

У судовому засіданні представники позивача підтримали заявлений позов, надали пояснення аналогічні предявленому позову, просили суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, в своїх запереченнях посилався на наступне.

Між ТОВ «Юна-Групп» в особі генерального директора Гаврилова О.М. та ТОВ «Інтер-Гравекс» в особі директора ОСОБА_4, 05.01.2009 було укладено договір купівлі-продажу товарно-матеріальних цінностей, асортимент, кількість та ціна яких повинні були визначатися замовленням покупця ТОВ «Юна-Групп» та договір про надання послуг по обслуговуванню АЗС №01/01-у09 від 05.01.2009.

ТОВ «Інтер-Гравекс» було продано ТОВ «Юна-Групп» відповідно до накладеної витрат №3 від 26.01.2009 паливно-мастильні матеріали, а саме бензин А-80, бензин А-92, бензин А-95, бензин А-95 преміум, дизпаливо вартістю 38354,16 грн. без ПДВ, сума ПДВ 7670,84 грн., на загальну суму 46024,00 грн.; за накладною витрат №2602 від 26.02.2009 паливно-мастильні матеріали, а саме бензин А-80, бензин А-92, бензин А-95, дизпаливо вартістю 13333,33 грн. без ПДВ, сума ПДВ 2666,67 грн., на загальну суму 16000,00 грн.

Відповідно до договору про надання послуг по обслуговуванню АЗС №01/01-у09 від 05.01.2009 ТОВ «Інтер-Гравекс» було надано послуги з темничного обслуговування АЗС в січні 2009 року на загальну суму 45000,00 грн., з них ПДВ 9000 грн.

Отримані товарно-матеріальні цінності та послуги відповідно до договору купівлі-продажу від 05.01.2009 та договору про надання послуг по обслуговуванню АЗС №01/01-у09 від 05.01.2009 були оплачені ТОВ «Юна-Групп», що підтверджується квитанціями до прибуткового касового ордеру від 26.01.2009 на суму 10000,00 грн., від 27.01.2009 на суму 10000,00 грн., від 28.01.2009 на суму 10000,00 грн., від 29.01.2009 на суму 10000,00 грн., від 30.01.2009 на суму 6025,00 грн., від 19.02.2009 на суму 10000,00 грн., від 20.02.2009 на суму 10000,00 грн., від 23.02.2009 на суму 10000,00 грн., від 24.02.2009 на суму 10000,00 грн., від 25.02.2009 на суму 10000,00 грн., від 26.02.2009 на суму 10000,00 грн., від 27.02.2009 на суму 10000,00 грн.

ТОВ «Юна-Групп» вважає необґрунтованим висновки Стахановської ОДПІ, викладені в акті перевірки від 25.06.2009 за №564/23-31463230 та нарахування на їх підставі податку на прибуток приватних підприємств та штрафних (фінансових) санкцій на загальну суму 40924,00 грн., з яких сума донарахувань складає 33495,00 грн., сума штрафу 7429,00 грн., з наступних підстав.

Відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні документи, а саме накладні витрат оформлені відповідно до вимог закону. На підставі даних накладних були складені зведені облікові документи - оборотно-сальдові відомості по рахунку 281 ТМЦ по кожній АЗС, що належать на праві власності ТОВ «Юна-Групп», в яких відображено порядок розподілу оприбутковуваних ПММ, отриманих за договорами купівлі-продажу від ПП «ТКК «Юнірон» на ТОВ «Інтер-Гравекс».

Також ТОВ «Юна-Групп» були видані: довіреність №590357 від 29.12.2008 строком дії до 07.01.2009 ОСОБА_5 на отримання ТМЦ від ПП «ТКК «Юнірон»; довіреність №590361 від 26.01.2009 строком дії до 04.02.2009 ОСОБА_5 на отримання ТМЦ ТОВ «Інтер-Гравекс»; довіреність №590382 від 26.02.2009 строком дії до 07.03.2009 ОСОБА_5 на отримання ТМЦ ТОВ «Інтер-Гравекс».

Відповідно до книг обліку розрахункових операцій на кожній АЗС, що належать на праві власності ТОВ «Юна-Групп» за період здійснення господарських операцій з ПП «ТКК «Юнірон» та ТОВ «Інтер-Гравекс» за даними «Z» звітів реєстраторів розрахункових операцій оприбутковано ПММ в такому обсязі, в якому вони зазначені в накладних витрат, отриманих від зазначених контрагентів.

ТОВ «Інтер-Гравекс» надано ТОВ «Юна-Групп» податкову накладну №3000 від 26.01.2009 на суму 38354,16 грн. без ПДВ, сума ПДВ 7670,84 грн., на загальну суму 46025,00 грн. ТОВ «Інтер-Гравекс» надано ТОВ «Юна-Групп» податкову накладну №3001 від 30.01.2009 на суму 45000,00 грн. без ПДВ, сума ПДВ 9000,00 грн., на загальну суму 54000,00 грн. ТОВ «Інтер-Гравекс» надано ТОВ «Юна-Групп» податкову накладну №2602 від 26.02.2009 на суму 13333,33 грн. без ПДВ, сума ПДВ 2666,67 грн., на загальну суму 16000,00 грн.

Суми сплаченого податку у звязку з придбанням товарів ТОВ «Юна-Групп» у ТОВ «Інтер-Гравекс», включені ТОВ «Юна-Групп» до складу податкового кредиту, підтверджені податковими накладними, які оформлені у відповідності до п.7.2.1 Закону України «Про податок на додану вартість». На підставі цього, включення сум податку на додану вартість відповідно до податкової накладної №3000 від 26.01.2009, податкової накладної №3001 від 30.01.2009, податкової накладної №2602 від 26.02.2009 до податкового кредиту ТОВ «Юна-Групп» вважає обґрунтованим та таким, що відповідає положенням чинного законодавства.

По-друге, ТОВ «Юна-Групп» не вважає право чини, укладені між ТОВ «Інтер-Гравекс» нікчемними, бо вони спричинили після свого укладання та здійснення реальні наслідки, а саме.

Зміст договору купівлі-продажу, укладеного між ТОВ «Інтер-Гравекс» та ТОВ «Юна-Групп», по суті є типовим і тому ніяким чином не може вступати в протиріччя з Цивільним кодексом України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; у договорі зазначені всі суттєві умови: предмет, строки, зазначено яким чином проводиться розрахунок вартості товарно-матеріальних цінностей та інші, визначені сторонами, умови.

На момент укладення договору купівлі-продажу між ТОВ «Інтер-Гравекс» та ТОВ «Юна-Групп», товариство мало необхідний обсяг цивільної дієздатності, бо надало ТОВ «Юна-Групп» всі установчі документи, необхідні для ознайомлення, при укладенні договору, цивільну правоздатність та дієздатність даного товариства не можна ставити під питання, бо його правоздатність чи дієздатність не обмежена за рішенням суду, воно не визнано фіктивним за рішенням суду, не ліквідовано.

ТОВ «Юна-Групп» може свідчити, що волевиявлення ТОВ «Інтер-Гравекс» при укладенні договору купівлі-продажу та договору про надання послуг було вільним та з боку ТОВ «Юна-Групп» негативного впливу на ТОВ «Інтер-Гравекс», при укладенні даних договорів, не могло й бути і мови, про що свідчить зміст кожного з договорів, спрямований на здійснення вільної господарської діяльності без будь-якого негативного впливу з обох сторін.

Відповідно до ч.5 ст.203 ЦК України договори між ТОВ «Інтер-Гравекс» та ТОВ «Юна-Групп» було укладено у встановленій чинним законодавством формі.

ТОВ «Юна-Групп» вважає необґрунтованим і неправомірним посилання Стахановської ОДПІ та Донецького апеляційного адміністративного суду на п.5 ст.203 ЦК України. Всі договори, про які йшлось вище спрямовані на реальне настання правових наслідків, обумовлених в них.

По даних договорах провадилась купівля-продажа товарно-матеріальних цінностей та надання послуг, що підтверджується накладними витрат, податковими накладними, книгою обліку розрахункових операцій (тобто товари та послуги були надані) та платіжними дорученнями, квитанціями до прибуткового касового ордеру (вартість товарно-матеріальних цінностей та послуг сплачена).

Тому ТОВ «Юна-Групп» вважає необґрунтованим, безпідставним та неправомірним посилання Стахановської ОДПІ та Донецького апеляційного адміністративного суду на ч.2 ст.215 ЦК України, яка стосується нікчемного правочину, у поєднанні зі ст.203 ЦК України та на ст.228 ЦК України, бо укладені між ТОВ «Юна-Групп», ТОВ «Інтер-Гравекс» правочини ніяким чином не порушили публічний порядок, особливо з боку ТОВ «Юна-Групп»; тим більше, що ст.228 ЦК України, хоч прямо і не вказує на вину обох сторін договору як на кваліфікуючу ознаку такого правочину, але з самого формулювання статті, можна зробити висновок, що вина повинна враховуватися; і така вина може бути встановлена лише судом, а не без нього, бо в діях ТОВ «Юна-Групп», при укладенні а здійсненні даних право чинів, прямого порушення чинного законодавства не вбачається.

Добросовісна сторона у договорі не повинна нести відповідальність по податковим зобовязанням за недобросовісного контрагента. Стахановська ОДПІ та Донецький апеляційний адміністративний суд не спростували доводи ТОВ «Юна-Групп» про те, що на час здійснення господарських операцій продавець був включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та до Єдиного реєстру платників ПДВ.

На підставі зазначеного вище і до моменту ухвалення рішень Верховним судом України за справами №2а-24201/09/1270 та №2а-24200/09/1270 ТОВ «Юна-Групп» відмовляється визнавати правочини, укладені між ТОВ «Інтер-Гравекс» нікчемними та виконувати повідомлення-рішення, що оскаржуються. З урахуванням викладеного, просив суд відмовити Стахановській ОДПІ у задоволенні позову.

Представник відповідача ТОВ «Інтер-Гравекс» у судове засідання не зявився, про розгляд справи повідомлявся належним чином, про причини неявки не повідомив, заперечень проти позову суду не надав.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що ТОВ «Юна-Групп» зареєстровано як юридична особа 26.05.2001 виконавчим комітетом Стахановської міської ради Луганської області 05.10.2005 за №13921200000000056, код ЄДРПОУ 31463230, місцезнаходження: м.Стаханов Луганської області, вул.Трамвайна, 52, директор - Гаврилов О.М. Як платник податків перебуває на обліку в Стахановській ОДПІ (а.с. 46-48).

ТОВ «Інтер-Гравекс» зареєстровано як юридична особа 10.11.2008 виконавчим комітетом Луганської міської ради за №13821020000015693, код ЄДРПОУ 36255435, місцезнаходження: м.Луганськ, вул.Южная, 151, директор та головний бухгалтер ОСОБА_4 (а.с. 43-44). Актом від 31.07.2009 реєстрація платника ПДВ анульована, причина анулювання свідоцтва - інші випадки, передбачені законодавством (а.с. 27). На запит Стахановської ОДПІ щодо проведення перевірки підтвердження отриманих від платника податків відомостей стосовно відносин з контрагентом та дотримання податкового законодавства, отримана відповідь ДПІ в Жовтневому районі у м.Луганську, що податкова звітність подається підприємством поштою, директор до ДПІ не зявляється та необхідних документів для проведення зустрічної перевірки не надає (а.с. 28). На теперішній час до ЄДР внесено запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу. Актом податкової міліції встановлено відсутність підприємства за юридичною адресою (а.с. 29).

25.06.2009 Стахановською ОДПІ проведена планова виїзна перевірка ТОВ «Юна-Групп» за період з 01.04.2007 по 31.03.2009, результати якої оформлено актом №564/23-31463230 від 25.06.2009.

Перевіркою встановлено, що між ТОВ «Юна-Групп» в особі генерального директора Гаврилова О.М. та ТОВ «Інтер-Гравекс» в особі директора ОСОБА_4, 05.01.2009 було укладено договір купівлі-продажу №01/01-1 товарно-матеріальних цінностей (а.с. 18). Термін дії договору до 31.12.2009.

ТОВ «Інтер-Гравекс» було продано ТОВ «Юна-Групп» відповідно до накладеної витрат №3000 від 26.01.2009 паливно-мастильні матеріали, а саме бензин А-80, бензин А-92, бензин А-95, бензин А-95 преміум, дизпаливо вартістю 38354,16 грн. без ПДВ, сума ПДВ 7670,84 грн., на загальну суму 46025,00 грн. (а.с. 21); за накладною витрат №2602 від 26.02.2009 паливно-мастильні матеріали, а саме бензин А-80, бензин А-92, бензин А-95, дизпаливо вартістю 13333,33 грн. без ПДВ, сума ПДВ 2666,67 грн., на загальну суму 16000,00 грн. (а.с. 19).

Отримані товарно-матеріальні цінності відповідно до договору купівлі-продажу від 05.01.2009 були оплачені ТОВ «Юна-Групп», що підтверджується квитанціями до прибуткового касового ордеру від 26.01.2009 на суму 10000,00 грн., від 27.01.2009 на суму 10000,00 грн., від 28.01.2009 на суму 10000,00 грн., від 29.01.2009 на суму 10000,00 грн., від 30.01.2009 на суму 6025,00 грн., від 26.02.2009 на суму 10000,00 грн., від 27.02.2009 на суму 10000,00 грн.

На підставі аналізу первинних документів податковим органом зроблено висновок про вчинення ТОВ «Юна-Групп» нікчемних правочинів при правових взаємовідносинах з ТОІ «Інтер-Гравекс» та порушення ТОВ «Юна-Групп»:

- абзацу 4 п.п. 5.3.9 п.5.3 ст.5, п.п. 8.1.1, п.п. 8.1.2 п.8.1 ст.8, ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 33495 грн., у тому числі за 2008 рік на 7292 грн., 1 квартал 2009 року на 26203 грн.;

- п.п.7.2.4 п.7.2, 7.4.1, п.7.4, п.п. 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 36004,18 грн., у тому числі: грудень 2008 року 16666,67 грн., січень 2009 року 16670,84 грн., лютий 2009 року 2666,67 грн.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 23.07.2010 у справі №2а-24200/09/1270 за позовною заявою ТОВ «Юна-Групп» до Стахановської ОДПІ про визнання не чинним податкового повідомлення-рішення №2823302301/0 від 03.07.2009, у задоволенні позовних вимог ТОВ «Юна-Групп» відмовлено (а.с. 25-26).

Як вбачається з вказаної постанови суду, отриманні товарно-матеріальні цінності та послуги відповідно до договору купівлі-продажу від 05.01.2009 та договору про надання послуг по обслуговуванню АЗС від 05.01.2009 були оплачені ТОВ «Юна-Групп». Перевізні документи, якими підтверджується факт отримання та передачі нафтопродуктів відсутні. Серед наданих до перевірки документів стосовно взаємовідносин ТОВ «Юна-Групп» з ПП «ТКК «Юнірон» та ТОВ «Інтер-Гравекс» відсутні товарно-матеріальні накладні, паспорта якості нафтопродуктів, відсутні копії сертифіката відповідності чи свідоцтва про визнання відповідності.

Вироком Жовтневого районного суду м.Луганська від 19.01.2010 засновник ТОВ «Інтер-Гравекс» ОСОБА_4 визнана винною в скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.205 КК України.

Відповідно до ч.4 ст.72 КАС України, вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Відповідно до зазначеного вироку Жовтневого районного суду м.Луганська від 19.01.2010 встановлено, що ОСОБА_4 за попередньою змовою групою осіб з невстановленою в ході слідства особою, здійснила державну реєстрацію (створення) фіктивного підприємства ТОВ «Інтер-Гравекс» з ціллю прикриття незаконної діяльності, яке виразилось в умовному ухиленні від сплати податків в особливо крупних розмірах і в незаконному відшкодуванні з Державного бюджету України податку на додану вартість (а.с. 32-34).

Згідно з частиною 1 статті 207 Господарського Кодексу України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинене з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладене учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним із них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, чи відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Згідно із ст. 208 ГК України, якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Наведену норму слід застосовувати з урахуванням того, що відповідно до ст.228 ЦК України, правочин, вчинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас є таким, що порушує публічний порядок, а отже нікчемним. Відповідно до приписів ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частиною першою-третьої, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому випадку визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Санкції застосовуються за вчинення правочину з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави в суспільства. За змістом ч.1 ст.208 ГК України застосування передбачених нею санкцій можливе лише в разі виконання правочину хоча б однією стороною. Ці санкції не можуть застосуватися за сам факт несплати податків (зборів, інших обовязкових платежів) однією зі сторін договору, оскільки за таких обставин правопорушенням була б несплата податків, а не вчинення правочину. Для стягнення цих санкцій є необхідною умовою наявність умислу на укладення угоди з метою, яка суперечить інтересам держави і суспільства.

Наявність умислу у юридичної особи означає, що підприємство усвідомлювало або повинно було усвідомлювати протиправність укладуваної угоди і суперечність її мети інтересам держави та суспільства і прагнуло або свідомо допускало настання протиправних наслідків.

Умисел юридичної особи визначається лише як умисел тієї посадової або іншої фізичної особи, що вчинила дії, спрямовані на укладення угоди від імені юридичної особи, маючи на це належні повноваження. За відсутності таких повноважень наявність умислу у юридичної особи не може вважатися встановленим.

Умисел (намір) юридичної особи на свідоме укладення угоди завідомо суперечної інтересам держави та суспільства визначається як умисел тієї посадової або іншої фізичної особи, що підписала договір від імені юридичної особи, маючи на це належні повноваження. Наявність умислу у сторін (сторони) угоди означає, що вони (вона), виходячи з обставин справи, усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність угоди і суперечність її мети інтересам держави та суспільства і прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що питання доказування наявності або відсутності умислу особи на вчинення дій, які суперечать інтересам держави або суспільства належить до кримінального судочинства.

На думку суду, вирок Жовтневого районного суду м.Луганська від 19.01.2010 року, яким директора ТОВ «Інтер-Гравекс» ОСОБА_4 визнано винною у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.205 КК України є доказом наявності протиправного умислу лише у однієї із сторін угоди - ТОВ «Інтер-Гравекс». За таких умов до даної угоди належить застосувати наслідки ст. 208 Господарського кодексу України, у звязку із чим суд вважає обґрунтованими доводи позову щодо стягнення з ТОВ «Інтер-Гравекс» на користь ТОВ «Юна-Групп» грошових коштів, отриманих за надання товару за нікчемним правочином на загальну суму 62025,00 грн. та відповідно стягнення з ТОВ «Юна-Групп» на користь держави грошових коштів, одержаних від ТОВ «Інтер-Гравекс» за нікчемним правочином на загальну суму 62025,00 грн.

Згідно зі ст.250 ГК України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до субєкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення правопорушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення цим субєктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Нікчемність правочинів встановлено постановами Донецького апеляційного адміністративного суду від 10.06.2010 у справі №2а-24201/09/1270 та від 23.07.2010 у справі №2а-24200/09/1270, тому суд вважає, що позивачем не пропущено строк звернення до суду з позовом про застосування адміністративно-господарських санкцій.

Суд критично оцінює доводи представника відповідача ТОВ «Юна-Групп» щодо необґрунтованості висновків Стахановської ОДПІ, викладених в акті перевірки від 25.06.2009 за №564/23-31463230 та нарахування на їх підставі податку на прибуток приватних підприємств та штрафних (фінансових) санкцій на загальну суму 40924,00 грн., а також доводи щодо неправомірності посилання Стахановської ОДПІ та Донецького апеляційного адміністративного суду на п.5 ст.203 ЦК України, з наступних підстав.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 10.06.2010 за позовною заявою ТОВ «Юна-Групп» до Стахановської ОДПІ про визнання не чинним податкового повідомлення-рішення №2823292301/0 від 03.07.2009, у задоволенні позовних вимог ТОВ «Юна-Групп» відмовлено. Як вбачається із змісту зазначеної постанови, судом встановлено, що «договір, укладений між ТОВ «Юна-Групп» та ПП «ТКК «Юнірон» не спричинив реального настання наслідків, що свідчить про його нікчемність. Вказані порушення позивача призвели до заниження податків, у тому числі податку на прибуток підприємств за період з 01.04.2007 по 31.03.2009, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 33495 грн., у тому числі за 2008 рік на 7292 грн., 1 квартал 2009 року на 26203 грн.» (а.с. 22-24).

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Стахановської ОДПІ підлягають задоволенню у повному обсязі.

Враховуючи вимоги частини 4 статті 94 КАС України, а також те, що позивач відповідно до пункту 15 частини 1 статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 «Про державне мито» від сплати державного мита (судового збору) звільнений, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідачів, оскільки у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі ч.3 ст.160 КАС України в судовому засіданні 28 лютого 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 04 березня 2011 року, про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч.4 ст.167 КАС України.

Керуючись ст. ст. 2, 17, 94, 158, 159, 161-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Стахановської обєднаної державної податкової інспекції до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юна-Групп», Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-Гравекс» про стягнення коштів, задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-Гравекс» (91000, м.Луганськ, вул.Южная, 151, код ЄДРПОУ 36255435) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юна-Групп» (94000, м.Стаханов, вул.Трамвайна, 42, код ЄДРПОУ 31463230) грошові кошти, отримані за надання товару за нікчемним правочином на загальну суму 62025,00 грн. (шістдесят дві тисячі двадцять пять гривень 00 копійок).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Юна-Групп» (94000, м.Стаханов, вул.Трамвайна, 42, код ЄДРПОУ 31463230) на користь держави грошові кошти, одержані від Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-Гравекс» (91000, м.Луганськ, вул.Южная, 151, код ЄДРПОУ 36255435) за нікчемним правочином у загальній сумі 62025,00 грн. (шістдесят дві тисячі двадцять пять гривень 00 копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанову складено у повному обсязі та підписано 04 березня 2011 року.

СуддяК.Є. Петросян