Рішення № 141059698, 29.10.2026, Дергачівський районний суд Харківської області

справа № 619/4949/26

провадження № 2/619/2741/26

РІШЕННЯ

іменем України

29 жовтня 2026 року м. Дергачі

Дергачівський районний суд Харківської області у складі головуючого судді Овсяннікова В.С., за участі секретаря судового засідання Ємець А.О., розглянувши цивільну справу за правилами спрощеного позовного провадження за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з розподілу природного газу,-

в с т а н о в и в:

ТОВ «Газорозподільні мережі України» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , у якому просили стягнути з відповідачки на користь підприємства вартість послуги з розподілу природного газу станом на 30.06.2026 року, у розмірі 17877,33 гривень, а також витрати за сплату судового збору у розмірі 2662,40 гривень.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач на підставі ліцензії, виданої постановою НКРЕКП від 26.12.2022 № 1839 (зі змінами, внесеними постановою від 28.06.2023 № 1131), з 01.07.2023 здійснює діяльність з розподілу природного газу на території Харківської області. Відповідачка є побутовим споживачем послуги з розподілу природного газу за адресою: АДРЕСА_1 (особовий рахунок № НОМЕР_1 ).

Позивач зазначає, що в липні 2023 року всім фактично підключеним споживачам разом із рахунком було направлено заяву-приєднання до договору розподілу природного газу та інформаційний лист за формою додатка 3 до Типового договору. Відповідачка заяву про припинення розподілу газу не подавала, а фактично користувалася послугою, що, на думку позивача, є акцептом договору (частина друга статті 642 ЦК України, пункт 1.3 Типового договору розподілу природного газу, пункт 7 глави 3 розділу VI Кодексу газорозподільних систем).

Річну замовлену потужність об`єкта позивач визначив за обсягами споживання за газові роки: 2021-2022 - 2474,36 куб. м, 2022-2023 - 2773,64 куб. м, 2023-2024 - 2370,00 куб. м, 2024-2025 - 2211,00 куб. м. За тарифом 1,99 грн за 1 куб. м на місяць (без ПДВ), що з ПДВ становить 2,388 гривень, місячна плата склала відповідно 492,40 гривень, 551,95 гривень, 471,63 гривень та 439,99 гривень.

За період з липня 2023 року по червень 2026 року відповідачка плату не вносила, тому станом на 30.06.2026 заборгованість становить 17 877,33 гривень.

Позивач вказав, що до звернення з позовом товариство зверталося із заявою про видачу судового наказу, ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 02.07.2026 у справі № 619/3627/26 судовий наказ від 23.06.2026 скасовано.

На сьогоднішній день, вартість послуги з розподілу природного газу споживачкою не сплачена, що і стало підставою звернення до суду з цим позовом, просить позов задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

У відзиві на позов відповідачка позов не визнала, заперечувала проти задоволення позовних вимог, зокрема, зазначила таке.

В умовах воєнного стану та на території можливих бойових дій, до якої, на її думку, належить Малоданилівська селищна територіальна громада, діє заборона вчиняти дії щодо примусу побутового споживача до оплати заборгованості та подавати відповідні позови (абзац другий частини першої Закону України від 29.07.2022 № 2479-IX, постанова Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 № 206).

Щодо відсутності договірних відносин та акта балансової належності, відповідачка вказувала, що між нею та позивачем відсутні будь-які договірні відносини, оскільки вона ніколи не підписувала заяви-приєднання до Типового договору розподілу природного газу, а позивач не виконав процедуру направлення інформаційного листа згідно з Кодексом газорозподільних систем. Крім того, між сторонами не укладено акта розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності, наявність якого є обов`язковою ліцензійною вимогою.

Щодо відсутності законних прав позивача на газорозподільні мережі та землю, відповідачка посилалася на відповіді органу місцевого самоврядування (Малоданилівської селищної ради), згідно з якими газорозподільні мережі по пров. Шкільному в с-щі Мала Данилівка до комунальної власності не передавалися, на балансі ради не обліковуються, будь-які договори оренди землі, господарського відання чи користування мережами з ТОВ «Газорозподільні мережі України» (або його Харківською філією) не укладалися.

Також зазначалося про наявність постанов і розпоряджень НКРЕКП (зокрема № 827 від 03.06.2025, № 696 від 05.05.2026, розпоряджень № 76-р та № 57-р), якими зафіксовано систематичні порушення позивачем Ліцензійних умов та зобов`язано його укласти договори на експлуатацію мереж з власниками.

У відзиві наголошувалося, що позивачем не надано жодних двосторонніх первинних бухгалтерських документів (актів наданих послуг, підписаних сторонами), які б підтверджували факт надання та прийняття послуг з розподілу саме Харківською філією ТОВ «Газорозподільні мережі України». Наданий позивачем витяг з особового рахунку є лише одностороннім розрахунком і не може вважатися первинним документом у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Відповідачка стверджувала, що її персональні дані та інформація про об`єкт були використані позивачем без її згоди, з порушенням Закону України «Про захист персональних даних» та ст. 32 Конституції України, що відповідно до ст. 78 ЦПК України робить такі докази недопустимими.

Також відповідачка зазначала про порушення правил підсудності, відсутність у Харківської філії Держпраці реєстрації декларацій матеріально-технічної бази на виконання робіт підвищеної небезпеки в Харківській області, розбіжності у поняттях «природний газ» та «газоподібне паливо» згідно з класифікаторами, а також наявність, на її думку, ознак кримінальних правопорушень у діях посадових осіб підприємства та просила суд постановити окрему ухвалу в порядку ст. 262 ЦПК України.

Просила суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, а також постановити окрему ухвалу в порядку ст. 262 ЦПК України. У зв`язку з виявленням під час розгляду даної справи обгрунтованих ознак кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 182, 190, 197-1, 358, 364-1, 366, 382 Кримінального кодексу України в діях посадових осіб ТОВ «Газорозподільні мережі України» (Харківської філії).

Окрім цього, у відзиві на позов відповідачка просила суд врахувати попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, які вона понесла та очікує понести у зв`язку з розглядом справи, загальна сума яких орієнтовно має скласти 15400 гривень.

Вказала, що ці витрати включають приблизно 15 000 гривень на професійну правничу допомогу адвоката (що охоплює консультації, написання відзиву, заперечень та клопотань) і близько 400 гривень на послуги поштового зв`язку для відправки документів позивачу та копіювання.

Водночас відповідачка вказала, що належні докази на підтвердження витрат на правничу допомогу (договір, ордер, акт приймання-передачі послуг та квитанція про оплату) будуть подані до закінчення судових дебатів або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України.

До відзиву відповідачка додала відповіді Північно-східного офісу Держаудитслужби, Головного управління статистики у Харківській області, НКРЕКП, Північно-Східного та Центрального міжрегіональних управлінь Держпраці, Харківської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України», Малоданилівської селищної ради, копії постанов і розпоряджень НКРЕКП та постанови Верховного Суду від 11.02.2025 у справі № 120/4070/23.

У відповідь на відзив, позивачем через кабінет Електронного Суду подана відповідь на відзив, у якому позивач категорично заперечував проти доводів відповідачки.

Позивач зазначав, що між сторонами існують чинні договірні відносини на підставі Типового договору розподілу природного газу, який є публічним договором приєднання.

У липні 2023 року споживачам разом із рахунками було направлено заяви-приєднання та відповідні інформаційні листків з реквізитами.

Фактом акцептування договору та прийняття пропозиції є безпосереднє споживання природного газу, забезпечення домоволодіння газом та його фізична доставка до об`єкта споживача. При цьому припинення або обмеження споживання не звільняє споживача від обов`язку оплачувати послуги з розподілу (забезпечення доступу до системи).

Щодо порядку розрахунку заборгованості, зазначив, що нарахування плати здійснювалося у вигляді плати за річну замовлену потужність відповідно до положень Кодексу газорозподільних систем та тарифів, встановлених постановами НКРЕКП (зокрема постановою № 1944).

Річна замовлена потужність розраховувалася виходячи з фактичних обсягів споживання за попередні газові роки, а заборгованість утворилася через відсутність оплат за період із липня 2023 року по червень 2026 року на загальну суму 17 877,33 гривень.

Позивач заперечував проти доводів про повну заборону стягнення, зазначивши, що хоча загальний мораторій було скасовано, а постанова КМУ № 206 (зі змінами, внесеними постановою № 1405) дозволяє стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, утвореної після 24 лютого 2022 року, на територіях, де не ведуться активні бойові дії.

Оскільки територія Малоданилівської селищної ради віднесена до зон можливих (а не активних) бойових дій, пряма заборона на відкриття проваджень чи примусове стягнення за законом там не діє, і підприємство правомірно вимагає погашення боргу.

Щодо правомірності використання мереж та ліцензії, позивач наголошував, що Харківська філія ТОВ «Газорозподільні мережі України» є законним Оператором ГРМ на підставі ліцензії, виданої НКРЕКП (постанови № 1839 та № 1131).

Підприємство здійснює діяльність із розподілу газоподібного палива через місцеві трубопроводи (згідно з КВЕД 35.22) та на законних підставах використовує газорозподільні системи на підставі договорів експлуатації, господарського відання чи користування з дотриманням вимог законодавства.

Щодо судових витрат на правничу допомогу, позивач заперечував проти попереднього розрахунку судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000 гривень, заявленого відповідачкою, зазначивши, що ця сума не підтверджена належними доказами, не містить детального опису робіт та не відповідає критеріям реальності, розумності і співмірності, визначеним процесуальним законодавством і практикою Європейського суду з прав людини.

Позивач просив суд позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Відповідно до ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, встановив таке.

Відповідачка ОСОБА_1 , є власницею 61/100 частки житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Це підтверджується договором купівлі-продажу частини житлового будинку від 30.08.2013, посвідченим приватним нотаріусом Дергачівського районного нотаріального округу Харківської області Коробець О.М. та зареєстрованим у реєстрі за № 2994, а також інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 30.08.2013 (номер запису про право власності 2316074), згідно з якою ОСОБА_1 має у спільній частковій приватній власності 61/100 частки; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 145591763220.

Позивач є оператором газорозподільної системи, який здійснює ліцензовану діяльність з розподілу природного газу в Харківській області з 01.07.2023 на підставі постанови НКРЕКП від 26.12.2022 № 1839 зі змінами, внесеними постановою від 28.06.2023 № 1131.

Богодухівський район; Ізюмський район; Берестинський район; Дергачівський р-он; Куп`янський район; Лозівський район; Чугуївський район; Харківський район (крім території ХАРКІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ ФІЛІЇ ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ГАЗОРОЗПОДІЛЬНІ МЕРЕЖІ УКРАЇНИ»), у тому числі: місто Харків, де знаходиться газорозподільна система, та перебуває у власності, господарському віданні, користуванні чи експлуатації ТОВ «ГРМУ».

Харківська філія ТОВ «Газорозподільні мережі України» займається транспортуванням природного газу розподільчими газопроводами для бюджетних, комерційних організацій та для населення. (КВЕД: 35.22 Розподілення газоподібного палива через місцеві (локальні) трубопроводи).

Діяльність з розподілу газоподібного палива через місцеві трубопроводи, згідно з КВЕД-2010 Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики (прийнято та надано чинності наказом Держспоживстандарту України 11.10.2010 № 457), включає в себе розподіл та постачання природного газу споживачам через локальні газові мережі. Це передбачає транспортування газу від місця надходження до споживачів, забезпечуючи його якість та безпеку.

Законом України від 26.11.2015 № 835-VIII «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» та деяких інших законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень з державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» (із змінами), внесено зміни до Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності», які набрали чинності 01.01.2017, згідно з якими НКРЕКП не видає ліцензії на паперовому носії. Таким чином, замість бланку ліцензії на паперовому носії підтвердженням набуття права на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, є оприлюднення прийнятого НКРЕКП рішення про видачу ліцензії на його офіційному веб-сайті www.nerc.gov.ua.

Особовий рахунок № НОМЕР_1 відкрито на відповідачку ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

Виписка по особовому рахунку підтверджує споживання природного газу об`єктом відповідачки, підключеним до газорозподільної системи позивача, за період з липня 2023 року по червень 2026 року, а обсяги споживання за газові роки наведено в розрахунку позивача.

Заяви про припинення розподілу природного газу чи розірвання договору розподілу, про відключення об`єкта від газорозподільної системи відповідачка до позивача не подавала. Доказів протилежного суду не надано.

Плату за послугу з розподілу природного газу за період з липня 2023 року по червень 2026 року відповідачка не вносила. Станом на 30.06.2026 за особовим рахунком № НОМЕР_1 обліковується заборгованість у розмірі 17 877,33 грн.

Розрахунок заборгованості перевірено судом і визнано арифметично правильним. Для періоду з липня по грудень 2023 року застосовано місячну плату 492,40 грн (2474,36 куб. м : 12 міс. * 2,388 грн), для 2024 року - 551,95 гривень (2773,64 куб. м : 12 міс. * 2,388 гривень), для 2025 року - 471,63 гривень (2370,00 куб. м : 12 міс. * 2,388 гривень), для січня-червня 2026 року - 439,99 гривень (2211,00 куб. м : 12 міс. * 2,388 гривень).

Загальна сума, обчислена з урахуванням округлення, становить 17 877,33 гривень.

Відповідачка власного контррозрахунку не надала, арифметичної помилки у розрахунку позивача не зазначила.

Відповідно до статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а за статтею 12 цього Кодексу цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно з частиною першою статті 40 Закону України «Про ринок природного газу» розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу.

Відповідно до глави 3 розділу VI Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2494, договір розподілу природного газу має бути укладений оператором ГРМ з усіма споживачами, об`єкти яких підключені до його газорозподільної системи; такий договір є публічним, укладається за формою Типового договору та є договором приєднання (статті 633, 634, 641, 642 ЦК України).

Фактом приєднання споживача (акцептування договору) є вчинення ним будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір, зокрема повернення підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка оператора та/або документально підтверджене споживання природного газу. Договір розподілу природного газу не потребує двостороннього підписання. Здійснення відбору (споживання) природного газу за відсутності договору розподілу не допускається; якщо споживач не погоджується приєднуватися до договору, він має подати оператору ГРМ заяву про припинення розподілу на його об`єкт.

Аналогічні висновки щодо наявності договірних відносин між оператором ГРМ і побутовим споживачем, який не підписав заяву-приєднання, але фактично користується газорозподільною системою та не відмовився від послуги, викладені Верховним Судом, зокрема у постановах від 07.10.2021 у справі № 468/1649/20-ц, від 14.09.2022 у справі № 717/341/21, від 20.04.2023 у справі № 571/1700/20.

Верховний Суд також неодноразово вказував, що фактичне користування комунальними послугами за відсутності підписаного договору не звільняє споживача від обов`язку їх оплатити.

Установивши, що об`єкт відповідачки підключений до газорозподільної системи позивача, споживав природний газ, а заяви про припинення розподілу чи розірвання договору відповідачка не подавала, суд доходить висновку, що між сторонами склалися договірні відносини з розподілу природного газу на умовах Типового договору, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2498.

Відсутність підписаної відповідачкою заяви-приєднання не спростовує цього висновку, оскільки приєднання до договору відбулося шляхом конклюдентних дій - користування послугою (частина друга статті 642 ЦК України).

Те, що відповідачка не отримувала або не підписувала інформаційний лист і заяву-приєднання, не звільняє її від плати за послугу, яку вона фактично отримувала, а за наявності незгоди з умовами вона була вправі подати заяву про припинення розподілу.

Згідно з пунктами 6.1, 6.3, 6.4 і 6.6 Типового договору оплата вартості послуги з розподілу здійснюється споживачем за тарифом, встановленим Регулятором, як плата за річну замовлену потужність; місячна вартість визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності та тарифу; розрахунковим періодом є календарний місяць; побутовий споживач сплачує до 20 числа місяця, в якому надаються послуги.

Відповідно до пунктів 2 та 9 глави 6 розділу VI Кодексу ГРС річна замовлена потужність визначається за фактичним обсягом споживання за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, а припинення або обмеження розподілу (споживання) газу не звільняє споживача від оплати послуги за договором, крім випадків розірвання договору чи вилучення об`єкта споживача. Розмір плати розрахований позивачем за тарифом, встановленим НКРЕКП, і за вказаним порядком.

Статтями 525, 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Відповідачка є власником 61/100 частки будинку, що підтверджується договором купівлі-продажу частини житлового будинку від 30.08.2013 (реєстр № 2994) та інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (номер запису про право власності 2316074).

Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить (стаття 322 ЦК України), а співвласник відповідно до своєї частки зобов`язаний брати участь у витратах на утримання спільного майна та несе відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном (стаття 360 ЦК України).

Відповідачка за особовим рахунком № НОМЕР_1 обліковується споживачем послуги з розподілу газу до цього об`єкта, що підтверджено випискою по особовому рахунку, відкритому саме на неї, а відомості про її право власності підтверджують її правовий інтерес у користуванні послугою та обов`язок її оплачувати.

Відповідачка не надала доказів того, що інший співвласник користується послугою самостійно за окремим договором чи особовим рахунком або що між співвласниками визначено інший порядок оплати.

Що стосується заперечень відповідачки, то окрім вищезазначеного, вони спростовуються наступним.

Договір розподілу природного газу є публічним і укладається шляхом приєднання споживача до типового договору.

Споживач не може змінювати умови такого договору, а лише прийняти їх або відмовитися від них.

Якщо споживач фактично отримує послугу, то він вважається таким, що приєднався до договору й погодився на його умови.

ОСОБА_1 як побутовий споживач приєдналася до умов такого договору, оскільки послуга їй фактично надається і вона її отримує.

Посилання ОСОБА_1 щодо неможливості застосування вимог ст. 30 ЦПК України, яка регулює виключну підсудність - безпідставне.

Правовідносини стосуються нерухомого майна, а саме стягнення коштів за розподіл газу, а тому позивач обгрунтовано звертається з позовом за місцезнаходженням майна. Питання підсудності вирішувалося судом при відкритті провадження у справі.

У даному випадку і місцезнаходження майна і адреса реєстрації відповідачки - ідентичні.

Інші заперечення відповідачки, такі як відсутність первинних бухгалтерських документів, які б підтверджували фактичне надання послуги з розподілу газу та її обсяг; відсутність доказів перебування мереж у користуванні позивача та акту розмежування; відсутність прав позивача на газові мережі та землю за адресою її проживання; відсутність дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки на території Харківської області та від територіальних органів Держпраці; відсутність прямої вимоги до укладення договору розподілу; неконституційність та відсутність юридичної сили постанов НКРЕКП; порушення Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки споживача примушують сплачувати за ненадані послуги без укладеного договору та без надання повної розшифровки складових тарифу та інші заперечення - не спростовують фактичного надання послуги позивачем з розподілу природного газу у домоволодінні відповідачки.

Відповідно до статті 37 Закону України «Про ринок природного газу» оператор ГРМ відповідає за надійну та безпечну експлуатацію газорозподільної системи, якою він користується на законних підставах. Глава 1 розділу III Кодексу ГРС передбачає, що власники газових мереж і оператор ГРМ, до мереж якого вони підключені, зобов`язані укласти договір про експлуатацію або господарське відання чи користування, або оформити передачу мереж оператору. Листи Малоданилівської селищної ради лише свідчать про те, що мережі не перебувають у комунальній власності громади та не обліковуються на її балансі; вони не доводять, що мережі, до яких підключений об`єкт відповідачки, не використовуються позивачем на законних підставах, а також що послуга з розподілу газу відповідачці не надавалася. Постанови та розпорядження НКРЕКП, на які посилається відповідачка, стосуються дотримання позивачем ліцензійних умов і містять заходи регуляторного впливу на ліцензіата; вони не скасовують ліцензію, не припиняють діяльність позивача як оператора ГРМ на території Харківської області та не звільняють споживача від обов`язку оплатити послугу, яку він фактично отримував. Відповідачка не довела, що розподіл газу до її домоволодіння здійснювався іншим оператором або що вона користувалася газом з іншого джерела, не пов`язаного з мережею позивача.

Що стосується посилання відповідачки на абзац 2 частини 1 Закону України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування» від 29.07.2022 № 2479-IX та на Постанову КМ України № 206 від 05.03.2022 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану», то ці вимоги до відповідачки не відносяться; доказів протилежного не надано.

Відповідно до абзацу 3 частини 1 цієї Постанови забороняється стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, утвореної після 24 лютого 2022 р. з дати виникнення можливості бойових дій/початку бойових дій по дату припинення можливості бойових дій/завершення бойових дій на територіях, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, відповідно до наказу Міністерства розвитку громад та територій, споживачів та/або членів їх сімей, які покинули своє місце проживання та надали виконавцю комунальних послуг, управителю багатоквартирного будинку, іншій уповноваженій співвласниками особі у паперовій або електронній формі довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи згідно з додатком 2 до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 за № 509 «Про облік внутрішньо переміщених осіб» (Офіційний вісник України, 2014, № 81, ст. 2296; 2015 р., № 70, ст. 2312; 2016 р., № 46, ст. 1669; 2022 р., № 26, ст. 1418), або інші документи, що підтверджують їх відсутність у житловому та/або нежитловому приміщенні, будинку, в яких вони є споживачами на підставі укладених договорів (довідки з місця тимчасового проживання, роботи, лікування, навчання, проходження військової служби (у тому числі отримані в іноземній державі), відбування покарання тощо, документи, що підтверджують факт перетинання державного кордону України (на виїзд з України і в`їзд в Україну) у відповідний період часу), або якщо нерухоме майно споживача було пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій за умови інформування про такі випадки відповідного виконавця комунальної послуги (для послуги розподілу природного газу з урахуванням вимог Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 15 травня 2015 р. № 285).

Крім того, доказів відключення у визначений законом спосіб домоволодіння від системи газопостачання відповідачкою не надано.

Заперечення про відсутність договору та акта розмежування балансової належності суд відхиляє з підстав, викладених вище: договір приєднання укладений шляхом конклюдентних дій, а відсутність між сторонами акта розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності не змінює факту надання та споживання послуги і не є підставою для звільнення від її оплати. Укладення такого акта є обов`язком оператора ГРМ за Кодексом ГРС, невиконання якого може бути предметом регуляторного реагування, але не позбавляє оператора права на оплату фактично наданої послуги.

Заперечення про недоведеність заборгованості та відсутність первинних документів не ґрунтуються на нормах права.

Для побутових споживачів Типовий договір розподілу природного газу не передбачає складання двосторонніх актів наданих послуг; обсяги споживання визначаються за даними обліку, а плата розраховується за встановленою формулою.

Суд оцінює довідку-розрахунок по особовому рахунку як належний і допустимий доказ (статті 76, 77, 80 ЦПК України) у сукупності з даними про обсяги споживання, тарифом, встановленим НКРЕКП, та відсутністю доказів оплати. Розрахунок відповідачкою не спростовано, контррозрахунку, доказів сплати або обліку інших обсягів споживання вона не надала, хоча відповідно до ст. 81 ЦПК України обов`язок доведення заперечень покладається на неї.

Доводи про недопустимість доказів у зв`язку з порушенням законодавства про захист персональних даних суд відхиляє. Стаття 78 ЦПК України передбачає недопустимість доказів, одержаних із порушенням порядку, встановленого законом. Обробка позивачем даних, необхідних для ведення особового рахунку та розрахунків за договором розподілу, здійснюється у зв`язку з виконанням правочину, стороною якого є відповідачка, та необхідністю захисту законних інтересів володільця даних; крім того, ст. 11 ЗУ «Про захист персональних даних» не обмежується згодою суб`єкта як єдиною підставою обробки.

Відомості про право власності на об`єкт нерухомого майна, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, подані до суду для підтвердження підстав позову, а їх використання у судовому процесі не є порушенням ст. 32 Конституції України.

Відповідачка не вказала, яка саме інформація отримана з порушенням закону і як це вплинуло на достовірність доказів, тому підстав для визнання доказів недопустимими суд не вбачає.

Інші обставини, на які посилається відповідачка (відсутність у Харківської філії Держпраці реєстрації декларацій матеріально-технічної бази, розбіжності у класифікаторах між поняттями «природний газ» і «газоподібне паливо»), не стосуються предмета доказування у цій справі, не спростовують факту надання та споживання послуги з розподілу газу і не впливають на розмір заборгованості; відповідно до статті 77 ЦПК України суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. Твердження про ознаки кримінальних правопорушень у діях посадових осіб позивача не підтверджені належними доказами та не входять до компетенції суду в цій цивільній справі; відповідачка не позбавлена права звернутися до компетентних органів. Підстав для постановлення окремої ухвали відповідно до статті 262 ЦПК України суд не вбачає.

Посилання відповідачки на постанову Верховного Суду від 11.02.2025 у справі № 120/4070/23 суд не приймає, оскільки висновки у ній зроблені за інших фактичних обставин і не стосуються питання про обов`язок споживача оплатити фактично отриману послугу з розподілу природного газу.

За таких обставин підстав для відмови в позові - не вбачається; позивачем надані належні та допустимі докази для підтвердження позовних вимог.

Відповідачка належними та допустимими доказами не спростувала вимог позивача.

З огляду на викладене позовні вимоги є обґрунтованими, а заборгованість за послуги з розподілу природного газу у розмірі 17 877,33 гривень, станом на 30.06.2026 підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача.

Щодо стягнення судових витрат.

За приписами ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відтак, враховуючи приписи статті 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути суму понесених ним судових витрату у розмірі 2662,40 гривень, сплачених під час подачі позовної заяви.

Керуючись ст. 2, 4, 81, 82, 141, 142, 259, 263-265, 268, 272, 273, 274,276, 280-282, 354 ЦПК України, ст. 509, 526, 611, 714, 1166 ЦК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» до ОСОБА_1 про стягнення вартості послуг з розподілу природного газу - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ТОВ «Газорозподільні мережі України» в особі Харківської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України», вартість послуги з розподілу природного газу станом на 30.06.2026, у розмірі 17877,33 гривень. Стягнуті кошти перерахувати на поточний рахунок IBAN: НОМЕР_3 , в Харківському обласному управлінні АТ «Ощадбанк», МФО: 351823, код ЄДРПОУ: 45051254.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ТОВ «Газорозподільні мережі України» в особі Харківської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України», витрати за сплату судового збору у розмірі 2662,40 гривень. Стягнуті кошти перерахувати на поточний рахунок IBAN: НОМЕР_4 , у Харківському обласному управлінні АТ «Ощадбанк», МФО: 351823, код ЄДРПОУ: 45051254.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції - Харківського апеляційного суду.

Реквізити учасників справи:

Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Харківської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України», код ЄДРПОУ: 45051254, юридична адреса: 61109, м. Харків, вул. Безлюдівська, 1, ел. Пошта: office.kh@grmu.com.ua, (є користувачем підсистеми ЄСІТС - Електронний Суд);

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , шта: ел. пошта: ІНФОРМАЦІЯ_2

Суддя В. С. Овсянніков