Постанова № 14105967, 22.02.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 лютого 2011 р. справа № 2а/0570/888/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Кониченка О.М.

при секретарі

12 год. 25 хв. вул. 50-ї Гвардійської дивізії, 17, м. Донецьк

зал судового засідання № 109

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Кониченко О. М. при секретарі судового засідання Мірошниченко А.О. розглянув у відкритому судовому засіданні Донецького окружного адміністративного суду справу

за позовом: Закритого акціонерного товариства «Азовський машинобудівний завод» смт. Мангуш

до Бердянської обєднаної державної податкової інспекції Запорізької області

про визнання недійсним податкового повідомлення рішення № 0005621520/0 від 14.12.2010 року в частині нарахування штрафу у сумі 69698,10 грн.

За участю

представників сторін:

від позивача: Пшенична І.А. за довір.

від відповідача: Мастеров О.В. за довір.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Закрите акціонерне товариство «Азовський машинобудівний завод» смт. Мангуш, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Бердянської обєднаної державної податкової інспекції Запорізької області про визнання недійсним податкового повідомлення рішення № 0005621520/0 від 14.12.2010 р. в частині нарахування штрафу у сумі 69698,10 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем було проведено невиїзну документальну перевірку з питань дотримання позивачем платіжної дисципліни по орендній платі за землю за період з 31.01.209 року по 30.04.2009 рік. За наслідками перевірки було складно акт № 536/152 32954671, відповідно до висновків якого встановлена несвоєчасна сплата підприємством узгоджених податкових зобовязань. Позивач частково не згоден з висновками акту перевірки та вважає що вони не відповідають фактичним обставинам та не ґрунтуються на нормах закону. На підставі акту перевірку відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0005321520/0 від 14.12.2010 року. Просив визнати недійсним податкове повідомлення рішення № 0005621520/0 від 14.12.2010 року в частині нарахування штрафу у сумі 69698,10 грн.

Представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечував з тих самих підстав що викладені в письмових запереченнях на позов.

Суд вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи встановив наступне.

Закрите акціонерне товариство «Азовський машинобудівний завод» смт. Мангуш є юридичною особою, 24.12.2004 року зареєстроване Першотравневою районною державною адміністрацією Донецької області за № 46, знаходиться на податковому обліку Бердянської обєднаної державної податкової інспекції Запорізької області як платник окремих податків орендної плати за землю, включене до ЄДРПОУ за № 32954671.

Відповідно до пункту 2 статті 11 Закону України від 04.12.90 року № 509-XII «Про державну податкову службу в Україні» органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та порядку, встановлених законами України, мають право, зокрема, здійснювати контроль за додержанням вимог податкового валютного та іншого законодавства у встановленому законом порядку.

Стаття 27 Закону України «Про плату за землю» встановлює, що контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності здійснюється органами державної податкової служби.

Відповідно ст. 2 Закону України «Про плату за землю» від 03.07.1992, № 2535-XII із врахуванням змін та доповнень, використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про плату за землю», податок - обов'язковий платіж, що справляється з юридичних і фізичних осіб за користування земельними ділянками. Платниками земельного податку згідно ст. 2 цього Закону є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів - учасників угоди про розподіл продукції.

Бердянською обєднаною державною податковою інспекцією Запорізької області було проведено невиїзну документальну перевірку Закритого акціонерного товариства «Азовський машинобудівний завод» смт. Мангуш з питань дотримання платіжної дисципліни по орендній платі за землю за період з 31.01.2009 року по 30.04.2009 рік, за результатами чого було складно акт № 536/152-32954671 від 30.11.2010 року яким встановлено порушення вимог п. 5.3.1. ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181 від 21.12.2000 року, тобто несвоєчасна сплата узгоджених податкових зобовязань.

Позивач частково не погодившись з висновками акту перевірки надав до Бердянської ОДПІ заперечення на акт перевірки від 07.12.2010 року за № 11-795.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0005621520/0 від 14 грудня 2010 року, яким на підставі п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» за затримку на 568 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання в розмірі 157963,37 грн. застосовано штраф у розмірі 50 % у сумі 78981,70 грн.

Відповідно до п. 1 Прикінцевих положень Податкового кодексу України, цей Кодекс набирає чинності з 1 січня 2011 року.

Пунктом 2 Кодексу визнано такими, що втратили чинність з 1 січня 2011 року, зокрема Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Таким чином, при прийнятті рішення судом застосовуються норми законів, що діяли на момент правопорушення.

Підпунктом 4.1.1. п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації.

Відповідно до статті 14 Закону України «Про плату за землю» від 3 липня 1992 року № 2535-XII, платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

24 січня 2008 року позивачем до відповідача була подана податкова декларація орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2008 рік від 23 січня 2008 року, якою самостійно визначено податкові зобов'язання по орендній платі на 2008 рік в сумі 103 382 грн. 73 коп.

Уточнюючою податковою декларацією орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності від 20 січня 2009 року позивач уточнив зобов'язання по орендній платі за 2008 рік, а саме збільшив їх до 310 148 грн. 20 коп.

28 січня 2009 року позивачем до відповідача була подана податкова декларація орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2009 рік від 28 січня 2009 року, якою самостійно визначено податкові зобов'язання по орендній платі на 2009 рік в сумі 357 290 грн. 73 коп.

28 січня 2010 року позивачем до відповідача була подана податкова декларація орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2010 рік від 28 січня 2010 року, якою самостійно визначено податкові зобов'язання по орендній платі на 2010 рік в сумі 378 370 грн. 88 коп.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про плату за землю» податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно абзацу першого пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Закрите акціонерне товариство «Азовський машинобудівний завод» платіжним дорученням № 1075 від 31.07.2009 року на суму 30000 грн. сплатив орендну плату за землю за червень 2009 року, згідно податкової декларації орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності за 2009 рік від 28.01.2009 року за червень 2009 року на суму 29774, 24 грн., строк сплати якого 30.07.2009 року. Зазначене платіжне доручення прийнято установою банка 31.07.2009 року, тобто, затримка сплати податкового зобов'язання склала 1 календарний день. Відповідно штраф має бути нарахований у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу: 29774, 24 х 10% = 2977, 42 грн.

Платіжним дорученням № 506 від 31.03.2010 року на суму 31530,91 грн. позивач здійснив оплату орендної плати за землю за січень 2010 року, згідно податкової декларації орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності за 2010 рік від 28.01.2010 рік за січень 2010 року на суму 31530,91 грн., строк сплати якого 01.03.2010 року. Зазначене платіжне доручення прийнято установою банка 31.03.2010 року, тобто, затримка сплати податкового зобов'язання склала 30 календарних днів. Відповідно штраф має бути нарахований у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу: 3153091 х10% = 3153,09 грн.

Платіжним дорученням № 507 від 31.03.2010 року на суму 31530,91 грн. позивач здійснив оплату орендної плати за землю за лютий 2010 рік, згідно податкової декларації орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності за 2010 рік від 28.01.2010 року за лютий 2010 року на суму 31530,91 грн., строк сплати якого 30.03.2010 року. Зазначене платіжне доручення прийнято установою банка 31.03.2010 року, тобто, затримка сплати податкового зобов'язання склала 1 календарний день. Відповідно штраф має бути нарахований у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу: 3153091 х 10% = 3153,09 грн.

Платіжним дорученням № 855 від 31.05.2010 року на суму 31530,91 грн. позивач здійснив оплату орендної плати за землю за квітень 2010 рік, згідно податкової декларації орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності за 2010 рік від 28.01.2010 року за квітень 2010 року на суму 31530,91 грн., строк сплати якого 31.05.2010 року. Зазначене платіжне доручення прийнято установою банка 31.05.2010 року, тобто, затримки сплати податкового зобов'язання немає. Відповідно штраф не нараховується.

Платіжним дорученням № 1913 від 19.10.2010 року на суму 31530,91 грн. позивач здійснив оплату орендної плати за землю за вересень 2010 року, згідно податкової декларації орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності за 2010 рік від 28.01.2010 року за вересень 2010 року на суму 31530,91 грн., строк сплати якого 30.10.2010 року. Зазначене платіжне доручення прийнято установою банка 19.10.2010 року, тобто, затримки сплати податкового зобов'язання немає, відповідно штраф не нараховується.

Платіжним дорученням № 2000 від 02.11.2010 року на суму 31530,91 грн. позивач здійснив оплату орендної плати за землю за жовтень 2010 року, згідно податкової декларації орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності за 2010 рік від 28.01.2010 року за жовтень 2010 року на суму 31530,91 грн., строк сплати якого 30.11.2010 року. Зазначене платіжне доручення прийнято установою банка 02.11.2010 року, тобто, затримки сплати податкового зобов'язання немає, відповідно штраф не нараховується.

Відповідно до п.п. 17.1.7. ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:

-при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

-при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

-при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з додатку до Акту перевірки, який містить розрахунок штрафної санкції, відповідач усі здійснені позивачем платежі розподілив на погашення узгодженого податкового зобов'язання згідно уточнюючої податкової декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності від 20.01.2009 року та декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2009 рік від 28 січня 2009 року (на нараховані податкові зобов'язання за березень, квітень 2009 рік), а не за цільовим призначенням платежу, визначеним підприємством у платіжних дорученнях.

Згідно з пунктом 3.8 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 року за № 377/89/76, реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.

Із наведеного випливає, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який є спеціальним законом з питань оподаткування і установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

Таким чином, у разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобов'язань, передбаченого пунктом 7.7 статті 7 Закону, податковий орган не наділений правом чи обов'язком змінювати призначення платежу, визначене платником податків.

За таких обставин самостійне зарахування податковим органом сплачених платником податку сум у рахунок податкового боргу або тих податкових зобов'язань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету, є неправомірним. Крім того, відповідальність встановлена за порушення норм Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а не Закону України «Про плату за землю».

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З урахуванням викладених обставин суд задовольняє позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись Конституцією України, ст. ст. 2-15, 17-18, 33-35, 45-46, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 160, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов Закритого акціонерного товариства «Азовський машинобудівний завод» смт. Мангуш до Бердянської обєднаної державної податкової інспекції Запорізької області про визнання недійсним податкового повідомлення рішення № 0005621520/0 від 14.12.2010 року в частині нарахування штрафу у сумі 69698,10 грн. - задовольнити.

Визнати недійсним податкове повідомлення рішення № 0005621520/0 від 14.12.2010 року в частині нарахування штрафу у сумі 69698,10 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Закритого акціонерного товариства «Азовський машинобудівний завод» смт. Мангуш судовий збір в розмірі 3,40 грн.

Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена вступну та резолютивну частину у судовому засіданні 22 лютого 2011 року в присутності представників сторін.

Повний текст постанови складено та підписано 28 лютого 2011 року.

Постанова може бути оскаржена до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Кониченко О.М.