Постанова № 14105956, 10.02.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 лютого 2011 р. справа № 2а-28463/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 10-30

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Шальєвої В.А.

при секретарі

Хоперія А.В.

за участю представника позивача Щепіхіної В.В.

представника відповідача Тимошенко С.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання в м. Донецьку, по вул. 50 Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

Обласне комунальне підприємство «Донецьктеплокомуненерго» звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем проведена перевірка особового рахунку позивача з податку на додану вартість та складено акт № 423/15-2/03337119 від 03.06.2010 р., яким встановлено порушення пп. 7.7.1 п. 7.1 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». На підставі вказаного акту відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0004321542/0 від 10.06.2010 р. на суму 224427,59 грн.

Позивачем було оскаржено рішення в адміністративному порядку та відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення № 0004321542/1 від 12.07.2010 р., № 0004321542/2 від 14.09.2010 р., № 0004321542/3 від 29.11.2010 р.

Із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями позивач не погоджується та зазначає, що 22 лютого 2010 р. позивачем до податкового органу була подана податкова декларація з податку на додану вартість № 12013 за січень 2010 р., якою задеклароване зобовязання в сумі 154249 грн. Державною податковою інспекцією у Ворошиловському районі 26 квітня 2010 р. нарахована штрафна санкція в розмірі 4545,98 грн. по декларації за січень 2010 р., але позивачем не сплачувались вказані зобовязання,а було проведено сплату по декларації за березень 2010 р. Також нарахована штрафна санкція 05.05.2010 р. в сумі 4112,93 грн. по декларації за січень 2010 р., хоча призначенням платежу було зобовязання по декларації за квітень 2010 р., 14.05.2010 р. нарахована штрафна санкція в розмірі 4111,43 грн. та 4112,24 грн., призначення платежу-декларація за квітень 2010 р., 31.05.2010 р. нарахована штрафна санкція в розмірі 13967,21 грн. по декларації за січень 2010 р., хоча призначенням платежу встановлено травень 2010 р.

Позивач вказує, що у всіх платіжних дорученнях було вказано направлення платежу та податкових орган не мав право самостійно його змінювати. Просить визнати недійсними податкові повідомлення-рішення № 0004321540/0 від 10.06.2010 р., № 0004321542/0 від 12.07.2010 р., № 0004321542/2 від 14.09.2010 р. та № 0004321452/3 від 29.11.2010 р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 224427,59 грн.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, надав пояснення, аналогічні позову.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, пояснивши що відповідно до акту перевірки, позивачем в порушення пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» узгоджені податкові зобовязання з податку на додану вартість, визначені в деклараціях з податку на додану вартість за № 12013, № 36184, № 51222, з граничним строком сплати 02.03.2010 р,20.04.2010 р., 20.05.2010 р. відповідно, із затримкою до 30 календарних днів, до 90 календарних днів. Тому, у відповідності до вимог п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону, до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 10% та 20%.

Зазначає, що податкові повідомлення-рішення прийняті податковим органом відповідно до законодавства та просить відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 1 Прикінцевих положень Податкового кодексу України, цей Кодекс набирає чинності з 1 січня 2011 року.

Пунктом 2 Кодексу визнано такими, що втратили чинність з 1 січня 2011 року, зокрема Закон України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», Закон України «Про податок на додану вартість», Закон України «Про систему оподаткування», тощо.

Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Таким чином, при прийнятті рішення судом застосовуються норми законів, що діяли на момент виникнення спірних правовідносин.

Обласне комунальне підприємство «Донецьктеплокомуненерго» зареєстровано в якості субєкта господарювання рішенням виконавчого комітету Донецької міської ради, державна реєстрація проведена 23.02.2001 р. (а.с. 34), включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за № 03337119 (а.с. 27), перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька (а.с. 36), діє на підставі статуту (а.с. 28-33).

Відповідач Державна податкова інспекція у Ворошиловському районі м. Донецька є субєктом владних повноважень, якій в даних правовідносинах реалізує надані йому Законом України «Про державну податкову службу в Україні» повноваження.

Судом встановлено, що 3 червня 2010 р. Державною податковою інспекцією у Ворошиловському районі м. Донецька була проведена документальна невиїзна (камеральна) перевірки своєчасності сплати податків і зборів до бюджету Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго», про що складено акт № 423/15-2/03337119 від 3 червня 2010 р. (а.с. 9).

Вказаним актом перевірки встановлено порушення п.п 7.7.1 п. 7.1 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а саме у декларації № 12013 від 22 лютого 2010 р. за січень 2010 р., визначений податок на додану вартість на загальну суму 154249 грн. по строку сплати 2 березня 2010 р. погашено частками шляхом зарахування за особовим рахунком: 26.04.2010 р. платіжним дорученням № 8452 в сумі 22729,90 грн., 05.05.2010 р. платіжним дорученням № 529 в сумі 20564,67 грн., 14.05.2010 р. платіжним дорученням № 104 в сумі 20561,20 грн., 14.05.2010 р. платіжним дорученням № 104 в сумі 20557,16 грн., 31.05.2010 р. (відємне значення податку на додану вартість згідно уточнюючому розрахунку № 9001958001) в сумі 69836,07 грн., тобто з затримко. Від 31 до 90 календарних днів включно.

У декларації № 36184 від 20 квітня 2010 р. за березень 2010 р. в загальній сумі 967889 грн. по строку сплати 30 квітня 2010 р., погашено шляхом зарахування за особовим рахунком 31.05.2010 р. відємного значення податку на додану вартість в сумі 967889 грн. згідно до уточнюючого розрахунку № 9001958001, тобто з затримкою сплати від 31 до 90 календарних днів включно.

В уточнюючому розрахунку № 51222 від 20 травня 2010 р. щодо збільшення узгодженої суми податкового зобовязання за березень 2010 р. на 200000 грн. по строку сплати 20 травня 2010 р. зараховано 31 травня 2010 р. згідно з уточнюючим розрахунком № 9001958001 від 31 травня 2010 р. щодо зменшення суми податкового зобовязання, що підлягає сплаті за квітень 2010 р., тобто з порушенням граничних строків сплати до 30 календарних днів, наступних за основним днем граничних строків сплати.

На підставі акту перевірки № 423/15-2/03337119 від 3 червня 2010 р. податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення0004321542/0 від 10 червня 2010 р., відповідно до якого за затримку на 90 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 1122138 грн. до Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 20% на суму 224427,59 грн. (а.с. 5).

Відповідно до розрахунку штрафних (фінансових) санкцій, штрафна санкція в розмірі 4545,98 грн. нарахована податковим органом 26.04.2010 р. за затримку сплати на 55 календарних днів, штрафна санкція в сумі 4112,93 грн. нарахована податковим органом 05.05.2010 р. за затримку сплати на 64 календарних дня, штрафна санкція в сумі 4111,43 грн. нарахована 14.05.2010 р. за затримку сплати на 73 календарних дня, штрафна санкція в сумі 4112,24 грн. нарахована 14.05.2010 р. за затримку сплати на 73 календарних дня, штрафна санкція в розмірі 13967,21 грн. нарахована 31.05.2010 р. за затримку на 90 календарних дня (а.с. 10).

Позивачем було оскаржено вказане рішення в адміністративному порядку, у звязку з чим податковим органом були прийняті рішення № 0004321542/1 від 12.07.2010 р. на суму 224427,59 грн. (а.с. 6), № 0004321542/2 від 14.09.2010 р. на суму 224427,59 грн. (а.с. 7) та № 0004321542/3 від 29.11.2010 р. на суму 224427,59 грн. (а.с. 8).

Вказані податкові повідомлення-рішення суд вважає протиправними з наступних підстав.

У відповідності до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» зазначене податкове зобовязання є узгодженим з дня подання податкової декларації.

Згідно п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 зазначеного Закону платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Підпунктом 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 цього Закону встановлено, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Як передбачено пп. 5.4.1. п. 5.4 ст. 5 Закону, узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до ст. 14.1.175 Податкового кодексу України, податковий борг-сума грошового зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобовязання.

Підстави для застосування до платника податків штрафних санкцій передбачені ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», згідно пп. 17.1.7 п. 17.1 якої, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Платник податків сплачує один із зазначених у цьому підпункті штрафів відповідно до загального строку затримки незалежно від того, чи були застосовані штрафи, визначені у підпунктах 17.1.1- 17.1.6 цього пункту, чи ні.

Таким чином, умовою застосування штрафної санкції у відповідності до приведеної норми Закону є наявність несвоєчасно оплаченого узгодженого податкового зобовязання.

Пунктом 5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» передбачено, що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Підпунктом 5.2.1 п. 5.2 ст.5 вказаного Закону передбачає узгодження податкового зобовязання платника податку, нараховане контролюючим органом. При цьому законодавець зазначає, що податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Згідно п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 цього ж Закону платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Судом встановлено, що позивачем у відповідності до вимог Закону самостійно сплачувались суми узгоджених податкових зобовязань за наданими податковому органу податковим деклараціям з податку на додану вартість № 12013 від 22 лютого 2010 р. за січень 2010 р. Обласним комунальним підприємством «Донецьктеплокомуненерго» було визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість в сумі 154249 грн. (а.с. 25-26).

Також, 20 квітня 2010 р. позивачем подано до податкового органу податкову декларацію з податку на додану вартість № 35750, якою визначена сума податку на додану вартість в розмірі 967889 грн. (а.с. 23-24).

Відповідно до банківської виписки, 26 квітня 2010 р. позивачем проведено сплату платіжним дорученням № 8452 на суму 150000 грн. з призначенням платежу податок на додану вартість по декларації за березень 2010 р. строк сплати 30.04.2010 р.(а.с. 61), 5 травня 2010 р. позивачем проведено сплату зобовязань з податку на додану вартість платіжним дорученням № 529 на суму 50000 грн. з призначенням платежу податок на додану вартість за квітень 2010 р., строк сплати 30.05.2010 р. (а.с. 46), 14 травня 2010 р. позивачем проведено сплату зобовязань платіжними дорученнями № 103 на суму 50000 грн. та № 104 на суму 50000 грн. з призначенням платежу податок на додану вартість по декларації за квітень 2010 р. строк сплати 30.05.2010 р. (а.с. 47).

Таким чином, сума податкових зобовязань, яка виникла згідно поданих позивачем декларацій, була сплачена без порушень строків сплати.

В акті перевірки податковий орган зазначає, що Обласним комунальним підприємством «Донецьктеплокомуненерго» 31 травня 2010 р. було подано до податкового органу уточнюючий розрахунок податкових зобовязань з податку на додану вартість у звязку із виправленням самостійно виявлених помилок до декларації за травень 2010 р., яким зменшено суму, яка підлягала сплаті до бюджету на 200000 грн., а тому податковий орган спрямував кошти зі сплати зазначених вище податкових зобовязань на погашення податкового боргу за зазначеними уточнюючими розрахунками.

Разом з тим, платник податків самостійно не проводив погашення податкового боргу, а сплачував поточні податкові зобовязання. Відповідач використав зазначені кошти як джерело погашення податкового боргу та нарахував позивачу штрафні санкції.

Такі дії відповідача, на думку суду, не відповідають вимогам податкового законодавства.

Згідно пп. 7.1.1 п. 7.1 ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» джерелами самостійної сплати податкових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна і немайнових цінностей, випуску цінних паперів, у тому числі корпоративних прав, отримані у позику (кредит), а також з інших джерел з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Відповідно до пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 цього Закону джерелами погашення податкового боргу платника податків за рішенням органу стягнення, які є виконавчими документами, є будь-які активи платника податків (його філій, відділень, інших відокремлених підрозділів) з урахуванням обмежень, визначених цим Законом, а також іншими законами.

Таким чином, оскільки платник податків Обласне комунальне підприємство «Донецьктеплокомуненерго» не сплачував податковий борг, а самостійно сплачував узгоджену суму податкового зобовязання з податку на додану вартість за поточні періоди, тому у податкового органу не було передбачених пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» правових підстав для застосування штрафних санкцій.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не доведено, що оскаржувані рішення про застосування штрафних санкцій були прийнято законно, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач, приймаючи податкові повідомлення-рішення, діяв на підставі, в межах повноважень, що передбачені законодавством, з метою, з якою це повноваження надане, але діяв не у спосіб, що передбачений законами, не обґрунтовано, без урахування усіх обставин, упереджено, фактично без урахування права позивача на участь у процесі прийняття рішення.

З урахуванням викладених обставин, суд задовольняє позов, визнає оскаржувані податкові повідомлення-рішення протиправними.

Згідно ст. 94 КАС України з Державного бюджету України на користь позивача підлягають стягненню судові витрати.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Визнати протиправним податкове повідомлення-рішення № 0004321542/0, прийняте Державною податковою інспекцією у Ворошиловському районі м. Донецька, про визначення Обласному комунальному підприємству «Донецьктеплокомуненерго» суми штрафних санкцій в розмірі 224427,59 грн.

Визнати протиправним податкове повідомлення-рішення № 0004321542/1, прийняте Державною податковою інспекцією у Ворошиловському районі м. Донецька, про визначення Обласному комунальному підприємству «Донецьктеплокомуненерго» суми штрафних санкцій в розмірі 224427,59 грн.

Визнати протиправним податкове повідомлення-рішення № 0004321542/2, прийняте Державною податковою інспекцією у Ворошиловському районі м. Донецька, про визначення Обласному комунальному підприємству «Донецьктеплокомуненерго» суми штрафних санкцій в розмірі 224427,59 грн.

Визнати протиправним податкове повідомлення-рішення № 0004321542/3, прийняте Державною податковою інспекцією у Ворошиловському районі м. Донецька, про визначення Обласному комунальному підприємству «Донецьктеплокомуненерго» суми штрафних санкцій в розмірі 224427,59 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» судові витрати в розмірі 3 (три) грн. 40 коп.

Повний текст постанови виготовлений 15 лютого 2010 р.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня отримання особами, які беруть участь у справі, копії постанови шляхом подачі апеляційної скарги, з подачею її копії до суду апеляційної інстанції.

Суддя Шальєва В.А.