Рішення № 141058910, 29.10.2026, Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 2/742/3345/26

Єдиний унікальний № 742/5073/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2026 року м.Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області у складі головуючого-судді Коваленка А.В., за участю секретаря судового засідання Риндя Л.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , представник позивача адвокат Жабко Наталія Олександрівна до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, -

В С Т А Н О В И В:

І. Зміст позовних вимог та заперечень сторін.

11 вересня 2026 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просить стягувати з відповідача ОСОБА_2 аліменти на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_3 , яка продовжує навчання на денній формі, у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) відповідача щомісячно, починаючи з дня подання позову до суду та до закінчення донькою навчання, але не довше ніж до досягнення нею двадцяти трьох років, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На обґрунтування позовних вимог зазначає, що від шлюбу з відповідачем має доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Шлюб між сторонами розірвано на підставі рішення суду від 02 липня 2012 року.

З 01 вересня 2025 року ОСОБА_3 навчається на другому курсі бакалаврату за спеціальністю D3 «Менеджмент» на денній формі навчання за контрактом в Університеті Григорія Сковороди в Переяславі. Строк навчання встановлено з 01 вересня 2025 року до 30 червня 2029 року. У зв`язку з продовженням навчання донька потребує матеріальної допомоги, оскільки не має стипендії та самостійного доходу, а навчання і проживання в гуртожитку потребують додаткових витрат.

Позивачка зазначає, що несе витрати на утримання доньки, зокрема на оплату навчання та проживання в гуртожитку. Відповідач є працездатним, працює у ПрАТ «А/Т Тютюнова компанія «В.А.Т.-Прилуки» та має регулярний дохід, однак добровільно належної матеріальної допомоги на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання, не надає, у зв`язку з чим позивачка змушена звернутися до суду за захистом прав та інтересів доньки.

Також позивачка просить стягнути з відповідача понесені витрати на професійну правничу допомогу.

18 вересня 2026 року представник відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_4 подала до суду відзив на позовну заяву, у якому зазначила, що не заперечує проти обов`язку батьків утримувати повнолітніх дітей, які продовжують навчання та у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, за умови наявності у батьків можливості її надавати.

У відзиві представник відповідача посилається на положення статей 199, 200, 182 Сімейного кодексу України та зазначає, що при визначенні розміру аліментів суд має враховувати матеріальне становище сторін, наявність інших дітей та осіб, яких платник аліментів зобов`язаний утримувати, а також інші обставини, що мають істотне значення.

Зокрема, відповідач зазначає, що на його утриманні перебувають батько пенсійного віку та бабуся 1935 року народження. Крім того, відповідач має неповнолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на утримання якого відкрито виконавче провадження зі стягнення аліментів.

Посилаючись на те, що обставини, які є підставою для стягнення аліментів та визначення їх розміру, мають бути доведені належними доказами, відповідач просить суд урахувати його сімейний та матеріальний стан під час вирішення спору. Також у відзиві зазначено про очікувані витрати позивачки на професійну правничу допомогу в орієнтовному розмірі 8 000 грн.

06 жовтня 2026 року позивачка ОСОБА_1 , представник позивачки адвокат Жабко Наталія Олександрівна, подала до суду відповідь на відзив, у якій просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі та стягувати з відповідача ОСОБА_2 аліменти на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) відповідача щомісячно.

На обґрунтування відповіді на відзив позивачка зазначає, що відповідач частково визнав позовні вимоги, погодившись на стягнення аліментів у розмірі 1/12 частини його заробітку (доходу) щомісячно. Водночас позивачка вважає такий розмір недостатнім, оскільки відповідач є працездатним, має постійне місце роботи та стабільний дохід, що дозволяє йому надавати доньці матеріальну допомогу в заявленому розмірі.

Заперечуючи проти доводів відповідача щодо перебування на його утриманні батька пенсійного віку та бабусі 1935 року народження, позивачка вказує, що до відзиву не додано належних і допустимих доказів фактичного утримання цих осіб відповідачем, їхньої потреби в матеріальній допомозі та здійснення ним відповідних витрат.

Щодо утримання відповідачем неповнолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , позивачка зазначає, що судовий наказ про стягнення аліментів на його утримання видано 14 серпня 2026 року, незадовго до досягнення їхньою донькою повноліття. При цьому, за твердженням позивачки, відповідач проживає разом із дружиною та сином, а тому вона вважає, що зазначені обставини не є підставою для зменшення розміру аліментів на повнолітню доньку без належного обґрунтування.

Також позивачка пояснює, що відповідач до досягнення донькою повноліття частково брав участь в оплаті її навчання та проживання в гуртожитку шляхом перерахування коштів на її картковий рахунок. Водночас після досягнення донькою повноліття позивачка самостійно сплатила вартість навчання за перший семестр 20262027 навчального року та проживання в гуртожитку, а відповідач добровільної матеріальної допомоги на ці витрати не надав.

Позивачка вважає, що з огляду на матеріальне становище відповідача, його постійний заробіток та потреби доньки у зв`язку з продовженням навчання наявні підстави для стягнення аліментів у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно.

Крім того, позивачка заперечує проти можливого відшкодування відповідачу витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000 гривень, вважаючи їх завищеними та неспівмірними зі складністю справи й обсягом виконаної адвокатом роботи.

ІІ. Заяви, клопотання та інші процесуальні рішення у справі.

Ухвалою судді Прилуцького міськрайонного суду від 11 вересня 2026 року призначено справу до розгляду на 09 год. 20 хв. 29 жовтня 2026 року.

ІІІ. Позиції сторін.

Позивачка ОСОБА_1 та її представник адвокат Жабко Наталія Олександрівна в судове засідання не з`явилися. У позовній заяві позивачка просила стягувати з відповідача аліменти на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання, у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно. Позовні вимоги підтримала. У відповіді на відзив представник позивачки також просила задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник адвокат Дуденок Оксана Олександрівна в судове засідання не з`явилися. У відзиві на позовну заяву відповідач частково визнав позовні вимоги, погодившись на стягнення аліментів у розмірі 1/12 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, та навів заперечення щодо заявленого позивачкою розміру аліментів.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України, у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

ІV.Фактичні обставини встановлені судом.

Згідно з копією свідоцтва серії НОМЕР_1 від 06.09.2008 року про народження ОСОБА_3 , остання народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 , її батьками зазначені ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с.13).

02.09.2016 року ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , зареєстрували шлюб у Прилуцькому міськрайонному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Чернігівські області, про що в книзі реєстрації актів про одруження зроблено актовий запис №266(а.с.12).

Відповідно до Витягу №2026/000475110 від 12.01.2026 року ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.11).

Відповідно до Витягу №2026/000475056 від 12.01.2026 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.15).

Відповідно до рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 08 квітня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про звільнення від сплати аліментів та стягнення аліментів з матері було вирішено питання щодо зміни порядку утримання їхньої неповнолітньої доньки ОСОБА_3 . Зазначеним рішенням суду враховано, що з 20 листопада 2024 року донька проживала разом із батьком за адресою: АДРЕСА_2 , та перебувала на його утриманні. У зв`язку зі зміною обставин проживання дитини суд звільнив ОСОБА_2 від обов`язку сплачувати аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання доньки та стягнув із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої доньки у розмірі однієї четвертої частини всіх видів її заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 11 грудня 2024 року (а.с.16-а.с.17 зворот).

Згідно постановою ВП №81162542 від 03.06.2026 року, старшого державного виконавця Прилуцького відділу державної виконавчої служби у Прилуцькому районі Чернігівської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, на виконання зазначеного рішення Прилуцьким міськрайонним судом Чернігівської області 02 червня 2026 року видано виконавчий лист № 2/742/1024/26. Постановою старшого державного виконавця Прилуцького відділу державної виконавчої служби у Прилуцькому районі Чернігівської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Шибіко Євгенії Миколаївни від 03 червня 2026 року відкрито виконавче провадження № 81162542 з примусового виконання зазначеного виконавчого листа. Зі змісту постанови вбачається, що стягнення аліментів із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання доньки було визначено до досягнення нею повноліття(а.с.23).

Рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 23 квітня 2026 року було звільнено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_2 , від обов`язку сплати аліментів у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення нею повноліття, на користь ОСОБА_2 згідно з рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 08 квітня 2025 року, з дня пред`явлення позову - 15 січня 2026 року.

Стягнуто із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_2 , аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття, щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову - 15 січня 2026 року (а.с.1822).

Згідно з довідкою ОСОБА_9 в Переяславі факультету мистецтв, менеджменту, педагогіки і психології № 96 від 28 серпня 2026 року, ОСОБА_3 дійсно навчається на другому курсі першого (бакалаврського) рівня вищої освіти факультету мистецтв, менеджменту, педагогіки і психології за спеціальністю D3 «Менеджмент» за денною контрактною формою навчання в Університеті Григорія Сковороди в Переяславі з 01 вересня 2026 року по 31 грудня 2026 року. Термін навчання становить з 01 вересня 2025 року по 30 червня 2029 року(а.с.24).

Згідно з договором про навчання у закладі вищої освіти № 12 від 09 серпня 2025 року, укладеним між ОСОБА_1 та Університетом Григорія Сковороди в Переяславі, заклад вищої освіти взяв на себе зобов`язання зарахувати вступницю ОСОБА_3 на перший курс та здійснити її підготовку за денною формою здобуття освіти за освітньою програмою D3 «Менеджмент». Відповідно до пункту 12 договору, фінансування навчання здійснюється за рахунок коштів фізичних або юридичних осіб(а.с.15 зворот а.с.16 зворот).

Згідно з договором про надання платної освітньої послуги № 11 від 15 серпня 2025 року, укладеним між ОСОБА_1 та Університетом Григорія Сковороди в Переяславі, який є додатком до договору № 12 від 09 серпня 2025 року, заклад вищої освіти взяв на себе зобов`язання здійснити підготовку вступниці за денною формою здобуття освіти за спеціальністю D3 «Менеджмент», а замовник зобов`язався вносити плату щосеместрово в безготівковій формі. Загальна вартість платної освітньої послуги за весь строк навчання становить 128 000 гривень 00 копійок (сто двадцять вісім тисяч гривень 00 копійок). Вартість платної освітньої послуги за роками навчання становить: 20252026 навчальний рік - 32 000 гривень 00 копійок; 20262027 навчальний рік - 32 000 гривень 00 копійок; 20272028 навчальний рік - 32 000 гривень 00 копійок; 20282029 навчальний рік - 32 000 гривень 00 копійок.

Згідно з пунктом 4 додаткового договору № 1476 від 04 лютого 2026 року до договору № 12 від 09 серпня 2025 року про надання платної освітньої послуги, укладеного між ОСОБА_1 та Університетом Григорія Сковороди в Переяславі, сторони дійшли взаємної згоди внести зміни до розділу ІІІ «Оплата надання платної освітньої послуги та порядок розрахунків» та викласти його в новій редакції. Відповідно до зазначених змін, загальна вартість платної освітньої послуги становить 103 680 гривень 00 копійок плюс 32 000 гривень 00 копійок за 20252026 навчальний рік, а всього - 135 680 гривень 00 копійок. Вартість платної освітньої послуги за роками навчання визначено в таких розмірах: 20262027 навчальний рік - 34 560 гривень 00 копійок; 20272028 навчальний рік - 34 560 гривень 00 копійок; 20282029 навчальний рік - 34 560 гривень 00 копійок. Також передбачено, що замовник вносить плату за навчання щосеместрово (а.с.27-а.с.29).

Відповідно до квитанцій до платіжної інструкції на переказ готівки від 09 вересня 2025 року на суму 16 000 гривень 00 копійок за перше півріччя 20252026 навчального року, платіжною інструкцією № 9402-5312-6346-0372 від 08 січня 2026 року на суму 16 000 гривень 00 копійок за друге півріччя 20252026 навчального року та платіжною інструкцією № 9426-8523-7032-7049 від 08 вересня 2026 року на суму 17 280 гривень 00 копійок за перший семестр другого курсу(а.с.30-а.с.32).

Згідно з довідкою Університету Григорія Сковороди в Переяславі від 28 серпня 2026 року № 2002, ОСОБА_3 фактично проживає за адресою: АДРЕСА_4 , з 28 серпня 2026 року(а.с.33).

Відповідно до платіжної інструкції № 9389-2366-7122-5327 від 28 серпня 2025 року сплачено 4 000 гривень 00 копійок за проживання в гуртожитку за перше півріччя 20252026 навчального року, відповідно до платіжної інструкції № 9402-5308-8716-3252 від 08 січня 2026 року - 4 000 гривень 00 копійок за проживання в гуртожитку за друге півріччя 20252026 навчального року, а відповідно до платіжної інструкції № 9425-7263-4787-2647 від 28 серпня 2026 року - 6 250 гривень 00 копійок за проживання в гуртожитку за перше півріччя 20262027 навчального року(а.с.34-а.с.36).

Згідно з розрахунком заборгованості зі сплати аліментів від 09 вересня 2026 року № 21.13-31/76116, складеним старшим державним виконавцем Прилуцького відділу державної виконавчої служби у Прилуцькому районі Чернігівської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції Шибіко Євгенією Миколаївною у виконавчому провадженні №81162542, ОСОБА_2 зобов`язаний сплачувати аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання доньки в розмірі 25 відсотків заробітку (доходу) щомісячно. Відповідно до зазначеного розрахунку, за період із січня по серпень 2026 року дохід відповідача становив від 29 528 гривень 55 копійок до 66 400 гривень 20 копійок на місяць, а нараховані аліменти - від 7 382 гривень 14 копійок до 16 600 гривень 05 копійок щомісячно. Станом на 09 вересня 2026 року загальний розмір заборгованості зі сплати аліментів, визначений у розрахунку, становив 16 363 гривні 56 копійок(а.с.38).

Згідно з розрахунком податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів, отриманих самозайнятою особою, що є додатком до податкової декларації про майновий стан і доходи ОСОБА_1 за 2025 рік, позивачка здійснює господарську діяльність у сфері роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами. За 2025 рік сума отриманого нею доходу від провадження господарської діяльності становила 152 339 гривень 00 копійок, документально підтверджені витрати - 144 329 гривень 00 копійок, а сума чистого оподатковуваного доходу - 8 010 гривень 00 копійок(а.с.43-а.с.46 зворот).

Відповідно до квитанції № 2 щодо податкової декларації про майновий стан і доходи ОСОБА_1 за 2025 рік, податкову декларацію прийнято Головним управлінням ДПС у Чернігівській області, Прилуцькою ДПІ. Документ зареєстровано 13 квітня 2026 року, реєстраційний номер - 9439283258(а.с.47).

Згідно з копією пенсійного посвідчення № НОМЕР_4 , виданого Пенсійним фондом України 01 грудня 2017 року, ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , є пенсіонером за віком(а.с.65).

Відповідно до копії свідоцтва про народження ОСОБА_10 , його матір`ю є ОСОБА_11 , 1935 року народження(а.с.67).

Згідно з копією пенсійного посвідчення серії НОМЕР_5 , виданого ОСОБА_11 , 1935 року народження, вона отримує пенсію за віком(а.с.66).

Відповідно до цифрової копії актового запису про народження №22, складеного 06 жовтня 1982 року виконавчим комітетом Южненської сільської ради Ічнянського району Чернігівської області, ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_10 в селі Южне Ічнянського району Чернігівської області. Батьками є ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , та ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_11 . Цифрову копію документа сформовано на підставі запиту ОСОБА_2 від 17 вересня 2026 року, ідентифікатор запиту - 7d5ce57b6773baf693d33bfefc6201e6(а.с.69).

Згідно з постановою старшого державного виконавця Прилуцького відділу державної виконавчої служби у Прилуцькому районі Чернігівської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Шибіко Євгенії Миколаївни від 19 серпня 2026 року, відкрито виконавче провадження № 8177563 з примусового виконання судового наказу №2-н/742/526/26, виданого 14 серпня 2026 року Прилуцьким міськрайонним судом Чернігівської області, про стягнення із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_13 аліментів на утримання сина ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі однієї четвертої заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття(а.с.70).

Згідно з квитанцією № 2581798902, 27 серпня 2025 року ОСОБА_2 здійснив переказ коштів на картку № НОМЕР_6 у розмірі 2 000 гривень 00 копійок(а.с.71).

Відповідно до квитанції № 2598822057, 09 вересня 2025 року ОСОБА_2 здійснив переказ коштів на зазначену картку в розмірі 8 000 гривень 00 копійок(а.с.72).

Згідно з квитанцією № 2845693032, 06 січня 2026 року ОСОБА_2 здійснив переказ коштів на зазначену картку в розмірі 10 000 гривень 00 копійок(а.с.73).

Відповідно до квитанції № X6E4-4HX7-KETT-0C3H від 17 лютого 2025 року, ОСОБА_2 здійснив переказ особистих коштів на картку отримувача ОСОБА_15 у розмірі 2 000 гривень 00 копійок, комісія за переказ становила 80 гривень 00 копійок(а.с.74).

V.Норми права, які підлягають застосуванню та мотиви суду, щодо оцінки аргументів наведених учасниками справи.

Згідно з частиною другою статті 27 Конвенції Організації Об`єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Правовідносини щодо утримання батьками повнолітніх дочки, сина регулюються главою 16 СК України, яка, зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 СК України).

Відповідно до вимог ч.1 ст.199 СК України, якщо повнолітні діти продовжують навчання і у зв"язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов"язані утримувати їх до досягнення ними 23-річного віку, при умові, що батьки можуть надавати матеріальну допомогу.

Відповідно до вимог ч.3 ст.199 СК України, право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дитина.

Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

Відповідно до пункту 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання;3) потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину).

Тобто право на утримання аліментів на повнолітню дитину виникає тільки за певних необхідних умов. У разі настання відповідних обставин, утримання повнолітніх дітей на період їх навчання до 23 років є для батьків саме обов`язком.

Сімейним кодексом України передбачено принцип рівності прав та обов`язків батьків: брати участь у матеріальних витратах зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина.

Відповідно до статті 182 СК України у редакції, чинній на час вирішення справи судами попередніх інстанцій, при визначенні розміру аліментів суд враховує:

1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини;

2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів;

3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;

3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;

4) інші обставини, що мають істотне значення.

При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим із батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

При визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження.

Статтею 141 СК України визначено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до статті 199 Сімейного кодексу України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати таку матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.

Згідно зі статтею 200 Сімейного кодексу України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі та (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів, ураховуючи обставини, зазначені у статті 182 цього Кодексу.

При визначенні розміру аліментів суд ураховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у нього інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, а також інші обставини, що мають істотне значення для справи.

Отже, для вирішення цього спору суду необхідно встановити, чи продовжує повнолітня донька сторін навчання, чи потребує вона у зв`язку з цим матеріальної допомоги, чи мають батьки можливість її надавати, а також визначити розмір участі кожного з них у забезпеченні потреб доньки.

Щодо факту продовження навчання та потреби доньки в матеріальній допомозі.

Судом установлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є донькою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . На час звернення до суду з позовом донька досягла повноліття, однак продовжує здобувати вищу освіту.

Згідно з довідкою Університету Григорія Сковороди в Переяславі № 96 від 28 серпня 2026 року, ОСОБА_3 навчається на другому курсі першого (бакалаврського) рівня вищої освіти за спеціальністю D3 «Менеджмент» за денною контрактною формою навчання. Строк навчання визначено з 01 вересня 2025 року до 30 червня 2029 року.

Наведені відомості підтверджуються також договором про навчання у закладі вищої освіти № 12 від 09 серпня 2025 року та договором про надання платної освітньої послуги № 11 від 15 серпня 2025 року з відповідними змінами, внесеними додатковим договором № 1476 від 04 лютого 2026 року.

Зазначені документи у своїй сукупності підтверджують, що донька сторін продовжує навчання за денною формою на контрактній основі, а тому здобуття нею освіти пов`язане з необхідністю регулярної оплати освітніх послуг.

Згідно з довідкою університету № 2002 від 28 серпня 2026 року, ОСОБА_3 з 28 серпня 2026 року фактично проживає в гуртожитку АДРЕСА_5 .

Таким чином, у зв`язку з навчанням донька проживає поза місцем проживання матері та потребує коштів не лише на оплату навчання, а й на проживання. Сам факт навчання за денною формою не свідчить автоматично про відсутність у повнолітньої особи будь-яких доходів, однак у цій справі матеріальна потреба підтверджується конкретними витратами на здобуття освіти та проживання в гуртожитку.

Щодо витрат на навчання та проживання доньки.

З договору про надання платної освітньої послуги № 11 від 15 серпня 2025 року вбачається, що первісна загальна вартість навчання за весь період становила 128 000 гривень 00 копійок. Надалі, відповідно до додаткового договору № 1476 від 04 лютого 2026 року, загальну вартість навчання було визначено в розмірі 135 680 гривень 00 копійок, з оплатою щосеместрово.

Фактичне внесення плати за навчання підтверджується платіжними документами: 09 вересня 2025 року сплачено 16 000 гривень 00 копійок, 08 січня 2026 року - 16 000 гривень 00 копійок, а 08 вересня 2026 року - 17 280 гривень 00 копійок за перший семестр другого курсу.

Отже, документально підтверджено, що витрати на навчання є реальними, регулярними та істотними за розміром. При цьому платіж від 08 вересня 2026 року здійснено вже після досягнення донькою повноліття.

Витрати на проживання в гуртожитку підтверджуються платіжними інструкціями від 28 серпня 2025 року на суму 4 000 гривень 00 копійок, від 08 січня 2026 року на суму 4 000 гривень 00 копійок та від 28 серпня 2026 року на суму 6 250 гривень 00 копійок.

Таким чином, надані документи підтверджують, що оплата навчання та проживання в гуртожитку становить постійне фінансове навантаження. Останні з наведених платежів здійснено позивачкою у серпні та вересні 2026 року, тобто після досягнення донькою повноліття.

Водночас суд ураховує, що обов`язок утримувати повнолітню дитину, яка продовжує навчання, покладається на обох батьків. Тому сам факт здійснення позивачкою платежів не звільняє відповідача від відповідного обов`язку, а є одним з обставин, які мають значення для оцінки фактичної участі кожного з батьків у забезпеченні потреб доньки.

Щодо матеріального становища позивачки.

Згідно з розрахунком податкових зобов`язань, поданим як додаток до податкової декларації про майновий стан і доходи ОСОБА_1 за 2025 рік, позивачка здійснює господарську діяльність у сфері роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами.

За 2025 рік сума отриманого позивачкою доходу від господарської діяльності становила 152 339 гривень 00 копійок, документально підтверджені витрати - 144 329 гривень 00 копійок, а чистий оподатковуваний дохід - 8 010 гривень 00 копійок. Відповідно до квитанції № 2, податкову декларацію зареєстровано 13 квітня 2026 року.

Наведені документи свідчать про те, що позивачка здійснює господарську діяльність, однак за результатами 2025 року її чистий оподатковуваний дохід був незначним порівняно із загальним обсягом отриманих коштів та понесених витрат.

При цьому суд бере до уваги, що позивачка фактично здійснює оплату навчання доньки та її проживання в гуртожитку, що підтверджено відповідними платіжними документами. Ці обставини свідчать про наявність у позивачки реального фінансового навантаження, пов`язаного із забезпеченням здобуття донькою освіти.

Щодо матеріального становища відповідача

Згідно з розрахунком заборгованості зі сплати аліментів від 09 вересня 2026 року № 21.13-31/76116, складеним у виконавчому провадженні № 81162542, ОСОБА_2 працює та отримує заробіток, з якого здійснюється нарахування аліментів.

За період із січня по серпень 2026 року його щомісячний дохід становив від 29 528 гривень 55 копійок до 66 400 гривень 20 копійок. Загальна заборгованість зі сплати аліментів за зазначеним розрахунком станом на 09 вересня 2026 року становила 16 363 гривні 56 копійок.

Наведені відомості підтверджують, що відповідач має постійне джерело доходу та отримує заробіток, розмір якого дає змогу оцінити його можливості щодо надання матеріальної допомоги повнолітній доньці.

Разом із тим наявність заборгованості за попереднім виконавчим провадженням сама по собі не визначає розміру аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання. Проте відомості про доходи відповідача та його фактичне виконання аліментних зобов`язань мають значення для оцінки його матеріального становища і можливості брати участь у витратах на доньку.

Щодо доводів відповідача про перебування на його утриманні батька та бабусі

Заперечуючи проти стягнення аліментів у заявленому позивачкою розмірі, відповідач посилається на те, що на його утриманні перебувають батько пенсійного віку та бабуся 1935 року народження.

Згідно з копією пенсійного посвідчення № НОМЕР_4 , ОСОБА_10 є пенсіонером за віком. Відповідно до копії свідоцтва про народження ОСОБА_10 його матір`ю є ОСОБА_11 , 1935 року народження. Згідно з копією її пенсійного посвідчення серії НОМЕР_5 , ОСОБА_11 також отримує пенсію за віком.

Зазначені документи підтверджують пенсійний статус ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , а також родинний зв`язок між ОСОБА_10 і ОСОБА_11 . Водночас документи, що містяться в матеріалах справи, не підтверджують фактичного перебування цих осіб на утриманні відповідача, систематичного надання ним коштів на їх утримання або розміру відповідних витрат.

Таким чином, самі по собі похилий вік батька та бабусі, а також отримання ними пенсії не є достатніми доказами того, що відповідач несе витрати на їх утримання в обсязі, який істотно обмежує його можливість надавати матеріальну допомогу доньці.

Щодо доводів відповідача про утримання неповнолітнього сина.

Відповідач також посилається на наявність у нього неповнолітнього сина ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на утримання якого стягуються аліменти.

Згідно з постановою старшого державного виконавця від 19 серпня 2026 року відкрито виконавче провадження № 8177563 з примусового виконання судового наказу №2-н/742/526/26 від 14 серпня 2026 року про стягнення із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_13 аліментів на утримання сина у розмірі однієї четвертої заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку.

Отже, наявність у відповідача іншої неповнолітньої дитини та обов`язку сплачувати на її утримання аліменти підтверджується матеріалами справи. Ця обставина має істотне значення для визначення розміру аліментів на повнолітню доньку та підлягає обов`язковому врахуванню, оскільки відповідач має забезпечувати потреби обох дітей.

Разом із тим наявність іншої дитини не припиняє і не усуває обов`язку батька утримувати повнолітню доньку, яка продовжує навчання та потребує матеріальної допомоги. Ця обставина має враховуватися при визначенні співмірного розміру аліментів, але сама по собі не є безумовною підставою для відмови в позові або для визначення аліментів у запропонованій відповідачем частці.

Щодо переказів коштів, здійснених відповідачем.

На підтвердження участі у матеріальному забезпеченні доньки відповідач надав квитанції про переказ коштів на картку отримувача № НОМЕР_6 : від 27 серпня 2025 року на суму 2 000 гривень 00 копійок, від 09 вересня 2025 року на суму 8 000 гривень 00 копійок та від 06 січня 2026 року на суму 10 000 гривень 00 копійок. Також надано квитанцію від 17 лютого 2025 року про переказ на картку отримувача ОСОБА_15 коштів у сумі 2 000 гривень 00 копійок.

Зазначені документи підтверджують здійснення відповідачем переказів коштів у наведені дати та сумах. Водночас у квитанціях від серпня 2025 року, вересня 2025 року та січня 2026 року призначення платежу зазначено як «Переказ коштів з картки на картку», а в квитанції від 17 лютого 2025 року - «Переказ особистих коштів».

Отже, призначення зазначених переказів безпосередньо з квитанцій не вбачається. Вони не містять відомостей про те, що кошти були перераховані саме на оплату навчання або проживання в гуртожитку. Водночас дати здійснення цих переказів припадають на період до досягнення донькою повноліття, а тому сам факт їх здійснення не підтверджує надання відповідачем матеріальної допомоги після 25 серпня 2026 року.

Суд ураховує наведені перекази як докази фактичного перерахування відповідачем коштів, однак не вважає їх достатніми для висновку про те, що після досягнення донькою повноліття відповідач добровільно та регулярно бере участь в оплаті її навчання і проживання.

Таким чином, доводи позивачки про те, що після досягнення донькою повноліття вона самостійно здійснює підтверджені документами витрати на навчання та гуртожиток, узгоджуються з наданими платіжними документами. Водночас суд не ототожнює факт попередніх переказів із доведеністю їх конкретного призначення.

Щодо заперечень відповідача та визначення розміру аліментів.

Оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності, суд доходить висновку, що факт продовження ОСОБА_3 навчання за денною контрактною формою, необхідність оплати освітніх послуг та проживання в гуртожитку підтверджені належними письмовими доказами. Також установлено, що відповідач є працездатним, має постійне місце роботи та отримує дохід, з якого можливе здійснення аліментних відрахувань.

При визначенні розміру аліментів суд бере до уваги фактичні витрати на навчання та проживання доньки, матеріальне становище позивачки, підтверджений дохід відповідача, наявність у нього іншої неповнолітньої дитини та встановлений обов`язок сплачувати на її утримання аліменти. Водночас доводи відповідача про утримання батька та бабусі не підтверджені доказами фактичного надання їм матеріальної допомоги та розміру відповідних витрат.

Визначаючи частку доходу, яка підлягатиме стягненню, суд також ураховує, що обов`язок утримувати повнолітню доньку, яка продовжує навчання, покладається на обох батьків. Відтак витрати на її навчання та проживання не можуть бути покладені виключно на позивачку, а відповідач повинен брати участь у забезпеченні потреб доньки відповідно до свого матеріального становища та з урахуванням інших установлених обставин.

При цьому запропонована відповідачем частка в розмірі 1/12 його заробітку (доходу) не випливає безпосередньо з установленого законом правила та оцінюється судом з огляду на фактичні потреби доньки, доходи сторін і наявність інших аліментних зобов`язань відповідача.

У цій справі потреба ОСОБА_3 в матеріальній допомозі підтверджується її навчанням за денною контрактною формою, відсутністю стипендії, проживанням у гуртожитку та документально підтвердженими витратами на оплату навчання і проживання. При цьому відповідач має регулярний дохід, а тому має можливість брати участь у забезпеченні потреб доньки. Позивачка, зі свого боку, фактично несе витрати, пов`язані з навчанням і проживанням доньки, та також повинна брати участь у її матеріальному забезпеченні відповідно до своїх можливостей.

Оцінивши наведені обставини в сукупності, суд вважає, що визначення аліментів у розмірі однієї дванадцятої частки заробітку (доходу) відповідача, на чому наполягає відповідач, не забезпечуватиме належного врахування підтверджених витрат на навчання та проживання повнолітньої доньки.

Водночас визначаючи розмір аліментів у межах заявлених вимог, суд ураховує не лише потреби доньки, а й наявність у відповідача іншого неповнолітнього сина, на утримання якого вже присуджено аліменти в розмірі однієї четвертої частки заробітку (доходу), а також необхідність забезпечення справедливого співвідношення між його аліментними зобов`язаннями щодо обох дітей. За таких обставин стягнення аліментів на повнолітню доньку в заявленому розмірі однієї четвертої частки доходу не враховувало б належним чином сукупності встановлених у справі обставин.

Отже, суд доходить висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову та стягнення із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_3 , яка продовжує навчання, у розмірі 1/6 частки всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову до суду та до закінчення навчання, але не довше ніж до досягнення донькою двадцяти трьох років.

VI. Судові витрати.

Згідно з ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються позивачі за подання позовів про стягнення аліментів.

Згідно з ч.6 ст.141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи, що позивачка звільнена від сплати судового збору відповідно до закону, а позовну заяву подано в електронній формі через підсистему «Електронний суд», при визначенні розміру судового збору застосовується коефіцієнт 0,8. Таким чином, із відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 064 гривні 96 копійок (1 331 гривня 20 копійок ? 0,8).

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до договору про надання адвокатських послуг № 137/26 від 31 серпня 2026 року, укладеного між позивачкою та Адвокатським об`єднанням «Адвокатська контора «Логос» (а.с.48-а.с.49).

Також, позивачкою на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу надано попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат від 31 серпня 2026 року, відповідно до якого вартість ознайомлення з документами та усної консультації становить 1 000 гривень 00 копійок, складання позовної заяви про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, - 4 000 гривень 00 копійок, представництва інтересів у суді - 1 000 гривень 00 копійок. Загальний попередній розмір витрат на професійну правничу допомогу становить 6 000 гривень 00 копійок(а.с.50).

Оскільки позовні вимоги задоволено на 66,67%, розмір витрат на професійну правничу допомогу, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивачки, становить: 6 000,00 ? 66,67 % = 4 000 гривень 20 копійок.

Водночас відповідачем на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу надано договір про надання правової допомоги від 17 вересня 2026 року, укладений з адвокатом Дуденок Оксаною Олександрівною, яка здійснює адвокатську діяльність на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 493 від 13 травня 2010 року.

Відповідно до умов зазначеного договору адвокат зобов`язалася надавати ОСОБА_2 консультаційні та юридичні послуги, а також представляти його інтереси в суді з питань, пов`язаних із розглядом цієї справи. Договором передбачено, що гонорар адвоката становить 40 відсотків мінімальної заробітної плати за одну годину роботи, а оплата правничої допомоги здійснюється клієнтом протягом десяти днів після набрання рішенням законної сили(а.с.88).

На підтвердження обсягу наданої правничої допомоги відповідачем також подано розрахунок витрат робочого часу від 12 жовтня 2026 року, згідно з яким адвокатом витрачено загалом 2,5 години на надання усних консультацій клієнту, складення процесуальних документів, ознайомлення з матеріалами справи, підготовку відзиву на позовну заяву та направлення його позивачці й до суду.

Відповідно до зазначеного розрахунку, вартість однієї години роботи адвоката становить 3 458 гривень 80 копійок, а загальна вартість наданих послуг - 8 647 гривень 00 копійок(а.с.89 зворот).

Вирішуючи питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу відповідача, суд ураховує положення статей 137, 141 ЦПК України, характер спірних правовідносин, категорію справи, обсяг виконаної адвокатом роботи, час, витрачений на надання правничої допомоги, а також результат розгляду справи.

Оскільки позовні вимоги задоволено частково, а саме на 66,67 % від заявлених вимог, у задоволенні решти позовних вимог відмовлено, витрати сторін на професійну правничу допомогу підлягають розподілу пропорційно до задоволеної та відхиленої частин позову.

Отже, частка позовних вимог, у задоволенні яких відмовлено, становить 33,33 %, у зв`язку з чим розмір витрат відповідача на професійну правничу допомогу, що підлягає розподілу на позивачку, становить 2 881 гривню 33 копійки (8 647 гривень 00 копійок ? 33,33 %).

Таким чином, з позивачки ОСОБА_1 на користь відповідача ОСОБА_2 підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 881 гривні 01 копійки.

Керуючись вищевикладеним, на підставі ст.12, 13, 81, 258-259, 263, 264, 265,352, 354, 355ЦПК України, суд ,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, що продовжує навчання - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , аліменти на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 11 вересня 2026 року - дня звернення до суду з позовом, до закінчення донькою навчання, але не довше ніж до досягнення нею двадцяти трьох років.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4 000 (чотири тисячі) гривень 20 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , на користь держави судовий збір у розмірі 1 064 (одну тисячу шістдесят чотири) гривні 96 копійок на рахунок спеціального фонду Державного бюджету України.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 882 (дві тисячі вісімсот вісімдесят дві) гривні 33 копійки.

Рішення, в частині стягнення аліментів за один місяць, підлягає до негайного виконання.

Рішення суду може бути оскаржено до Чернігівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення лише вступної та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Анатолій КОВАЛЕНКО

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 .