Постанова № 14105762, 25.02.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 лютого 2011 р. справа № 2а-25389/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 12 год. 40 хв.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Абдукадирової К.Е.

при секретарі Окрибелашвілі В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Крамбетонбуд», м. Краматорськ

до Державної податкової інспекції у м. Краматорську

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000102303/1/69765/10/23-3, виданого Державною податковою інспекцією у м. Краматорську 20.11.2009р.

за участю представників сторін:

від позивача: Радомського М.М. за дов. від 15 жовтня 2010 року

від відповідача: Коростильова С.В. за дов. від 6 грудня 2010 року

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю «Крамбетонбуд» заявлено позов до Державної податкової інспекції у м. Краматорську про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000102303/1/69765/10/23-3, виданого Державною податковою інспекцією у м. Краматорську 20.11.2009р.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на безпідставність нарахування суми податкових зобовязань з ПДВ в сумі 309700,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 154850,00 грн. спірним податковим повідомленням-рішенням на тій підставі, що податковий кредит сформовано на підставі копій податкових накладних, які були надані під час перевірки. Позивач зазначає, що під час перевірки перевіряючим був наданий оригінал протоколу виїмки від 04.08.2008р., відповідно якого оригінали податкових накладних, виданих ТОВ «Науково-виробнича фірма «Ярекс», перерахованих в акті перевірки були вилучені у позивача в порядку, передбаченому Кримінально-процесуальним кодексом України. Номера і дати податкових накладних, зазначені у протоколі виїмки повністю співпадають із копіями податкових накладних, що надані до перевірки.

Позивач вважає, що той факт, що податкові накладні вилучені протоколом виїмки та зберігаються в матеріалах кримінальної справи, а не на підприємстві, не є підставою вважати, що податковий кредит сформований без належним чином оформлених документів.

На момент складання податкових накладних ТОВ «Науково-виробнича фірма «Ярекс» було зареєстроване платником ПДВ. Крім того, податковим органом були перевірені договори, виписки з банку, інші документи, що свідчать про фактичне виконання ТОВ «Науково-виробнича фірма «Ярекс» обумовлених договором робіт.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечує, зазначивши, що позивачем по взаємовідносинам з ТОВ «Науково-виробнича фірма «Ярекс» до складу податкового кредиту по декларації з ПДВ за квітень 2008р. віднесено суму ПДВ 572292,40 грн. на підставі копій податкових накладних, що є порушенням п.п. 7.4.5. п. 7.4., 7.2.6. п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. № 168/97-ВР.

Відповідач посилаючись на п. 1.7. ст. 1, п.п. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», вважає, що на момент перевірки суми податкового кредиту залишаються не підтвердженими, тому позивач несе відповідальність у вигляді донарахування податкових зобовязань та штрафних санкцій, встановлених законом.

Зазначає, що позивач не звертався у відповідності до п.п. 7.2.6. п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» зі скаргою на постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До такої заяви повинні додаватися копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг).

Таким чином, підставою для формування податкового кредиту є оригінали податкових накладних та документи, зазначені у п.п. 7.2.6. п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а не копії податкових накладних.

Крім того, відповідач зазначає, що ним у відповідності до Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затверджених наказом ДПА України від 18.08.2005р. № 350, для підтвердження правомірності формування позивачем податкового кредиту направлено запит до Ленінської МДПІ у м. Луганську про проведення зустрічної перевірки ТОВ «Науково-виробнича фірма «Ярекс».

Згідно відповіді Ленінської МДПІ у м. Луганську ТОВ «Науково-виробнича фірма «Ярекс» за своїм місцезнаходженням відсутнє, до податкового органу не звітує з лютого 2008р., знаходиться в процедурі припинення, чисельність працюючих 1 особа, основні фонди виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби відсутні. Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 04.12.2008р. по справі № 2а-33114/08 відкрито провадження по справі про припинення юридичної особи ТОВ «Науково-виробнича фірма «Ярекс». На момент надання інформації судовий розгляд триває.

З урахуванням того, що Ленінською МДПІ у м. Луганську встановлено, що ТОВ «Науково-виробнича фірма «Ярекс» за місцезнаходженням відсутнє, відповідач вважає, що податкові накладні складені ТОВ «Науково-виробнича фірма «Ярекс» з порушенням встановленого порядку заповнення, оскільки зазначення даних щодо свого місцезнаходження: м. Луганськ, вул. Словянська, 1-А, офіс 307, є недостовірними.

Відповідач, посилаючись на п.п. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», якою визначені підстави виникнення права на податковий кредит (або дата списання коштів з банківського рахунку або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання товару) вважає, що у позивача відсутнє право на формування податкового кредиту, оскільки відсутність оригіналів податкових накладних свідчить про відсутність реальних товарних операцій між позивачем та ТОВ «Науково-виробнича фірма «Ярекс».

Відповідач також зазначає, що позивач включив до податкового кредиту суми ПДВ по отриманим від ТОВ «Науково-виробнича фірма «Ярекс» податковим накладним при відсутності сплати зазначеним контрагентом податкових зобовязань.

Враховуючи встановлені перевіркою обставини, відповідач, з посиланням на норми п.п. 7.7.1., п. 7.7. п.п. 7.7.2., п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», вважає, що в результаті завищення податкового кредиту за квітень 2008р. на 572292,00 грн. завищено суму відємного значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту за квітень 2008р. та на 309700,00 грн. (572292,00 262592,00).

Враховуючи викладене, просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Крамбетонбуд» є юридичною особою, зареєстроване виконавчим комітетом Краматорської міської ради 13.12.1996р., включене до ЄДРПОУ за номером 24641353 (арк. справи 123, 140 том 1), перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у м. Краматорську з 24.12.1996р., є платником податку на додану вартість згідно свідоцтва № 06295643, виданого 25.05.2005р. (арк. справи 124, том 1).

Статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності визначені Законом України «Про державну податкову службу в Україні».

Серед прав, наданих податковим органом, передбачено здійснення планових та позапланових виїзних перевірок. Підстави та порядок проведення органами державної податкової служби планових та позапланових виїзних перевірок визначені статтею 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».

Стаття 11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» визначає умови допуску посадових осіб органів державної податкової служби до проведення планових та позапланових виїзних перевірок. Згідно зазначеної норми посадові особи органів державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку:

1) направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби;

2) копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.

Направлення на перевірку та наказ керівника податкового органу відповідачем не надані.

Як зазначено в акті перевірки, перевірка проводилась на підставі п. 9 ч. 6 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», направлення на перевірку № 11.08.2009р. № 1719 та наказу ДПІ у м. Краматорську від 11.08.2009р. № 1559, які вручені під розписку директору ТОВ «Крамбетонбуд».

Відповідно до п. 9 ч. 6 ст. 11-1 цього Закону, позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться уразі, зокрема, якщо платником подано декларацію з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Відповідно до п.п. 7.7.5. п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позапланова виїзна перевірки проведена без дотримання строків її проведення, оскільки вона проведена після спливу більше одного року з моменту подання декларації з ПДВ. Проте, оскільки фактично перевірка була проведена і за її наслідками складений акт, який став підставою прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, суд вважає за доцільне здійснити аналіз наявності чи відсутності порушень з боку позивача норм податкового законодавства.

У період з 12.08.2009р. по 18.08.2009р. Державною податковою інспекцією у м. Краматорську здійснена позапланова виїзна перевірка позивача з питань достовірності формування відємного значення податку на додану вартість, яке віднесено до рядку 26 декларації з ПДВ за травень 2008р. згідно уточнюючих розрахунків, наслідки якої викладені в акті перевірки від 21.05.2009р. № 2042/23-3-24641353 (арк. справи 12 27, том 1).

За результатами перевірки керівником податкового органу 09.09.2009р. за порушення п.п. 7.4.1., 7.4.5. п. 7.4., п.п. 7.2.6., п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000102303/0/54939/10/23-3, яким позивачу нараховані податкові зобовязання з ПДВ в сумі 309700,00 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції в сумі 154850,00 на підставі ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (всього 464550,00 грн.) (арк. справи 176, том 1).

Зазначене податкове повідомлення-рішення було оскаржено позивачем в адміністративному порядку. Рішенням керівника Державної податкової інспекції у м. Краматорську від 20.11.2009р. № 69647/10/25-012-3 (арк. справи 32 35, том 1) скаргу позивача залишено без задоволення.

За результатами розгляду скарги прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000102303/1/96765/10/23-3 від 20.11.2009р. (арк. справи 175, том 1), яке є предметом оскарження в даній справі.

Як вбачається з акту перевірки, позивачем по взаємовідносинам з ТОВ «Науково-виробнича фірма «Ярекс» віднесено до податкового кредиту по декларації з ПДВ за квітень 2008р. з врахуванням уточнюючих розрахунків (арк. справи 115 122, том 1) копії податкових накладних на загальну суму ПДВ 572292,00 грн.

Перевіряючими під час перевірки не прийнято до уваги копії податкових накладних, так як позивачем не надано їх оригіналів.

Податковим органом встановлено, що позивач не звертався у відповідності до п.п. 7.2.6. п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» зі скаргою на постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. Таким чином, позивач втратив право на формування податкового кредиту встановлене п.п. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Як зазначено в акті перевірки, відповідно до усного пояснення директора ТОВ «Крамбетонбуд» Запотоцького А.О. податкові накладні були вилучені у підприємства. До перевірки було надано копію протоколу вилучення документів, в якому відсутні посилання, що документи, перелічені у протоколі мають будь-яке відношення до ТОВ «Науково-виробнича фірма «Ярекс».

На прохання перевіряючих надати до перевірки оригінали документів директор відмовився.

На цій підставі перевіряючими зроблено висновок про порушення позивачем п.п. 7.2.6. п. 7.2., п.п. 7.4.2. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» внаслідок формування податкового кредиту за квітень 2008р. на підставі копій податкових накладних.

Як встановлено судом, між позивачем та ТОВ «Науково-виробнича фірма «Ярекс» були укладені договори підряду: № 13/12/2007 від 13.12.2007р., № 01/10-07 від 01.10.2007р., № 12/12/2007 від 12.12.2007р., № 0510/02 від 05.10.2007р., № 1/08 від 12.08.2007р. на виконання будівельних робіт (арк. справи 125 139, том 1).

Відповідно до п.п. 3.1. 4.1.3. цих договорів розрахунки здійснюються шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок підрядника. Роботи приймаються по акту приймання-передачі виконаних робіт

На виконання умов договору, між позивачем та підрядником були підписані акти приймання виконаних робіт та складено довідки про вартість виконаних робіт (арк. справи 89 127, том 2).

Позивач сплатив на користь ТОВ «Науково-виробнича фірма «Ярекс» кошти, обумовлені договорами, що підтверджується випискою із банківського рахунку позивача (арк. справи 20 43, том 2).

Судом встановлено, що ТОВ «Науково-виробнича фірма «Ярекс» на момент укладення договорів та виконання робіт було включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб станом на 25.10.2010р. (арк. справи 154 156, том 1).

Відомості про судове рішення щодо припинення юридичної особи, яке прийнято Луганським окружним адміністративним судом 03.06.2009р. внесені державним реєстратором лише 02.11.2009р.

Ст. 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» визначено, що Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (далі - ЄДР) - автоматизована система збирання, накопичення, захисту, обліку та надання інформації про юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» відомості про юридичну особу або фізичну особу - підприємця включаються до ЄДР шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України.

Згідно із ч. 1 ст. 18 зазначеного Закону, якщо відомості, які підлягають внесенню до ЄДР, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Згідно відповіді Ленінської МДПІ у м. Луганську від 25.05.2009р. № 17448/23-722 (арк. справи 157 159, том 1), наданої на запит відповідача, ТОВ «Науково-виробнича фірма «Ярекс» було зареєстроване платником ПДВ на підставі свідоцтва від 11.01.2004р. № 17321590. Відомості щодо його анулювання на момент видачі податкових накладних відсутні.

Згідно із п. 10.2. ст. 10 Закону України «Про податок на додану вартість», платники податку, визначені у підпунктах "а", "в", "г", "д" пункту 10.1 цієї статті, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону. Особа, яка згідно з вимогами пункту 2.2 статті 2 цього Закону мала зареєструватися платником податку, але не здійснила таку реєстрацію, несе обов'язки з нарахування та сплати цього податку, а також відповідальність за його ненарахування або несплату на рівні особи, зареєстрованої як платник податку, без права виписки податкової накладної та нарахування податкового кредиту.

Таким чином, судом встановлено, що постачальник позивача ТОВ «Науково-виробнича фірма «Ярекс» на час здійснення господарських операцій було юридичною особою, а як наслідок мали право здійснювати господарську діяльність, мало свідоцтво про сплату ПДВ, тому мало право виписувати податкові накладні.

Відповідно до п.п. 7.2.3. п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Як вбачається з реєстру отриманих та виданих податкових накладних № 4 (арк. справи 90 106, том 1), що ведеться позивачем у відповідності до вимог Порядку ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.06.2005р. № 244, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18.07.2005р. за № 770/11050, податкові накладні, копії яких були досліджені перевіряючими в ході перевірки: № 050301 від 05.03.2008р. на суму 79170,80 грн., № 060301 від 06.03.2008р. на суму 4940,80 грн., № 130301 від 13.03.2008р. на суму 49478,00 грн., № 180301 від 18.03.2008р. на суму 100 000,00 грн., № 210301 від 21.03.2008р. на суму 90 989,60 грн., № 260301 від 26.03.2008р. на суму 100000,00 грн., № 310301 від 31.03.2008р. на суму 300000,00 грн., № 020401 від 02.04.2008р. на суму 200000,00 грн., № 040401 від 04.04.2008р. на суму 189175,20 грн., були отримані позивачем від ТОВ «Науково-виробнича фірма «Ярекс» у березні квітні 2008р.

На підставі зазначених податкових накладних позивач сформував податковий кредит в декларації за квітень 2008р.

Правовою підставою зменшення податкового кредиту за квітень 2008р. спірним податковим повідомленням-рішенням наведені норми п.п. 7.4.1., 7.4.5. п. 7.4., п.п. 7.2.6., п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Враховуючи встановлені судом обставини справи, суд дійшов висновку, що предметом даного спору є правові підстави формування позивачем податкового кредиту по декларації за квітень 2008р. та факт підтвердження попередньо включеної суми ПДВ до податкового кредиту на момент перевірки.

Відповідно до преамбули Закону України «Про податок на додану вартість», що був чинний в момент надання позивачем податкової звітності з ПДВ, формування податкового кредиту, зазначений Закон, серед іншого, визначає статус платників податку на додану вартість, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.

Стаття 7 зазначеного Закону визначає порядок, підстави та терміни формування податкового кредиту.

Підпункт 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», норми якого, визначають, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду, у тому числі у звязку з придбанням послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності.

Абзац 3 даного підпункту передбачає, що право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно із п.п. 7.4.4. п. 7.4 ст. 7 Закону, якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Згідно із п.п. 7.4.5. п. 7.4 ст. 7 зазначеного Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до п.п. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Як вбачається з акту перевірки під час її проведення позивач повідомив відповідача про неможливість надання оригіналів податкових накладних, оскільки вони були вилучені згідно протоколу виїмки.

Проте, відповідач не прийняв до уваги зазначені пояснення та дійшов висновку що позивач відмовився надавити оригінали документів, що не відповідає дійсним обставинам справи.

В матеріалах справи міститься постанова старшого прокурора відділу прокуратури Донецької області молодшого радника юстиції Мороза Д.І. від 07.10.2008р. по кримінальній справі № 67-2180 про здійснення виїмки документів у ТОВ «Крамбетонбуд» та протокол виїмки від 04.11.2008р. (арк. справи 36 38, том 1), з якого вбачається, що працівниками Управління податкової міліції Державної податкової адміністрації у Донецькій області здійснено виїмку договорів, податкових накладних та інших документів, серед яких є документи, що співпадають з реквізитами копій документів ТОВ «Науково-виробнича фірма «Ярекс», які містяться в матеріалах справи. Серед них: номера і дати договорів, податкових накладних, статут, номер ліцензії на будівельну діяльність, свідоцтво платника ПДВ.

На день розгляду справи документи, вилучені Управлінням податкової міліції Державної податкової адміністрації у Донецькій області позивачу не повернуті.

На адресу Прокуратури Донецької області судом була направлена ухвала про витребування доказів від 07.12.2010р., якою було зобовязано Прокуратуру Донецької області надати суду для огляду оригінали податкових накладних, договорів та інших документів ТОВ «Науково-виробнича фірма «Ярекс» (арк. справи 186, 187, том 1).

Проте, жодних документів на вимогу суду не надано.

Крім того, 24.01.2011р. додатково на адресу старшого прокурора відділу Прокуратури Донецької області молодшого радника юстиції Мороза Д.І., Державної податкової адміністрації в Донецькій області та відділу податкової міліції Державної податкової інспекції у м. Краматорську судом були направлені судові запити щодо надання оригіналів документів ТОВ «Науково-виробнича фірма «Ярекс» з метою їх дослідження (арк. справи 236 238, том 1).

10.02.2011р. на запит суду надійшов лист заступника начальника ДПА у Донецькій області полковника податкової міліції Усика І.О., яким повідомлено, що в серпні вересні 2008р. матеріали виїмки документів по підприємству ТОВ «Крамбетонбуд» в частині здійснення фінансово-господарських операцій з ТОВ «Науково-виробнича фірма «Ярекс» були направлені для приєднання до матеріалів кримінальної справи № 67-2180, порушеної прокуратурою Донецької області за ознаками злочинів, передбачених ст.ст. 205, 209 Кримінального кодексу України (арк. справи 242, том 1).

З урахуванням відповіді заступника начальника ДПА у Донецькій області, 11.02.2011р. додатково на адресу Прокуратури Донецької області судом був направлений судовий запит щодо надання оригіналів документів ТОВ «Науково-виробнича фірма «Ярекс» з метою їх дослідження (арк. справи 5, том 2).

Проте, жодних документів Прокуратурою Донецької області на вимогу суду не надано, про причини неможливості їх надання не повідомлено.

Як пояснив представник позивача у судовому засіданні на прохання директора ТОВ «Крамбетонбуд» ТОВ «Науково-виробнича фірма «Ярекс» були надані податкові накладні, які фактично є дублікатами тих податкових накладних (арк. справи 59 86, том 2), що були 04.11.2008р. вилучені у позивача згідно протоколу виїмки. Суми податку на додану вартість, які в них відображені, так само як і дати та номери відповідають даним, що містяться в копіях податкових накладних та відомостям, відображеним у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що обґрунтовані належними доказами причини відсутності оригіналів податкових накладних на момент здійснення перевірки та долучені позивачем до матеріалів справи письмові докази, зокрема, податкові накладні, які є дублікатами вилучених податкових накладних, акти виконаних робіт, виписки з банківського рахунку, спростовують висновки податкового органу щодо відсутності підстав для формування податкового кредиту.

Суд не приймає посилання відповідача на порушення ТОВ «Науково-виробнича фірма «Ярекс» встановленого порядку заповнення податкових накладних щодо зазначення відомостей про своє місцезнаходження: м. Луганськ, вул. Словянська, 1-А, офіс 307, яке є недостовірними з огляду на те, що Ленінською МДПІ у м. Луганську встановлено, що ТОВ «Науково-виробнича фірма «Ярекс» за місцезнаходженням відсутнє.

Згідно із п. 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997р. № 165, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.06.1997р. за № 233/2037, єдиною підставою вважати податкову накладну недійсною є те, що її заповнено іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку (особою, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість).

Таким чином, факт відсутності платника податку за юридичною адресою не є підставою визнання податкової накладної недійсною.

Крім того, як вбачається із довідки з ЄДР стосовно ТОВ «Науково-виробнича фірма «Ярекс», наданої позивачем під час розгляду справи (арк. справи 154 156, том 1), 11.08.2008р. було внесено запис щодо відсутності юридичної особи за вказаною адресою.

Проте, 29.12.2008р. було підтверджено відомості про юридичну особу, у тому числі щодо місцезнаходження за юридичною адресою: м. Луганськ, вул. Словянська, 1-А, офіс 307.

Суд також не приймає посилання відповідача на те, що позивач відповідно до п.п. 7.2.6. п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не звертався зі скаргою на постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту.

Причиною звернення зі скаргою на постачальника товарів, яка є підставою для включення в подальшому сум ПДВ до складу податкового кредиту у відповідності до ч. 2, 3 п.п. 7.2.6. п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» є відмова з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або порушення постачальником порядку заповнення такої податкової накладної.

Між тим, як встановлено судом підрядник позивача ТОВ «Науково-виробнича фірма «Ярекс» не відмовлявся надати позивачу податкові накладні та не порушував порядок їх заповнення.

Таким чином підстав для звернення зі скаргою на ТОВ «Науково-виробнича фірма «Ярекс» у позивача не було.

Суд звертає увагу на те, що у період з 28.07.2008р. по 01.08.2008р. Державною податковою інспекцією у м. Краматорську була здійснена виїзна позапланова перевірка позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за травень 2008р. та квітень 2008р., який формує податковий кредит травня 2008р., наслідки якої викладені в акті перевірки від 08.08.2008р. № 1602/23-3-24641353 (арк. справи 208 227, том 1).

Перевіркою не встановлено проведення безтоварних операції з ТОВ «Науково-виробнича фірма «Ярекс». Податковим органом підтверджено факт виконання будівельних робіт за договорами відповідними довідками про вартість виконаних робіт, актами приймання виконаних робіт та розрахунками з підрядником.

З наведеного акту вбачається, що при перевірці податкового кредиту в сумі 1281546,00 грн. по декларації за квітень 2008р. встановлено, що дані відображені в декларації за квітень 2008р. відповідають реєстру отриманих податкових накладних, у т.ч. і по ТОВ «Науково-виробнича фірма «Ярекс».

При перевірці позивачем були надані виписки банків, платіжні доручення за період з серпня 2007р. по квітень 2008р., згідно яких по податкових накладних, включених до складу податкового кредиту у квітні 2008р. та у попередніх періодах сплачено ПДВ на загальну суму 1171688,62 грн.

Згідно висновку акту перевірки, сума ПДВ заявлена до відшкодування у травня 2008р. у розмірі 1171689,00 грн. буде відшкодована у разі встановлення надмірної сплати ПДВ до бюджету.

При цьому, при перевірці відповідачем податкового кредиту в сумі 1281546,00 грн., з яких 572292,40 грн. податковий кредит, сформований за рахунок податкових накладних ТОВ «Науково-виробнича фірма «Ярекс» підтверджений податковим органом у повному обсязі в сумі 572292,40 грн., що вбачається з п. 2.1.2. акту перевірки, який містить таблицю про склад податкового кредиту за квітень 2008р. (арк. справи 212 215, том 1).

Виходячи з приписів п. 1.8. ст. 1, п.п. 7.7.1. п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», які визначають поняття бюджетного відшкодування та порядок його розрахунку та п.п. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 цього Закону, згідно із яким не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту), суд дійшов висновку про суперечливість висновків податкового органу, викладених в актах перевірок, оскільки право на бюджетне відшкодування у платника ПДВ виникає виключно при наявності підтвердженого податкового кредиту.

Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до п. 4.7. Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затверджені наказом ДПА України від 18.08.2005р. № 350, на які посилається позивач, як на підставу перевірки правомірності включення до податкового кредиту сум ПДВ по постачальнику ТОВ «Науково-виробнича фірма «Ярекс», результатом позапланової виїзної перевірки є: підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування ПДВ, у тому числі часткове; зменшення заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ, у тому числі часткове; встановлення факту заниження суми бюджетного відшкодування ПДВ; відмова у наданні бюджетного відшкодування ПДВ.

Між тим, як вбачається з висновку акту перевірки від 21.08.2009р. № 2042/23-3-24641653, який став підставою прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, результатом позапланової виїзної перевірки є завищення суми податкового кредиту та завищення залишку відємного значення, який включається після бюджетного відшкодування до складу податкового кредиту, що не відповідає вимогам п. 4.7. зазначених Методичних рекомендацій.

Крім того, наведений наказ не було у встановленому порядку зареєстровано в Міністерстві юстиції України, тому він не є нормативним актом, який має міжвідомчий характер.

Суд не погоджується з позицією відповідача щодо неправомірності включення позивачем до податкового кредиту суми ПДВ по отриманим від ТОВ «Науково-виробнича фірма «Ярекс» податковим накладним при відсутності сплати зазначеним контрагентом податкових зобовязань.

Пунктом 1.3 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» платника податку визначено як особу, яка згідно із цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особу, яка імпортує товари на митну територію України.

За змістом пункту 10.1 статті 10 Закону України «Про податок на додану вартість» платники податку несуть відповідальність за достовірність і своєчасність обчислення та внесення податку до бюджету відповідно до законодавства України.

Із наведеного випливає, що при придбанні товару покупець зобов'язаний сплатити відповідну суму податку на додану вартість продавцю в ціні товару, а продавець зобов'язаний внести цю суму податку на додану вартість до бюджету і у випадку невиконання свого обов'язку понести за це відповідальність.

В свою чергу, покупець не несе відповідальності за несплату податку до бюджету продавцем (платником податку), оскільки несплата податку продавцем тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Суд звертає увагу відповідача на те, що відповідно до п. 1.7. Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005р. № 327, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.08.2005р. за № 925/11205, який був чинний на момент проведення перевірки, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Відповідно до п.п. 2.3.2. п. 2.3. цього Порядку, за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно: висвітлити показники, які відображаються суб'єктом господарювання у податковій та іншій звітності, та фактичні показники, виявлені у ході перевірки на підставі первинних документів податкового та бухгалтерського обліку суб'єкта господарювання у розрізі періодів у грошових одиницях, передбачених звітністю; у разі виявлення розбіжностей чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті нормативно-правових актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків, в якому дане порушення здійснено, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб суб'єкта господарювання щодо встановлених порушень; зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів.

При цьому до акта перевірки додаються пояснення посадових осіб або інших працівників суб'єкта господарювання (у межах їх компетенції), що перевіряється, щодо відсутності первинних та інших документів.

У разі відмови посадових осіб суб'єкта господарювання надати перевіряючим письмові пояснення щодо встановлених порушень та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, факти відмови відобразити в акті.

Як вбачається з акту перевірки (арк. справи 15, том 1) позивач повідомив відповідача про неможливість надати оригінали податкових накладних та предявив протокол виїмки перевіряючим, яким вони були вилучені. Проте, податковим органом, всупереч діючому законодавству відобразив в акті перевірки відмову в наданні оригіналів податкових накладних та прийняв відповідне податкове повідомлення-рішення.

Суд зазначає, що до компетенції суду не входить перевірка достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) позивачем, оскільки це є виключними повноваженнями органів державної податкової служби і суд не привласнює функції суб'єкта владних повноважень відповідача у справі.

Однак, враховуючи вищевикладене, у суду відсутні обґрунтовані підстави для підтвердження висновків податкового органу, викладених в акті перевірки, що стали підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.

На підставі викладеного, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності та з урахуванням того, що відповідачем в судовому засіданні не доведено, що оскаржуване податкове повідомлення рішення було прийнято законно, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Крамбетонбуд» до Державної податкової інспекції у м. Краматорську про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000102303/1/69765/10/23-3, виданого Державною податковою інспекцією у м. Краматорську 20.11.2009р. - задовольнити повністю

Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення № 0000102303/1/69765/10/23-3, видане Державною податковою інспекцією у м. Краматорську 20.11.2009р.

Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Крамбетонбуд» витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 грн. 40 коп.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 25 лютого 2011 року. Постанова у повному обсязі складена 1 березня 2011 року.

У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постановою за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною 4 статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Абдукадирова К.Е.