Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 191/8105/26
Провадження № 2-з/191/29/26
У Х В А Л А
іменем України
28 жовтня 2026 року м. Синельникове
Суддя Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області Костеленко Я.Ю., розглянувши заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Індюкової Тетяни Володимирівни про забезпечення позову,-
В С Т А Н О В И В:
Представник ОСОБА_1 - адвокат Індюкова Т.В. звернулась до суду з заявою про забезпечення позову, мотивуючи її тим, що вона в інтересах ОСОБА_1 звернулася до Апостолівського районного суду Дніпропетровської області з позовною заявою до ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна подружжя та стягнення грошової компенсації. 08.10.2026 ухвалою Апостолівського районного суду Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя та стягнення грошової компенсації передано для розгляду за підсудністю до Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області
Оскільки, фактична передача Апостолівським районним судом Дніпропетровської області матеріалів позовної заяви про поділ спільного майна подружжя та стягнення грошової компенсації займе багато часу, тому виникає термінова необхідність у забезпеченні позову до надходження матеріалів справи, які передані за підсудністю.
З метою охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення, виникла необхідність у поданні заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, які розміщені на рахунках ОСОБА_2 , відкритих у банківських установах, оскільки у заявниці наявні відомості про відкриті рахунки у банківських установах, їх номери та назви банківської установи, де відкриті рахунки.
Щодо фактичних обставин справи, то 10.07.2017 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено шлюб. Наразі, шлюб між сторонами не розірвано та сторони фактично перебували в шлюбних відносинах, як подружжя, до 31 серпня 2026 року. За час перебування сторін в шлюбі ними було придбано за спільні кошти наступне майно: автомобіль AUDI Q5,2016 року випуску, кузов/шасі НОМЕР_1 , автомобіль LINCOLN CORSAIR, 2020 року випуску, кузов/шасі: НОМЕР_2 , облігації внутрішньої державної позики (цінні попери) загальною номінальною вартістю 283270,00 грн., накопичено готівкові кошти у розмірі 15000,0 доларів США. Наразі вищевказані обидва автомобіля, зокрема автомобіль LINCOLN CORSAIR, 2020 року випуску, кузов/шасі: НОМЕР_2 , та автомобіль AUDI Q5, 2016 року випуску, кузов/шасі НОМЕР_1 , були продані відповідачем без згоди заявниці, проти її волі та всупереч інтересам сім`ї. Про дану обставину заявниця дізналася лише в липні 2026 року, коли адвокат отримала відповіді на адвокатські запити, з яких вбачається, що 27.02.2026. автомобіль AUDI 05 - СЦ МВС 1246 на підставі договору купівлі-продажу, укладеному в ТСЦ МВС 1246 № 1246/2026/5972371 від 27.02.2026, перереєстровано на ОСОБА_3 ; 03.07.2026 автомобіль LINCOLN CORSAIR- ТСЦ МВС 1246 на підставі договору комісії № 8943/26/1/000178 від 30.06.2026, акту огляду №8943/26/000118 від 01.07.2026 р., договору купівлі-продажу укладеному у СГ № 8943/26/1/000178 від 01.07.2026 Відділ реєстрації 313 ТОВ «АВТО БІЗНЕС» у м.Дніпро, перереєстровано на ОСОБА_4 .
Відповідач, не отримавши згоди заявниці на відчуження зазначених транспортних засобів, одноосібно розпорядився спільним майном подружжя та відчужив його на користь третіх осіб. При цьому, заявниця не надавала відповідачу згоди на продаж автомобілів, не уповноважувала його розпоряджатися належною їй часткою у праві спільної сумісної власності та не отримувала будь-яких коштів від їх продажу.
Отже, внаслідок одноосібного розпорядження відповідачем спільним майном, заявник фактично була позбавлена можливості реалізувати своє право на належну їй частку у спільному майні подружжя та отримати відповідну частину вартості зазначених транспортних засобів.
У зв`язку з тим, що на момент вирішення спору зазначені автомобілі вже відчужені відповідачем третім особам, їх фактичний поділ між сторонами є неможливим. За таких обставин належним способом захисту порушеного права заявника є стягнення з відповідача грошової компенсації вартості належної заявниці частки у спільному майні подружжя.
За загальним правилом частки кожного з подружжя у спільному майні є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або шлюбним договором. Відтак, заявниці належить 1/2 частина вартості кожного з відчужених автомобілів. Вважає, що відповідач зобов`язаний компенсувати Заявниці вартість її частки у спільному майні, а саме: 1/2 вартості автомобіля LINCOLN CORSAIR у розмірі 521610, 41 грн.; 1/2 вартості автомобіля AUDI Q5 -у розмірі 410000,00 грн. Загальний розмір грошової компенсації, що підлягає стягненню з відповідача на користь заявниці, становить 931610,41 грн.
Щодо поділу готівкових коштів подружжя, то відповідно до щорічної Декларації за 2025 рік подружжя мало у власності готівкові кошти в загальному розмірі 15000,0 доларів США, а саме 5000,00 доларів США задекларовано заявницею та 10000,0 доларів США задекларовано відповідачем. Зазначені грошові кошти були набуті сторонами у період перебування у шлюбі, а тому, вважає, що дані кошти є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя. Таким чином, загальна сума готівкових коштів подружжя становить 15000,00 доларів США, а з огляду на рівність часток подружжя у спільному майні кожному з них має належати по 7500,00 доларів США. Оскільки Заявниця фактично має у своєму розпорядженні 5000,00 доларів США, тоді як відповідач 10 000,00 доларів США, для забезпечення рівності часток відповідач має передати заявниці 2500,00 доларів США, що становить різницю між фактичною сумою коштів, яка перебуває у його розпорядженні, та належною йому 1/2 часткою. Отже, з метою поділу спільного майна подружжя та забезпечення рівності часток заявниці та відповідача, вважає, що з Відповідача на користь заявниці підлягає стягненню 2500,00 доларів США. Зазначена сума є компенсацією частини спільних грошових коштів подружжя, яка фактично перебуває у володінні відповідача понад розмір його частки у спільному майні.
Щодо права власності на пакет облігацій, то відповідач за час шлюбу, а саме 12.12.2025 уклав з АТ КБ «ПРИВАТБАНК» договір, відповідно до якого відповідачем в інтересах сім`ї за рахунок спільних коштів придбано облігації внутрішньої державної позики (ОВДП) у кількості 280 штук з номінальною вартістю однієї ОВДП 1029,0 грн., що складає загальну вартість придбання 283270, 00 грн. Однак, заявниця фактично позбавлена можливості реалізувати своє право на участь у володінні, користуванні та розпорядженні зазначеним майном, оскільки відповідач одноосібно здійснює контроль над рахунком у цінних паперах, на якому обліковуються придбані ОВДП, та не надає заявниці доступу до інформації щодо їх стану, руху, вартості, доходу від них та операцій, які могли здійснюватися з такими цінними паперами. Крім того, відповідач ухиляється від надання заявниці інформації щодо доходів, отриманих від володіння зазначеними цінними паперами, зокрема щодо нарахованих та/або виплачених купонних доходів, погашення облігацій, їх відстрочення, продажу, обміну чи інших операцій із ними. Таким чином, заявниця не має об`єктивної можливості самостійно встановити актуальний стан спільного майна, оскільки відповідна інформація перебуває виключно у розпорядженні Відповідача та відповідних фінансових установах. Оскільки, ОВДП (цінні папери) були придбані за спільні кошти подружжя, а наразі обліковуються на особистому рахунку відповідача, а заявниця позбавлена доступу до них, тому вважає, що підлягає стягненню грошова компенсація 1/2 частина вартості зазначених ОВДП (цінних паперів) у розмірі 141635,0 грн.
Отже, позовними вимогами ОСОБА_1 є:
- стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошової компенсації у розмірі 931610,41 грн., а саме 521610,41 грн. вартості 1/2 частки у праві власності на автомобіль марки LINCOLN CORSAIR, 2020 року випуску, кузов/шасі НОМЕР_3 , та 410000,00 грн. вартості 1/2 частки у праві власності на автомобіль марки AUDI Q5, 2016 року випуску, кузов/шасі НОМЕР_1 .
- стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошових коштів у розмірі 2500,00 доларів США.
- стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошової компенсації 1/2 частини внесених спільних коштів на придбання ОВДП у розмірі 141635,00 грн.
Заявниця вважає, шо у разі невжиття заходів забезпечення позову це утруднить чи зробить неможливим виконання рішення суду в подальшому.
Зволікання із забезпеченням позову, призведе до неможливості з`ясування розміру спільно нажитих подружжям грошових коштів, доходів отриманих від володіння цінними паперами, тощо, та в подальшому, у разі задоволення позовних вимог про поділ майна подружжя та стягнення компенсації з відповідача на користь заявниці, ускладнить виконання рішення суду в повному обсязі та своєчасно.
Ціна позову становить 1185283,66 грн., що є сумою у великому розмірі.
Так, заявниці відомо, що відповідач має відкриті у Акціонерному товаристві Комерційному банку «ПРИВАТБАНК», ЄДРПОУ 14360570, рахунки, а саме:
1. НОМЕР_4 , (26351606156969) найменування рахунку «Накопичувальний» на 12 міс. - Вкладний [депозитний) рахунок у валюті UA;
2. UA 803052990000026200878308146, ( НОМЕР_5 ), Картка для виплат - поточний рахунок, рахунок у валюті НОМЕР_6 ;
3. НОМЕР_7 , ( НОМЕР_8 ), Картка Універсальна Голд - Поточний рахунок, рахунок у валюті UA;
4. НОМЕР_9 , ( НОМЕР_10 ), ОСОБА_5 для виплат (Цільові надходження) - поточний рахунок, рахунок у валюті UA;
Просить накласти арешт на грошові кошти ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_11 ), що знаходяться на рахунках, відкритих у Акціонерному товаристві Комерційний банк «ПРИВАТБАНК», ЄДРПОУ 14360570, в межах заявленої до стягнення суми позовних вимог в розмірі 1043 648,66 гривень, а саме:
1. НОМЕР_4 , (26351606156969) найменування рахунку «Накопичувальний» на 12 міс. - Вкладний [депозитний) рахунок у валюті UA;
2. UA 803052990000026200878308146, ( НОМЕР_5 ), Картка для виплат - поточний рахунок, рахунок у валюті НОМЕР_6 ;
3. НОМЕР_7 , ( НОМЕР_8 ), Картка Універсальна Голд - Поточний рахунок, рахунок у валюті UA;
4. НОМЕР_9 , ( НОМЕР_10 ), ОСОБА_5 для виплат (Цільові надходження) - поточний рахунок, рахунок у валюті UA.
ОСОБА_2 надав заперечення на заяву про забезпечення позову, в яких зазначив, що раніше заявник ОСОБА_1 05.10.2026 звернулась до Апостолівського районного суд Дніпропетровської області з позовною заявою до ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна подружжя та стягнення грошової компенсації. Позивач просила стягнути з нього на її користь грошову компенсацію в розмірі 931610,41 грн. 05.10.2026 разом з позовом позивач подала до суду заяву про забезпечення позову, в якій просила накласти арешт на його грошові кошти, що знаходяться на будь-яких рахунках, відкритих у банківських установах, які будуть виявлені під час виконання ухвали про забезпечення позову в межах заявленої до стягнення суми позовних вимог в розмірі 1185283,66 грн. та накласти арешт на цінні папери, облігації внутрішньої державної позики, відсоткові, у кількості 140 штук вартістю 141635,00 грн, які розміщені на рахунку ОСОБА_2 у цінних паперах відповідно до договору укладеного між ОСОБА_2 та АТ КБ «ПриватБанк» від 12.12.2025.
06.10.2026 Апостолівський районний суд Дніпропетровської області ухвалою у справі №171/3655/26 заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнив частково та вжив заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на цінні папери, облігації внутрішньої державної позики, у кількості 140 штук, вартістю 141635,00 грн, які розміщені на рахунку ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_11 ) у цінних паперах відповідно до договору укладеного між ОСОБА_2 та АТ КБ «ПриватБанк» від 12.12.2025. В іншій частині заяви про забезпечення позову відмовив.
Зазначена ухвала була оскаржена до Дніпровського апеляційного суду та ухвалою від 20.10.2026 апеляційний суд витребував з Апостолівського районного суду Дніпропетровської області цивільну справу №171/3655/26.
09.10.2026 через систему «Електронний суд» позивачем подано повторно заяву про забезпечення позову, в якій позивач просить накласти арешт на грошові кошти ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_11 ), що знаходяться на рахунках ОСОБА_2 , відкритих у Акціонерному товаристві Комерційний банк «ПриватБанк», в межах заявленої до стягнення суми позовних вимог в розмірі 1185 283, 66 грн.
13.10.2026 Апостолівський районний суд Дніпропетровської області у справі №171/3655/26 (провадження 2-з/171/30/26) ухвалив заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна подружжя та стягнення грошової компенсації передати на розгляд за підсудністю до Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області.
Оскільки заява про забезпечення позову подається до подання позовної заяви (за правилами підсудності), одночасно із пред`явленням позову (що було зроблено позивачем у справі № 171/3655/26) та після відкриття провадження у справі, то можливо зробити висновок, що до Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшла заява про забезпечення позову, яка була передана 13.10.2026 за підсудністю Апостолівським районним судом Дніпропетровської області, так як позивач від позовної заяви у справі № 171/3655/26 не відмовлявся, а будь-який інший спір щодо поділу майна (стягнення грошової компенсації) між позивачем та відповідачем відсутній. Тобто, подання окремої заяви про забезпечення позову не в рамках справи №171/3655/26 є маніпулюванням з боку позивача автоматичним розподілом суду та зловживанням процесуальними правами. Як зазначив заявник (позивач) у заяві про забезпечення позову, що позовними вимогами ОСОБА_1 є стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошової компенсації у розмірі 931610,41 грн., грошових коштів у розмірі 2500,0 доларів США, грошової компенсації 1/2 частини внесених спільних коштів на придбання ОВДП у розмірі 141635,0 грн. Отже позовними вимогами позивача є стягнення грошових коштів, які на думку позивача є спільною власністю. У повторній заяві про забезпечення позову позивач також просить накласти арешт на його грошові кошти. Позивач приводить тільки той факт, що таке майно придбано у той час, коли вони знаходились в нерозірваному шлюбі. Однак, належність майна до спільної сумісної власності подружжя визначається не тільки фактом придбання його під час шлюбу, але й спільною участю подружжя коштами або працею в набутті майна. Тому, сам по собі факт придбання спірного майна в період шлюбу не є безумовною підставою для віднесення такого майна до об`єктів права спільної сумісної власності подружжя.
Просить відмовити ОСОБА_1 в задоволенні заяви про забезпечення позову у повному обсязі.
Суддя, дослідивши заяву та додані до неї документи, дійшов наступного висновку.
Відповідно до частин 1 і 2 статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Зазначена правова норма прямо визначає як форму і порядок звернення до суду із заявою про вжиття заходів забезпечення позову, так і підстави для його забезпечення.
Загальною підставою для вжиття заходів забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать або дозволяють достовірно припустити, що невжиття таких заходів може істотно утруднити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Частиною 3 статті 150 ЦПК України передбачено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.
Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки у відповідно до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.
При цьому, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.
Як роз`яснено в п. 1, п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 року № 9, єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь-якої з осіб, котрі беруть участь у справі. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір і існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18.
Як вбачається з матеріалів заяви предметом спору є поділ спільного сумісного майна подружжя та стягнення грошової компенсації у розмірі 931610,41 грн. за 1/2 частку майна у праві власності, грошових коштів у розмірі 2500,00 доларів США та грошової компенсації 1/2 частини внесених спільних коштів на придбання ОВДП у розмірі 141635,00 грн.
Статтями 12 та 81 ЦПК України встановлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом, і що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідачем, разом із запереченнями, надано ухвали Апостолівського районного суду Дніпропетровської області та ухвалу Дніпровського апеляційного суду.
Згідно з ухвалою Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 08.10.2026 цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна подружжя та стягнення грошоваї компенсації передано за підсудністю до Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області, а також ухвалою від 13.10.2026 передано на розгляд за підсудністю до Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна подружжя та стягнення грошової компенсації Крім того, ухвалою Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 06.10.2026 було частково задоволено заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову та вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на цінні папери, облігації внутрішньої державної позики, у кількості 140 штук, вартістю 141635,00 грн, які розміщені на рахунку ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_11 ) у цінних паперах відповідно до договору, укладеного між ОСОБА_2 та АТ КБ «ПриватБанк» від 12.12.2025.
Зазначена ухвала оскаржена до Дніпровського апеляційного суду та ухвалою від 20.10.2026 апеляційний суд витребував з Апостолівського районного суду Дніпропетровської області цивільну справу №171/3655/26.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.152 ЦПК України заява про забезпечення позову подається до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо.
Оскільки ухвала про забезпечення позову оскаржена в апеляційному порядку, справа за підсудністю до Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області не передана та витребувана Дніпровським апеляційним судом, суддя вважає, що окреме звернення ОСОБА_6 з заявою про забезпечення позову до Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області є передчасним, заява подана з порушенням правил підсудності, а тому підлягає поверненню заявнику.
Керуючись ст. 151-153 ЦПК України, суддя
У Х В А Л И В:
Заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Індюкової Тетяни Володимирівни про забезпечення позову повернути заявнику.
Повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню до суду, за відсутності обставин, що стали підставою для її повернення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Я. Ю. Костеленко
Судове рішення № 141057496, Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області було прийнято 28.10.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 191/8105/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: