Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 191/4072/26
Провадження № 2/191/1989/26
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 жовтня 2026 року м. Синельникове
Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Костеленко Я.Ю., за участю секретаря Омельченко К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Синельникове цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Комунальне підприємство «Самарівське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» ДОР» про визнання права власності на житло,-
В С Т А Н О В И В :
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом до ОСОБА_2 , третя особа: Комунальне підприємство «Самарівське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» ДОР» про визнання права власності на житло, який обґрунтовує тим, що вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 , який було розірвано 11.09.2007. Під час перебування у шлюбі 13.03.1996 ОСОБА_2 було укладено Договір №4 купівлі-продажу нерухомого майна - квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Вказаний договір було укладено за її згодою як дружини, що відповідає вимогам законодавства, чинного на момент укладення правочину та укладено на Придніпровській товарній біржі. 24.02.2007 ОСОБА_2 подарував їй 1/2 частку вищезазначеної квартири. При укладенні договору сторони виходили з того, що інша 1/2 частка квартири вже належала їй на праві спільної сумісної власності подружжя, у зв`язку з чим після укладення договору дарування вся квартира в цілому мала належати їй. Після укладення договору дарування за нею було зареєстровано право приватної власності лише на 1/2 частку квартири. Разом з тим, спірна квартира була придбана під час шлюбу та за її згодою, 1/2 частка квартири вже належала їй на праві спільної сумісної власності подружжя з моменту її придбання. Між нею та ОСОБА_2 відсутній спір щодо права власності на спірну квартиру. Колишній чоловік не заперечує проти задоволення заявлених вимог, визнає, що під час укладення договору дарування від 24.02.2007 сторони виходили з обопільного розуміння того, що після його укладення вся квартира в цілому повинна належати їй та підтримує даний позов. Таким чином, у результаті договору дарування та з урахуванням правового режиму спільної сумісної власності подружжя вона фактично набула право власності на всю квартиру в цілому. Однак на теперішній час за нею зареєстровано право власності лише на 1/2 частку квартири, що не відповідає фактичному та правовому обсягу її майнових прав. При цьому, така ситуація виникла не з волі сторін, а внаслідок неповного та неправильного роз`яснення нотаріусом правових наслідків відчуження частки у спільному майні подружжя. Під час посвідчення договору дарування сторонам не було роз`яснено, що 1/2 частка квартири вже належить їй на праві спільної сумісної власності подружжя, а відтак дарування ще 1/2 частки фактично означає перехід до неї права власності на всю квартиру в цілому.
Просить визнати за нею право приватної власності на 1/2 частку квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , як таку, що належить їй на підставі набуття майна у шлюбі, та зобов`язати відповідні органи державної реєстрації внести зміни до реєстру речових прав на нерухоме майно відповідно до рішення суду. Судові витрати просить вирішити відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.
Позивач ОСОБА_1 до початку судового засідання надала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала та просила задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 до початку судового засідання надав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги визнав та не заперечував проти їх задоволення.
Третя особа - Комунальне підприємство «Самарівське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» ДОР» надало заяву про розгляд справи без участі їх представника, просили прийняти рішення згідно чинного законодавства.
Суд, дослідивши докази, викладені в письмових матеріалах справи, надавши їм належну оцінку, встановив наступне.
З 16 жовтня 1993 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебували у зареєстрованому шлюбі, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 від 16 жовтня 1993 року.
11 вересня 2007 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвано, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_2 від 05.11.2013.
Відповідно до договору купівлі-продажу нерухомого майна №4, посвідченого 13.03.1996 Придніпровською товарною біржею, ОСОБА_2 на праві приватної власності належить квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Право власно і зареєстроване в Синельниківському БТІ 03.04.1996 в реєстрову книгу№99 за реєстром №560.
Згідно з договором дарування серії ВЕМ №2424986, посвідченим 24.02.2007 приватним нотаріусом Синельниківського міського нотаріального округу Харченко О.А., зареєстрованого в реєстрі за №303, ОСОБА_2 подарував ОСОБА_1 1/2 частину квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 . Право власності на 1/2 частину вказаної квартири зареєстроване в КП «Синельниківське МБТІ» 23.04.2007, що підтверджується Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно №14340080 від 23.04.2007.
Відповідно до інформаційної довідки, наданої 23.03.2026 Комунальним підприємством «Самарівське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» ДОР» за №3358, квартира АДРЕСА_2 зареєстрована за ОСОБА_2 частка на підставі договору купілі-продажу нерухомого майна, виданого 13.03.1996 за №4 Придніпровською товарною біржею, про що зроблено запис Синельниківським МБТІ 03.04.1996 в реєстрову книгу №99/500, та за ОСОБА_1 1/2 частка на підставі договору дарування нерухомого майна квартири, виданого 24.02.2007 за №303 приватним нотаріусом Синельниківського міського нотаріального округу, про що зроблено запис Синельниківським МБТІ 02.04.2007 в реєстрову книгу № 99/500.
Згідно з ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
За загальними вимогами, додержання яких є необхідним для чинності правочину передбаченими п.4 ст. 203 ЦК України правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
Відповідно до ч.2 ст.220 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним.
Статтею 657 ЦК України встановлено, що договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.
У відповідності до ч.1 ст.60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).
Згідно з ч.1 ст.717 ЦК України за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов`язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.
Відповідно до ч.1 ст.718 УК України дарунком можуть бути рухомі речі, в тому числі гроші та цінні папери, а також нерухомі речі.
Згідно з ст. 63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Стаття 321 ЦК України закріплює конституційний принцип непорушності права власності, передбачений ст. 41 Конституції України. Він означає, що право власності є недоторканим, власник може бути позбавлений або обмежений у його здійсненні лише відповідно і в порядку, встановлених законом.
Згідно зі ст.355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників) належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.
Відповідно до ч.ч.1,3 ст.368 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.
Судом встановлено та не заперечувалось сторонами, що спірне майно- квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , набуте сторонами під час шлюбу, а тому є спільним сумісним майном подружжя.
Суд, на основі повно та всебічно з`ясованих обставин справи, оцінивши належність, допустимість, а також достатність наданих доказів у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, враховуючи, що частки сторін у спільній сумісній власності на нерухоме майно є рівними, дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Також, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір, що був сплачений нею при зверненні до суду, у розмірі 1331,20 грн., у відповідності до ст.141 ЦПК України.
Керуючись ст. 12, 76-81, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В:
Позовні вимоги задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , право приватної власності на 1/2 частку квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , як таку, що належить їй на праві спільної сумісної власності подружжя.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , судовий збір в розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн. 20 коп.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду безпосередньо шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду.
Суддя Я. Ю. Костеленко
Судове рішення № 141057490, Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області було прийнято 26.10.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 191/4072/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: