Рішення № 141057486, 29.10.2026, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 206/2938/26

Провадження № 2/206/2183/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.10.2026 м. Дніпро

Самарський районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді Поштаренко О.В.,

за участю секретаря судового засідання Содоль М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

До Самарського районного суду міста Дніпра надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (далі ТОВ «ФК «ЕЙС») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 120206355 від 08.09.2022.

Представник позивача Сахарова О.І. просить стягнути з відповідачки заборгованість у сумі 83 612,64 грн, з яких 17 200,00 грн основна сума кредиту, 66 412,64 грн проценти за користування кредитом, а також 2 662,40 грн судового збору і 7 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Позов мотивовано тим, що 08.09.2022 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено кредитний договір № 120206355. Первісний кредитодавець надав 12 000,00 грн, а надалі відповідачка отримала додаткові транші, у зв`язку із чим загальна сума одержаних кредитних коштів становила 17 200,00 грн. Позичальниця належним чином не виконала зобов`язання щодо повернення коштів та сплати процентів.

Позивач зазначає, що право вимоги за кредитним договором послідовно перейшло від первісного кредитодавця до ТОВ «Таліон Плюс» за реєстром прав вимоги № 202 від 08.11.2022; від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» за реєстром № 2 від 20.12.2023; від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до ТОВ «ФК «ЕЙС» за реєстром боржників від 14.07.2025 до договору факторингу № 11/07/25-Е від 11.07.2025.

За твердженням позивача та поданими ним розрахунками заборгованість сформувалася за рахунок 17 200,00 грн основного боргу і 66 412,64 грн процентів; штрафні санкції не нараховані до стягнення. Позивач також посилається на досудову вимогу від 04.12.2025 щодо дострокового повернення кредиту.

На підтвердження витрат на правничу допомогу позивач посилається на договір № 20/08/25-01 від 20.08.2025 з АБ «Соломко та партнери», додаткову угоду № 25770946216 від 01.09.2025 і документи про обсяг наданих послуг; заявлена до розподілу сума становить 7 000,00 грн.

Представник позивача просив розглянути справу без участі сторони позивача, позовні вимоги підтримав і не заперечував проти заочного розгляду.

Відповідачка ОСОБА_1 , належним чином повідомлена про дату, час і місце судового розгляду, у судові засідання, призначені на 09.06.2026, 02.07.2026, 09.09.2026, 21.09.2026, 19.10.2026 та 29.10.2026, не з`явилася; причин неявки суду не повідомила, відзиву на позов, заяви про розгляд справи за її відсутності чи клопотання про відкладення розгляду не подала.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи або розгляду справи за їх відсутності фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд дослідив подані та зазначені в переліку додатків до позовної заяви докази, зокрема кредитний договір № 120206355 від 08.09.2022 та паспорт споживчого кредиту; розрахунки заборгованості первісного кредитора і ТОВ «Таліон Плюс»; виписку з особового рахунку; договори факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, № 30/1023-01 від 30.10.2023, № 11/07/25-Е від 11.07.2025, а також зазначені позивачем витяги з реєстрів прав вимоги й акти їх передачі; досудову вимогу від 04.12.2025; відповідь АТ КБ «ПриватБанк» на судовий запит з доданою випискою; платіжну інструкцію про сплату судового збору; договір про надання правничої допомоги та додаткову угоду до нього.

Суд, оцінивши докази у їх сукупності відповідно до статей 7681 та 89 ЦПК України, дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Суд установив, що кредитний договір № 120206355 від 08.09.2022 укладено між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» і ОСОБА_1 шляхом використання інформаційно-телекомунікаційної системи кредитодавця. Договором передбачено кредитну лінію з лімітом 17 200,00 грн; відповідно до пункту 2.3 первісний транш становив 12 000,00 грн, а наступні транші могли надаватися в межах ліміту в порядку, встановленому договором.

Пунктом 3.1 договору встановлено початковий дисконтний період тривалістю 30 днів від дати отримання першого траншу, а пунктом 7.1 визначено орієнтовну дату погашення 08.10.2022. Водночас пунктом 11.1 строк дії договору встановлено на п`ять років, а пунктами 7.2 та 7.3 передбачено умови повернення основної суми кредиту й сплати процентів. Отже, закінчення початкового дисконтного періоду саме по собі не тотожне закінченню строку дії кредитного договору.

Умовами пункту 8.3 договору визначено базову ставку 2,10 % на день (766,50 % річних) протягом дисконтного періоду за відсутності встановлених договором підстав для знижки. Пункт 8.4 встановлює після його закінчення ставку 2,98 % на день (1087,70 % річних). За пунктами 8.5.1 і 8.5.2 передбачено дисконтну та індивідуальну ставку 1,05 % на день (383,25 % річних) за визначених договором умов; пункт 8.6 передбачає облікове відображення процентів з припущенням про отримання позичальником знижки.

Суд ураховує відповідь АТ КБ «ПриватБанк» на судовий запит, з якої вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 емітовано платіжну картку № НОМЕР_1 , пов`язаний із нею рахунок, а на відповідний рахунок 08.09.2022 зараховано 2 200,00 грн, 3 000,00 грн та 12 000,00 грн. Загальна сума зарахувань дорівнює 17 200,00 грн і відповідає даним розрахунку первісного кредитодавця. Відомості про контактний номер телефону також узгоджуються з відомостями про відповідачку, наведеними в позові.

Згідно з розрахунком ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», за період з 08.09.2022 по 08.11.2022 заборгованість за кредитом становила 17 200,00 грн, а нараховані проценти 21 307,36 грн. У розрахунку первісного кредитодавця відображено 30 денних нарахувань по 180,60 грн, що становить 1,05 % від 17 200,00 грн, а після закінчення дисконтного періоду нарахування по 512,56 грн на день, що відповідає ставці 2,98 %.

Згідно з розрахунком ТОВ «Таліон Плюс», після набуття права вимоги 08.11.2022 подальші нарахування становили 512,56 грн на день; останній запис про нарахування процентів датований 04.02.2023. Станом на 20.12.2023 в розрахунку відображено основний борг 17 200,00 грн і проценти 66 412,64 грн. Виписка ТОВ «ФК «ЕЙС» за період з 14.07.2025 по 26.12.2025 підтверджує облік цього самого залишку, однак сама по собі не доводить правомірність застосування кожного з використаних процентних тарифів.

Відповідно до статей 509, 525, 526, 530, 610, 629, 1048, 1049 і 1054 ЦК України зобов`язання підлягають належному виконанню, а позичальник зобов`язаний повернути одержану суму кредиту та сплатити проценти в обсязі і на умовах, погоджених сторонами. Згідно зі статтями 205, 207, 638, 639 ЦК України та статтями 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» укладення договору в електронній формі за наявності належного волевиявлення сторін відповідає вимогам письмової форми.

За статтями 512, 514, 516, 1077 і 1078 ЦК України право грошової вимоги може перейти до нового кредитора за договором факторингу в тому обсязі та на тих умовах, які існували на момент переходу. У позові наведено послідовний ланцюг відступлення права вимоги: від первісного кредитора до ТОВ «Таліон Плюс» 08.11.2022, надалі до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» 20.12.2023, а 14.07.2025 до ТОВ «ФК «ЕЙС». При цьому перехід права вимоги не створює для боржника нових обов`язків та не усуває необхідності перевірки обґрунтованості нарахованих процентів.

Що стосується співвідношення пунктів 8.4 і 8.9 кредитного договору. Пункт 8.4 передбачає застосування після дисконтного періоду ставки 2,98 % на день. Водночас пункт 8.9 сформульовано таким чином, що за позичальником після завершення дисконтного періоду «зберігається право сплачувати проценти, розраховані за правилами п. 8.5 Договору», якщо базова ставка за пунктом 8.3 перевищує 1,05 % на день. Передбачена самим договором базова ставка становить 2,10 % на день, тобто перевищує вказаний у пункті 8.9 поріг.

Таким чином, зі змісту пунктів 8.4, 8.5, 8.7 і 8.9 договору неможливо однозначно з`ясувати, чи підлягає застосуванню до спірних нарахувань після дисконтного періоду загальна ставка 2,98 % на день, чи за позичальницею зберігається можливість розрахунку за ставкою 1,05 % на день.

За статтею 213 ЦК України при тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього його тексту значення слів і понять, загальноприйняте значення термінів, зіставлення відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, намірами сторін і змістом правочину в цілому. Частина восьма статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачає тлумачення нечітких або двозначних умов договору на користь споживача.

У постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 07.09.2026 у справі № 552/672/23 (провадження № 61-4595сво25) зазначено, що за відсутності самостійної вимоги споживача суд не вправі довільно змінювати погоджену процентну ставку чи визнавати відповідну умову недійсною, проте може застосувати тлумачення нечітких або двозначних положень споживчого договору на користь споживача без окремої позовної вимоги про тлумачення.

Застосовуючи наведений підхід до фактично неузгоджених між собою пунктів 8.4 та 8.9 договору, суд тлумачить їх у взаємозв`язку на користь відповідачки як споживачки фінансової послуги й виходить із можливості нарахування у спірному періоді процентів за визначеною самим договором ставкою 1,05 % на день. Таке вирішення спору є визначенням змісту спірної умови договору, а не її зміною або встановленням судом нової процентної ставки.

Визначаючи розмір заборгованості за результатами тлумачення умов договору, суд виходить виключно зі ставок, передбачених самим договором. Закон України № 3498-IX, який набрав чинності 24.12.2023 і запровадив законодавче обмеження максимальної денної процентної ставки, не поширюється автоматично на договори, укладені до цієї дати, за відсутності продовження строку кредитування після набрання ним чинності. У цьому спорі заявлені проценти нараховано за період до 04.02.2023, тому законодавче обмеження, запроваджене згодом, не є підставою для їх перерахунку.

Розрахунок первісного кредитора відображає проценти за 30 днів початкового періоду по 180,60 грн, тобто 5 418,00 грн. Надалі розрахунки кредиторів містять нарахування за 119 днів за ставкою 2,98 % на день: 119 ? 512,56 грн = 60 994,64 грн. У сукупності заявлено 66 412,64 грн процентів. За результатами тлумачення договору на користь споживачки правомірний розмір процентів за наступні 119 днів становить 119 ? 180,60 грн = 21 491,40 грн. Відповідно загальна сума процентів за 149 днів дорівнює 26 909,40 грн (5 418,00 грн + 21 491,40 грн).

У зв`язку із цим вимога про стягнення процентів підлягає задоволенню в сумі 26 909,40 грн; у частині 39 503,24 грн процентів слід відмовити як у такій, що ґрунтується на менш сприятливому для споживачки варіанті тлумачення суперечливих умов договору. Вимога про стягнення 17 200,00 грн основного боргу підтверджена даними банку про зарахування кредитних коштів та розрахунком кредитодавця і підлягає задоволенню. Загальна сума основного боргу й процентів, що підлягає стягненню, становить 44 109,40 грн.

Суд також ураховує, що кредитний договір укладено під час дії воєнного стану в Україні. Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у передбачений ним період позичальник звільняється від відповідальності, встановленої статтею 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати неустойки за прострочення кредитних зобов`язань. У цій справі штраф, пеня та вимоги за статтею 625 ЦК України до стягнення не заявлені. Зазначені правила не припиняють обов`язку повернути фактично одержаний кредит та сплатити належні договірні проценти у межах обґрунтованого періоду нарахування.

Відповідно до статей 133, 137 і 141 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу підлягають розподілу з урахуванням підтвердженого обсягу виконаних робіт, їх зв`язку з розглядом справи, складності спору, ціни позову, значення справи для сторін та розумності й пропорційності відповідних витрат.

Заявлені позивачем 7 000,00 грн витрат на правничу допомогу обґрунтовано договором із АБ «Соломко та партнери» № 20/08/25-01 від 20.08.2025 і додатковою угодою № 25770946216 від 01.09.2025. У позовній заяві зазначено такий обсяг робіт: вивчення матеріалів справи 2 години, 1 000,00 грн; складення позовної заяви 2 години, 5 000,00 грн; підготовка адвокатського запиту 1 година, 500,00 грн; підготовка клопотань 1 година, 500,00 грн. За предметом спору це типова справа про стягнення боргу за одним електронним договором, розглянута у спрощеному провадженні без участі представника позивача у судових засіданнях.

При розподілі таких витрат суд застосовує критерії частини третьої статті 141 ЦПК України, які можуть враховуватися і без окремого клопотання відповідача, та відмежовує їх від механізму зменшення витрат за частиною п`ятою статті 137 ЦПК України, що здійснюється за клопотанням іншої сторони. З огляду на часткове задоволення майнових вимог, стандартизований характер позову, обсяг правничих послуг і принцип пропорційності суд вважає обґрунтованим покласти на відповідачку 3 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, в іншій частині заявлених витрат відмовити.

Позивач сплатив судовий збір у сумі 2 662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 47070 від 24.04.2026. Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір підлягає розподілу пропорційно розміру задоволених позовних вимог: 2 662,40 грн ? 44 109,40 грн / 83 612,64 грн = 1 404,53 грн. Решта сплаченого судового збору залишається за позивачем.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 13, 7681, 89, 133, 137, 141, 223, 247, 258259, 263265, 268, 280284 ЦПК України, статтями 205, 207, 213, 509, 512, 514, 516, 525, 526, 530, 610, 626629, 638, 639, 1048, 1049, 1050, 1054, 1077, 1078 ЦК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» заборгованість за кредитним договором № 120206355 від 08.09.2022 у загальному розмірі 44 109 (сорок чотири тисячі сто дев`ять) гривень 40 копійок, з яких: 17 200,00 грн заборгованість за основною сумою кредиту; 26 909,40 грн заборгованість за процентами за користування кредитом.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» витрати на професійну правничу допомогу у сумі 3 000 (три тисячі) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» судовий збір у сумі 1 404 (одна тисяча чотириста чотири) гривні 53 копійки.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Реквізити сторін:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», код ЄДРПОУ 42986956; місцезнаходження: 02094, м. Київ, вул. Юрія Поправки, буд. 6, кабінет 13; рахунок НОМЕР_3 в АТ «Універсал Банк».

Заочне рішення може бути переглянуте судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідачки. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку, якщо таку заяву подано протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення або розгляд здійснювався без повідомлення (виклику) учасників, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом установлених ЦПК України строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду.

Дата складання повного тексту рішення: 29.10.2026.

Головуючий суддя: О.В. Поштаренко