Рішення № 141057355, 29.10.2026, Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 188/1957/25

Провадження № 2/188/941/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2026 року с-ще Петропавлівка

Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді Курочкіної О.М.

секретар судового засідання Сахно А.А.

справа №188/1957/25

позивач ОСОБА_1

представник позивача Чехов Денис Анатолійович

відповідач:

Лисичанська міська військова адміністрація Сіверськодонецького району Луганської області;

про визнання права приватної власності

ВСТАНОВИВ:

25 вересня 1996 року ОСОБА_1 за договором дарування прийняла в дар квартиру, яка знаходилась у АДРЕСА_1 . Договір посвідчено приватним нотаріусом по Лисичанському міському нотаріальному округу Луганської області Фесенко Р.А. за реєстраційним номером № 8599.

01 жовтня 1996 року право власності позивачки на квартиру на підставі договору було зареєстровано Лисичанським державним комунальним підприємством «Інвентарізотор» в Реєстраційну книгу за реєстром № 291, про що свідчить штамп на зворотній стороні договору за підписом керівника БТІ та печатка.

22 лютого 2022 року почалась військова агресія російської федерації проти України в наслідок якої Луганська область в тому числі місто Лисичанськ опинилось під окупацією, а позивачка разом з родиною виїхати з під окупації, тимчасово переїхали мешкати в місто Трускавець Дрогобицького району Львівської області. Під час оформлення документів про зруйноване житло та отримання грошової компенсації було встановлено, що квартира позивачки не зареєстрована в «Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяження» за позивачем, а відомості про житловий будинок за зазначеною адресою також відсутні в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується інформаційними довідками № 429402197 від 30.05.2025 року. Позивачка звернувся до державного реєстратора з заявою про внесення відомостей у Державний реєстр речових прав на нерухоме майно на підставою Свідоцтва. Рішенням державного реєстратора від 15 травня 2025 року за № 78915174, позивачці відмовлено, у зв`язку з неотриманням державним реєстратором у порядку визначеному Законом відомостей реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем в електронній формі чи документів із паперових носіїв інформації, що містить відомості про зареєстровані речові права до 1 січня 2013 року.

Право власності підтверджується також технічним паспортом на квартиру АДРЕСА_2 в якому власником вказано ОСОБА_1 . Домовою книгою для прописки (реєстрації) громадян які проживають в квартирі АДРЕСА_2 , яка прошита, пронумерована та скріплена печаткою, в якій під порядковим номером № 3 зазначено ОСОБА_1 яка прописана з 29.10.1996 року. Копією паспорта позивачки серія НОМЕР_1 , в якому стоїть відмітка про реєстрацію позивачки в квартирі АДРЕСА_2 з 29.10.1996 року. Довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб від 21.04.2022 № 1331- 5001275652 в якій вказано, що позивачка переїхала в АДРЕСА_1 . Зазначені документи в своїй сукупності, свідчать про набуття позивачем права власності на квартиру АДРЕСА_2 , проте не визнання державним реєстратором права власності, позбавляє позивача реалізовувати власні права на житловий будинок, у зв`язку з чим позивач змушена звернутись до суду з відповідними вимогами.

Рішенням Лисичанської міської ради від 24.12.2015р. №4/43 та від 27.01.2016р. №6/72 вулиця Свердлова була перейменована на вулицю ім.. В. Сосюри.

Спірна квартира знаходиться на території Лисичанської міської військової адміністрації Сівєрськодонецького району Луганської області, у зв`язку з чим вона є відповідачем по даній справі.

Просить суд визнати за нею право власності на належну їй квартиру.

В судове засідання позивач надала заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримано в повному обсязі.

Відповідач в особі Лисичанської міської військової адміністрації Сіверськодонецького району Луганської області про розгляд справи належним чином неодноразово повідомлений, від відповідача не надійшло відзиву, заяв та клопотань про відкладення розгляду справи .

Вивчивши позов та матеріали справи суд приходить до висновку, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Стороною позивача надано до суду додаткові пояснення на обґрунтування позовних вимог.

Відповідно до договору дарування від 25.09.1996 року, до позивачки перешло право приватної власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 і позивачка є належним власником зазначеної квартири, що також підтверджується реєстраційним написом на правовстановлюючому документі від 01.10.1996 року.

Відповідно до технічного паспорту,домової книги підтверджується право власності позивачки на нерухоме майно, а саме на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішенням Лисичанської міської ради від 24.12.2015 року вулицюСвердлова перейменовано на вул. ім. В.Сосюри.

Відповідно до паспорту та довідки про взяття на облік як внутрішньо переміщеної особи, позивач є внутрішньо переміщеною особою.

Рішенням про відмову в проведенні реєстраційних дій № 78915174 від 15 травня 2025 року позивачу було відмовлено в проведенні реєстраційних дій з тих підстав, що обов`язки по зберіганню реєстраційних справ щодо об`єктів нерухомого майна, права на які виникли та зареєстровані до 1 січня 2013 року, були покладені Лисичанською міською радою на комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації». Такі справи до 24.02.2022 оцифровані не були, зберігалися у приміщенні ЛКП «БТІ» у паперовій формі та до моменту окупації 03 липня 2022 року з міста Лисичанська евакуйовані не були, само підприємство не релоковане, діяльності на підконтрольній Україні території не провадить. Таким чином, на сьогоднішній день неможливо отримати від БТІ інформацію про зареєстровані права до 1 січня 2013 року на будь-який об`єкт нерухомого майна, розташований в місті Лисичанськ Луганської області. У зв`язку з чим провести державну реєстрацію права власності не надається можливим.

Відповідно до ст.392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

За змістом статті 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

У статті 328 ЦК України визначено презумпцію правомірності набуття власності. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Враховуючи, що відповідно до статті 328 цього Кодексу набуття права власності - це певний юридичний склад, з яким закон пов`язує виникнення в особи суб`єктивного права власності на певні об`єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен встановити, за яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб позивач набув право власності на спірний об`єкт і чи підлягає це право захисту в порядку, визначеному статтею 392 ЦК України (аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у постанові від 21 листопада 2018року у справі № 920/615/16, від 05 вересня 2019року у справі № 907/310/18).

Відповідно до вивчених доказі позивач має право приватної власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .

Стаття 392 ЦК України, в якій ідеться про визнання права власності, не породжує, а підтверджує наявне у позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, у тому випадку, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює наявне у позивача право власності, а також у разі втрати позивачем документа, який посвідчує його право.

Таким чином суд підтверджує наявне право власності, набуте раніше на законних підставах, відповідно до ст. 392 ЦК України, а рішення спрямоване на захист, існуючого, наявного, права, що виникло у позивача з передбачених законодавством підстав і підтверджується належними та допустимими доказами.

Підтвердження права власності на зруйноване майно необхідно позивачам для отримання матеріального відшкодування від держави.

Указом Президента України . № 64/2022 від 24. лютого 20.22року, у зв`язку з військовою агресією РФ проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки, і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан, який неодноразово був продовжений та станом на час розгляду справи триває.

Відповідно де Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих РФ, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022року № 309. (у редакції станом на час і розгляду справи), територію Лисичанської міської територіальної громади включено до території активних бойових дій та бойові дії на даній території не завершені, а саму територію віднесено до тимчасово окупованої РФ території України.

Відповідно до ст.349 ЦК право власності на майно припиняється в разі його знищення, але суд при задоволенні позову керується практикою ЄСПЛ та міжнародними нормами.

Згідно зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Поняття «майно» у першій частині статті 1 Першого протоколу до Конвенції має автономне значення, яке не обмежується правом власності на фізичні речі та є незалежним від формальної класифікації в національному законодавстві. Право на інтерес теж по суті захищається статтею 1 Першого протоколу до Конвенції.

Враховуючи вищезазначене, керуючись ст..328,392 ЦК, ст.ст. 79-81, 258, 264-265 ЦПК України суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Лисичанської міської військової адміністрації Сіверськодонецького району Луганської області про визнання права власності на квартиру задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_2 право приватної власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 45.80 кв.м, в т.ч. жилою площею 31.30 кв.м.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О. М. Курочкіна