Рішення № 141056281, 29.10.2026, Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа №345/5188/26

Провадження № 2/345/3452/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.10.2026 м.Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі судді Кулаєць Б.О., розглянувши в залі суду в м. Калуш в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СМАРТ ПЕЙ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Стислий виклад позицій сторін:

представник позивача звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідачки на користь позивача заборгованість за кредитним договором станом на 26 червня 2026 року в сумі 55561,06 гривень, з яких: 33166,79 грн. заборгованість за кредитом, 17,25 грн. заборгованість по процентам, 22377,02 грн. заборгованість за комісією, а також судовий збір у розмірі 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн. Проти винесення судом заочного рішення в справі не заперечує.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що між АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» (надалі - АТ «ПУМБ»/Банк/Позикодавець/Кредитодавець) та ОСОБА_1 (надалі - Позичальник/Боржник/Відповідач) було укладено кредитний договір № 1001646041101 від 28.07.2020. На підставі зазначеного кредитного договору позичальнику надано грошові кошти в якості кредиту у сумі, зазначеній у розрахунку заборгованості, на умовах строковості, поворотності та оплатності. Факт отримання відповідачкою кредитних коштів підтверджується відповідним банківським документом, який додається, а також випискою з банківського рахунку позичальника. Строк кредитування встановлений в кредитному договорі та складає 27 місяців, що безпосередньо зазначено в заяві про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб. Відповідачка довготривалий строк не виконувала належним чином свої кредитні зобов`язання перед банком. Заборгованість відповідача перед банком станом на 26 червня 2026 року складала 55561,06 грн., з яких: 33166,79 грн. заборгованість за тілом кредиту, 17,25 грн. заборгованість за процентами, 22377,02 грн. заборгованість за комісією.

26 червня 2026 року між АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СМАРТ ПЕЙ» укладено договір факторингу № 1, за яким ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СМАРТ ПЕЙ» отримало (набуло) право грошової вимоги до боржників банку, вказаних у реєстрі боржників, в тому числі і до відповідачки. Згідно реєстру боржників, загальна сума заборгованості, відповідача станом на дату укладання договору факторингу, за кредитним договором склала 55561,06 грн. Вказана сума боргу була нарахована банком та не змінювалась позивачем з дати відступлення права вимоги за договором факторингу №1 від 26.06.2026.

Відповідачка подала до суду відзив на позовну заяву, якому просить задоволити позов лише частково в розмірі заборгованості по тілу кредиту - 33166,79 грн., а в решті позову відмовити.

Свій відзив мотивує тим, що розмір комісії встановлено в 2,99% від суми заборгованості за кредитом, в той же час, прописано, що розмір комісії складає 1495,03 грн. щомісячно. Дані умови є суперечливими та незрозумілими, не встановлені чітко і ясно, адже заборгованість за кредитом змінювалася щомісячно залежно від погашення по тілу кредиту, в той же час 1495,03 грн. це 2,99% від загального розміру наданого кредиту. Звертає увагу суду, що даний кредит є споживчим, а тому має особливий правовий режим і до нього застосовується законодавство про захист прав споживачів. По даному споживчому кредиту мав бути паспорт споживчого кредиту з зазначенням всіх платежів по кредиту та їх чіткими зрозумілими розрахунками, а також повинно було зазначатися з чого саме і за що стягується комісія. Такий паспорт споживчого кредиту взагалі відсутній. Звертає увагу суду, що жодних послуг їй банком у період користування споживчим кредитом, які б передбачали стягнення комісії згідно норм законодавства не надавалося. Таким чином, враховуючи викладене, вказана позивачем комісія є нічим іншим як прихованими відсотками за користування кредитом, а не комісією в розумінні Закону, а тому відсутні підстави стягнення з неї на користь позивача комісії за користування споживчим кредитом у розмірі 22377,02 грн. Щодо вимоги позивача про стягнення з неї в його користь 10000 грн. витрат на правову допомогу, то вважає, що дана сума явно завищена. Згідно наданих розрахунків це фактично розмір оплати за позовну заяву, адже комплексний аналіз первинних документів кредитних правовідносин і т.д. входить в сам процес складання та подачі позову до суду. Крім того, позови в цій категорії справ є шаблонні, дані справи є стандартні, мають визначену практику, а отже не являються справами підвищеної складності. Що підтверджує і розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. В зв?язку з цим, з урахуванням судової практики стягнення витрат на правову допомогу по вказаній категорії справ їх слід зменшити до 2000 грн. Крім того, зазначає, що судові витрати розподіляються між сторонами з врахуванням задоволених позовних вимог. Крім того, при ухвалені рішенням судом просить врахувати її стан здоров`я.

Представник позивача подала до суду відповідь на відзив, в якій зазначила, що при оцінці доводів відзиву позивач просить суд врахувати умови, безпосередньо зафіксовані в підписаній заяві. Питання періоду нарахування процентів, комісії, визначення заборгованості підтверджується доданими до позову документами. Крім того, відповідачка не зверталася до банку із запереченнями, а продовжувала без застережень користуватися кредитними коштами для особистих потреб. Отже, сторони у належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Згідно заяви №1001646041101 від 28.07.2020 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб кредитного договору - розмір комісії за обслуговування кредитної заборгованості становить 2,99 %. Вказана комісія - плата за послуги банку щодо списання та зарахування коштів з метою повернення споживчого кредиту, розрахункове-касове обслуговування щодо споживчого кредиту, надання консультаційних та інформаційних послуг щодо споживчого кредиту (в тому числі, але не виключно за надання довідок щодо стану заборгованості по споживчому кредиту підтвердження проведених платежів). Таким чином, аналіз умов договору про споживчий кредит №1001646041101 від 28.07.2020 підтверджує повну правомірність дій банку щодо нарахування комісії за надання кредиту. Зазначена умова прямо передбачена текстом договору, а суми комісії чітко розраховані та включені до погодженого графіка платежів. Підписуючи договір, відповідачка була повністю обізнана з його змістом та погодилася на всі істотні умови. У разі незгоди з будь-якою з умов, зокрема, щодо сплати комісії, відповідачка мала беззаперечне право не укладати цей договір, не отримувати кредитні кошти та не користуватися ними. Проте відповідачка свідомо обрала протилежне, прийнявши умови банку в повному обсязі.

Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі:

ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 15.09.2026 відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, запропоновано відповідачці у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали подати відзив на позов з доказами на підтвердження обставин, що підтверджують заперечення проти позову.

06.10.2026 відповідачка подала до суду відзив на позовну заяву.

09.10.2026 представник позивача подала до суду відповідь на відзив.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин:

28.07.2020 ОСОБА_1 підписала заяву № 1001646041101 на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичної особи. В заяві зазначено, що відповідачка просить надати їй споживчий кредит на наступних умовах: сума - 50001 (гривні), в т.ч., на загальні споживчі цілі - 50001.00 (гривні), для сплати разової комісії - 0.00 (гривні); строк дії договору, за яким надається споживчий кредит, та строк, на який надається споживчий кредит (в місяцях) - 24; розмір комісії за обслуговування кредитної заборгованості - 2.99 %; розмір процентної ставки - 0.01 % річних.

АТ «Перший Український Міжнародний Банк» свої зобов`язання перед ОСОБА_1 виконало та надало їй кредитні кошти у розмірі 50001,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією від 28.07.2020

26 червня 2026 року між АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СМАРТ ПЕЙ» укладено договір факторингу № 1, відповідно до умов якого до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідачки за договором № 1001646041101 від 28.07.2020 в розмірі 55561,06 грн., що підтверджується витягом з реєстру боржників № 1 до вказаного договору факторингу.

З розрахунку заборгованості за договором № 1001646041101 від 28.07.2020 станом на 25.06.2026 та виписки по особовому рахунку ОСОБА_1 за період з 28.07.2020 по 25.06.2026 встановлено, що остання частково здійснювала платежі на виконання умов кредитного договору, що підтверджує наявність між сторонами кредитно-договірних зобов`язань. Заборгованість за договором у вказаному розрахунку визначена в розмірі 55561,06 грн., з яких: 33166,79 грн. заборгованість за тілом кредиту, 17,25 грн. заборгованість за процентами, 22377,02 грн. заборгованість за комісією.

Таким чином, між сторонами виник спір щодо належного виконання умов кредитного договору, непогашення в повному обсязі відповідачкою заборгованості за цим договором, що є порушенням законних прав та інтересів позивача.

Оцінка суду:

суд, дослідивши та оцінивши наявні в справі докази в їх сукупності, надані позивачем на обґрунтування позовних вимог, з`ясувавши таким чином фактичні обставини справи, вважає, що даний позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з такого.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Частиною 1 статті 638 Цивільного кодексу України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно з приписами ст. 12, ч.ч. 1, 5-7 ст. 81, ч. 1 ст. 89 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що на підставі заяви № 1001646041101 на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичної особи від 28.07.2020 відповідачка отримала споживчий кредит у розмірі, визначеному заявою, що визнається останньою.

АТ «Перший Український Міжнародний Банк» прийняті на себе зобов`язання за вказаним договором виконало своєчасно і повністю, надававши кредиті ресурси в повному обсязі. У свою чергу відповідачка взяті на себе зобов`язання належним чином не виконувала, у зв`язку з чим у неї утворилася заборгованість в розмірі 55561,06 грн., з яких: 33166,79 грн. заборгованість за тілом кредиту, 17,25 грн. заборгованість за процентами, 22377,02 грн. заборгованість за комісією.

Доказів належного виконання зобов`язань по сплаті кредиту відповідачка суду не надала, не подала будь-яких доказів на спростування користування нею наданими їй банком кредитними коштами, а також не подала будь-яких доказів на спростування наданого позивачем розрахунку заборгованості.

Однак, згідно з частиною 2 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно з частиною 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

За правовим висновком ВП ВС у справі №496/3134/19 від 13 липня 2022 року (п. 31.33, 32.2-32.8) комісія за обслуговування кредитної заборгованості без уточнення систематичності запиту такої інформації споживачем є нікчемною, адже відповідно до ч. 1 ст.11 Закону України «Про споживче кредитування» має надаватись безкоштовно. При чому, відповідач не зобов`язаний заявляти зустрічний позов, а вправі лише заявити відповідні заперечення проти заявленого позивачем позову, посилаючись на нікчемність правочину.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2023 року в справі з подібними правовідносинами № 204/224/21 зроблено висновок про те, що якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів існування переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Враховуючи, що в спірному кредитному договорі не зазначено та позивач не надав доказів існування переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надавалися відповідачці та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку відповідачки щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування», а тому суд дійшов висновку, що вимога про стягнення з відповідачки заборгованості за комісією у розмірі 22377,02 грн. за обслуговування кредиту задоволенню не підлягає.

З огляду на викладене, оцінивши досліджені докази в їх сукупності, враховуючи, що відповідачка істотно порушила умови укладеного з позивачем договору № 1001646041101 від 28.07.2020, а, зокрема, у встановленому порядку та строки не погашала кредит, та проценти за користуванням ним, суд дійшов висновку, що з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за вказаним кредитним договором в розмірі 33184,04 грн., з яких: 33166,79 грн. заборгованість за тілом кредиту, 17,25 грн. заборгованість за процентами, у зв`язку з чим позовні вимоги необхідно задоволити частково.

Розподіл судових витрат:

відповідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з платіжною інструкцією від 10.09.2026 позивачем при поданні даної позовної заяви до суду сплачений судовий збір у сумі 2662,40 грн. (а.с. 5).

Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, з відповідачки на користь позивача необхідно стягнути сплачений при подачі позову судовий збір в сумі 1590,13 грн. (33184,04 грн. х 2662,40 грн. / 55561,06 грн.).

Зокрема, частиною другою вказаної статті 141 КПК України встановлено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 141 ЦПК України.

Зокрема, частиною другою вказаної статті встановлено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності).

Відповідно до частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

У постанові від 28.09.2023 у справі № 686/31892/19 колегія суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду зазначено критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу. Згідно з вимогами ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. У разі недотримання вимог суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

На підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу у сумі 10000,00 грн. представник позивача надав суду: договір про надання правничої допомоги від 26.03.2026, акт надання послуг правничої допомоги від 30.06.2026, довіреність від 17.04.2026 та свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю від 25.11.2019.

Дослідивши надані докази, враховуючи ціну позовних вимог, складність справи, яка є малозначною, та, як наслідок, розглядалася у порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи, з урахуванням виконаної адвокатом роботи, застосовуючи принципи співмірності та розумності розміру судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, виходячи з конкретних обставин справи, з огляду на твердження відповідачки про неспівмірність зазначених втрат, яке міститься у відзиві на позовну заяву, суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу до 3000,00 грн.

Водночас, враховуючи, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, суд прийшов до висновку, що з відповідачки на користь позивача підлягає до стягнення 1791,76 грн. (33184,04 грн. х 3000,00 грн. / 55561,06 грн.) витрат на професійну правничу допомогу.

На підставі викладеного, ст.ст. 207, 526, 610, 612, 626, 628, 638, 639, 1048, 1054 ЦК України, ст.ст. 8, 11, 12 Закону України «Про споживче кредитування», та керуючись ст.ст. 137, 141, 258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СМАРТ ПЕЙ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СМАРТ ПЕЙ» заборгованість за договором № 1001646041101 від 28.07.2020 у розмірі 33184 (тридцять три тисячі сто вісімдесят чотири) гривні 04 копійки, з яких: 33166,79 грн. заборгованість за тілом кредиту та 17,25 грн. заборгованість за процентами.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СМАРТ ПЕЙ» 1590 (одну тисячу п`ятсот дев`яносто) гривень 13 копійок судового збору та 1791 (одну тисячу сімсот дев`яносто одну) гривню 76 копійок витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СМАРТ ПЕЙ», адреса: місто Київ, вул. Іоанна Павла ІІ, будинок 4/6, корпус А, офіс 303, ідентифікаційний код юридичної особи 43696954.

Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована по АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя: