Вирок № 141056238, 28.10.2026, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/10304/26

Провадження № 1-кп/344/1127/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2026 року м.Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді: ОСОБА_1

з участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурорів ОСОБА_3 ,

ОСОБА_4 ,

ОСОБА_5 ,

ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Івано-Франківську матеріали спеціального судового провадження в кримінальному провадженні з обвинувальним актом щодо:

ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с.Городище Біловодського району Луганської області, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , громадянки України, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 , раніше не судимої,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.110, ч.5 ст.111-1 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_8 вчинила: умисні дії з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, за попередньою змовою групою осіб; участь в організації та проведенні незаконного референдуму на тимчасово окупованій території, за наступних обставин.

Так, статтями 1-2 Конституції України визначено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.

Відповідно до ч. 1 ст. 17, ч. 1 ст. 65 Конституції України, захист незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України є справою всього Українського народу та обов`язком громадян України, а на території України забороняється створення і функціонування будь-яких збройних формувань, не передбачених законом.

Згідно ст.4 Конституції України в Україні існує єдине громадянство. Підстави набуття і припинення громадянства України визначаються законом.

Статтею 68 Конституції України передбачено, що кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Відповідно до ст.65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України.

Згідно ст.ст.132, 133 Конституції України територіальний устрій України ґрунтується на засадах єдності та цілісності державної території, поєднання централізації і децентралізації у здійсненні державної влади, збалансованості і соціально-економічного розвитку регіонів, з урахуванням їх історичних, економічних, екологічних, географічних і демографічних особливостей, етнічних і культурних традицій. До системи адміністративно-територіального устрою України входять, в тому числі: Автономна Республіка Крим (далі АР Крим), Донецька та Луганська області, а також райони, міста, райони в містах, селища і села.

Упродовж 2013 року, у зв`язку з демократичними процесами, які відбувалися на території України, у представників влади РФ та службових осіб з числа керівництва ЗС РФ, досудове розслідування та судовий розгляд щодо яких здійснюється в інших кримінальних провадженнях, виник злочинний умисел на вчинення протиправних дій, спрямованих на порушення суверенітету і територіальної цілісності України, зміну меж її території та державного кордону на порушення порядку, встановленого Конституцією України.

Оцінюючи реалізацію оголошеного в Україні Євроінтеграційного курсу розвитку держави через практичну підготовку та подальше підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом як реальну загрозу економічним та геополітичним інтересам РФ, упродовж 2013 року у представників влади РФ, у тому числі, службових осіб Міністерства оборони рф (далі мо рф), Генерального штабу Збройних Сил рф (далі гш зс рф), матеріали щодо окремих з яких виділені в інші провадження, виник спільний злочинний умисел на вчинення задля захисту інтересів рф протиправних дій на шкоду суверенітету, територіальній цілісності та недоторканності України, зміну меж її території та державного кордону на порушення порядку, встановленого Конституцією України.

Зокрема, розглядаючи елементами такої загрози втрату впливу рф на політичні та економічні процеси в Україні, поглиблення співпраці України з НАТО та високу ймовірність денонсації угод щодо тимчасового перебування Чорноморського флоту рф (далі чф рф) на території України в АР Крим та в місті Севастополі, вказані представники влади рф вирішили у разі невідворотності вказаних демократичних процесів, які відбувалися в Україні, поєднуючи свої дії з політичними, дипломатичними, економічними та інформаційними заходами, реалізувати вказаний злочинний умисел шляхом ведення агресивної війни проти України з використанням підпорядкованих підрозділів зс рф, у тому числі дислокованих на підставі міжнародних угод на території АР Крим, а також із залученням інших осіб, у тому числі громадян України та рф, та вчинення інших злочинів. При цьому вказані особи, співучасники кримінального правопорушення, усвідомлювали суспільно небезпечний характер таких своїх дій, передбачали заподіяння такими діями значних матеріальних збитків державі Україна, українському народові та інші тяжкі наслідки, у тому числі, в разі спротиву військовій агресії у виді загибелі людей, та бажаючи їх настання.

Враховуючи надзвичайно вигідне геополітичне розташування території АР Крим, яка дає змогу контролювати Південь рф, акваторії Чорного та Азовського морів, має найбільш військово-стратегічне значення серед інших територій України, вказаними представниками рф було прийнято рішення розпочати планування та підготовку для ведення агресивної війни проти України, саме з території АР Крим, яку передбачалося окупувати та анексувати. При цьому, було враховано і те, що на цій території вже дислокувалися підрозділи чф рф, що сприяло б найбільш прихованому використанню регулярних військ зс рф поряд з іншими елементами гібридної агресивної війни.

Для приховування збройного вторгнення на територію України та подальшого виправдання своїх дій вказаними особами співучасниками кримінального правопорушення було прийнято рішення активно використати протестний потенціал населення окремих регіонів України, у тому числі Донецької та Луганської областей, для організації та проведення незаконних сепаратистських проросійських референдумів на шкоду територіальної цілісності та недоторканості України. Кінцевою метою ведення агресивної війни проти України на території півострова Крим, Луганської та Донецької областей передбачалося відторгнення окупованих територій від України шляхом організації та проведення псевдо референдуму та подальше їх приєднання до складу рф, тобто їх анексія.

Для забезпечення схвалення та підтримки громадянами рф, у тому числі десятками тисяч російських громадян, котрі проживали в межах дислокації російських гарнізонів чф рф на території АР Крим, та жителями південно-східних регіонів України злочинних діянь на шкоду суверенітету і територіальній цілісності та недоторканості України, представники влади рф на виконання спільного злочинного плану з грудня 2013 року по лютий 2014 року організували, із застосуванням засобів масової інформації, розпалювання в Україні національної ворожнечі шляхом ведення інформаційно-пропагандистської підривної діяльності, при цьому вказуючи на хибність Європейського вектору розвитку зовнішніх відносин України, подаючи викривлену інформацію щодо подій, які відбувались в Україні, здійснюючи спотворення свідомості частини населення України з метою зміни світоглядних настанов, зародження сумніву в необхідності та доцільності спільного існування в рамках самостійної, унітарної, суверенної держави України з європейським вектором розвитку, підбурюючи до міжетнічних конфліктів та розпалюючи сепаратистські настрої серед населення південно-східних регіонів України. При цьому, підживлювались антиукраїнські та проросійські настрої серед населення АР Крим, розпалювалась міжнаціональна ворожнеча, усіляко нагніталися ксенофобські настрої серед російськомовних жителів Криму, Донецької та Луганської областей.

Ретельно відслідковуючи внутрішньополітичну обстановку в Україні та реагуючи на її загострення, з метою ефективної та оперативної реалізації злочинного умислу та контролю за його виконанням, керівництвом мо рф у період з січня-лютого 2014 року було доведено до відома інших співучасників злочину з числа підлеглих військовослужбовців зс рф, у тому числі чф рф, основні стратегічні замисли розробленого в гш зс рф злочинного плану щодо військової окупації та подальшої анексії АР Крим, Луганської та Донецької областей шляхи його реалізації, необхідна кількість сил та засобів для втілення задуму в життя та відбулося розподілення за кожним із них окремо відведених ролей в залежності від посад, котрі вони обіймали, та напрямків організації військової служби, за які відповідали, було доведено порядок взаємодії з правоохоронними органами та іншими службами рф, на яких покладалося забезпечення виконання інших супутніх завдань.

Завершивши всі необхідні дії з планування та підготовки розв`язування та ведення агресивної війни на території України, оцінюючи внутрішньополітичну кризову обстановку в Україні як найбільш сприятливу, усвідомлюючи реальний ризик втрати зовнішнього контролю над внутрішніми політичними процесами в Україні, починаючи з 20 лютого 2014 року для безпосередньої реалізації злочинного умислу, з метою блокування та захоплення адміністративних будівель і ключових об`єктів військової та цивільної інфраструктури для забезпечення військової окупації та подальшої анексії з боку рф території АР Крим на вказану територію України розпочато збройне вторгнення регулярних військ рф з метою зміни меж території та державного кордону України, на порушення порядку, встановленого Конституцією України.

У подальшому відбулася тимчасова окупація з боку рф частини території України АР Крим, яка розпочалася із збройного конфлікту, викликаного російською військовою агресією, починаючи з 20 лютого 2014 року, а також анексія російською федерацією цієї частини території України шляхом проголошення 11 березня 2014 року на території АР Крим Республіки Крим суверенною державою, організації та проведення 16 березня 2014 року незаконного загальнокримського референдуму, направленого на порушення територіальної цілісності та недоторканості України, підписання 18 березня 2014 року Договору про прийняття до рф Республіки Крим і створення у складі рф нових суб`єктів та його ратифікацію Радою Федерації Федеральних Зборів рф 21 березня 2014 року, прийняття 21 березня 2014 року Федерального Конституційного Закону рф №6-ФКЗ, яким прийнято до рф Республіку Крим та утворені в складі рф нові суб`єкти Республіка Крим та місто федерального значення Севастополь.

У березні-квітні 2014 року розпочалася збройна агресія російської федерації шляхом неоголошених та прихованих вторгнень підрозділів збройних сил та інших силових відомств російської федерації на територію Луганської та Донецької областей, організації та підтримки терористичної діяльності та діяльності, направленої на окупацію цих територій на порушення територіальної цілісності України.

У березні-квітні 2014 року в м.Луганську групою озброєних осіб створено стійке ієрархічне терористичне об`єднання, так звану Луганську народну республіку (далі - ЛНР).

26 квітня 2014 року т.зв. народний губернатор Луганщини ОСОБА_9 і Уповноважений представник громад області висунули ультиматум щодо припинення антитерористичної операції та заявили про готовність перейти до активної фази спротиву на всій території області.

27 квітня 2014 року групою сепаратистів захоплено будівлю УСБУ в Луганській області та проголошено т.зв. Луганську народну республіку.

11 травня 2014 року відбувся т.зв. референдум про суверенітет Луганської народної республіки.

12 травня 2014 року на підставі проведеного псевдореферендуму проголошено незалежність т.зв. Луганської народної республіки.

18 травня 2014 року на засіданні т.зв. Верховної ради Луганської народної республіки затверджено Конституцію ЛНР як тимчасовий закон самопроголошеної республіки.

02 листопада 2014 року в м.Луганську та частині Луганської області, підконтрольній представникам ЛНР, всупереч вимогам діючого законодавства України, проведені вибори Голови та депутатів Народної Ради ЛНР, за результатами яких обрані Голова ЛНР та депутати Народної Ради ЛНР, які приступили до виконання повноважень 4 та 17 листопада 2014 року, відповідно.

Аналогічно, в окремих містах та районах Донецької області всупереч законодавству України 07.04.2014 року оголошено Декларацію про суверенітет Донецької народної республіки та 11.05.2014 року проведено незаконний референдум з питання Про підтримку акта про проголошення державної самостійності Донецької народної республіки, за результатами якого проголошено створення незаконного псевдодержавного утворення Донецька народна республіка (далі - ДНР).

Захоплення Донецька сепаратистами попри активний спротив більшості населення відбулося протягом квітня 2014 року, внаслідок чого місто Донецьк перейшло під контроль терористичного угруповання Донецька народна республіка і стало центром цього угруповання. Внаслідок боїв між сепаратистськими підрозділами та Збройними Силами України, а також численних диверсійних актів, місто зазнало значних руйнувань, а велика кількість мешканців була змушена покинути місто.

Починаючи з 06 квітня 2014 року сепаратисти розпочали захоплення адміністративних будівель, опорних пунктів силових структур, а згодом і інших господарчих та інфраструктурних об`єктів.

Бойові дії війни на Донбасі почалися із захоплення 12 квітня 2014 року російськими загонами, керованими офіцерами спецслужб рф, українських міст Слов`янська, Краматорська і Дружківки, де захопленою у відділках МВС зброєю російські диверсанти озброїли місцевих колаборантів і прийняли до своїх лав. В умовах неспротиву місцевих силових структур України, а іноді й відкритої співпраці, невеликі штурмові загони російських диверсантів у наступні дні взяли під контроль Горлівку й інші міста Донеччини та Луганщини.

13 квітня 2014 року через посилення сепаратистських виступів та захоплення державних установ на сході України виконувач обов`язків Президента України Указом від 14.04.2014 №405/2014 затвердив рішення Ради національної безпеки і оборони України Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України та Україною розпочато на території Донецької та Луганської областей широкомаштабну антитерористичну операцію із залученням Збройних Сил України та інших військових формувань.

11 листопада 2018 року на тимчасово окупованій території Луганської області окупаційною адміністрацією російської федерації організовані, профінансовані та проведені так звані чергові вибори голови ЛНР та депутатів народної ради ЛНР ІІІ скликання.

З листопада 2021 року представники влади та зс рф з метою підготовки до повномасштабного нападу на Україну, організували перекидання підрозділів зс та інших військових формувань рф до кордонів України, що пояснювалося запланованими спільними російсько-білоруськими навчаннями Союзна рішучість 2022, які розпочалися 10 лютого 2022 року.

Станом на 08 лютого 2022 року вздовж усього кордону з Україною з боку рф, Республіки Білорусь та тимчасово окупованих територій України зосереджено 140 тис. військових рф, включаючи повітряний та морський компонент.

З метою створення приводів для екскалації воєнного конфлікту і здійснення спроби виправдання своєї агресії перед громадянами російської федерації та світовою спільнотою, представниками влади та зс рф розроблено окремий план, який передбачав вчинення дій, спрямованих на введення в оману і залякування громадян рф та мешканців тимчасово окупованих територій України, а також скоєння провокацій, які полягали у імітації нападів і вогневих ударів, вчинених нібито підрозділами ЗС України по території рф та тимчасово окупованих територій України.

Одночасно із зазначеним передбачалося визнання керівництвом рф т.зв. донецької народної республіки і луганської народної республіки незалежними державами та отримання від них звернення з запитом про надання військової підтримки, яка викликана нібито агресією Збройних Сил України.

На виконання зазначених намірів 15 лютого 2022 року державна дума російської федерації звернулася до президента російської федерації з проханням визнати незалежність самопроголошених донецької та луганської народних республік.

21 лютого 2022 року керівники російських окупаційних адміністрацій на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей звернулися до президента російської федерації з проханням визнати незалежність т.зв. донецької та луганської народних республік.

В цей же день президент російської федерації скликав позачергове засідання ради безпеки російської федерації, де обговорено питання щодо доцільності визнання незалежності т.зв. донецької та луганської народних республік.

Службові особи з числа вищого керівництва рф, які входять до складу ради безпеки рф, публічно підтримали звернення державної думи рф та заявили про необхідність визнання президентом рф незалежності т.зв. донецької народної республіки та луганської народної республіки.

Цього ж дня, президент російської федерації підписав указ про визнання незалежності т.зв. донецької народної республіки та луганської народної республіки.

22 лютого 2022 року президент російської федерації підписав з керівниками російських окупаційних адміністрацій на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей договори про дружбу, співробітництво та взаємну допомогу, які в той же день ратифіковані державною думою та радою федерації рф.

В цей же день президент російської федерації, реалізуючи злочинний план, з метою надання видимості законності діям щодо нападу на Україну, направив до ради федерації рф звернення про використання збройних сил рф за межами рф, яке було задоволено.

23 лютого 2022 року керівники російських окупаційних адміністрацій на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей звернулися до президента російської федерації з проханням надати допомогу у відбитті надуманої ними воєнної агресії українського режиму щодо населення т.зв. донецької та луганської народних республік.

24 лютого 2022 року о 05.00 год. президент російської федерації оголосив про своє рішення почати військову операцію в Україні.

При цьому, всупереч наведеним вище нормам президент російської федерації, а також інші представники влади російської федерації, діючи всупереч вимогам п.п.1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципам Заключного акту Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 та вимогам ч.4 ст.2 Статуту Організації Об`єднаних Націй і Декларацій Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй від 09.12.1981 №36/103, від 16.12.1970 №2734 (ХХV), від 21.12.1965 №2131 (ХХ), від 14.12.1974 №3314 (ХХІХ), продовжили планування, підготовку та розв`язання агресивної війни проти України.

Факт широкомасштабного збройного вторгнення на територію України 24.02.2022 року не приховувався владою рф, а також встановлений рішеннями міжнародних організацій, зокрема резолюцією Генеральної асамблеї ООН ES-11/1 від 02.03.2022 Про агресію проти України, п.п.1, 3 Висновку 200(2022) Парламентської Асамблеї Ради Європи Наслідки агресії Російської Федерації проти України, п.п.17, 18 Наказу від 16.03.2022 за клопотанням про вжиття тимчасових заходів у справі Звинувачення в геноциді відповідно до Конвенції про запобігання злочину геноциду та покарання за нього (Україна проти РФ) та ін.

Отже, з урахуванням викладеного 24.02.2022 на території України розпочався збройний конфлікт внаслідок акту агресії російської федерації при наступних обставинах.

Цього ж дня збройними силами рф, які діяли за наказом керівництва рф і зс рф, віроломно здійснено пуск крилатих та балістичних ракет по аеродромах, військових штабах і складах Збройних Сил України, а також підрозділами зс та інших військових формувань рф здійснено широкомасштабне вторгнення на територію суверенної держави Україна.

У період з 05.00 год. 24 лютого 2022 року та щонайменше до сьогоднішнього дня (включно) підрозділи зс та інших військових формувань рф здійснюють спроби окупації українських міст, які супроводжуються бойовим застосуванням броньованої техніки та іншого озброєння. При цьому вогневі удари здійснюються по об`єктах, які захищені нормами міжнародного гуманітарного права. Зазначені дії призвели до тяжких наслідків у вигляді загибелі людей, у тому числі дітей, отримання ними тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості та заподіяння матеріальних збитків у вигляді знищення будівель, майна та інфраструктури.

У подальшому, збройні сили рф, які діяли за наказом керівництва рф та зс рф, вторглись на територію України шляхом збройної агресії, з погрозою застосування зброї та її фактичним застосуванням, незаконно увійшли на територію України через державні кордони України в Запорізькій, Сумській, Харківській, Херсонській, Чернігівській, Миколаївській та інших областях, і здійснили збройний напад на державні органи влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти військової та цивільної інфраструктури, які мають важливе народногосподарське й оборонне значення, після чого здійснили окупацію частини території України, чим змінили межі території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією, при цьому нанесли ракетно-бомбові удари по військових і цивільних об`єктах України, а також ввели на територію суверенної держави війська країни-агресора.

Таким чином, дії рф проти України, які тривають з 24.02.2022 і до цього часу, підпадають під всі пункти, передбачені ст.3 Резолюції 3314, а тому їх слід кваліфікувати саме як акт агресії рф проти України.

Починаючи з 24.02.2022 року на територію України, в тому числі на територію Луганської області, з порушенням правил перетину державного кордону України почали прибувати невстановлені розслідуванням представники військових, державних та правоохоронних органів російської федерації для організації діяльності, кінцевою метою яких є зміна меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України.

До їх завдань, на тимчасово окупованій державою-агресором території Луганської області, відноситься встановлення влади окупаційних військ російської федерації на території населених пунктів Луганської області; керування процесами створення та діяльності окупаційних органів влади, у тому числі правоохоронних органів; створення умов неможливості дії українських органів влади та законів на вказаній території; впровадження обігу грошової одиниці рф, використання системи оподаткування рф, реєстрації та діяльності суб`єктів господарської діяльності, органів влади та місцевого самоврядування за законодавством рф, надання освітніх та медичних послуг, робота правоохоронної та судової систем, організація та проведення незаконних виборів та референдумів та як кінцева мета зміна меж території та державного кордону України на пушення порядку, встановленого Конституцією України.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 Про введення воєнного стану в Україні у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п.20 ч.1 ст.106 Конституції України, ЗУ Про правовий режим воєнного стану в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який у подальшому було неодноразово продовжено, і наразі він діє по даний час.

Згідно ст.42 IV Конвенції про закони і звичаї війни на суходолі: Положення про закони і звичаї війни на суходолі від 18.10.1907 територія визнається окупованою, якщо вона фактично перебуває під владою армії супротивника.

У відповідності до п.7 ч.1 ст.1-1 ЗУ Про забезпечнння прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України від 15.04.2014 (в редакції від 07.05.2022, далі Закону №1207-VІІ), тимчасово окупована рф територія України (тимчасово окупована територія) це частини території України, в межах яких збройні формування рф та окупаційна адміністрація рф встановли та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування рф встановили та здійснюють контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації рф.

Згідно п.6 ч.1 ст.1-1 Закону №1207-VІІ, окупаційна адміністрація російської федерації сукупність державних органів і структур рф, функціонально відповідальних за управління тимчасово окупованими територіями та підконтрольних рф самопроголошених органів, які узурпували виконання владних повноважень на тимчасово окупованих територіях та які виконували чи виконують властиві органам державної влади чи органам місцевого самоврядування функції на тимчасово окупованій території України, у тому числі органи, організації, підприємства та установи, включаючи правоохоронні та судові органи, нотаріусів та суб`єктів адміністративних послуг.

Відповідно до положень ч.1 ст.1 Закону №1207-VІІ, тимчасово окупована територія рф територія України (далі тимчасово окупована територія) є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Російська окупаційна влада це система органів, утворених російською федерацією або за сприянням російської федерації на території АР Крим, міста Севастополя, на тимчасово непідконтрольних органам влади України територіях окремих районів областей України, а також незаконні організації на зазначених територіях, представники цих органів та незаконних організацій.

Колабораціонізм це співпраця громадянина України з російською окупаційною владою та створеними чи підтримуваними російською федерацією незаконними збройними формуваннями в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, а також на тимчасово непідконтрольних органам влади України територіях окремих районів областей України.

Тимчасова окупація рф території України, визначених ч.1 ст.3 цього Закону, незалежно від її тривалості, є незаконною і не створює для рф жодних територіальних прав.

За державою Україна, територіальними громанами сіл, селищ і міст, розташованих на тимчасово окупованій території, органами державної влади, органами місцевого самоврядування та іншими суб`єктами публічного права зберігається право власності, інші речові права на майно, в тому числі на нерухоме майно, включаючи земельні ділянки, що знаходяться на тимчасово окупованій території.

Одночасно, з метою зміни меж території та державного кордону України в порушення порядку, встановленого Конституцією України, на тимчасово окупованій частині Луганської області з числа представників політичного блоку ЛНР створено органи і структури, функціонально відповідальні за управління тимчасово окупованими територіями України, які узурпували виконання владних функцій, та згідно з Законом України Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях №2268-VІІІ від 18.01.2018, є органами окупаційної адміністрації російської федерації.

Відповідно до п.4 розділу ІІ Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України №309 від 22.12.2022 року Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією (код UA 23100010000094236) територію Старобільського району Луганської області з 24.02.2022 по даний час внесено в перелік територій України, які тимчасово окуповані російською федерацією.

На тимчасово окупованих територіях Донецької, Запорізької, Луганської та Херсонської областей впроваджено федеральний закон про загальні принципи організації місцевого самоврядування в рф від 06.10.2003 року, на якому, у тому числі, ґрунтується новий адміністративний та територіальний устрій окупованих територій. За цим законом на тимчасово окупованій території кожної з чотирьох областей утворюються т.зв. міські округи, а також муніципальні округи, що мають статус району (до яких входять населені пункти). Адміністративно-територіальний поділ тимчасово окупованих територій України на міські та муніципальні округи створює підстави для побудови системи окупаційної публічної влади, яка уможливлює повноцінну роботу територіальних підрозділів федеральних органів влади росії (пенсійного фонду, прокуратури, поліції, судів, органів соціального захисту, органів надання адміністративних послуг).

Головою так званої общественної палаты ЛНР (стосовно якого досудове розслідування здійснюється у межах іншого кримінального провадження) з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, 19.09.2022 направлено звернення до так званого голови ЛНР ОСОБА_10 (стосовно якого досудове розслідування здійснюється у межах іншого кримінального провадження) з ініціативою проведення на тимчасово окупованій території Луганської області так званого референдуму з питання приєднання до російської федерації на правах адміністративно-територіальної одиниці рф (далі за текстом - референдум).

На підставі вказаного звернення 20.09.2022 року у м.Луганську (більш точний час та місце не встановлені) головою Народного Совета ЛНР ОСОБА_11 скликано та проведено позачергове засідання т.зв. Народного Совета ЛНР, у якому прийняли участь обрані депутати, під час якого винесено на розгляд та прийнято так званий Закон О референдуме Луганской Народной Республики по вопросу о вхождении в состав Российской Федерации на правах субьекта РФ і постанову про призначення такого референдуму, а ОСОБА_10 , як голова ЛНР, підписав даний закон, чим ввів його у дію.

Вказаним т.зв. Законом ЛНР регламентовано принципи проведення референдуму, юридичну силу рішення, прийнятого на референдумі, систему комісій референдуму, статус членів комісії референдуму, порядок голосування, визначено порядок підрахунку голосів і установлення результатів голосування, забезпечення безпеки при підготовці і проведенні референдуму та інші питання пов`язані із підготовкою та проведенням референдуму.

У подальшому, не пізніше 20.09.2022 року, на виконання вказаного документу так званою Центральной избирательной комиссией ЛНР (стосовно голови та членів якої здійснюється досудове розслідування в іншому кримінальному провадженні) організовано процес проведення зазначеного референдуму, який було проведено з 23.09.2022 по 27.09.2022 на усій тимчасово окупованій території Луганської області та на так званих закордонних дільницях на території рф.

Починаючи з 24.02.2022 року на територію України, в тому числі Луганської області, з порушенням правил перетину державного кордону України почали прибувати невстановлені представники військових, державних та правоохоронних органів російської федерації для організації діяльності, кінцевою метою якої є зміна меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України.

До їх завдань на тимчасово окупованій державою-агресором території Луганської області відноситься встановлення влади окупаційних військ російської федерації на території населених пунктів Луганської області; керування процесами створення та діяльності окупаційних органів влади, у тому числі правоохоронних органів; створення умов неможливості дії українських органів влади та законів на вказаній території; впровадження обігу грошової одиниці рф, використання системи оподаткування рф, реєстрації та діяльності суб`єктів господарської діяльності, органів влади та місцевого самоврядування за законодавством рф, надання освітніх та медичних послуг, робота правоохоронної та судової систем, організація та проведення незаконних виборів та референдумів та як кінцева мета зміна меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України.

Достовірно знаючи про вищевказані обставини, які є загальновідомим фактом, громадянка України ОСОБА_8 , будучи проросійськи налаштованою, достеменно проінформованою та розуміючи факт захоплення Старобільського району Луганської області збройними силами російської федерації, усвідомлюючи, що суверенітет України поширюється на всю її територію, Україна є унітарною державою, а територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною, будучи обізнаною про те, що Луганська область є невід`ємною складовою частиною України, а порядок утворення органів виконавчої влади та місцевого самоврядування регулюється виключно Конституцією України та законами України, у невстановлений час, але не пізніше вересня 2022 року, перебуваючи на території Біловодського району Луганської області (більш точного місця не встановлено), діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, та підтримання окупаційної влади, встановленої збройними формуваннями держави-агресора російської федерації, усвідомлюючи свою протиправну діяльність та передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки, добровільно увійшла до складу т.зв. дільничної комісії №708 Біловодського району луганської народної республіки, яка була розташована за адресою: вул.Леніна, 18 у с.Городище Біловодського району Луганської області, по проведенню референдуму з питання входження так званої луганської народної республіки до складу російської федерації на правах суб`єкта російської федерації, в якості члена даної комісії.

У період з 23 по 27 вересня 2022 року ОСОБА_8 в складі т.зв. дільничної комісії №708 Біловодського району луганської народної республіки по проведенню референдуму з питання входження луганської народної республіки до складу російської федерації на правах суб`єкта російської федерації взяла участь в роботі вказаного псевдовиборчого органу та організації проведення референдуму на території с.Городище Старобільського району Луганської області. В основні обов`язки ОСОБА_8 входило: підготовка приміщення для голосування та перевірка списків виборців по вулицях, видача бюлетенів та організація порядку на дільниці, контроль дотримання правил голосування та забезпечення прозорості процедури, забезпечення збереження виборчої документації, підготовка підсумкової документації про роботу комісії.

Взявши участь в якості члена дільничної виборчої комісії у проведенні референдуму окупаційною владою з питання входження т.зв. луганської народної республіки до складу російської федерації, ОСОБА_8 за попередньою змовою групою осіб вчинила умисні дії, спрямовані на зміну меж території та державного кордону України, на порушення порядку, встановленого Конституцією України.

За даними окупаційної влади так званої луганської народної республіки 98,42% учасників референдуму проголосували за приєднання луганської народної республіки до російської федерації.

Умисні дії громадянки України ОСОБА_8 , вчинені за попередньою змовою групою осіб з невстановленими представниками російської федерації, призвели до фактичного встановлення влади окупаційних військ на території Луганської області, неможливості дії органів влади України та законів України на вказаній території, впровадження на даній території законів і грошової одиниці держави-агресора російської федерації, що є загальновідомим фактом, сприяли проведенню псевдо референдуму з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України.

Обвинувачена ОСОБА_8 будучи обізнаною, що стосовно неї розпочато кримінальне провадження, винесено повідомлення про підозру, в судове засідання не з`явилася, хоча належним чином повідомлялася про час та місце розгляду справи шляхом публікування повісток у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, а саме у газеті «Урядовий кур`єр» та на веб-сайті Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області в розділі «Новини» (http://ifm.if.court.gov.ua/). Відповідно до вимог ч.3 ст.323 КПК України, ухвалою суду від 18.08.2026 року було призначено спеціальне судове провадження. Належний захист прав обвинуваченої було забезпечено участю захисника.

Захисник ОСОБА_8 адвокат ОСОБА_7 в судовому засіданні просив прийняти законне та обгрунтоване рішення.

Дослідивши всі докази по кримінальному провадженню, суд вважає, що вина обвинуваченої ОСОБА_8 доводиться сукупністю письмових доказів, які були предметом дослідження в ході судового розгляду справи.

Так, свідок ОСОБА_12 суду повідомила, що до 2022 року проживала у с.Городище Старобільського району Луганської області. Обвинувачена була її сусідкою, та проживала по АДРЕСА_1 . На час військової агресії, свідок за місцем проживання не перебувала, оскільки навчалася у Харківській юридичній академії, однак мала зв`язок із рідною тіткою. Інформацію про те, що обвинувачена є членом виборчої комісії знайшла у телеграм-каналі. Їй відомо, що обвинувачена добровільно ходила додому до людей та агітувала брати участь у референдумі про входження т.зв. луганської народної республіки в склад російської федерації на правах суб`єкта російської федерації, та забезпечувала організацію його проведення.

Свідок ОСОБА_13 суду пояснила, що раніше працювала в Службі у справах дітей Біловодської ТГ Луганської області. Особисто обвинувачену не знає, проте була знайомою з головою територіальної виборчої комісії Біловодського району, яка скористалась її ноутбуком з метою передання даних у ЦВК ЛНР. Це були списки учасників територіальної виборчої комісії Біловодського району, серед яких була і обвинувачена. Окрім того, проживаючи в м.Дніпро, продовжувала відслідковувати подальшу долю її регіону в телеграм-каналі, зокрема і те, як проводять референдум, в тому числі і ОСОБА_8 . Всі дані висвітлювались у телеграм-каналі, жодної особи, яка б входила до складу комісії під примусом (дулом автомату) не було. Вважає, що певна частина осіб, які входили до даної комісії, діяли із меркантильних побажань. Знає, що члени комісії ходили по вулицях зі скриньками, а жителі виходили та голосували.

Згідно копії рапорта старшого оперуповноваженого 1-го сектору 1 відділу ГВ ЗНД УСБУ в Івано-Франківській області капітана ОСОБА_14 від 30.01.2026 року, останнім в ході оперативно-службової діяльності, отримано інформацію щодо зайняття громадянами України посад, пов`язаних з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території. Так, окремі громадяни України, діючи за попередньою змовою групою осіб, в інтересах представників військових, державних та правоохоронних органів рф, ініціативно зайняли посади членів т.зв. участковой комиссии №708 территориальной комиссии Беловодского района луганской народной республики та у співпраці з адміністрацією держави-агресора, взяли участь в організації та проведенні 23-27.09.2022 незаконного референдуму про входження т.зв. луганської народної республіки в склад російської федерації на правах суб`єкта російської федерації. За отриманими даними, причетною до протиправних дій, в тому числі є: ОСОБА_8 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , м.т. НОМЕР_2 ) займала посаду члена т.зв. участковой комиссии №708. В подальшому, вказану комісію, у зв`язку з незаконним приєднанням тимчасово окупованої Луганської області до складу російської федерації, перейменовано в т.зв. участковую избирательную комиссию №130 территориальной избирательной комиссии Беловодского района луганской народной республики российской федерации, в вищевказана громадянка, будучи її членом, взяла участь в організації та проведенні 15-17.03.2024 т.зв. виборів президента російської федерації на тимчасово окупованій території с.Городище Старобільського району Луганської області. В діях ОСОБА_8 вбачаються ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.110, ч.5 ст.111-1 КК України (а.с.65, 66).

На підставі вищенаведеного, 06.02.2026 року зареєстровано кримінальне провадження 22026090000000008 за ч.5 ст.111-1 КК України та 17.04.2026 року №42026090000000045 за ч.2 ст.110 КК України (а.с. 67, 77).

Постановою прокурора відділу Івано-Франківської обласної прокуратури ОСОБА_15 від 17.04.2026 року матеріали вищевказаних кримінальних проваджень об`єднано в одне провадження під єдиним №22026090000000008 (а.с.79).

Із матеріалів кримінального провадження №22026090000000008 від 06.02.2026 року виділено в окреме провадження матеріали досудового розслідування щодо ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.110, ч.5 ст.111-1 КК України. Відомості про виділення матеріалів досудового розслідування в окреме провадження внесено до ЄРДР, зареєструвавши кримінальне провадження №22026090000000046 (а.с.61, 62).

Із протоколу допиту свідка ОСОБА_16 , який було проведено із застосуванням технічного засобу фіксації відеокамери Panasonic НС-V260, долученим до нього флеш-накопичувачем Kingston об`ємом 32 Gb, який було переглянуто в судовому засіданні, встановлено, що свідок є уродженкою с.Лиман Старобільського району Луганської області, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . 23.01.2026 року виїхала з тимчасово окупованої території та на даний час проживає в АДРЕСА_2 . На час проведення незаконного референдуму щодо входження луганської народної республіки в склад російської федерації на правах суб`єкта російської федерації, який проводився з 23 по 27 вересня 2022 року проживала на тимчасово окупованій території. До вказаного референдуму готувались, ходили по вулицях, розповідали як і де буде проходити референдум. Особисто до свідка приходила ОСОБА_17 , мала бейджик председатель виборчої комісії №708, повідомила, що в період з 23 по 27 вересня 2022 року в клубі, що по вул.Леніна, 8 будуть проводити референдум. Також членом вказаної виборчої комісії була ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка разом із ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_2 пропонували людям взяти участь у голосуванні, розповідали де буде проводитись голосування. Вказані особи мали бейджик із зазначенням прізвища, імені, по батькові, а також на російській мові було вказано, що особа є членом виборчої комісії №708 (а.с.89-93).

Вищенаведене підтверджується і протоколом огляду від 13.05.2026 року, об`єктом огляду якого є додаток до протоколу допиту свідка ОСОБА_16 , а саме: магнітний носій інформації Kingston об`ємом 32 Gb (а.с.94-69).

Суд вважає, пояснення свідка ОСОБА_16 належним та допустим доказом, оскільки, вони отримані в порядку передбаченому ч.11 ст. 615 КПК України, що узгоджується із вимогами ч.4 ст. 95 КПК України.

Згідно протоколів пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 16.02.2026 року, 27.04.2026 року та 06.05.2026 року із фототаблицями та довідками до них, на фотознімках під №4 та №3 свідки ОСОБА_16 , ОСОБА_13 , ОСОБА_19 впізнали обвинувачену ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка в період з 23 по 27 вересня 2022 року приймала участь в організації та проведенні незаконного референдуму щодо питання про входження луганської народної республіки в склад російської федерації на правах суб`єкта російської федерації в якості так званого члена дільничної комісії №708 територіальної комісії Біловодського району луганської народної республіки на тимчасово окупованій збройними силами російської федерації та незаконними збройними формуваннями так званої луганської народної республіки с.Городище Старобільського району Луганської області (а.с.97-108).

Протоколами огляду від 07.05.2026 року, із долученими до них флеш-накопичувачами Kingston об`ємом 32 Gb, які було переглянуто в судовому засіданні, предметом огляду яких є інформація отримана від:

- свідка ОСОБА_20 , а саме: фотокопія паспорта громадянина України ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , серія НОМЕР_3 , виданий Біловодським РВ УМВС України в Луганській області 30.07.1996 року (а.с.109-116);

- свідка ОСОБА_13 , а саме: документ під назвою УИК ПОМЕЩЕНИЯ в якому вказано ТЕРРИТОРИЯ Беловодский р-н, номер тик 708, адрес с.Городище, ул.Ленина, 8, ОТВЕТСТВЕННЫЙ: Ф.И.О. - ОСОБА_21 (а.с.117-121);

- свідка ОСОБА_13 , а саме: документ під назвою УИК АВТОМОБИЛИ УИК ПО ТРИ МАШИНЫ в якому вказано ТЕРРИТОРИЯ Беловодский р-н, НОМЕР ТИК 708, НОМЕР УИК- 708 (а.с.122-126);

- свідка ОСОБА_13 , а саме: документ під назвою ІНФОРМАЦІЯ_3 в якому вказано ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зазначена, як так званий член участковой комиссии №708 Беловодского района луганской народной республики, також було вказано, що остання працює в Біловодському терцентрі, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , абонентський номер НОМЕР_2 та номер банківської картки НОМЕР_4 та ИНН НОМЕР_1 (а.с.127-134).

Згідно протоколу огляду від 14.05.2026 року із долученим до нього DVD-R диском, який було переглянуто в судовому засіданні, об`єктом огляду є публікація в месенджері Telegram під назвою Лица участковой комиссии №708 ТК Беловодского района ЛНР на Telegram-каналі під назвою ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка розміщена в мережі Інтернет за посиланням https://t.me/Be1LNRop/80: Лица участковой комиссии №708 ТК Беловодского района ЛНР ОСОБА_22 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ) - активый житель своего района, мать Героя СВО. Когда в Беловодском районе началась подготовка к референдуму о вступлении ЛНР в состав РФ на правах субьекта РФ з 23-27 сентября 2022 года в ёе родном селе Городище Беловодского района, ОСОБА_23 согласилась стать членом УК №708 ТК Беловодского района ЛНР. В обязанности члена комиссии входило: подготовка помещения для голосования и проверка списков избирателей; выдача бюллетеней и организация порядка на участке; контроль соблюдения правил голосования и обеспечение прозрачности процедуры; обеспечение сохранности избирательной документации; подготовка итоговой документации о работе комиссии (а.с.135-142).

Відповідно до протоколу огляду від 14.05.2026 року із долученим до нього DVD-R диском, який було переглянуто в судовому засіданні, предметом огляду є інтернет-сторінка під назвою Закон ЛНР от 20.09.2022 №411-ІІІ сайту ru.wikisource.org, на якій опубліковано Закон ЛНР от 20.09.2022 №411-ІІІ О референдуме Луганской Народной Республики по вопросу о вхождении в состав Российской Федерации на правах субьекта Российской Федерации, підписаний головою ЛНР ОСОБА_10 . Вказаним т.зв. Законом ЛНР регламентовано принципи проведення референдуму, юридичну силу рішення, прийнятого на референдумі, систему комісій референдуму, статус членів комісії референдуму, порядок голосування, визначено порядок підрахунку голосів і установлення результатів голосування, забезпечення безпеки при підготовці і проведенні референдуму та інші питання пов`язані із підготовкою та проведенням референдуму. На виконання вказаного документу так званою Центральной избирательной комиссией ЛНР організовано процес проведення зазначеного референдуму, який було проведено з 23.09.2022 по 27.09.2022 на усій тимчасово окупованій території Луганської області та на так званих закордонних дільницях на території рф (а.с.143-167).

Суд вважає безпосередньо досліджені докази належними, допустимими, достовірними, і в сукупності достатніми для належної правової оцінки дій обвинуваченої та визнання її винуватості.

Неможливість проведення допиту обвинуваченої ОСОБА_8 , жодним чином не впливає на повноту судового розгляду і на переконання суду щодо доведеності «поза розумним сумнівом» винуватості обвинуваченої ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушень, оскільки сукупність безпосередньо досліджених в судовому засіданні доказів прямо і опосередковано свідчить про вчинення нею інкримінованих злочинів.

Таким чином, в процесі судового розгляду було достовірно встановлено, що у період з 23 по 27 вересня 2022 року на тимчасово окупованій території Луганської області пройшла незаконна, тобто з порушенням всіх положень Закону України Про всеукраїнський референдум від 26 січня 2021 року №1135-ІХ процедура проведення голосування серед жителів Луганської області, у якому ОСОБА_24 в складі т.зв. дільничної комісії №708 Біловодського району луганської народної республіки по проведенню референдуму з питання входження луганської народної республіки до складу російської федерації на правах суб`єкта російської федерації, взяла участь в роботі вказаного псевдовиборчого органу та організації проведення референдуму на території с.Городище Старобільського району Луганської області, шляхом підготовки приміщення для голосування та перевірки списків виборців по вулицях, видачі бюлетенів та організації порядку на дільниці, контролю дотримання правил голосування та забезпечення прозорості процедури, забезпечення збереження виборчої документації, підготовки підсумкової документації про роботу комісії. За даними окупаційної влади так званої луганської народної республіки 98,42% учасників референдуму проголосували за приєднання луганської народної республіки до російської федерації.

Вказані обставини в повній мірі знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду.

Отже, оцінюючи всі зібрані по справі докази в сукупності за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінальних правопорушень, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд приходить до висновку, що дії обвинуваченої ОСОБА_8 слід кваліфікувати за ч.2 ст. 110 КК України, так як вона вчинила умисні дії з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, за попередньою змовою групою осіб; ч.5 ст.111-1 КК України, оскільки вона взяла добровільну участь організації та проведенні незаконного референдуму на тимчасово окупованій території.

При призначенні обвинуваченій покарання суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винної.

Обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_8 судом не встановлено.

Обставиною, що обтяжує покарання суд визнає вчинення злочину в умовах воєнного стану.

З врахуванням згаданих вище обставин, думки захисника та прокурора, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченій ОСОБА_8 покарання в межах санкцій ч.2 ст.110, ч.5 ст.111-1 КК України, у виді позбавлення волі з позбавленням права бути членом виборчої комісії та з конфіскацією майна, визначивши остаточне покарання на підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Відповідно до вимог ст. 374 КПК України, суд переконався, що стороною обвинувачення, під час здійснення спеціального досудового розслідування та спеціального судового провадження (in absentia) були використані всі передбачені законом можливості для дотримання прав обвинуваченої. Також, суд пересвідчився, що існували процесуальні підстави для здійснення спеціального досудового та судового провадження, про що є відповідні рішення суду, у яких наведені належні мотиви і достатні обґрунтування. Також, судом забезпечено публікацію повісток про виклик обвинуваченої у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, а копії процесуальних документів, що підлягають врученню обвинуваченій були вручені її захиснику. З урахуванням чого суд та сторона обвинувачення дотрималась усіх гарантій, встановлених Кримінальним процесуальним кодексом України для забезпечення правосуддя у межах розгляду даного кримінального провадження.

Процесуальних витрат, речових доказів у кримінальному провадженні немає.

На підставі наведеного, керуючись ч.15 ст. 615, ст.ст. 368, 370, 374, 375 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

ОСОБА_8 визнати винною у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.110, ч.5 ст. 111-1 КК України, та призначити покарання:

за ч.2 ст.110 КК України 8 (всім) років позбавлення волі з конфіскацією майна;

за ч.5 ст.111-1 КК України 10 (десять) років позбавлення волі з позбавленням права бути членом виборчої комісії строком на 15 (п`ятнадцять) років та з конфіскацією майна.

На підставі ч.1 ст.70 КК України визначити ОСОБА_8 остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у вигляді 10 (десяти) років позбавлення волі з позбавленням права бути членом виборчої комісії строком на 15 (п`ятнадцять) років та з конфіскацією майна.

Строк відбуття покарання обвинуваченій ОСОБА_8 рахувати з моменту її затримання.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Інформацію про вирок опублікувати у засобах масової інформації загальнодержавної сфери, а саме у газеті «Урядовий кур`єр» та на веб-сайті Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області (http://ifm.if.court.gov.ua/).

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Вирок може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Івано-Франківський міський суд.

Суддя ОСОБА_25