Рішення № 141054853, 27.10.2026, Тальнівський районний суд Черкаської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

704/1236/26

27.10.2026 року м. Тальне

Тальнівський районний суд Черкаської області в складі:

головуюча - суддя: Воронкова І.Г.

секретар судового засідання: Джуська Л.О.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Юніт Капітал до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

Позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість у сумі 19187,00 грн. за кредитним договором та судові витрати по сплаті судового збору і правничої допомоги. Свої вимоги мотивує тим, що 18.01.2021 року між первинним кредитором ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 646194620 на суму 6000 грн. шляхом підписання електронним підписом, що відповідно до вимог законодавства є належним та допустимим доказом укладення правочину між сторонами. Первинний кредитор виконав свої зобов`язання щодо надання грошових коштів у повному обсязі, а боржник не повернув наданий йому кредит в строки, передбачені кредитним договором. В подальшому, по даній заборгованості неодноразово здійснювався факторинг. Відповідачем не було здійснено погашення заборгованості, тому позивач, якому належить право вимоги до відповідача за укладеним договором факторингу, змушений звернутись до суду з даним позовом.

28.08.2026 року ухвалено розглядати справу без повідомлення (виклику) сторін за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Ухвалою суду від 09.10.2026 здійснено перехід від розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.

Представник позивача разом з позовом надав суду заяву, в якій не заперечив проти винесення заочного рішення та просив справу розглядати за його відсутності.

В ідповідачка в судове засідання не з`явилася, надала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги визнає.

В судове засідання всі особи, які беруть участь у справі, не з`явилися, у зв`язку з чим на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи в межах наданих суду доказів, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 18.01.2021 року між первинним кредитором ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем був укладений кредитний договір № 646194620 на суму 6000 грн. шляхом підписання електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису), що підтверджується паспортом споживчого кредиту до данного договору (а.с. 15-17).

Згідно умов данного договору загальний розмір кредиту 6000 грн., строк дії договору 10 днів, процентна ставка 620,50%, загальні витрати за кредитом 1020 грн.

28.11.2018 між Первісним кредитором та ТОВ «Таліон плюс» укладено Договір факторингу № 28/1118-01, що підтверджується реєстром прав вимоги № 123 (а.с. 29-31, 36-37).

05.08.2020 між ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» укладено Договір факторингу № 05/0820-01, що підтверджується реєстром прав вимоги № 7 (а.с. 40-42, 43-44).

14.02.2022 між ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» та Позивачем укладено Договір факторингу №14/02/2022-01, відповідно до умов якого Позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором № 646194620, що підтверджується реєстром прав вимоги № 1 (а.с. 46-47,48-49).

З розрахунку заборгованості за кредитним договором № 646194620 від 18.01.2021 року вбачається, що тіло кредиту становить 6000 грн., відсотки - 5574,0 грн., до сплати 11321,00 грн. (а.с. 55, 56).

Переказ коштів був здійснений позивачем 18.01.2021 року на платіжну картку відповідача, що підтверджується відповідною довідкою (а.с. 67).

Згідно відповіді АТ ПриватБанк від 17.09.2026 на ім`я ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ) була емітована банківська платіжна картка до відповідного банківського рахунку, на яку було зарахування коштів 18.01.2021 в сумі 6000 грн., що підтверджується відповідною випискою по рахунку (а.с. 82).

За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Пунктами 5, 6, 12 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додається до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним із моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Правилами ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» регламентовано, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Тобто будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України).

Судом встановлено, що кредитний договір № 646194620 від 18.01.2021 між первісним кредитодавцем та відповідачем був укладений в електронній формі, підписаний електронним підписом, використання якого неможливе без проходження попередньої реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора. По даному договору сторонами була досягнута згода з істотних його умов, в тому числі щодо строку кредитування та нарахування відсоткової ставки.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦПК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Разом з тим, суд дослідив наведений позивачем в позовній заяві розрахунок кредитної заборгованості, перевірив його, оцінив в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами та прийшов до наступного висновку.

Наявність заборгованості за тілом кредиту - 6000 грн за кредитним договором № 646194620, суд не піддає сумніву, так як вона не суперечить умовам укладеного між сторонами договору та підтверджується належними та допустимими доказами.

Що стосується вимоги позивача про стягнення заборгованості за відсотками за кредитним договором № 646194620 в сумі 13187,00 грн. які нараховані понад строк в 10 днів, який зазначений в договорі, суд зазначає наступне.

Як встановлено судом, сторони при укладенні кредитного договору погодили наступні умови, а саме за цим договором товариство зобов`язується надати позичальникові споживчий кредит на суму 6000 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані згідно умов договору. Кредит надається строком на 10 днів, з фіксованою відсотковою ставкою 620,50 % річних, загальні витрати за кредитом становлять 1020 грн., орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом (у тому числі тіло кредиту, проценти, комісії та інші платежі) становлять 7020,00 грн. (а.с. 15).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач користувався кредитними коштами, своєчасно не здійснював погашення кредиту, за весь час кредитування здійснив платежів на суму 115 грн. (а.с. 55).

Як зазначила Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду (в постанові від 7 вересня 2026 року у справі № 552/672/23), якщо зміст договору мікрокредиту чи заяви-анкети є нечітким або двозначним щодо розміру процентів, суд зобов`язаний тлумачити такі положення на користь споживача (відповідно до ч. 8 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів»). Для цього не потрібна окрема позовна вимога про тлумачення договору.

Як встановлено судом і зазначено вище, сторони чітко погодили умови договору, що підтверджується паспортом споживчого кредиту (а.с. 15), а саме: сума кредитних коштів - 6000 грн., строк кредитування - 10 днів (дисконтний період), загальні витрати за кредитом становлять 1020 грн., загальна вартість кредиту становить 7020 грн.

Згідно п. 1.3 кредитного договору сторони погодили можливість продовження дисконтного періоду (строку кредитування), визначеного у пункті 1.2 договору (10 днів), але при умові оплати позичальником протягом дисконтного періоду всіх процентів, фактично нарахованих за користування кредитом, за умови якщо такі оплати супроводжуються відповідним коментарем позичальника або шляхом активації позичальником в Особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів кредитодавця продовження строку дисконтного періоду.

Як вбачається з відомості про щоденні нарахування та погашення кредитного договору № 646194620 від 18.01.2021 року, відповідачем не здійснювалися оплати протягом 10-денного дисконтного періоду, тобто до 28.01.2021 року, всіх процентів, фактично нарахованих за користування кредитом. Інших дій, які повинен був здійснити позичальник у відповідності до п. 1.3 кредитного договору для продовження дисконтного періоду, матеріали справи також не містять.

Враховуючи вищенаведене, оскільки матеріали справи не містять доказів погодження сторонами інших умов щодо укладення кредитного договору № 646194620, або доказів пролонгації даного договору, окрім наявних в матеріалах справи, а згідно умов договору кредит надається позичальнику на строк, зазначений у заяві-анкеті (а.с. 19), тому суд приходить до висновку, що нарахування відповідачу відсотків поза межами погодженого строку повернення кредиту (понад 10 днів, після 28.01.2021) є неправомірним.

Згідно зі статтею 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.

Аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 р. у справі № 129/1033/13.

Стандарт доказування є важливим елементом змагального процесу. Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про її не доведення.

Враховуючи вищенаведені обставини, суд на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин цієї справи, на які позивач посилався як на підставу своїх вимог, що викладені у позовній заяві та підтверджені доданими до неї доказами, які були досліджені судом, за відсутності відзиву відповідача, на засадах верховенства права, відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, дійшов до висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме: заборгованості за тілом кредиту - 6000 грн., відсотків - 1020 грн., що в загальній сумі становить 7020,00 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги задовольняються частково (36,58%), сплачений позивачем судовий збір у сумі 2662,40 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно до задоволеної частини в сумі 973,90 грн., а витрати, пов`язані з правничою допомогою - в сумі 2560,60 грн.

Керуючись ст. 141, 263-265, 279, 280 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Юніт Капітал (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 34, офіс 333, код ЄДРПОУ 43541163) заборгованість за кредитним договором № 646194620 від 18.01.2021 року в загальній сумі 7020,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Юніт Капітал судові витрати по оплаті судового збору в сумі 973,90 грн., та витрати на правову допомогу в сумі 2560,6 грн.

В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення. Учасник справи якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя: І.Г. Воронкова