Рішення № 141053812, 29.10.2026, Острозький районний суд Рівненської області

Справа №567/1153/26

Провадження №2/567/864/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 жовтня 2026 рокум. Острог

Острозький районний суд Рівненської області у складі:

головуючий суддя - Венгерчук А.О.

секретар - Дем`янчук Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом АТ "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в:

АТ "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК" звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №200329539369 від 13.07.2024 року в розмірі 32 856,16 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог посилається на те, що 13.07.2024 між АТ "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №200329539369, відповідно до умов якого банк надав позичальнику грошові кошти шляхом встановлення кредитного ліміту у розмірі 25 000 грн., зі сплатою відсотків за користування кредитом, строком на 12 місяців.

У порушення умов кредитного договору, відповідачка свої зобов`язання належним чином не виконала, внаслідок чого у відповідачки перед позивачем виникла заборгованість за кредитним договором, яка згідно розрахунку заборгованості становить 32 856,16 грн., з яких: 22 746,87 грн. - заборгованість за кредитом; 10 109,29 грн. - заборгованість за процентами.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за кредитним договором позивач, відповідно до умов кредитного договору, направив відповідачці вимогу (повідомлення) на адресу місця проживання, яку вона зазначила в анкеті на отримання кредиту, щодо сплати заборгованості, проте відповідачка таку вимогу проігнорувала та заборгованість не погасила.

Зазначає, що відповідно до ст.ст.526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином та в установлений строк відповідно до умов договору та закону.

Позивач зобов`язання виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачці кредит у розмірі, передбаченому умовами договору. У порушення умов договору відповідачка зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконала та допустила виникнення заборгованості, загальний розмір якої становить 32 856,16 грн.

За наведених обставин позивач просить стягнути з відповідачки заборгованість за кредитом у вищевказаному розмірі, а також судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

Ухвалою суду від 10.07.2026 р. прийнято позовну заяву до розгляду та постановлено розгляд справи здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Інших процесуальних дій не вчинялося.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, в поданому до суду клопотанні просив розгляд справи здійснювати у його відсутності, не заперечив проти заочного розгляду справи.

Відповідачка в судове засідання не з`явилася, про місце, дату та час розгляду справи була повідомлена належним чином у відповідності до п.2, 4 ч.8 ст.128 ЦПК України, правом подати до суду відзив на позовну заяву не скористалася, заперечень щодо позову до суду не подала, заяв про відкладення розгляду справи до суду не надходило. Згідно абз.2 ч.1 ст.131 ЦПК України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають електронного кабінету та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться. Згідно адресної довідки виконкому Острозької міської ради від 01.07.2026 року зареєстроване місце проживання відповідачки : АДРЕСА_1 .

У зв`язку з неявкою у судове засідання учасників справи, в силу положень ч. 2 ст.247 ЦПК України розгляд справи здійснювався за відсутності учасників справи, та фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

За клопотанням представника позивача з урахуванням положень ст.ст.280-282 ЦПК України, з метою уникнення безпідставного затягування розгляду справи, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, із застосуванням аналізу вимог чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, дійшов до наступних висновків.

З матеріалів справи судом встановлено, що 13.07.2024 р. між АТ "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК" та відповідачкою ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №200329539369, відповідно до умов якого банк надав відповідачці грошові кошти у розмірі 25 000 грн. (споживчий кредит) в безготівковій формі шляхом встановлення кредитного ліміту на картковий рахунок, зі сплатою процентів за користування кредитом за ставкою 35,88 % річних та зі строком користування кредитом - 12 місяців.

Підписавши заяву №200329539369 на приєднання до Договору комплексного обслуговування фізичних осіб від 13.07.2024 року відповідачка беззастережно підтвердила, зокрема, що приймає публічну пропозицію АТ "ПУМБ" на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (далі - ДКБО), яка розміщена на сайті АТ "ПУМБ", у повному обсязі, з урахуванням умов надання всіх послуг, як обраних безпосередньо при прийнятті ДКБО, так і послуг, що можуть їй бути надані в процесі обслуговування (з урахуванням всіх змін) і погодився з тим, що може обирати будь-які передбачені ДКБО послуги, в тому числі через дистанційні канали обслуговування (за наявності технічної можливості банку).

Заява №200329539369 на приєднання до Договору комплексного обслуговування фізичних осіб від 13.07.2024 року містить всі істотні умови кредитування, а саме : суму кредиту (кредитний ліміт) - 25 000 грн., його цільове призначення - споживчий кредит на загальні споживчі цілі, строк кредитування - 12 місяців, розмір процентної ставки за користування кредитом - 35,88 % річних, тощо, та саме виходячи з вказаних умов позивачем здійснено розрахунок заборгованості та пред`явлено позов.

Вищевказана заява містить електронний підпис відповідачки, виконання якого в ході судового розгляду відповідачкою у спосіб, передбачений процесуальним законом не спростовано, а тому суд приходить до переконання, що відповідачка була ознайомлена з умовами кредитного договору, в тому числі з умовами публічної пропозиції АТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, та погодилася з ними.

Позивачем до заяви № 200329539369 додано також публічну пропозицію АТ "ПУМБ" на укладання договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та паспорт споживчого кредиту, та останній містить умови кредитування, які є аналогічними до істотних умов кредитування, викладених у вищевказаній заяві.

Банк взяті на себе зобов`язання згідно договору виконав у повному обсязі та надав відповідачці у користування грошові кошти шляхом встановлення кредитного ліміту у розмірі, що був визначений умовами договору - 25 000 грн., що підтверджується довідкою АТ «ПУМБ» про збільшення кредитного ліміту.

Згідно заяви № 200329539369 кредит надається в безготівковій формі шляхом встановлення кредитного ліміту та надання кредитної картки.

З доводів позивача, які не спростовано відповідачкою, судом встановлено, що 13.07.2024р. на поточний рахунок відповідачки було встановлено кредитний ліміт в розмірі 25 000 грн., а також видано платіжну картку, що підтверджується довідкою АТ "ПУМБ" про розмір встановленого кредитного ліміту та про наявність рахунку.

Активація відповідачкою отриманої платіжної картки, користування поточним рахунком та використання кредитних коштів свідчить про укладення між АТ "ПУМБ" та ОСОБА_1 кредитного договору.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про виникнення договірних відносин між сторонами з приводу отримання відповідачкою кредитів в АТ "ПУМБ".

Згідно ч.2 ст.639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовій формі (ст.ст.205, 207 ЦК України).

Згідно п.5 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Особливості укладення кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію». Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Вищенаведене узгоджується з правовими позиціями, які викладені у постановах Верховного Суду від 23.03.2020 р. у справі №404/502/18, від 09.09.2020 р. у справі №732/670/19, від 07.10.2020 р. у справі № 127/33824/19, від 16.12.2020 р. у справі №561/77/19.

Згідно ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Отже, підписання договору (електронного правочину) за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора є належним та допустимим доказом на підтвердження укладення сторонами таких договорів.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 12.01.2021р. у справі № 524/5556/19, в якій суд, серед іншого, зауважив, що без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений.

Укладення між сторонами вищевказаного правочину відповідачкою в порядку передбаченому законом не оспорюється та підтверджується належними та допустимими доказами.

Тобто, підписавши договір одноразовим ідентифікатором, відповідачка підтвердила, що він погоджується виконувати його умови та розуміє його зміст.

З доводів позивача встановлено, що відповідачка ОСОБА_1 отримала кредитні кошти, що об`єктивно підтверджується також випискою про рух коштів по рахунку за період з 13.07.2024 року по 29.04.2026 року.

Відповідно до наданого банком розрахунку заборгованості за вказаним кредитним договором станом на 29.04.2026 року заборгованість складає 32 856,16 грн., з яких: 22 746,87 грн. - заборгованість за кредитом, 10 109,29 грн. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом.

При вирішенні спору суд приймає до уваги, що відповідачка не лише користувалася кредитними коштами, а й фактично визнала укладення договору, вчинивши дії, спрямовані на його виконання та часткове погашення заборгованості. Вказані обставини відповідачкою не спростовані.

Таким чином, судом встановлено, що відповідачкою було порушено обов`язок з повернення кредитних коштів, що підтверджується випискою по рахунку боржника та розрахунком заборгованості, а відтак у позивача виникло право вимагати повернення частини позики, що залишилася в розмірі 22 746,87 грн. та сплати відсотків за користування кредитом.

Згідно з умовами кредитного договору № 200329539369 від 13.07.2024 року процентна ставка за користування кредитом є фіксованою та становить 35,88 % річних.

За вищевказаних обставин суд погоджується із визначеною позивачем сумою заборгованості по процентам за користування кредитом, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в розмірі 10 109,29 грн.

При цьому суд враховує, що відповідачкою не спростовано розмір заборгованості за кредитним договором, наявність якої підтверджується розрахунком, наданим позивачем, та випискою по особовому рахунку позичальника та не надано контррозрахунок, який би піддавав сумніву розмір такої заборгованості.

Відповідно до п.5.9.4 Розділу 5 публічної пропозиції AT "ПУМБ" на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб банк має право вимагати дострокове повернення кредиту, процентів, комісій та інших платежів за кредитним договором, у разі, зокрема, порушення зобов`язань з повернення споживчого кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, комісії за обслуговування кредитної заборгованості згідно графіку платежів (в тому числі при недодержанні/порушенні строків/термінів): більше ніж на 1 місяць, у сумі, що перевищує 5% від суми споживчого кредиту, та/або призведе до виникнення заборгованості за споживчим кредитом у сумі, що перевищує суму споживчого кредиту 10 і більше відсотків.

Згідно пункту 5.9.5 Розділу 5 публічної пропозиції AT "ПУМБ" на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб визначено, що якщо банк набув право вимагати від клієнта дострокового повернення всього споживчого кредиту разом із розрахованими процентами, несплаченою сумою комісії за обслуговування кредитної заборгованості та висунув відповідну вимогу про дострокове повернення, клієнт зобов`язаний виконати таку вимогу в строк не пізніше 30 (тридцяти) календарних днів з дня її отримання. Зі спливом встановленого цим пунктом договору строку виконання вимоги, останній набуває право розпочати стягнення всієї суми заборгованості в судовому порядку з метою задоволення вимоги банку про дострокове повернення всього споживчого кредиту або частини споживчого кредиту разом із розрахованими процентами, несплаченою сумою комісії за обслуговування кредитної заборгованості та неустойкою (в разі наявності).

Як вбачається з виписок по рахунку та розрахунках заборгованості відповідачем було порушено зобов`язання за кредитними договорами щодо погашення кредиту, у зв`язку з чим у банку виникло право вимагати від відповідача дострокового повернення всієї суми кредиту, процентів за користування ним та комісії.

Позивач скористався своїм правом на дострокове повернення всієї суми кредиту шляхом направлення 30.04.2026 року відповідачці письмової вимоги (повідомлення) №КНО-44.2.2/1615 від 30.04.2026 року з пропозицією негайно повністю погасити заборгованість по кредитному договору, але не пізніше 30 днів з дня отримання цих повідомлень та попередив боржника про примусове стягнення всієї заборгованості у випадку невиконання зазначених вимог. Однак, зазначені вимоги позивача залишились без відповідного реагування відповідачки.

Вищевказана вимога направлена рекомендованим листом за зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_1 , що підтверджується відповідним списком поштових відправлень.

При цьому за змістом статей 526, 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок відповідно до умов договору, тобто, як особа, яка порушила права або законні інтереси іншого суб`єкта-кредитора, зобов`язана поновити їх, не чекаючи на повідомлення (вимогу) про дострокове повернення кредиту чи звернення до суду із відповідним позовом.

Суд також звертає увагу на те, що ст.204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

Аналогічна позиція закріплена у постанові Верховного Суду України від 30 травня 2018 року по справі № 191/5077/16-ц (провадження 61-17422св18).

З урахуванням принципів добросовісності, справедливості та розумності, сумніви щодо дійсності, чинності та виконуваності договору (правочину) мають тлумачитися судом на користь його дійсності, чинності та виконуваності (постанова Верховного Суду від 10.03.2021 року у справі №607/11746/17).

У разі не спростування презумпції правомірності договорів всі права, набуті сторонами правочинів за ними, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

При вирішенні даного спору судом взято до уваги, що відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, та при цьому суд враховує, що фактично отримані та використані позичальником грошові кошти у добровільному порядку позивачу не повернуті, та згідно ст.530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення прав позивача, а відтак суд приходить до висновку, що позивач вправі вимагати захисту своїх прав у судовому порядку шляхом зобов`язання боржника виконати обов`язок з повернення отриманої суми кредитних коштів.

З врахуванням наведеного, з відповідачки підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором №200329539369 від 13.07.2024 року в розмірі 32 856,16 грн.

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача слід стягнути понесені останнім витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 662,40 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.12, 76, 81, 83, 89, 141, 247, 263, 264, 265, 280-282, 354 ЦПК України, -

у х в а л и в :

Позов АТ "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання : АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» (місцезнаходження: 01001, м.Київ, вул.Андріївська, буд.4, індекс 04070, код ЄДРПОУ 14282829) заборгованість за кредитним договором №200329539369 від 13.07.2024 року в розмірі 32 856 (тридцять дві тисячі вісімсот п`ятдесят шість) грн. 16 коп. та судовий збір у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач може оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку у загальному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 29.10.2026.

Суддя Острозького районного судуВенгерчук А.О.