Ухвала суду № 141053632, 28.10.2026, Володимирецький районний суд Рівненської області

Справа 556/3058/26

Номер провадження 1-кп/556/298/2026

У Х В А Л А

іменем України

про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

28.10.2026 року сел.Володимирець

Володимирецький районний суд Рівненської області

в складі головуючої судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 (дистанційно),

обвинуваченого ОСОБА_4 (дистанційно),

захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 (дистанційно),

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в селищі Володимирець в режимі відеоконференції клопотання прокурора Вараської окружної прокуратури у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026180000000257 від 30.06.2026 року, про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Кузнецовськ (нині - Вараш), Рівненської області, громадянина України, не працюючого, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.286-1, ч.1 ст.135 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

На розгляд Володимирецького районного суду Рівненської області надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні відносно обвинуваченого ОСОБА_4 за ч.3 ст.286-1, ч.1 ст.135 КК України.

У підготовчому судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання обвинуваченого під вартою, посилаючись на те, що ризики, які стали підставою для обрання цього запобіжного заходу, не відпали та продовжують існувати, а підозра у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення є обґрунтованою.

На обґрунтування клопотання прокурор зазначив, що запобіжний захід було обрано ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області та надалі неодноразово продовжено, востаннє ухвалою від 28 вересня 2026 року.

Обвинувачений та його захисник не заперечили проти задоволення клопотання, проте пояснили, що безальтернативний запобіжний захід у виглядів тримання під вартою суперечить вимогам Конституції України та практиці ЄСПЛ, у зв`язку з чим просили про визначення розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу. Захисник просив врахувати, що ОСОБА_4 , має зареєстроване місце проживання, родину, в т.ч. малолітню дитину, стійкі соціальні зв`язки, вперше притягується до кримінальної відповідальності.

Заслухавши пояснення та доводи сторін, дослідивши обвинувальний акт з додатками та копію ухвали слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 28.09.2026 року, суд прийшов до наступних висновків.

Так, судом встановлено, що слідчим відділом розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління ГУНП в Рівненській області завершено досудове розслідування у кримінальному провадженні №12026180000000257 від 30.06.2026 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.286-1, ч.1 ст.135 КК України та складено обвинувальний акт, який 05 жовтня 2026 надійшов до Володимирецького районного суду.

Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.286-1, ч.1 ст.135 КК України, а саме:

- у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, вчиненим в стані алкогольного сп`яніння, що спричинило смерть потерпілого,

- у завідомому залишенні без допомоги особи, яка перебуває у небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок безпорадного стану, якщо той, хто залишив без допомоги, сам поставив потерпілого в небезпечний для життя стан.

02 липня 2025 року відносно ОСОБА_4 , ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 діб, із визначенням розміру застави.

Ухвалами слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою було надалі неодноразово продовжено, востаннє ухвалою від 28 вересня 2026 року строком 60 діб, без визначенням розміру застави було продовжено та закінчується 30 жовтня 2026 року.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.286-1, ч.1 ст.135 КК України, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.

Частиною першою статті 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до п.4 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Частина 3 статті 286-1 КК України передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк від п`яти до десяти років; частина 1 статті 135 КК України передбачає покарання у виді обмеженням волі на строк до двох років або позбавленням волі на той самий строк.

Відповідно до ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Європейську конвенцію з правлюдини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до п.3 ст.5 Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи, на судовий розгляд упродовж розумного строку чи звільнення від судового розгляду. Таке звільнення має бути обґрунтоване гарантіями явки до суду.

При цьому, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м`яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухилення від органів влади), поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків).

Сама лише тяжкість вчиненого злочину, хоча і є визначаючим елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке, можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Обираючи обвинуваченому запобіжний захід, слідчий суддя враховував наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.286-1, ч.1 ст.135 КК України, тяжкість кримінальних правопорушень, особу підозрюваного, наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме, що обвинувачений може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Розглядаючи питання про продовження строку дії даного запобіжного заходу, суд констатує, що клопотання прокурора є обгрунтованим, наявні на час поміщення ОСОБА_4 , під варту.

Як вбачається зі ст.331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання прокурора та продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Разом із тим, відповідно до частин третьої та четвертої статті 183 КПК України, під час постановлення ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя, суд зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених зазначеною нормою.

Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, який спричинив загибель людини.

Таким чином, визначення або не визначення розміру застави при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно осіб, підозрюваних у вчиненні злочину, який спричинив загибель людини, належить до виключної дискреції слідчого судді, суду, та вирішується в залежності від обставин справи, особи обвинуваченого, його процесуальної поведінки та інших обставин, визначених законом.

На підставі викладеного, враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_4 має стійкі соціальні зв`язки, зареєстроване місце проживання, а також із врахуванням висновків, викладених КСУ у рішенні № 4-р(ІІ)/2026 від 24 червня 2026 року слідчий суддя приходить до висновку про можливість визначення застави в розмірі, визначеному кримінально-процесуальним законом.

Зокрема, відповідно до частини п`ятої статті 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 2 частини п`ятої статті 182 КПК України щодо особи, обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, розмір застави визначається в межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, якщо відсутні передбачені законом підстави для визначення застави в іншому розмірі.

З огляду на наведене суд доходить висновку про необхідність визначення щодо обвинуваченого ОСОБА_4 , застави в межах, установлених пунктом 3 частини п`ятої статті 182 КПК України, у розмірі 50 (п`ятидесяти) розмірів, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який з урахуванням конкретних обставин кримінального провадження буде достатнім для забезпечення виконання покладених на нього процесуальних обов`язків та запобігання встановленим ризикам.

Керуючись ст.ст. 131, 132, 176-178, 183, 184, 191, 193, 194, 196, 197, 309, 314, 315 КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026180000000257 від 30.06.2026 року, про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 - задовольнити.

Продовжити на 60 (шістдесят) діб запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, обраний ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 28.09.2026 року відносно відносно обвинуваченого ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Кузнецовськ (нині - Вараш), Рівненської області, громадянина України, не працюючого, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою АДРЕСА_1 .

Ухвала діє до 28 грудня 2026 року включно та підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Визначити ОСОБА_4 розмір застави, як альтернативний запобіжний захід, в розмірі 50 (п`ятидесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 166400 (сто шістдесят шість тисяч чотириста) грн. 00 коп., яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Рівненській області, рахунок отримувача №UA048201720355229002000010559, банк отримувача ДКСУ, м.Київ, МФО 820172, код ЄДРПОУ 26259988.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у визначеному розмірі протягом часу дії ухвали.

У разі внесення застави оригінал документу з відміткою банку має бути наданий відповідальній особі Державної установи «Рівненський слідчий ізолятор», яка після перевірки має розпорядитися про звільнення підозрюваного (обвинуваченого) з-під варти, про що повідомити слідчого, прокурора та суд.

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_4 , такі обов`язки, передбачені ст.194 КПК України:

1) прибувати за кожною вимогою до суду;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу суду;

3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) утримуватися від спілкування із потерпілими та свідками у даному кримінальному провадженні;

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Після внесення застави і звільнення з-під варти ОСОБА_4 необхідно вважати, що до нього застосований запобіжний захід у вигляді застави.

З моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний (обвинувачений), будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора чи суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Суддя: ОСОБА_1