Ухвала суду № 141052670, 29.10.2026, Гадяцький районний суд Полтавської області

Справа № 526/2007/26

Провадження № 2-п/526/16/2026

У Х В А Л А

іменем України

29 жовтня 2026 року Гадяцького районного суду Полтавської області Черков В.Г., ознайомившись з заявою ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Гадяцького районного суду Полтавської області від 27.08.2026 у справі № 526/2007/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

До суду 28 жовтня 2026 надійшла заява відповідача про перегляд заочного рішення Гадяцького районного суду Полтавської області від 27.08.2026, яка мотивована тим, що відповідачка не була повідомлена про розгляд справи належним чином. Стверджує, що ані заочного рішення суду, ані копії ухвали про відкриття провадження у цивільній справі не отримувала, як і жодних вимог від позивача ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС». Вказане позбавило її скористатись своїми законними правами на подання відзиву та обґрунтування своєї позиції. Про наявність заочного рішення дізналася лише 27.10.2026 після реєстрації електронного кабінету, тому просить поновити пропущений строк на подання заяви про перегляд заочного рішення. Крім того, відповідачка заперечує проти позову, наголошує на тому, що доказів узгодження послуг пов`язаних з видачею кредиту та їх долучення до позовної заяви позивачем не надано, а тому умова про нарахування комісії є нікчемною. Вважає, що сплачені нею кошти в рахунок погашення заборгованості були незаконно спрямовані позивачем на погашення відсотків за ст. 625 ЦК України, відтак підлягають до зарахування на погашення відсотків по кредиту, тобто їх зменшення на зазначену суму. Таким чином, відповідач не погоджується з рішенням суду тому, що при винесенні рішення судом не були з`ясовані всі обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи. Просить скасувати заочне рішення Гадяцького районного суду Полтавської області від 27 серпня 2026 року, з призначенням справи до розгляду з викликом сторін.

Дослідивши заяву, суд приходить до висновку про залишення її без руху з наданням строку для усунення недоліків, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

З аналізу конструкції вказаних норм процесуального закону в системному зв`язку із ч. 2 ст. 284 ЦПК України слідує, що відповідач має право подати заяву на перегляд заочного рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Разом з тим, якщо така процесуальна дія з подання заяви у вказаний строк не відбулась, такий відповідач набуває права на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.

Тобто, в розмінні процесуального закону, якщо подання заяви про перегляд заочного рішення суду не відбулось у строк, що передбачений ч. 2 ст. 284 ЦПК України, строк на подання заяви про перегляд заочного рішення суду в будь-якому випадку вважається пропущеним. Разом з тим, процесуальний закон в такому випадку надає відповідачу у справі право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення.

Згідно із ст. 120 ЦПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (ст. 126 ЦПК України).

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк.

На переконання Великої Палати Верховного Суду, частину другу статті 126 ЦПК України треба розглядати у сукупності з нормами статті 127 цього Кодексу, якою встановлено процедуру поновлення пропущеного строку. Тобто законодавець у частині другій статті 126 ЦПК України під формулою «крім випадків, передбачених цим Кодексом» насамперед мав на увазі застосування норм статті 127 ЦПК України щодо поновлення строку за наявності поважних причин. Крім того, формулу «крім випадків, передбачених цим Кодексом» потрібно розуміти так, що процесуальний закон може передбачати випадки, коли законодавець у певній нормі надав імперативну вказівку про те, що суд не має права залишати без розгляду заяву, подану з пропуском строку на її подачу.

За загальним правилом пропуск процесуальних строків має наслідком втрату права на вчинення процесуальної дії, а для суду настає обов`язок застосувати передбачені ЦПК України наслідки подання документів після закінчення процесуальних строків. Під залишенням документів без розгляду треба розуміти відмову суду давати правову оцінку поданому з пропуском строку документу. Отже, перевірка судом дотримання процесуальних строків при поданні процесуальних звернень учасниками процесу відбувається ex officio.

Норми ЦПК України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Поважними причинами пропуску процесуального строку вважаються такі обставини, за яких своєчасне пред`явлення заяви стає неможливим або утрудненим, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.

Суд поновлює або продовжує строк, встановлений відповідно законом або судом, за клопотанням сторони або іншої особи у разі його пропущення з поважних причин.

Питання про поновлення чи продовження пропущеного строку вирішує суд, у якому належало вчинити процесуальну дію або до якого потрібно було подати документ чи доказ.

З матеріалів цивільної справи та зі змісту заяви про перегляд заочного рішення слідує, що рішення, яке сторона відповідача просить скасувати, ухвалено 27.08.2026 року,

Як зазначила заявник ОСОБА_1 в заяві про перегляд заочного рішення, вона не мала можливості підготувати належні заперечення та не подала відзив на позовну заяву з поважних причин, оскільки не отримувала ухвали про відкриття провадження у справі та копії позовної заяви, не отримувала заочного рішення суду рекомендованим поштовим відправленням, та не знала про наявність спору та про те, що така справа розглядається судом. Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд зареєструвала лише 27.10.2026.

З даною заявою про перегляд заочного рішення суду відповідач звернулась до суду 28.10.2026 року, а відтак з пропуском процесуального строку на вчинення відповідної процесуальної дії.

Заявлене клопотання відповідачем ОСОБА_1 про поновлення строку належним чином необґрунтоване та немотивоване.

Відповідно ч. 1 ст. 27 ЦПК України встановлено, що позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, відступаючи від попередніх позицій у постанові від 24 червня 2024 року по справі №554/7669/21 виснувала наступне.

Реєстрація (декларування) місця проживання чи перебування у встановленому порядку має значення для реалізації окремих прав особи, зокрема під час вибору суду, якому підсудна справа. Положення частини першої статті 27, частини першої статті 28 ЦПК імперативно встановлюють, що визначення територіальної юрисдикції (підсудності) здійснюється з урахуванням зареєстрованого місця проживання або перебування фізичної особи сторони у справі, якщо інше не передбачено законом. Зазначена вимога процесуального закону унеможливлює зловживання процесуальними правами при визначенні підсудності.

ЦПК передбачено використання лише зареєстрованого місця проживання, фактичне місце проживання фізичної особи не має правового значення.

Так, звертаючись до суду з позовом до ОСОБА_1 представник позивача зазначив її адресу: АДРЕСА_1 . (а.с. 1).

Судом, 22.06.2026 було отримано відповідь виконавчого комітету Лютенської сільської ради від 22.06.2026 № 02.6-09/96, згідно якої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . (а.с. 75).

Суд також враховує, що заочне рішення було надіслано ОСОБА_1 за адресою її реєстрації та проживання, яку вона також зазначила у заяві про перегляд заочного рішення.

Оглядаючи матеріали справи, суддею встановлено, що в матеріалах справи містяться докази скерування позивачем заяви разом з додатками до неї на адресу відповідача, що підтверджується наданою до позову квитанцією №2125914 від 19.06.2026.(а.с. 70, зворот)

За цією адресою судом було направлено ухвалу про відкриття провадження у справі.

Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № R067208570886, яке направлялось за адресою: АДРЕСА_1 , надіслане повідомлення про розгляд справи було повернуто до суду з відміткою про вручення, де міститься підпис отримувача та дата одержання 27.06.2026. (а.с. 80)

Із матеріалів цієї справи вбачається, що супровідним листом Гадяцького районного суду Полтавської області, вихідна дата якого 27 серпня 2026 року, копію заочного рішення від 27 серпня 2026 року було надіслано відповідачу ОСОБА_1 на вказану поштову адресу.

Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № R067265484031, яке направлялось за адресою: АДРЕСА_1 , надіслане повідомлення про розгляд справи було повернуто до суду з відміткою про вручення, де міститься підпис отримувача та дата одержання 03.09.2026. (а.с. 80)

Відповідно до частини восьмої статті 128 Цивільного процесуального кодексу України, днем вручення судової повістки є, зокрема, день вручення її під розписку.

Згідно з частинами першою та другою статті 130 ЦПК України, судові повістки вручаються у встановленому законом порядку, а розписка про їх одержання із зазначенням дати вручення повертається до суду.

Таким чином, факт отримання відповідачем ухвали про відкриття провадження у справі та заочного рішення, підтверджений належними доказами, відтак вона вважається належним чином повідомленою, тоді як наведені у заяві про перегляд заочного рішення причини пропуску встановленого строку, не є поважними, адже не свідчать про наявність об`єктивних непереборних обставин, що перешкоджали звернутися до суду своєчасно.

Враховуючи наведене, заява про перегляд заочного рішення не відповідає вимогам ЦПК України, а тому, дану заяву слід залишити без руху та надати семиденний строк для виправлення вказаних недоліків.

Способом усунення недоліків заяви є: надання доказів поважності причин пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення.

Керуючись ст. 185, 268-270, 285 ЦПК України, суддя,

п о с т а н о в и в:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Гадяцького районного суду Полтавської області від 27.08.2026 у справі № 526/2007/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишити без руху, надавши відповідачці семиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків заяви.

Роз`яснити відповідачці, що якщо вона у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтею 285 цього Кодексу, та усуне вказаній в цій ухвалі недоліки, заява вважатиметься поданою в день первісного її подання до суду. Якщо відповідачка не усуне недоліки заяви у встановлений строк, заява вважатиметься неподаною та буде повернута.

Повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Повний текст ухвали складений 29.10.2026.

Головуючий: В. Г. Черков