Рішення № 141052521, 29.10.2026, Яготинський районний суд Київської області

Яготинський районний суд Київської області

Справа № 382/1776/26

Провадження № 2/382/1466/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

29 жовтня 2026 року м. Яготин

Яготинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Бурзель Ю. В.,

при секретарі судового засідання Захарук Є. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Фінпром маркет" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2026 року ТОВ "Фінпром Маркет" звернулося до суду із вказаним позовом.

Позовна заява мотивована тим, що 07.11.2025 між ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" та ОСОБА_1 укладено договір про надання коштів у кредит № 45792169, який підписаний електронним підписом позичальника. За даним договором відповідач отримав у власність 6500 грн, строком на 30 днів, процентною ставкою у розмірі 0,466 % в день, комісія за надання кредиту складає 16 % від суми наданого Кредиту.

25.02.2026 між ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" та позивачем укладено договір факторингу № 25/02/26, відповідно до якого ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" передало позивачу за плату право вимоги до ОСОБА_1 за договором надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 45792169 від 07.11.2025 року.

Посилаючись на те, що відповідач взяті на себе зобов`язання не виконав, просило стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства заборгованість у сумі 19186,96 грн, що складається з суми заборгованості за основною сумою боргу 6500 грн, заборгованості за відсотками 908,70 грн, заборгованості за пенею 10738,26 грн, комісії за надання кредиту 1040 грн, судовий збір 2662,40 грн та витрати на правничу допомогу у розмірі 6500 грн.

Ухвалою судді від 30.07.2026 року відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та за клопотанням позивача витребувано інформацію у АТ "Універсал Банк".

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце його проведення повідомлений належним чином. У матеріалах справи міститься клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач відзиву на позов не надіслав, про розгляд справи повідомлявся у встановленому законом порядку, згідно з вимогами ст. ст. 128, 130 ЦПК України. Тож відповідач вважається таким, що повідомлений належним чином про час і місце розгляду справи. Будь-яких клопотань чи заяв від нього не надходило.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

Судом встановлено, що 07.11.2025 року між ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" та ОСОБА_1 було укладено договір надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 45792169, який підписаний електронним підписом позичальника. За даним договором відповідач отримав у користування 6500 грн строком на 30 днів. Додатком №1 до даного договору є таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки.

Згідно з п. 2.1 Договору позики, за цим договором позикодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами Договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов`язується їх повернути у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики.

Підписанням цього Договору позики відповідач підтверджує, що він ознайомився на сайті товариства з повною інформацією щодо позикодавця та його послуги, що передбачена ст.9 ЗУ "Про споживче кредитування", ст.7 ЗУ "Про фінансові послуги та фінансові компанії" (п.п.5.1 п.5 Договору позики).

Відповідно до умов Договору, цей договір укладений у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями, з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи, із застосуванням електронного підпису та електронного підпису одноразовим ідентифікатором згідно Закону України "Про електронну комерцію".

Відповідно до наданої інформації АТ «Універсал Банк», вбачається, що згідно руху коштів по карті відповідача 07.11.2025 на картку № НОМЕР_1 емітовану на ім`я ОСОБА_1 було зараховано кошти в сумі 6500 грн

25.02.2026 між ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" та ТОВ "Фінпром маркет" укладено договір факторингу № 25/02/26, відповідно до якого ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" передає позивачу за плату, а ТОВ "Фінпром маркет" приймає належні ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" права вимоги до боржників за кредитними договорами вказаними у реєстрі боржників.

Відповідно до витягу із реєстру боржників № 8 від 20.05.2026 року до вищевказаного договору факторингу, ТОВ "Фінпром маркет" набуло права грошової вимоги до відповідача за договором позики № 45792169 від 07.11.2025 року на суму 19186,96 грн, в тому числі 6500 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 908,70 грн - сума заборгованості за відсотками, 10738,26 грн - сума заборгованості за пенею, 1040 грн - сума заборгованості за комісією за надання.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у повному обсязі та на тих самих умовах.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти; до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Як вбачається з наявної в матеріалах справи копії Договору надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 71149893, то він підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором 613334.

З додатку № 1 до договору № 45792169 від 07.11.2025 року (Таблиця обчислення загальної вартості кредиту), вбачається нарахування відсотків в межах строку кредиту з 07.11.2025 по 06.12.2025. Розрахунок процентів відповідає Закону України «Про споживче кредитування».

За таких обставин суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь товариства 6500 грн заборгованості по тілу кредиту, 1040 грн заборгованості по сплаті комісії, а також 908,70 грн процентів за користування кредитом.

Право позичальника нараховувати комісію за надання кредиту узгоджується із положеннями частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», а також передбачено умовами кредитного договору (п. 2.2.4) та відповідає судовій практиці (постанова ВП ВС від 13.07.2022 року у справі №496/3134/19).

Щодо нарахованої пені/неустойки у сумі 16000 грн суд зазначає наступне.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15 березня 2022 року № 2120-IX (набрав чинності 17 березня 2022 року) розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 18 такого змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».

Отже, пунктом 2 частини 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 2120-IX передбачено, що цей Закон застосовується до відносин за прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, що виникли у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування.

Судом встановлено, що позивач здійснив нарахування пені у період дії воєнного стану, тому на підставі п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України така пеня не підлягає стягненню з відповідача.

Кредитний договір № 45792169 укладено від 07.11.2025 року під час дії воєнного стану, а тому на правовідносини, які склались між сторонами, поширюється дія п. 18 Перехідних положень ЦК України.

Таким чином вимоги про стягнення пені/неустойки задоволенню не підлягають.

Вирішуючи питання про стягнення судових витрат, суд виходить із такого.

Стаття 133 ЦПК України визначає види судових витрат і передбачає, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. У свою чергу, одним з видів витрат, пов`язаних з розглядом справи є витрати на професійну правничу допомогу, які несуть сторони судової справи (крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави).

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ст. 141 ЦПК України).

За змістом пункту 1 частини другої статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою

Установлено, що між ТОВ "Фінпром маркет" та адвокатом Ткаченко Ю. О. укладено договір про надання правової допомоги від 01 травня 2026 року № 11-05/26/ФП, у подальшому через систему "Електронний суд" сформовано та подано позовну заяву про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором.

Позивачем також надано витяг з акту № 1-ФП наданих послуг від 05.06.2026 року, на підставі якого за надання правової допомоги, зокрема, збір та аналіз доказів і документів для подання позовної заяви про стягнення заборгованості, складання позовної заяви, подання позовної заяви до суду, має сплатити 6500 грн.

При вирішенні питання про розмір витрат на професійну правничу допомогу суд застосовує принцип співмірності, як критерій якості та обґрунтованості цього виду витрат, і принцип пропорційності, як загальне правило математичного розподілу суми всіх витрат між сторонами.

Оцінюючи витрати позивача у справі на професійну правничу допомогу за принципом співмірності, суд вважає, що у даній справі витрати на професійну правничу допомогу позивачу є співмірними за критеріями, визначеними у частині четвертій статті 137 ЦПК України. Такі витрати є фактичними і неминучими, а їх розмір обгрунтований.

Оскільки позов задоволено на 44,03%, відтак, здійснюючи пропорційний розподіл витрат (ст. 141 ЦПК України), суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 1172,25 грн судового збору (44,03% від 2662,40 грн) і 2517,45 грн витрат на правничу допомогу (44,03% від 2861,95 грн).

Керуючись ст. ст. 512, 526, 1054 ЦК України, ст. ст. 141, 258-259, 265, 268, 280-284 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Фінпром маркет" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Фінпром маркет" 6500 грн заборгованості по тілу кредиту, 1040 грн заборгованості по сплаті комісії, а також 908,70 грн процентів за користування кредитом.

В іншій частині в позові відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Фінпром маркет" 1172,25 грн судового збору та 2517,45 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивачем рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повні найменування сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінпром маркет", місцезнаходження: м. Ірпінь, вул. Садова, 31/33, код ЄДРПОУ 43311346.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 .

Суддя Ю. В. Бурзель