Рішення № 141051317, 28.10.2026, Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області

Справа № 128/2553/26

Провадження №:2/138/1924/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2026 року м. Могилів-Подільський

Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області в складі головуючого судді Савкової І.М., розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Юніт Капітал» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 27340,15 гривень, яка виникла в результаті невиконання відповідачем умов кредитного договору №954595035 від 29.05.2024, укладеного між відповідачем та ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога».

29.05.2024 ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» уклали договір факторингу №МВ-ТП/3, у відповідності до умов якого ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» передає (відступає) ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» приймає належні ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників. 30.09.2025 ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «Юніт Капітал» уклали договір факторингу №30/0925-01 у відповідності до умов якого ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» передає (відступає) ТОВ «Юніт Капітал» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Юніт Капітал» приймає належні ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» права вимоги до боржників. Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу №30/0925-01 від 30.09.2025 позивач набув право грошової вимоги до відповідача на загальну суму 27340,15 грн. Відповідач належним чином умови договору не виконував і має непогашену заборгованість перед ТОВ «Юніт Капітал» в сумі 27340,15 грн., з яких: 18 066,19 грн. заборгованість по кредиту, 9 273,96 грн. заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.

Оскільки заборгованість не погашена, позивач просить стягнути на свою користь з відповідача заборгованість за кредитним договором в сумі 27340,15 грн., судовий збір в сумі 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн.

Ухвалою судді Могилів-Подільського міськрайонного суду від 03.08.2026 відкрито провадження у даній справі, ухвалено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, роз`яснено сторонам порядок подання заяв по суті справи та наслідки їх неподання, задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів.

18.08.2026 від АТ КБ "ПриватБанк" на адресу суду надійшли витребувані судом докази в справі.

Представник позивача, належним чином повідомлений про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, клопотань про розгляд справи в іншому порядку не подавав, в прохальній частині позовної заяви просив справу розглянути без участі представника.

Відповідач, належним чином повідомлений про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, клопотання про розгляд справи в іншому порядку не подавав. 31.08.2026 від представника відповідача Михайлюк А.Р. до суду надійшов відзив на позовну заяву в якому представник відповідача заперечила щодо задоволення позовних вимог. Зазначила, що відповідач позовні вимоги визнає частково, а саме в частині основної суми кредиту (тіла кредиту). Відзив мотивовано тим, що в розрахунку заборгованості первісного кредитора (ТОВ «Манівео») зафіксовано, що відповідач здійснив наступні оплати: 26.06.2024 в сумі 5 319,61; 01.08.2024 в сумі 35,00, всього- сплачено платежів щодо первісного кредитора- 5 354,61 (без зарахуванням зустрічних вимог по комісії - 4 800,00грн). Отже, залишок фактично отриманої відповідачем суми кредиту становить: 16 000,00 грн 5 354,61 грн = 10 645,39 грн. Однак в цьому ж розрахунку зафіксовано, що всього відповідач оплатив - 11 081, 76 грн, та одночасно така заборгованість містить пропущені дати (30.05.2024, 30.07.24, 31.07.24, 30.08.24, 31.08.24, 01.09.2024, 30.09.24, 01.10.2024, 02.10.24). Водночас сума вказана кредитором первісним - 11 081, 76 грн не збігається з зарахованими коштами, оскільки 5 354,61 +4 800,00 = 10 154,61 грн, що ставить під сумнів правильність розрахунку позивача (навіть з урахуванням зазначеної комісії). Отже, між зазначеною у розрахунку сумою 11 081,76 грн та сумою, яка випливає з наведених кредитором операцій, існує розбіжність у розмірі 927,15 грн. У наступному розрахунку кредитора ТОВ «Таліон-плюс», оплат по договору не вказано, однак, кредитор вже вимагає до сплати 18 066,19 як тіло кредиту та 9 273,96 - відсотки за користування станом на 18.10.2024. Такий розрахунок йде в розбіжність з сумами вказаними позивачем як оплата заборгованості по Договору. Крім того, представник відповідача звертає увагу суду, що на момент укладення договору відповідач був і є військовослужбовцем. Відповідач проходить службу в Збройних Силах України в період з 24.02.2022 року по сьогоднішній день, бере участь у заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федереції проти України, що підтверджується документами: посвідченням Учасника бойових дій № НОМЕР_1 від 24.02.2024; довідкою форми 5, виданою військовою частиною НОМЕР_2 від 13.03.2024 № 1174; довідкою форми 5, виданою військовою частиною НОМЕР_3 від 10.06.2026 №5462; військовим квитком серії НОМЕР_4 від 11.11.2015. Відтак, при вирішенні питання щодо розміру відповідальності щодо стягнення штрафних санкцій, процентів та комісій, представник відповідача просила врахувати норми ст. 14 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». В частині витрат на правничу допомогу відповідач вважає заявлений позивачем розмір таких витрат безпідставно збільшеним та неспівмірним із понесеними витратами адвоката на надання правничої допомоги, оскільки дана справа не характеризується складністю правовідносин, що становлять предмет спору, судова практика в даних правовідносинах є сталою, застосування великої кількості законів спірні правовідносини не передбачають.

31.08.2026 до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій представник позивача вказав, що ознайомившись з відзивом на позовну заяву, вважає заперечення представника відповідача необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з таких підстав. Відповідно до Алгоритму дій споживача в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео Швидка Фінансова Допомога» з метою акцепту оферти та укладення електронного договору відповідач особисто обрав для себе суму кредиту, строк кредитування та мав змогу ознайомитися з умовами Договору перед його підписанням. Згідно з п. 2.1. за цим Договором кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит на суму 20800 грн 00 коп. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплачувати проценти за користування кредитодавцю відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання коштів та банківських металів у кредит Кредитодавця. Відповідно до п. 2.2. сума кредиту, що зазначена в п. 2.1. Договору, складається з двох частин: одна частина в розмірі 16000 грн 00 коп. видається позичальнику в порядку, передбаченому Договором, а інша частина в розмірі 4800 грн 00 коп. утримується кредитодавцем із суми кредиту шляхом зарахування однорідних грошових вимог в рахунок оплати комісії. П. 2.3. передбачено Кредит надається строком на 184 днів, що складає 6 місяці, з метою задоволення поточних споживчих потреб позичальника. Відповідно до п. 4.2. Зобов`язання Позичальника по сплаті процентів розраховуються згідно процентної ставки 164,25 відсотків річних, що становить 0,45 відсотків в день від суми Кредиту за кожен день користування ним. Загальні витрати за Кредитом та загальна вартість Кредиту за Договором, реальна річна процентна ставка та денна процентна ставка наведені в Графіку платежів, що є невід`ємною частиною цього Договору (Додаток № 1 до Договору). Під час укладення договору відповідач ознайомився з його текстом та змістом в цілому, паспортом споживчого кредиту, зміст договору жодним чином не порушує його законних прав та інтересів, жодних заперечень щодо уточнення чи зміни його викладу не висловила та з ними погодилась, про що свідчать її підписи та згода обробку персональних даних та доступ до кредитної історії. Відповідно до статті 15 Закону України «Про споживче кредитування» відповідач має право протягом 14 календарних днів відкликати свою згоду на укладення договору про надання споживчого кредиту без пояснення причин. Проте, відповідач не відмовлявся від одержання кредиту, свою згоду на укладення кредитного договору не відкликав, не звертався за додатковим роз`ясненням положень договору, тобто не скористався цим своїм правом. Як вбачається з матеріалів справи, кредитний договір є правомірним, оскільки його недійсність законом прямо не встановлена та судом він недійсними не визнаний, а тому відповідно до ст. 204 ЦК України, є правомірним і повинен виконуватися належним чином, виходячи зі змісту норм матеріального права та з урахуванням умов і змісту самого договору. Щодо нарахування комісії за кредитними договорами представник позивача вказав, що такі умови передбачені договором, з якими позичальник був належним чином ознайомлений та погодився з ними підписуючи договори. При цьому, відповідач не надав контррозрахунку та інших доказів на підтвердження своїх заперечень. Стосовно витрат на професійну правничу допомогу представник позивач вважає їх розмір обґрунтованим, та таким, що підлягає задоволенню, оскільки адвокат виконав належну та достатню кількість роботи, яка була необхідна для належного представництва інтересів клієнта. Надані послуги відповідають обсягу виконаних завдань, а їх вартість є обґрунтованою та необхідною для ефективного захисту прав та інтересів клієнта.

Також, 31.08.2026 представник позивача подав до суду заяву про зменшення позовних вимог в частині стягнення заборгованості та просив стягнути з відповідача заборгованість за договором № 954595035 від 29.05.2024 у розмірі заборгованості за тілом, 18066,19 грн.

Відповідач правом подання заперечення на відповідь на відзив не скористався.

Вказане відповідно до ч. 13 ст. 7, ч. 8 ст. 178, ч. 5 ст. 279 ЦПК України дає суду підстави для розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що, що 29.05.2024 між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 954595035, згідно якого останньому надано кредит в сумі 16000 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами.

Кредитний договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Договір підписаний Відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора WJQH-4238.

Згідно п. 2.1. Договору Кредитодавець зобов`язується надати Позичальникові Кредит на суму 20800 грн 00 коп. (двадцять тисяч вісімсот грн. нуль коп.) на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплачувати проценти за користування Кредитодавцю відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання коштів та банківських металів у кредит Кредитодавця (далі Правила).

Відповідно до п. 2.2. Договору сума Кредиту, що зазначена в п. 2.1. Договору, складається з двох частин: одна частина в розмірі 16000 грн 00 коп. (шістнадцять тисяч грн. нуль коп.) видається Позичальнику в порядку, передбаченому Договором (Чиста сума Кредиту), а інша частина в розмірі 4800 грн 00 коп. (чотири тисячі вісімсот грн. нуль коп.) утримується Кредитодавцем із суми Кредиту шляхом зарахування однорідних грошових вимог в рахунок оплати Комісії.

П. 2.3 Договору передбаченоКредит надається строком на 184 (сто вісімдесят чотири) днів, що складає 6 (шість) місяці, з метою задоволення поточних споживчих потреб Позичальника (на споживчі цілі).

Відповідно до п. 4.2 Договору зобов`язання Позичальника по сплаті процентів розраховуються згідно процентної ставки 164,25 (сто шістдесят чотири цілих двадцять п`ять сотих) відсотків річних, що становить 0,45 відсотків в день від суми Кредиту за кожен день користування ним. Загальні витрати за Кредитом та загальна вартість Кредиту за Договором, реальна річна процентна ставка та денна процентна ставка наведені в Графіку платежів, що є невід`ємною частиною цього Договору (Додаток № 1 до Договору).

Факт перерахування відповідачу кредитних коштів в розмірі 16 000,00 грн. на банківську карту № НОМЕР_5 від ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА" на її картковий рахунок підтверджується платіжним дорученням № 759c1ab9-101a-4eee-90d0-307741e935d7 від 29.05.2024.

Таким чином, ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА" виконало свої зобов`язання за кредитним договором у повному обсязі, а саме надало відповідачу ОСОБА_1 кредитні кошти у розмірі та на умовах, встановлених Договором.

Крім того, з інформації наданої на виконання ухвали Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 03.08.2026, АТ КБ «ПриватБанк» встановлено, що платіжна картка № НОМЕР_6 емітована на ім`я ОСОБА_1 .. А також, надано виписку по рахунку № НОМЕР_6 , з якого встановлено, що 29.05.2024 на рахунок № НОМЕР_6 було зараховано кошти на суму 16 000 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № 954595035 від 29.05.2024 сума боргу відповідача становить 20 800,00 грн.

Суд дійшов до висновку, що відповідач добровільно за допомогою мережі інтернет обрав бажаний строк кредитування та отримав на свою банківську картку грошові кошти у сумі 16 000,00 грн., уклавши кредитний договір у відповідності до положень ч. 2 ст. 640 та ст. 1046 Цивільного кодексу України, ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».

08.10.2024 ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» уклали договір факторингу № МВ-ТП/3, у відповідності до умов якого ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» передає (відступає) ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» приймає належні ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.

30.09.2025 ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «Юніт Капітал» уклали договір факторингу №30/0925-01 у відповідності до умов якого ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» передає (відступає) ТОВ «Юніт Капітал» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Юніт Капітал» приймає належні ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» права вимоги до боржників. Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу №30/0925-01 від 30.09.2025 позивач набув право грошової вимоги до відповідача на загальну суму 27 340,15 грн., з яких: 18 066,19 грн. заборгованість по кредиту, 9 273,96 грн. заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.

На підтвердження суми заборгованості відповідача ОСОБА_1 за договором № 954595035 від 29.05.2024 позивачем надано виписку, згідно якої заборгованість перед ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» за кредитним договором станом на 18.03.2026 (включно) складає 27 340,15 грн., а саме: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить - 18 066,19 гривень; прострочена заборгованість за процентами становить - 9 273,96 гривень.

Вказаний розрахунок здійснено в межах погодженого сторонами строку договору з застосуванням процентної ставки визначеної договором, а тому суд вважає вказаний розрахунок відсотків вірним, докази зворотного у суду відсутні.

Представник відповідача заперечує проти стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за комісією у розмірі 4 800,00 грн., посилаючись, зокрема, на те, що зазначена комісія була утримана позивачем при оформленні кредитного договору, а тому повторне включення цієї суми до розрахунку заборгованості свідчить про її подвійне стягнення.

Разом з тим, відповідно до п. 1.1.10 кредитного договору: комісія за надання Кредиту (або Комісія) дохід, який сплачується Позичальником на користь Кредитодавця, шляхом утримання з суми кредиту при його видачі, як плата за надання Кредиту, та є платежем за додаткову та/або супутню послугу Кредитодавця, яка полягає в наданні фінансових послуг (видачі Кредиту) дистанційними каналами зв`язку в цілодобовому режимі.

Таким чином, сторони прямо визначили правову та економічну природу платежу у розмірі 4 800,00 грн. це одноразова комісія саме за надання кредиту, а не плата за подальше обслуговування кредитної заборгованості, ведення рахунку чи періодичне інформування позичальника про стан його заборгованості.

Дана обставина має принципове значення для оцінки посилань відповідача на положення ч. 1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» та правові висновки Верховного Суду щодо плати за надання інформації про стан кредитної заборгованості.

Умовами договору прямо передбачено розмір, момент та спосіб сплати комісії.

Відповідно до п. 2.2 кредитного договору сума кредиту складається з двох частин: 16 000,00 грн. чиста сума кредиту, яка фактично видається позичальнику; 4 800,00 грн. сума, яка утримується Кредитодавцем із суми кредиту в рахунок оплати Комісії.

Отже, сторони договору чітко погодили як розмір комісії, так і механізм її сплати.

Крім того, п. 4.1 договору передбачено, що за користування кредитом Позичальник сплачує Кредитодавцю проценти та Комісію за надання Кредиту, а розмір Комісії є фіксованим.

Відповідно до п. 4.3 договору: в день надання Кредиту з суми Кредиту Позичальником утримується Комісія за надання Кредиту. Вартість Комісії за надання Кредиту 4800 грн 00 коп., внаслідок чого Позичальник отримує лише Чисту суму Кредиту.

Аналогічно п. 6.24 договору встановлено, що сума Комісії за надання Кредиту нараховується та сплачується в день надання Кредиту шляхом її утримання із суми кредиту, що надається Позичальнику.

Отже, твердження представника відповідача про те, що комісія була знята при оформленні договору, саме по собі не спростовує наявність відповідного грошового зобов`язання. Навпаки, саме таким способом сторони договору і передбачили виконання зобов`язання Позичальника зі сплати комісії шляхом зарахування однорідних зустрічних вимог.

Утримання 4 800,00 грн. із суми кредиту не означає, що відповідач отримав та повернув цю суму як частину фактично отриманих ним коштів.

Згідно з умовами договору Кредитодавець мав зобов`язання надати Позичальнику кредит у визначеному договором розмірі, а Позичальник сплатити комісію за його надання.

Сторони прямо погодили спосіб припинення цих зустрічних грошових зобов`язань шляхом зарахування.

Таким чином, сума 4 800,00 грн. була не безпідставно знята позивачем, а утримана на виконання конкретної умови укладеного сторонами договору як оплата комісії за надання кредиту.

При цьому відповідач фактично отримав у своє розпорядження саме чисту суму кредиту 16 000,00 грн., тоді як 4 800,00 грн. були спрямовані на виконання його зобов`язання зі сплати комісії.

Відповідно, наявність факту утримання 4 800,00 грн. при видачі кредиту не свідчить про відсутність у відповідача відповідного зобов`язання, а навпаки підтверджує, що сторони передбачили такий спосіб виконання цього зобов`язання.

Умови договору не містять положень про щомісячне нарахування 4 800,00 грн. комісії за обслуговування кредиту чи за надання інформації.

Отже, доводи відповідача щодо неправомірності стягнення 4 800,00 грн. ґрунтуються на помилковому ототожненні комісії за надання кредиту з комісією за обслуговування кредитної заборгованості та оплатою інформаційних послуг.

Умовами укладеного між сторонами кредитного договору чітко передбачено обов`язок Позичальника зі сплати одноразової Комісії за надання кредиту у розмірі 4 800,00 грн., її призначення, розмір, момент виникнення та спосіб сплати.

Так, відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до вимог ч. ч. 1 та 2 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Розмір процентів та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Судом встановлено, що відповідач умови договору не виконав і не повернув Банку фактично отримані та використані грошові кошти і не сплатив відсотки за користування цими грошовими коштами, що передбачено як умовами договору так і ст.ст.1049,1050 ЦК України, тому позов ТОВ «Юніт Капітал» підлягає задоволенню у повному обсязі.

При цьому, згідно з заявою про зменшення позовних вимог, позивач не просить стягувати з відповідача заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом, на підставі ст.14 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Зважаючи на викладене вище та встановлені обставини справи, оцінивши докази в їх сукупності, а також те, що кредитні договори встановлюють обов`язок позичальника повернути кредити та належним чином виконувати взяті на себе інші зобов`язання за цими договорами, однак позичальник не виконує взяті на себе зобов`язання щодо своєчасного повернення заборгованості, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість у загальному розмірі 18 066,19 грн., а відтак зменшені позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Окрім цього, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд приходить до висновку, що на підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача в користь позивача підлягають стягненню понесені ним судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, в розмірі 2662,40 грн.

Щодо витрат на правову допомогу у розмірі 7000 гривень, суд зазначає наступне.

Статтею 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Таким чином, враховуючи складність справи та виконані роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, суд дійшов висновку, що стягненню з відповідача підлягають судові витрати на правову допомогу у розмірі 3500 гривень.

Представником відповідача також заявлено вимогу про стягнення на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до положень статей 133, 137, 141 ЦПК України судові витрати, зокрема витрати на професійну правничу допомогу, підлягають розподілу між сторонами з урахуванням результатів розгляду справи, принципів розумності та співмірності, характеру спору, складності справи та обсягу наданих правничих послуг.

Разом із тим, вирішуючи питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує положення частини дев`ятої статті 141 ЦПК України, відповідно до яких у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Судом встановлено, що спір у даній справі виник унаслідок невиконання відповідачем зобов`язань за кредитними договорами, що підтверджується матеріалами справи. Саме дії відповідача, які полягали у неналежному виконанні взятих на себе договірних зобов`язань, стали причиною звернення позивача до суду за захистом свого порушеного права.

За таких обставин суд дійшов висновку, що понесення відповідачем витрат на професійну правничу допомогу є наслідком його власної поведінки та не може бути перекладене на позивача. При цьому суд бере до уваги, що позовні вимоги були задоволені повністю, а дії позивача не містили ознак зловживання процесуальними правами чи недобросовісної процесуальної поведінки.

З огляду на викладене, суд вважає що судові витрати слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.10,12,13,18,19,81,141,178,187,211,247,258,259,273,274-279,280-282,354 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за кредитним договором 954595035 від 29.05.2024 у розмірі 18 066 (вісімнадцять тисяч шістдесят шість) гривень 19 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» судовий збір в розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал`судові витрати на правову допомогу в розмірі 3500 (три тисячі п`ятсот) гривень 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», код ЄДРПОУ 43541163, місцезнаходження юридичної особи: м. Київ, бульвар Лесі Українки, 34, офіс 333.

Представник позивача: Кукса Карина Олександрівна, адреса для листування: 01133, м. Київ, б. Лесі Українки, будинок 34, офіс 333, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7 .

Відповідач: ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_8 .

Представник відповідача: Михайлюк Анжела Романівна, адреса для листування: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_9 .

Суддя: І.М. Савкова