Рішення № 141050073, 29.10.2026, Звягельський міськрайонний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області)

РІШЕННЯ

Іменем України

Справа № 285/1134/26

провадження у справі № 2/0285/1317/26

29 жовтня 2026 року м. Звягель

Звягельський міськрайонний суд Житомирської області в складі:

головуючої судді………………..........Літвин О. О.,

секретаря…………………………......Клечковської М. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр»

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2026 року ТОВ «Споживчий центр» через підсистему «Електронний суд» звернулося до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором №03.06.2025-100002561 від 03.06.2025 в розмірі 39 352,80 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між сторонами укладено кредитний договір, відповідно до якого відповідачу надано кредитні кошти, які він зобов`язався повернути у визначені договором строки та сплатити передбачені ним проценти й комісії.

Позивач свої зобов`язання за договором виконав, однак відповідач належним чином кредитні зобов`язання не виконав, внаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 39 352,80 грн, яка складається з 13 470 грн основного боргу, 16 702,80 грн процентів, 2 430 грн комісії за обслуговування та 6 750 грн неустойки.

Сторони в судове засідання не з`явилися, про його дату, час і місце повідомлені належним чином.

Відповідач, який проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , 05.08.2026 та 29.09.2026 подавав заяви про відкладення розгляду справи з метою мирного врегулювання спору, а 29.10.2026 просив розглянути справу за його відсутності, визнав позовні вимоги в частині тіла кредиту та нарахованих відсотків, просив відмовити в стягнення додаткової комісії та неустойки.

Відтак, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін на підставі наявних доказів.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, суд приходить такого висновку.

Відповідно до ст.ст.626-628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні його умов з урахуванням вимог законодавства.

За змістом ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст.ст.638, 639 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх його істотних умов. Договір, укладений за допомогою інформаційно-комунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ст.ст.11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) та її прийняття (акцепту). Електронний договір, підписаний у порядку, визначеному законом, за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі.

Аналогічні висновки щодо укладення кредитних договорів в електронній формі з використанням одноразового ідентифікатора викладені в постановах Верховного Суду від 23.03.2020 у справі №404/502/18, від 09.09.2020 у справі №732/670/19, від 07.10.2020 у справі №127/33824/19, від 12.01.2021 у справі №524/5556/19 та від 10.06.2021 у справі №234/7159/20.

Судом встановлено, що 03.06.2025 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено кредитний договір №03.06.2025-100002561, відповідно до якого відповідачу надано кредит в розмірі 11 000 грн строком на 217 днів, із кінцевою датою повернення 05.01.2026.

Договір оформлено шляхом складення пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), заявки позичальника та підтвердження його укладення.

Паспорт споживчого кредиту та документи щодо укладення кредитного договору містять відомості про їх підписання електронним підписом з одноразовим ідентифікатором.

Умовами договору передбачено застосування фіксованої процентної ставки «Стандарт» в розмірі 1% за один день користування кредитом протягом перших трьох чергових періодів та ставки «Економ» в розмірі 0,5% за один день користування кредитом у наступних періодах.

Також договором передбачено комісію за надання кредиту в розмірі 990 грн та комісію за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 990 грн у кожному з двох чергових періодів, наступних за першим.

26.06.2025 сторони уклали додатковий договір, яким за ініціативою позичальника збільшили загальну суму кредиту до 13 500 грн шляхом надання другого траншу в розмірі 2 500 грн строком на 194 дні.

Додатковим договором встановлено комісію за надання другого траншу в розмірі 225 грн, збільшено розмір комісії за обслуговування кредитної заборгованості до 1 215 грн за відповідний черговий період та погоджено новий графік платежів.

Водночас п.2 додаткового договору визначено, що передбачені основним договором процентні ставки та порядок нарахування процентів залишаються незмінними, а базою їх розрахунку є фактично надана і неповернута сума всіх траншів кредиту.

На підтвердження факту надання кредитних коштів позивач долучив листи ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 24.02.2026, відповідно до яких через платіжну систему iPay.ua здійснено успішні перекази на платіжну картку відповідача, реквізити якої зазначено в кредитних документах, а саме: 11 000 грн 03.06.2025 та 2 500 грн 26.06.2025. Призначенням обох платежів зазначено видачу кредитних коштів за договором №03.06.2025-100002561.

Таким чином, платіжні документи підтверджують перерахування кредитодавцем загалом 13 500 грн.

Крім того, до матеріалів справи долучено копію ID-картки відповідача. Зазначені в кредитному договорі анкетні дані позичальника узгоджуються з відомостями документа, що посвідчує його особу, а також даними, отриманими судом із Єдиного державного демографічного реєстру.

Наведені докази в їх сукупності підтверджують укладення між сторонами кредитного договору в електронній формі та виконання позивачем зобов`язання щодо надання відповідачу кредитних коштів.

Відповідно до ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно зі ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За змістом ст.ст.525, 526, 530, 610 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону у встановлений строк. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених його змістом.

У встановлений договором строк кредитні зобов`язання в повному обсязі виконані не були.

Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з наданою позивачем довідкою-розрахунком заборгованість відповідача становить 39 352,80 грн, з яких 13 470 грн основний борг, 16 702,80 грн проценти, 2 430 грн комісія за обслуговування, 6 750 грн неустойка.

Наданими позивачем доказами підтверджено перерахування відповідачу кредитних коштів у загальному розмірі 13 500 грн. При цьому до стягнення заявлено 13 470 грн основного боргу.

Враховуючи підтверджений факт надання кредитних коштів, визначений договором строк їх повернення та заявлений позивачем розмір неповернутого основного боргу, вимога про стягнення 13 470 грн є обґрунтованою.

Щодо вимог про стягнення процентів та комісії

Відповідно до ст.ст.1048, 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання процентів за користування кредитом у порядку та розмірі, встановлених договором.

Умовами кредитного договору сторони погодили нарахування процентів за фіксованими денними ставками залежно від відповідного періоду користування кредитними коштами.

Додатковим договором від 26.06.2025 збільшено загальну суму кредиту до 13 500 грн без зміни раніше встановлених процентних ставок.

Згідно з паспортом споживчого кредиту денна процентна ставка за первісним договором становить 0,84%, а відповідно до додаткового договору 0,92%, що не перевищує встановленого законом максимального розміру.

Позивачем заявлено до стягнення 16 702,80 грн процентів, нарахованих за період із 03.06.2025 до 05.01.2026, тобто в межах погодженого сторонами строку кредитування. Відповідач розпочав проходження військової служби після завершення зазначеного періоду нарахування процентів. Отже, передбачені законодавством гарантії для військовослужбовців не впливають на правомірність нарахування процентів за попередній період користування кредитними коштами.

Щодо комісії, то Законом України «Про споживче кредитування» передбачено право кредитодавця встановлювати в договорі комісії, пов`язані з наданням та обслуговуванням кредиту.

Така правова позиція узгоджується з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 13.07.2022 у справі №496/3134/19, щодо можливості встановлення комісії за обслуговування кредиту з урахуванням установлених законом обмежень.

Заявлена позивачем сума комісії в розмірі 2 430 грн відповідає погодженим сторонами умовам договору щодо її розміру та кількості платежів.

Таким чином, передбачені договором платежі за обслуговування кредитної заборгованості не включають плату за послуги, які відповідно до закону кредитодавець зобов`язаний надавати безоплатно, а розмір заявленої комісії відповідає умовам укладеного договору.

Щодо вимоги про стягнення неустойки

Відповідно до п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України в період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування, у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальникові було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст.625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Верховний Суд у постанові від 21.04.2025 у справі №727/1788/23 також звернув увагу на законодавче звільнення позичальників від відповідальності за прострочення виконання кредитних зобов`язань у період дії воєнного стану.

Оскільки кредитний договір укладено 03.06.2025, тобто під час дії воєнного стану, а заявлена позивачем неустойка є відповідальністю за прострочення виконання кредитних зобов`язань, підстав для її стягнення немає.

Резюмуючи викладене, суд приходить висновку про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача 32 602,80 грн заборгованості за кредитним договором, з яких 13 470 грн основний борг, 16 702,80 грн проценти та 2 430 грн комісія.

Відповідно до ст.141 ЦПК України судові витрати розподіляються між сторонами пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

Оскільки позовні вимоги задоволено частково, пропорційно розміру задоволених вимог із відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2 205,73 грн.

Керуючись статтями 12, 81, 141, 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РКНОПП: НОМЕР_2 ),

на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (ЄДРПОУ 37356833, МФО 305299, р/р НОМЕР_3 )

заборгованість за кредитним договором №03.06.2025-100002561 від 03.06.2025 в розмірі 32602,8 грн та 2206 грн судового збору.

В задоволенні вимог про стягнення суми неустойки відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано. У випадку оскарження, рішення набирає законної сили за результатом апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги на нього безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення або з дня його складення.

Головуюча суддя О. О. Літвин