Рішення № 141047573, 29.10.2026, Хотинський районний суд Чернівецької області

Справа № 724/2886/26Провадження № 2/724/1330/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2025 року м. Хотин

Хотинський районний суд Чернівецької області у складі

головуючого судді Скрипника С.М.

за участю секретаря судового засідання Філіпчука Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хотині Чернівецької області в порядку спрощеного судового провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст та обґрунтування позовних вимог.

У вересні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» звернулося до Хотинського районного суду Чернівецької області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 15.08.2025 року між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання споживчого кредиту №9715647 шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Після того, як відповідачем було здійснено реєстрацію в Інформаційно-телекомунікаційній системі первісного кредитора і заповнено електронну заявку на отримання споживчого кредиту на сайті Первісного кредитора в мережі Інтернет, що перебуває за адресою https://miloan.ua, ТОВ «МІЛОАН» 15.08.2025 року направило ОСОБА_1 , пропозицію (оферту) укласти Договір №9715647 у вигляді розміщення в особистому кабінеті позичальника на сайті повного тексту кредитного договору (за обраними Позичальником в процесі оформлення параметрами терміну і суми кредиту).

В процесі заповнення заявки і реєстрації особистого кабінету позичальником первісний кредитор здійснив ідентифікацію (встановлення особи шляхом отримання її ідентифікаційних даних) і верифікацію (перевірку і підтвердження належності відповідній особі ідентифікаційних даних) особи в порядку, передбаченому пунктом 2 розділу 31 «Порядку ідентифікації, верифікації клієнта (представника клієнта)».

15.08.2025 року позичальник, після ознайомлення з пропозицією укласти електронний договір (офертою) у формі договору, який містить усі істотні умови, і маючи технічну можливість відмовитися від підписання договору, виразив однозначну згоду із умовами договору шляхом натискання відповідної кнопки в ІТС первісного кредитора. Зі своєї сторони ТОВ «МІЛОАН» направило ОСОБА_1 через телекомунікаційну систему на номер телефону НОМЕР_1 (що було зазначено позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті) одноразовий ідентифікатор 938959, котрий в свою чергу Боржником було 15.08.2025 11:43 введено/відправлено первісному кредитору у відповідному розділі ІТС, чим він прийняв (акцептував) пропозицію (оферту) щодо укладання Договору №9715647, на умовах визначених офертою.

ТОВ «МІЛОАН», свої зобов`язання за кредитним договором виконало, та надало позичальнику грошові кошти шляхом їх перерахування на картку позичальника № НОМЕР_2 , яку позичальник вказав при оформленні кредиту. Це підтверджується платіжним дорученням №160006154 від 15.08.2025 року.

Відповідач виконував взяті на себе зобов`язання з істотним порушенням умов договору, не здійснивши передбачені договором платежі вчасно , що спричинило виникнення простроченої заборгованості.

Усвідомлюючи виникнення фінансових зобов`язань перед первісним кредитором, відповідач здійснював часткові (-у) оплати (-у) в рахунок погашення заборгованості за договором №9715647 від 15.08.2025 року, шляхом здійснення платежів зазначених у розрахунку заборгованості за кредитним договором, що є додатком до позовної заяви (останній платіж було здійснено 21.11.2025 у сумі 1545,00 грн. Сплачуючи кредит, відповідач, додатково до зазначеного вище, вчинив конклюдентні дії, що свідчать про прийняття укладеного кредитного договору, який створив для нього певні цивільні права та обов`язки, частину з яких було реалізовано.

26.03.2026 року між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «СВЕА ФІНАНС» було укладено ДОГОВІР ФАКТОРИНГУ № 01.02-12/26, відповідно до умов якого первісний кредитор відступає (передає) новому кредитору Права вимоги, а новий кредитор набуває Права вимоги від первісного кредитора та сплачує первісному кредитору за відступлення Прав вимоги фінансування у сумі, що дорівнює ціні договору факторингу у порядку та у строки встановлені цим договором факторингу.

Станом на дату складання позовної заяви заборгованість відповідача за Договором №9715647 від 15.08.2025 року становить: заборгованість за сумою кредиту - 8334,00 грн., заборгованість за процентами за кредитом - 0,00 грн., заборгованість за комісією за надання кредиту - 2250,00 грн., заборгованість за комісією за обслуговування кредиту - 4866,00 грн., заборгованість за штрафом - 5000,00 грн., загальна заборгованість - 20450,00 грн., яку позивач просить стягнути на свою користь, а також вирішити питання розподілу судових витрат.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.

Відповідно до ч.1 ст.274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.

Відповідно до вимог ст.ст. 19, 279 ЦПК України вказана справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомленням учасників справи.

Ухвалою Хотинського районного суду Чернівецької області від 23.09.2026 року було відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження без виклику сторін.

Від відповідача клопотання про проведення розгляду справи з його викликом в судове засідання не надійшло, правом на подання відзиву на позов відповідач не скористався, позовна заява з матеріалами надсилалася належним чином, тому суд провів розгляд справи за наявними у ній матеріалами.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобами не проводилось. Сторони в судове засідання не викликалися.

Фактичні обставини встановлені судом

Суд, вивчивши та дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що 15.08.2025 року між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання споживчого кредиту №9715647 в електронній формі, який підписаний відповідачем електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора 938959 (а.с.13-15).

Відповідно до умов договору ТОВ «МІЛОАН» зобов`язується надати позичальнику кредит у гривні в сумі 10000,00 грн. (п. 1.2. Договору), строком на 360 днів з 15.08.2026 (п.1.3. Договору), дата повернення кредиту 10.08.2026 (п. 1.4. Договору), загальні витрати за кредитом складають 34820 грн., денна процентна ставка - 0.97%, орієнтовна загальна вартість кредиту - 44820 грн. (п.1.5. Договору), комісія за надання кредиту - 2700 грн., яка нараховується за ставкою 27.00% (п. 1.5.1. Договору), комісія за обслуговування кредиту - 32120 грн., що нараховується з ставкою 14,60% від суми кредиту в перший день кожного розрахункового періоду за попередній розрахунковий період (п.1.5.2. Договору).

Відповідно до п. 2.1 Договору кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти № НОМЕР_3 .

Згідно п.4.1. Договору у разі прострочення позичальником зобов`язань з повернення кредиту (частини кредиту згідно Графіку платежів) та/або сплати процентів за його користування та/або комісій та/або інших платежів згідно з умовами цього Договору та Графіку платежів, Позичальник зобов`язаний сплатити на користь кредитодавця штраф у розмірі 1000 гривень за кожний випадок порушення (невиконання або неналежного виконання) зобов`язання зі сплати платежів у визначені Графіком платежів дати платежів, якщо порушення відповідної дати платежу триває більш ніж 2 днів.

Додатком № 1 до Договору про споживчий кредит №9715647 від 15.08.2025 року є графік платежів (а.с.16).

Додатком № 2 та №3 до Договору про споживчий кредит №9715647 від 15.08.2025 року є заява на отримання кредиту № 9715647 відповідачки ОСОБА_1 , а також додаткові контактні дані позичальника для взаємодії за кредитним договором. Крім того, 15.08.20265 відповідачкою було заповнено анкету-заяву на кредит №9715647 (а.с.17, 19).

Відповідно копії паспорта споживчого кредиту, ОСОБА_1 , ознайомилася із умовами кредитування що підтверджується її цифровим підписом одноразовим ідентифікатором 206422 (зв. а.с.17-а.с.18).

Як вбачається з копії платіжного доручення №160006154 від 15.08.2025 року, ТОВ «Мілоан» перерахувало на рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_3 грошові кошти в сумі 10000 грн. (зв. а.с.23).

26.03.2026 року між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «СВЕА ФІНАНС» було укладено ДОГОВІР ФАКТОРИНГУ № 01.02-12/26, відповідно до умов якого первісний кредитор відступає (передає) новому кредитору Права вимоги, а новий кредитор набуває Права вимоги від первісного кредитора та сплачує первісному кредитору за відступлення Прав вимоги фінансування у сумі, що дорівнює ціні договору факторингу у порядку та у строки встановлені цим договором факторингу. На підтвердження укладення договору факторингу до матеріалів справи долучено копію платіжної інструкції №10349 від 26.03.2026 (а.с.24-28).

Відповідно до Реєстру боржників до договору факторингу № 01.02-12/26 від 26.03.2026 ТОВ «СВЕА ФІНАНС» набуло право грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 за Договором №9715647 на загальну суму 20450,00 грн. (зв. а.с.28 - а.с.29).

Згідно розрахунку заборгованості за Договором №9715647 від 15.08.2025 року, станом на 26.03.2026 року заборгованість ОСОБА_1 з урахуванням часткової оплати становить 20450,00грн., а саме: заборгованість за сумою кредиту - 8334,00 грн., заборгованість за процентами за кредитом - 0,00 грн., заборгованість за комісією за надання кредиту - 2250,00 грн., заборгованість за комісією за обслуговування кредиту - 4866,00 грн., заборгованість за штрафом - 5000,00 грн. (а.с.21-23).

Судом встановлено, що відповідач не надавав своєчасно банку грошові кошти в повному обсязі для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором.

Застосовані норми права та мотиви з яких виходить суд

Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставою для виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Так, ст. 626 ЦК України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У статті 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 2 ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Згідно ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Згідно статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 отримала кредит, однак своїх зобов`язань щодо повернення кредитних коштів у повному обсязі не виконала, суд вважає, за необхідне стягнути з неї заборгованість за указаним договором.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі №44/9519/12 (№14-10цс18) зазначено, що відповідно до ч. 1 ст. 1048 та ч. 1 ст. 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлено договором.

Доказів того, що ОСОБА_1 сплатила заборгованість за тілом кредиту, а також щодо неправомірності здійснення розрахунку заборгованості за наданим кредитом чи нарахування відсотків за порушення грошового зобов`язання, суду не надано, також не надано спростування наданого позивачем розрахунку.

Вказаний розмір заборгованості відповідачем не заперечувався та не спростований, а також підтверджений позивачем належними та допустимими доказами.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заміна кредитора в зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч.1 ст. 516 ЦК)

Частиною 1 ст. 1077 ЦК визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом ч.1 ст. 1078 ЦК, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Оскільки на підставі вказаного договору відбулась заміна первісного кредитора на ТОВ «Свеа Фінанс», тому останній вправі заявляти вимоги до відповідача про повернення кредитної заборгованості за кредитним договором.

Відповідач у справі не мав жодних перешкод для реалізації свого зобов`язання по сплаті кредитної заборгованості на рахунки первісного кредитора, і таке виконання було б належним в розумінні вимог ст. 516 ЦК України.

Натомість, всупереч умовам кредитного договору, відповідач не виконав свого зобов`язання. Після відступлення позивачу прав грошової вимоги до відповідача, остання не здійснила погашення кредитної заборгованості ані на рахунки ТОВ «Свеа Фінанс», ані на рахунки попереднього кредитора ТОВ «Мілоан».

Відповідно до наданого позивачем розрахунку, заборгованість ОСОБА_1 з урахуванням часткової оплати становить 20450,00грн., а саме: заборгованість за сумою кредиту - 8334,00 грн., заборгованість за процентами за кредитом - 0,00 грн., заборгованість за комісією за надання кредиту - 2250,00 грн., заборгованість за комісією за обслуговування кредиту - 4866,00 грн., заборгованість за штрафом - 5000,00 грн.

Відповідачем не було спростовано наданий позивачем розрахунок заборгованості.

Відповідач не надав суду доказів щодо виконання зобов`язань в частині повернення грошових коштів.

Відповідно до ст. 79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Перевірка достовірності доказів проводиться судом у процесі дослідження доказів. Суд визнає достовірними докази, якщо за результатами перевірки та дослідження цих доказів підтверджується правильність відомостей, які в них містяться.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Отже, суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача на його користь заборгованості за кредитом (основним боргом) в розмірі 8334,00 грн. є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимог про стягнення штрафу, суд зазначає таке.

Відповідно дост.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пунктом 18 Розділу Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який неодноразово продовжувався та продовжує діти по теперішній час.

Суд відхиляє доводи представника позивача про можливість нарахування штрафу відповідно до норм Закону України «Про споживче кредитування» в період дії в Україні воєнного стану, оскільки до даних правовідносин слід застосовувати норму пункту 18 Розділу Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, як пріоритетну норму права, відповідно до якої позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення, а не положення Закону України «Про споживче кредитування», в частині можливості здійснювати нарахування неустойки.

Умовами кредитного договору (п.4.1.) встановлено, що у разі прострочення позичальником зобов`язань з повернення кредиту (частини кредиту згідно Графіку платежів) та/або сплати процентів за його користування та/або комісій та/або інших платежів згідно з умовами цього Договору та Графіку платежів, Позичальник зобов`язаний сплатити на користь кредитодавця штраф у розмірі 1000 гривень за кожний випадок порушення (невиконання або неналежного виконання) зобов`язання зі сплати платежів у визначені Графіком платежів дати платежів, якщо порушення відповідної дати платежу триває більш ніж 2 днів.

Первісним кредитором нарахована неустойка (штраф) в розмірі 5000 грн., що суперечить наведеним положенням пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України.

Таким чином позовні вимоги в частині стягнення з ОСОБА_1 неустойки в розмірі 5000,00 грн. є необґрунтованими з вищевказаних підстав і задоволенню не підлягають.

Щодо нарахування комісії за обслуговування.

Вимога про стягнення боргу з комісією за обслуговування кредитної заборгованості в загальній сумі 4866,00 грн. не підлягає задоволенню, оскільки умову про її сплату суд визнає нікчемною з наступних підстав.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з ч.2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Відповідно до частин першої та другої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного, щомісячна комісія може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду в постанові від 06.11.2023 по справі №204/224/21 виклала висновок щодо застосування норми права, а саме якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

З урахуванням наведених вище вимог закону, досліджених доказів та встановлених на їх підставі обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «Свеа Фінанс», про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягають частковому задоволенню, а саме в розмірі 10584,00., з яких: 8334,00 грн. основний борг, 2250,00 грн. заборгованість за комісією за надання кредиту.

В решті частині вимог щодо стягнення штрафу в сумі 5000 грн., а також комісії за обслуговування кредиту в сумі 4866,00 грн. слід відмовити.

Розподіл судових витрат

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (51,75%).

При розподілі судових витрат по оплаті судового збору, суд враховує пропорційність задоволених вимог.

Позов заявлено всього на суму 20450 грн., а задоволено 10584 грн., тобто на 51,75 % (10584 грн х 100 % /20540 = 51,75% % ).

А саме, позовні вимоги задоволені на 51,75%, 2662,40 грн. (ставка судового збору, що підлягала сплаті за подання позову, з врахуванням понижуючого коефіцієнту 0,8) х 51,75% = 1377,80 грн. судового збору за розгляд справи в суді, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Враховуючи викладене вище, на підставі ст. ст. 509, 525, 526, 549, 550, 551, 553, 610 - 612, 624, 625, 629, 1046 - 1050, 1054 Цивільного кодексу України, керуючись ст. ст. 12, 13, 76, 81, 141, 259, 263, 265, 268, 274-279 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» (04070 м. Київ, вул. Іллінська, буд.8 код ЄДРПОУ 37616221, номер рахунку в АТ «ОТП БАНК» НОМЕР_5 , МФО 300528) заборгованість за Договором №9715647 від 15.08.2025 року у розмірі 10584 (десять тисяч п`ятсот вісімдесят чотири) гривні 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» (04070 м. Київ, вул. Іллінська, буд.8 код ЄДРПОУ 37616221, номер рахунку в АТ «ОТП БАНК» НОМЕР_5 , МФО 300528) судовий збір у розмірі 1377 (одна тисяча триста сімдесят сім) гривень 80 копійок.

В іншій частині вимог відмовити.

Копію рішення суду надіслати сторонам.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Чернівецького апеляційного суду суд шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс», адреса місця знаходження: 04070 м. Київ, вул. Іллінська, буд.8 код ЄДРПОУ 37616221.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 .

Повне рішення складено 29 жовтня 2026 року.

Суддя:Сергій Миколайович СКРИПНИК