Рішення № 141045329, 27.10.2026, Зміївський районний суд Харківської області

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

Справа № 621/3777/25

Провадження 2/621/632/26

27 жовтня 2026 року м. Зміїв Харківської області

Зміївський районний суд Харківської області в складі:

головуючий суддя В. Філіп`єва,

за участі секретаря судового засідання А. Головіної

учасники справи:

позивач Акціонерне товариство "Перший Український Міжнародний Банк",

представник позивача - Є. Донцова (не з`явилась),

відповідач ОСОБА_1 (не з`явилась),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження за відсутності учасників цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача АТ "Перший Український Міжнародний Банк" звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідачки на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 200899163201 від 26.10.2017 року в розмірі 32022,73 гривень та витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 422,40 гривень.

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 31.12.2025 позовну заяву прийнято до провадження та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників в судове засідання.

Учасники справи в судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце судового засідання повідомлялись належним чином.

Представник позивача Є. Донцова у позовній заяві просила розгляд справи проводити без її участі. Позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити, проти ухвалення по справі заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_2 , яка належним чином повідомлялась про дату, час та місце розгляду справи, повторно в судове засідання не з`явився, про причини неявки не повідомила, заяв про відкладення розгляду справи, відзиву на позов не подавала. Крім того, відповідач повідомлялась про дату, час та місце судового засідання шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.

Відповідно до ч. 3 статті 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до частини 1 статті 223 Цивільного процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до частини 4 статті 223 Цивільного процесуального кодексу України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області, у зв`язку з повторною неявкою відповідача, постановлено провести заочний розгляд цивільної справи.

В зв`язку з неподанням відповідачкою відзиву на позовну заяву, суд вирішує спір згідно положень ч. 8 статті 178, ч. 2 статті 191 ЦПК України за матеріалами, наявними в цивільній справі.

В зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до ч. 2 статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 26.10.2017 року між АТ "Перший Український Міжнародний банк" та відповідачем ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 200899163201, за яким відповідачу видано кредитну картку з кредитним лімітом в сумі 12000,00 гривень, який у подальшому було збільшено до 17000,00 гривень.

Позивач свої зобов`язання за вказаним кредитним договором виконав в повному обсязі, надавши відповідачу у строкове платне користування грошові кошти в обумовленому розмірі, а відповідач свої зобов`язання належним чином не виконує, грошові кошти не повертає, внаслідок чого станом на 04.08.2025 року утворилася заборгованість за кредитним договором № 200899163201 від 26.10.2017 року, загальний розмір якої становить - 32022,73 гривень, яка складається з наступного: 16562,36 гривень - заборгованість за кредитом; 15460,37 гривень заборгованість процентами; 0,00 гривень - заборгованість за комісією;

Позивач направив письмову вимогу (повідомлення) відповідачу за адресою місця проживання, яке зазначено в анкеті на отримання кредиту, однак заборгованість відповідачем не погашена, в зв`язку з чим позивач змушений звернутися до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором та понесених судових витрат зі сплати судового збору в розмірі 2422,40 гривень (а. с. 1 - 8).

Відзиву на позовну заяву з викладом заперечень проти позову від відповідача до суду не надійшло, в зв`язку з чим, на підставі ч. 2 статті 191 ЦПК України, суд вирішує справу за матеріалами, наявними в цивільній справі.

Дослідивши доводи позовної заяви та заперечень відповідача, письмові докази, що містяться в матеріалах справи, суд встановив наступне:

Повноваження позивача щодо надання банківських послуг, в тому числі кредитування, підтверджуються Випискою ЄДРПОУ, Статутом Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк» (а. с. 74 83).

26 жовтня 2017 року відповідач ОСОБА_2 особисто підписала Заяву № 200899163201 про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, в якій просила відкрити їй поточний рахунок № НОМЕР_1 у гривнях та надати кредитну картку (номер кредитної картки НОМЕР_2 ), встановивши кредитний ліміт в сумі 12000,00 гривень (а. с. 31).

Відповідач також підписала особисто Паспорт споживчого кредиту, який містить наступні умови кредитування: Тип кредиту кредитна лінія; сума 12000,00 гривень; строк кредитування 12 місяців (зі спливом вказаного строку продовжується кожного разу на той самий період, у разі відсутності заперечень з будь-якої сторони);; мета отримання кредиту загальні споживчі цілі; спосіб та строк надання кредиту встановлення відновлювальної кредитної лінії в межах встановленого кредитного ліміту на картковому рахунку з дня прийняття рішення; процентна ставка, 49% відсотків річних; тим процентної ставки фіксована; загальні витрати за кредитом 2566,39 гривень; орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом (у тому числі: тіло кредиту, відсотки, комісії та інші платежі) 12566,39 гривень; реальна річна процентна ставка, відсотків річних 59,59%. Процентна ставка, яка застосовується при невиконанні зобов`язання щодо повернення кредиту 62,0% річних (умови застосування: з 1 дня виникнення простроченої заборгованості на суму залишку заборгованості за кредитом. Інші платежі комісія за проведення обов`язкового платежу, внесеного після настання платіжної дати 100,00 гривень (а. с. 32).

До Заяви про приєднання до умов банківського обслуговування позивачем надано Публічну пропозицію АТ "ПУМБ" на укладення Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (в редакції від 10.06.2017 року), в якій міститься всі істотні умови, в тому числі щодо дострокового погашення та інше (а. с. 38 49) які не містять особистого підпису відповідача.

Позивачем долучено до матеріалів справи Довідку про збільшення кредитного ліміту, згідно якої, по договору № 200899163201 від 26.10.2017 року ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 18.05.2018 року збільшено кредитний ліміт з 12000,00 гривень до 17000,00 гривень, рахунок НОМЕР_4 (а. с. 55).

Як вбачається з розрахунку заборгованості, відповідач ОСОБА_2 , з 30.10.2017 року по 30.08.2020 року свої зобов`язання за кредитом виконувала несвоєчасно та не в повному обсязі, у зв`язку з чим, станом на 04.08.2025 року заборгованість відповідача за кредитом складає: 32022,73 гривень, яка складається з наступного: 16562,36 гривень - заборгованість за кредитом; 15460,37 гривень заборгованість процентами; 0,00 гривень - заборгованість за комісією (а. с. 56 - 59).

Вказаний розрахунок містить дати і суми, які фактично вносилися відповідачем в рахунок погашення кредиту, процентів.

Розрахунок підтверджується також випискою по особовому рахунку відповідачки ОСОБА_2 з 11.11.2018 року по 30.08.2020 року, в якому відображений рух коштів, в тому числі здійснені відповідачем платежі на погашення заборгованості (а. с. 60 68).

05.08.2025 року позивач звернувся до відповідача засобами поштового зв`язку з письмовою вимогою про погашення кредитної заборгованості за договором № 200899163201 від 26.10.2017 року що підтверджується реєстром поштових відправлень ф. 103А "Укрпошта" (а. с. 50 - 54).

Дослідивши доводи позовної заяви та письмові докази, надані до матеріалів справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Частинами 1, 3 статті 13 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до статей 76 - 81 Цивільного процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

За загальним правилом, встановленим статтею 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Одним з видів зобов`язання є договір, вимоги до укладення якого встановлені главою 52 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Отже, загальні вимоги до кредитного договору встановлені нормами Цивільного кодексу України, а також Законами України "Про споживче кредитування" та "Про захист прав споживачів".

У пункті 19 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН "Керівні принципи для захисту інтересів споживачів", прийнятої 09 квітня 1985 року N 39/248 зазначено, що споживачі повинні бути захищені від таких контрактних зловживань, як односторонні типові контракти, виключення основних прав в контрактах і незаконні умови кредитування продавцями.

Згідно ч.5, ч.6 статті 12 Закону України "Про споживче кредитування", умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. Споживач не зобов`язаний сплачувати кредитодавцю будь-які платежі, не зазначені в договорі про споживчий кредит та/або не враховані в розрахунку денної та орієнтовної річної процентної ставки, що зазначені в договорі про споживчий кредит, крім платежів за споживчим кредитом, які не включаються до розрахунку загальних витрат за споживчим кредитом у випадках, передбачених цим Законом.

Згідно ч.1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч.1 статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 631 Цивільного кодексу України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення, якщо інше не визначено законом або договором. Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Частиною першою статті 638 Цивільного кодексу України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Крім того, відповідно до ч. 1, ч. 2 статті 633 Цивільного кодексу України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Згідно частин першої, другої статті 634 Цивільного кодексу України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Договір приєднання може бути змінений або розірваний на вимогу сторони, яка приєдналася, якщо вона позбавляється прав, які звичайно мала, а також якщо договір виключає чи обмежує відповідальність другої сторони за порушення зобов`язання або містить інші умови, явно обтяжливі для сторони, яка приєдналася. Сторона, яка приєдналася, має довести, що вона, виходячи зі своїх інтересів, не прийняла б цих умов за наявності у неї можливості брати участь у визначенні умов договору.

Розрахунки заборгованості складені позивачем відповідно до узгоджених сторонами умов кредитування. Доказів на погашення заборгованості за кредитним договором, неукладення договору чи спростування правильності розрахунків позивача, відповідачем не надано.

Відповідно до положень §2 глави 71 "Позика. Кредит. Банківський вклад", за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом. (ч. 1, ч. 3 статті 1054 ЦК України)

Статтею 1056-1 Цивільного кодексу України визначено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

Якщо інше не встановлено законом, у разі застосування змінюваної процентної ставки кредитодавець самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов`язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором. Кредитодавець зобов`язаний письмово повідомити позичальника, а в разі збільшення процентної ставки - поручителя та інших зобов`язаних за договором осіб про зміну процентної ставки протягом 15 календарних днів, що настають за днем, з якого застосовується нова ставка.

У разі незгоди позичальника із збільшенням процентної ставки позичальник зобов`язаний погасити заборгованість за договором у повному обсязі протягом 30 календарних днів з дня отримання повідомлення про збільшення процентної ставки. З дня погашення заборгованості за кредитним договором у повному обсязі зобов`язання сторін за таким договором припиняються. При цьому до моменту повного погашення заборгованості, але не більше 30 календарних днів з дати отримання повідомлення про збільшення процентної ставки, застосовується попередній розмір процентної ставки. У разі застосування змінюваної процентної ставки у кредитному договорі визначається максимальний розмір процентної ставки, що може бути застосований.

Відповідно до частини першої статті 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Аналогічні положення містяться в статті 536 Цивільного кодексу України, згідно яких за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами або законом про банки і банківську діяльність. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно частини 1 статті 1049 Кодексу, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно частин 1, 2 статті 1069 Цивільного кодексу України, якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу. Права та обов`язки сторін, пов`язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом.

Крім того, відповідно до п. 4 ч. 1 статті 1 Закону України "Про споживче кредитування", загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з ч. 2 статті 8 Закону України "Про споживче кредитування", до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

На виконання вимог, у тому числі, п. 4 ч. 1 ст. 1 та ч. 2 статті 8 Закону України "Про споживче кредитування" Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит).

Відповідно до п. 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил. Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (п. 8 Правил про споживчий кредит).

Отже, Законом України "Про споживче кредитування" та Правилами розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту, що відображено в підписаних відповідачем Заявах про надання послуг банківського обслуговування.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч.1 статті 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Під час судового розгляду належними й допустимими доказами підтверджується, що між сторонами укладено кредитний договір, за яким позивач надав відповідачеві у користування кредитні кошти на умовах строковості, платності та поверненості.

Натомість, відповідач свої зобов`язання за кредитним договором не виконав в повному обсязі, кредитні кошти разом з процентами не повернув, в зв`язку з чим позовна заява про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Крім того, статтею 141 ЦПК України встановлено порядок розподілу судових витрат між сторонами, згідно якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, з відповідача на користь позивача належить стягнути судовий збір, сплачений при поданні позовної заяви до суду.

На підставі викладеного, керуючись статями 2, 4, 12, 13, 76-82, 89, 141, 247, 274-279, 259, 263-265, 268, 352, 354- 355 ЦПК, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь Акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк", ЄДРПОУ 14282829, заборгованість за кредитним договором від 26.10.2017 року № 200899163201, в загальному розмірі 32022 (тридцять дві тисячі двадцять дві) гривні 73 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь Акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк", ЄДРПОУ 14282829, " витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте Зміївським районним судом Харківської області за письмовою заявою відповідача, яка може бути ним подана протягом тридцяти днів з дня його складення.

Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду, через Зміївський районний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Акціонерне товариство "Перший Український Міжнародний банк", код ЄДРПОУ 14282829, юридична адреса: 04070, м. Київ, вул. Андріївська, буд. 4.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя В. Філіп`єва