Рішення № 141043158, 26.10.2026, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Єдиний унікальний номер справи 183/5564/26

Провадження № 2/183/5816/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 жовтня 2026 року м. Самар Дніпропетровської області

Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді - Майної Г. Є.,

з участю секретаря судового засідання - Федорової Є. П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінфорс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНФОРС» через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС звернулося до суду із вищезазначеним позовом, в обґрунтування якого позивач посилається на те, що 03 травня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СС ЛОУН» та відповідачкою ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи первісного кредитодавця укладено електронний кредитний договір № 1378586-A, на виконання умов якого позичальниці надано 14 950,00 грн на строк із 03 травня 2021 року по 01 червня 2021 року включно зі сплатою процентів за акційною ставкою 0,597 % на день. Договором також передбачені стандартна ставка 1,99 % на день, підвищена ставка 2,99 % на день та можливість продовження строку користування кредитом.

Позивач зазначає, що первісний кредитодавець виконав зобов`язання з надання кредиту, а відповідачка після оформлення продовжень строку користування кредитом та автопролонгації до 17 жовтня 2021 року не погасила борг у повному обсязі. За наданим розрахунком заборгованість становить 39 063,00 грн, із яких 14 950,00 грн - тіло кредиту та 24 113,00 грн - проценти. Сплачені відповідачкою 29 007,88 грн процентів у розрахунку враховано. Неустойку до ціни позову не включено.

03 листопада 2021 року між ТОВ «СС ЛОУН» та ТОВ «ФІНФОРС» укладено договір факторингу № 40071779-127, відповідно до умов якого до позивача перейшло право грошової вимоги, у тому числі до відповідачки за вказаним кредитним договором. Позивач просить стягнути 39 063,00 грн заборгованості та 2 662,40 грн судового збору..

Відзиву на позовну заяву на адресу суду не надходило.

Ухвалою суду від 25 травня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Цією ж ухвалою сторонам було установлено строки для подання відзиву на позовну заяву та відповіді на відзив на позовну заяву, а також задоволено клопотання ТОВ «ФІНФОРС» про витребування доказів.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, в прохальній частині позовної заяви просив про розгляд справи за його відсутності, не заперечував проти ухвалення заочного рішення у справі.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причин неявки суду не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи та відзиву на позовну заяву не подавав.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Беручи до уваги ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод Ради Європи від 04 листопада 1950 року, що набрала чинності для України 11 вересня 1997 року, яка передбачає право кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, також беручи до уваги те, що відповідач обґрунтованих клопотань про відкладення судового засідання, суду не надав, в силу положень ч. 1 ст. 223 ЦПК України, суд вважає за доцільне продовжити судовий розгляд за відсутності відповідача.

Верховний Суд України, узагальнюючи судову практику, також вказав, що інститут заочного провадження відповідає положенням та спрямований на реалізацію Рекомендації № R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на вдосконалення судової системи. Для досягнення цієї мети необхідно забезпечити доступ сторін до спрощених і більш оперативних форм судочинства та захистити їх від зловживань та затримок, зокрема, надавши суду повноваження здійснювати судочинства більш ефективно.

Згідно з ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення). Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

У зв`язку з неявкою осіб, які приймають участь у справі, суд розглядає справу відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов такого.

Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч. 1. ст. 4 ЦПК України).

Судом установлено, що 03 травня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СС ЛОУН» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 1378586-A, відповідно до умов якого позичальниці надано кредит у сумі 14 950,00 грн на споживчі потреби. Пунктами 2.6.2-2.6.4 договору визначено строк кредиту з 03 травня 2021 року по 01 червня 2021 року включно, заплановану дату повернення 01 червня 2021 року та акційну ставку 0,597 % на день. Стандартна ставка відповідно до пункту 1.17 становить 1,99 % на день, підвищена ставка за пунктом 1.22 - 2,99 % на день. Договір містить електронний підпис відповідача з ідентифікатором f55047.

Кредит надається в безготівковій формі на платіжну картку позичальниці. У документах щодо надання кредиту зазначено картку з маскою НОМЕР_1 . Анкета позичальника містить його РНОКПП НОМЕР_2 та номер телефону НОМЕР_3 .

ТОВ «СС ЛОУН» свої зобов`язання з надання кредиту виконало, що підтверджується витягом із реєстру кредитів, наданих через сервіс ТОВ «ФК «САН-РАЙЗ ФІНАНС» за договором № 6 від 12 жовтня 2020 року. У витязі відображено видачу 03 травня 2021 року ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , 14 950,00 грн за договором № 1378586-A на картку з маскою 431414...3422.

Відповіддю АТ «ПУМБ» від 17 липня 2026 року № КНО-07.8.5/12556 БТ на ухвалу суду від 25 травня 2026 року підтверджено, що на ім`я ОСОБА_1 випущено платіжну картку № НОМЕР_4 . В анкеті банку зазначено номер телефону НОМЕР_3 . Банк підтвердив зарахування 03 травня 2021 року о 16:56:26 на цю картку 14 950,00 грн та надав виписку за рахунком. Дані банку щодо особи держателя, реквізитів картки, суми та дати операції узгоджуються з документами кредитодавця і підтверджують фактичне одержання відповідачкою кредиту.

Судом також установлено, що сторони оформлювали продовження строку користування кредитом. Додаткові угоди № 1-16 укладені відповідно 02 червня, 02, 09, 16, 26 та 31 липня, 07, 10, 13, 16, 20 та 30 серпня, 02, 07, 10 та 17 вересня 2021 року. Ними послідовно визначено нові строки користування кредитом зі стандартною ставкою 1,99 % на день. Остання додаткова угода № 16 від 17 вересня 2021 року встановлює період із 18 по 27 вересня 2021 року включно.

Угодою від 17 вересня 2021 року про автопролонгацію, що містить електронний підпис відповідачки fp145975, визначено строк із 28 вересня по 17 жовтня 2021 року включно, ставку 2,99 % на день, нову дату повернення 17 жовтня 2021 року та суму до повернення 39 063,00 грн. Пункти 5.7.1-5.7.2 основного договору передбачають 20-денну автопролонгацію та підвищену ставку. Отже, у цій справі надано документи щодо продовження строку, а нарахування в розрахунку закінчуються 17 жовтня 2021 року. Підстав вважати всі проценти після первісної дати 01 червня 2021 року нарахованими поза погодженим строком лише через сплив цієї дати немає.

За наданим розрахунком заборгованості нараховано 53 120,88 грн процентів, із яких сплачено 29 007,88 грн. Залишок процентів становить 24 113,00 грн. Основний борг у сумі 14 950,00 грн не погашено. Загальна сума заборгованості становить 39 063,00 грн. Розрахунок охоплює період із 03 травня 2021 року по 17 жовтня 2021 року включно; штрафні санкції в ньому дорівнюють нулю.

03 листопада 2021 року між ТОВ «СС ЛОУН» та ТОВ «ФІНФОРС» укладено договір факторингу № 40071779-127, за яким первісний кредитодавець відступив позивачу права грошових вимог до боржників. За пунктом 3.1 договору право вимоги переходить із моменту підписання сторонами відповідного реєстру прав грошових вимог.

Витяг із реєстру прав грошових вимог від 03 листопада 2021 року до договору факторингу № 40071779-127 містить запис № 62 щодо ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , договору № 1378586-A від 03 травня 2021 року. Загальна вимога становить 39 063,00 грн: 14 950,00 грн основного боргу, 21 123,00 грн процентів та 2 990,00 грн додаткових процентів. Разом процентна заборгованість становить 24 113,00 грн; неустойка - 0,00 грн. У витязі зазначено, що реєстр набирає чинності з моменту його підписання. Матеріали також містять повідомлення ТОВ «СС ЛОУН» від 03 листопада 2021 року про відступлення цієї вимоги ТОВ «ФІНФОРС».

Вирішуючи спір, суд враховує наступні положення законодавства, що регулює спірні правовідносини.

Згідно із ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Абзацом 2 частини 2 статті 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно з частиною першою статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі; електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-комунікаційних систем. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Суб`єкт електронної комерції - суб`єкт господарювання будь-якої організаційно-правової форми, що реалізує товари, виконує роботи, надає послуги з використанням інформаційно-комунікаційних систем, або особа, яка придбаває, замовляє, використовує зазначені товари, роботи, послуги шляхом вчинення електронного правочину.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти(оферти)однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

З урахуванням викладеного, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті205,207 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

При укладенні кредитного договору відповідач та первісний кредитор ТОВ «СС ЛОУН» погодили суму кредиту, строк кредитування, порядок і умови надання кредиту, порядок обчислення процентів, повернення кредиту та сплати процентів, інші умови договору. Подальші зміни строку та умов користування кредитом відображені в додаткових угодах.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно із ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно із ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із частиною першою статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини першої статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частинами першою, другою статті 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За частинами 1, 7 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Наданий розрахунок підтверджує часткове виконання відповідачкою зобов`язань зі сплати процентів у сумі 29 007,88 грн. Суд ураховує ці платежі та визначає заборгованість лише в непогашеній частині.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Отже, свобода договору означає право громадян або юридичних осіб вступати чи утримуватися від вступу у будь-які договірні відносини. Свобода договору проявляється також у можливості наданій сторонам визначити умови такого договору.

Дослідивши матеріали справи, ураховуючи установлені судом обставини, суд висновує, що позивачем за допомогою належних та допустимих доказів доведені укладення договору, надання відповідачеві кредитних коштів, погодження продовжень строку користування кредитом та перехід права вимоги до позивача. Непогашена заборгованість за тілом кредиту і процентами підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача.

Таким чином, дослідивши матеріали справи, суд висновує про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в розмірі 39 063,00 грн, яка складається з 14 950,00 грн заборгованості за кредитом та 24 113,00 грн заборгованості за процентами. Неустойку, штраф чи пеню позивач не заявляє, тому питання про їх стягнення суд не вирішує.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги про стягнення 39 063,00 грн задоволено у повному обсязі, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 2 662,40 грн витрат зі сплати судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 76-82, 89, 141, 223, 263-265, 274 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінфорс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінфорс» заборгованість за кредитним договором № 1378586-A від 03 травня 2021 року в розмірі 39 063 (тридцять дев`ять тисяч шістдесят три) гривні 00 копійок, яка складається з 14 950,00 грн заборгованості за тілом кредиту та 24 113,00 грн заборгованості за процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінфорс» судові витрати, які складаються з витрат зі сплати судового збору в розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінфорс», код ЄДРПОУ 41717584, місцезнаходження за адресою: м. Київ, вул. Іоана Павла ІІ, буд. 4/6, корп. В, каб. 508-2;

відповідач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ; зареєстроване місце проживанн: АДРЕСА_1 .

Рішення суду складено та підписано 26 жовтня 2026 року.

Суддя Г. Є. Майна