Рішення № 141042372, 23.10.2026, Корюківський районний суд Чернігівської області

Справа № 736/1723/26

Номер провадження 2-о/736/76/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 жовтня 2026 рокум. Корюківка

Корюківський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючої судді Пархомчук Т.В.,

присяжних Логвиненка Д.М., Гулянкової Л.С.,

за участю секретаря Медведєвої Т.Ю.,

заявника - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань суду у м. Корюківка цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Міністерство оборони України, військова частина НОМЕР_1 , Корюківський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Корюківському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про оголошення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 померлим

В С Т А Н О В И В:

Заявник звернулась до суду із заявою, в якій просить оголосити померлим ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Свої вимоги обґрунтовує тим, що в січні 2025 вона отримала від ІНФОРМАЦІЯ_2 сповіщення сім`ї № 5 від 11.01.2025, яким її сповістили про те, що її син похресник, старший солдат ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , призваний на військову службу по мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_2 , внаслідок артилерійського обстрілу противника 09.01.2025 року, зник безвісти. По факту зникнення ОСОБА_2 слідчим відділом Корюківського РВП ГУНП в Чернігівській області були внесені до ЄРДР відомості про кримінальне провадження з правовою кваліфікацією ч. 1 ст. 115 КК України, проводиться досудове розслідування. За таких обставин, враховуючи те, що ОСОБА_2 пропав безвісти 09.01.2025 у зв`язку з воєнними діями, спливло вже більше року, заявник вважає, що суд може оголосити його померлим і для цього є всі підстави.

Ухвалою суду від 28 липня 2026 року у справі відкрито провадження та справу призначено до слухання.

В судовому засіданні заявник заяву підтримала, просила її задовольнити з наведених у ній підстав.

Представник заінтересованої особи, Корюківського відділу ДРАЦС, в судове засідання не з`явився, надав суду заяву про слухання заяви ОСОБА_1 за його відсутності, при вирішенні цієї заяви поклався на розсуд суду.

Представник заінтересованої особи Міністерства оборони України надав суду пояснення в яких не заперечував проти фактичних обставин смерті ОСОБА_2 в бою, однак заперечив проти задоволення вимог заявника, так як не сплив строк для оголошення ОСОБА_2 померлим, який передбачений ч. 2 ст. 46 ЦК України. Міністерство оборони України вважає, що вказаний строк має обраховуватися із дня закінчення активних бойових дій на відповідній території. Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376 (зі змінами) (далі - "Перелік") станом на дату зникнення безвісти ОСОБА_2 (09.01.2025) територія, на якій останній зник безвісти (біля населеного пункту Погребки Суджанського району, Курської області), а також біля території де зник безвісти ОСОБА_2 . Сумська область біля Суджанського району Курської області є окупованою територією, на якій вже в деяких місцях не ведуться активні бойові дії, а в деяких ведуться, пошукові заходи не завершені оскільки на території Російської Федерації доступу до території для проведення пошукових заходів не має. Зважаючи на зазначене, Міноборони вважає, що воєнні дії у розумінні ч. 2 ст. 46 ЦК України, на території де зник ОСОБА_2 не завершились, а тому підстави для оголошення померлим ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 відсутні.

Представник заінтересованої особи Військової частини НОМЕР_1 в судове засідання не з`явився, про час слухання справи повідомлявся належним чином, про причини неявки не повідомив.

Суд, заслухавши пояснення заявника, дослідивши матеріали справи, вважає за необхідне заяву задовольнити за наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканка АДРЕСА_1 , що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_2 виданим 18.10.2007, Корюківським РВ УМВС України в Чернігівській області.

Батьками ОСОБА_2 відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 виданого 15 жовтня 1987 року були ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

ОСОБА_1 є тіткою ОСОБА_2 на що вказують наступні документи: свідоцтво про народження ОСОБА_5 серії НОМЕР_4 виданого 02.01.1962, свідоцтво про народження батька ОСОБА_2 ОСОБА_3 серія НОМЕР_5 виданого 06.10.1965, де їх батьками були ОСОБА_6 та ОСОБА_7 . Відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_6 виданого Шишківською сільрадою Корюківького району Чернігівської області ОСОБА_5 присвоєно прізвище « ОСОБА_8 ».

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_7 від 07.05.2018 року Шишківською сільською радою Корюківського району Чернігівської області мати ОСОБА_2 . ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_8 виданого 04 вересня 2024 року виданого Корюківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Корюківському районі, батько ОСОБА_2 . ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 .

24 лютого 2022 року Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» на території України було запроваджено воєнний стан в зв`язку з неспровокованою збройною агресією російської федерації до України, розпочалася повномасштабна війна, згідно Указу Президента України від 24.02.2022 року №69/2022 «Про загальну мобілізацію» похресник та племінник заявника ОСОБА_2 24.04.2023 був мобілізований до лав ЗСУ та проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .

Згідно наказу № 345 командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 заявника був зарахований для подальшого проходження військової служби до списків особового складу військової частини НОМЕР_9 на посаду навідника десантно-штурмового взводу з десантно штурмової роти військової частини НОМЕР_1 , йому встановлений оклад за посадою, надбавки та щомісячна премія.

Військова частина НОМЕР_1 у якій проходив військову службу ОСОБА_2 , приймала участь у бойових діях, племінник заявниці також приймав безпосередньо участь у бойових діях та забезпеченні здійснення заходів національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії.

11 січня 2025 року працівники ІНФОРМАЦІЯ_2 вручили заявниці сповіщення сім`ї № 5 від 11.01.2025, у якому сповіщали про те, що старший солдат ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , призваний на військову службу по мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_2 , внаслідок артилерійського обстрілу противника 09.01.2025 року зник безвісти.

У відповідності до вимог ст. 5 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісті за особливих обставин» та відповідно до наказів командира військової частини НОМЕР_1 №48 від 16.01.2025 та № 49 від 21.01.2025, було призначено і проведено службове розслідування за результатами, якого ОСОБА_2 заявниці вважається таким, що зник безвісти за особливих обставин 09.01.2025.

Таким чином, з наданої ІНФОРМАЦІЯ_2 інформації вбачається, що ОСОБА_2 зник безвісті під час виконання бойових завдань у зоні бойових дій, внаслідок відсічі збройної агресії з боку Збройних Сил російської федерації.

По факту зникнення ОСОБА_2 слідчим відділом Корюківського РВП ГУНП в Чернігівській області були внесені до ЄРДР відомості про кримінальне провадження з правовою кваліфікацією ч. 1 ст. 115 КК України, проводиться досудове розслідування.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Згідно з частинами першою статті 15, частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з пунктом 3 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвістно відсутньою чи оголошення її померлою.

Відповідно до частини першої статті 306 ЦПК України у заяві про визнання фізичної особи безвістно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвістно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.

Фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців. Фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті (частини друга, третя статті 46 ЦК України).

Район воєнних (бойових) дій - це визначена рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України частина сухопутної території України, повітряного або/та водного простору, на якій впродовж певного часу ведуться або/та можуть вестися воєнні (бойові) дії (стаття 1 Закону України «Про оборону України»).

Бойові дії - це форма застосування з`єднань, військових частин, підрозділів (інших сил і засобів) Збройних Сил України, інших складових сил оборони, а також поліції особливого призначення Національної поліції України для вирішення бойових (спеціальних) завдань в операціях або самостійно під час відсічі збройної агресії проти України або ліквідації (нейтралізації) збройного конфлікту, виконання інших завдань із застосуванням будь-яких видів зброї (озброєння).

Основними видами бойових дій є оборона та наступ.

Відповідно до ст. 46 ЦК України фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців, а за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.

Статтею 47 ЦК України визначено, що правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті.

Особливістю цієї категорії справ є те, що висновок суду про оголошення громадянина померлим ґрунтується на юридичному припущенні смерті особи.

Особа може бути оголошена в судовому порядку померлою у разі встановлення обставин, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть цієї особи. На цьому наголошено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 31 травня 2023 року у справі № 177/11/20, від 07 листопада 2023 року у справі № 607/159/23.

У постановах від 26 квітня 2023 року у справі № 337/3725/22, від 29 березня 2023 року у справі № 753/8033/22 Верховний Суд дійшов висновків, що підставою для встановлення факту смерті є підтверджені доказами обставини, які свідчать про смерть громадянина в певний час і за певних обставин. Доказами, що підтверджують факт смерті особи в умовах воєнного стану або на тимчасово окупованій території України, можуть бути зокрема письмові докази; речові докази, у тому числі звуко- і відеозаписи; висновки експертів; копії лікарського свідоцтва/довідки про смерть; показання свідків, що можуть підтвердити ті обставини, на які посилається заявник; довідки з військкомату або від командира військової частини (у випадку загибелі військовослужбовців); заяви до правоохоронних органів про зникнення особи, в тому числі при обставинах, що загрожували їй смертю.

Вочевидь вказаний перелік доказів не є вичерпним та може бути конкретизований у кожній справі залежно від встановлених у ній обставин.

Подібні висновки висловлені у постанові Верховного Суду від 25 жовтня 2023 року справі № 607/1612/23 (провадження № 61-6323св23).

Суд не констатує смерть фізичної особи, а оголошує фізичну особу померлою у судовому порядку у разі встановлення обставин, зазначених у частині другій статті 46 ЦК України, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть громадянина.

Оголошення судом громадянина померлим усуває невизначеність у правовідносинах за участю особи, яка тривалий час є відсутньою.

Водночас частиною другою статті 20 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» передбачено, якщо особа, зникла безвісти за особливих обставин, оголошена померлою, але її останки не знайдено, проведення розшуку не припиняється до встановлення її місцеперебування, місця поховання чи місцезнаходження останків такої особи.

За правилами доказування, визначеними статтями 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У відповідності до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Під час вирішення цієї справи судом встановлено, що матеріалами службового розслідування від 21 січня 2025 року та поясненнями військовослужбовців-побратимів підтверджено, що під час штурмових дій противника позіції СП «Сова» в районі населеного пункту Погребки Суджанського району Курської області російської федерації зник зв`язок з навідником десантно-штурмового відділення десантно-штурмового взводу 3 десантно-штурмової роти військової частини НОМЕР_1 старшим солдатом ОСОБА_2 . Пошукові дії результатів не дали. Вказані обставини з достатньою вірогідністю підтверджують загибель у бою ОСОБА_2 у вказаному районі воєнних (бойових) дій в н.п. Погребки, Суджанського району, Курської області.

Отже суд, керуючись положеннями статті 46 ЦК України, з урахуванням конкретних обставин справи, вважає, що оголошення фізичної особи померлою можливе після спливу шести місяців з дня настання відповідної події - загибелі у бою ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_6 у районі населеного пункту Погребки, Суджанського району, Курської області, під час проведення яких останній загинув, що підтверджується належними та допустимими доказами, наведеними вище.

За відсутності лише тіла загиблого військовослужбовця, при наявності достатніх доказів його загибелі при проведенні бойових дій, відмова у позові про визнання такого військовослужбовця померлим не може вважатися такою, що відповідає завданням цивільного судочинства та узгоджується з принципом правової визначеності.

Такий висновок узгоджується з висновком Верховного Суду, висловленим у постанові від 26 лютого 2024 року у справі № 686/9938/23 (провадження № 61-15733св23), від 25 квітня 2024 року у справі № 278/970/23 (провадження № 61-16074св23)

Щодо посилань представника заінтересованої особи, що строк шість місяців, передбачений частиною 2 статті 46 ЦК України має рахуватись з моменту закінчення активних бойових дій відповідно до наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376 то суд вважає за необхідне застосувати позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 29 травня 2024 року у справі № 127/28463/23, відповідно до якої оголошення фізичної особи померлою можливе після спливу шести місяців з дня настання відповідної події - загибелі у бою.

Суд зазначає, що у пунктах 62, 65, 66 постанови у справі № 755/11021/22 Велика Палата Верховного Суду виснувала: "Речення друге частини другої статті 46 ЦК України не конкретизує обставини, за яких суд може застосувати скорочений шестимісячний строк замість дворічного, зазначеного у реченні першому цієї частини. Водночас суд може послатися на шестимісячний строк у разі наявності істотних підстав для припущення, що фізична особа загинула внаслідок воєнних дій, збройного конфлікту, і без обґрунтованих підстав очікувати, що з часом обставини зміняться або з`являться нові дані щодо місцезнаходження цієї особи.

У чинному ЦК України видозмінену до реалій незалежної України статтю 21 законодавець виклав у статті 46 без істотних змін, доповнивши її у частині другій реченням другим з наведенням спеціального правила із вказівкою на право суду (з урахуванням конкретних обставин) оголосити фізичну особу померлою до спливу дворічного строку, але не раніше спливу шести місяців.

Законодавець доповнив чинний ЦК України реченням другим частини другої статті 46 ЦК України задля врегулювання ситуацій, коли у суду є достатні істотні підстави вважати, що на основі доказів у конкретній справі фізична особа - з надзвичайно великою вірогідністю - є дійсно померлою (загиблою), і що впродовж двох років, зазначених у частині першій цієї статті, про особу не буде додаткових відомостей як про живу".

У підсумку Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку: "… шість місяців, які визначені в реченні другому частини другої статті 46 ЦК України, мають відраховуватися від дня закінчення активних бойових дій на місці (на території) ймовірної загибелі фізичної особи, що дозволятиме надати правову охорону людям, які постраждали від війни та у яких у зв`язку з вірогідною смертю зниклої фізичної особи виникають певні цивільні права та правомірні інтереси, і забезпечуватиме правову справедливість" (див. пункт 82 постанови).

Шестимісячний строк, який у цьому випадку обраховується з дня закінчення активних бойових дій, виконує функцію своєрідного запобіжника, спрямованого на захист прав та інтересів фізичної особи, яка може перебувати в невідомому місці або тимчасово не мати змоги вийти на зв`язок з різних причин, пов`язаних з обставинами воєнних дій, збройного конфлікту. Така правова гарантія запобігає передчасному оголошенню особи померлою, враховуючи, що в умовах війни можуть бути численні фактори, які заважають встановленню фактичного місця перебування людини. Цей строк забезпечує можливість з`ясування додаткових обставин або отримання нової інформації про зниклу особу, що сприяє уникненню помилкових судових рішень, які могли б призвести до негативних правових наслідків для самої особи, її родичів і суспільства загалом.

Очевидно, що Велика Палата Верховного Суду у справі № 755/11021/22 (провадження № 14-94цс24) не формулювала висновок для ситуації, коли територія, на якій відбулась вірогідна загибель військовослужбовця, на момент такої події була територією активних бойових дій, а потім окупована супротивником.

Обставини справи, яка перебувала на розгляді у Великій Палаті Верховного Суду, стосувались подій, коли ймовірна загибель фізичної особи сталась на території, де велись активні бойові дії, а після їх завершення території залишилась під контролем України.

Оскільки за встановленими у цій справі обставинами територія, на якій відбулась вірогідна загибель військовослужбовця ОСОБА_2 , є територією країни агресора, на якій велися активні бойові дії, а територія Сумської області біля Суджанського району Курської області окупована супротивником; у суду з надзвичайно великою вірогідністю є достатні істотні підстави вважати, що військовослужбовець ОСОБА_2 загинув, то відлік строку, передбаченого частиною другою статті 46 ЦК України може бути здійснений у цій справі з 09 січня 2025 року.

Крім того, суд зважає на те, що Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, який регулярно оновлюється наказами Міністерства розвитку громад та територій України, охоплює виключно території України всередині її міжнародно визнаних кордонів, а с. Погребки, Суджанського району, Курської області є територією Російської Федерації, а тому у суду відсутні підставі відраховувати строк завершення ведення активних бойових дій відповідно до наказу № 376 від 28.02.2025.

Водночас, суд зауважує, якщо фізична особа, яка була оголошена померлою, з`явилася або якщо одержано відомості про місце її перебування, суд за місцем перебування цієї особи або суд, що постановив рішення про оголошення її померлою, за заявою цієї особи або іншої заінтересованої особи скасовує рішення суду про оголошення фізичної особи померлою (частина перша статті 48 ЦК України).

За таких обставин, суд вважає, що вищевказаними доказами підтверджується факт смерті ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_6 під час бойових дій, тому є підстави для встановлення зазначеного юридичного факту.

Задоволення заяви має для заявника юридичне значення, оскільки необхідне для отримання відповідного документу - свідоцтва про смерть, згідно чинного законодавства України.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України, судові витрати не відшкодовуються.

На підставі наведеного, керуючись статтями 46-48 ЦК України, статтями 12, 13, 77, 81, 141, 259, 263-265, 268, 293, 305-309, 354, 355 ЦПК України

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Міністерство оборони України, військова частина НОМЕР_1 , Корюківський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Корюківському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про оголошення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 померлим задовольнити повністю.

Оголосити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Рудня, Корюківського району, Чернігівської області померлим.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заявник: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_10 ).

Зацікавлені особи: Міністерство оборони України (03168, м. Київ, проспект Повітряних Сил, 6, ЄДРПОУ 00034022).

Корюківський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Корюківському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (15300, Чернігівська область, м. Корюківка, вул. Слов`янська, 13, код ЄДРПОУ 33201476).

Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ НОМЕР_11 ).

Повне судове рішення складено 28.10.2026.

Головуюча суддяТ.В.Пархомчук

Присяжні Д.М. Логвиненко

Л.С.Гулянкова