Рішення № 141042128, 26.10.2026, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/3301/26

Провадження № 2/202/3795/2026

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРА

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(з а о ч н е)

26 жовтня 2026 року м. Дніпро

Індустріальний районний суд міста Дніпра в складі головуючого судді Марченко Н.Ю., за участю секретаря судового засідання Мартинюк С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Авдіївської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області про визнання права власності,

У С Т А Н О В И В:

У квітні 2026 року позивач відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 11.06.2024 року № 1802/0/15-24 «Про зміну територіальної підсудності судових справ Авдіївського міського суду Донецької області», яким згідно з частиною сьомої статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, змінено з 01 липня 2024 року територіальну підсудність судових справ Авдіївського міського суду Донецької області шляхом її передачі до Індустріального районного суду міста Дніпропетровська, звернувся з позовом до Авдіївської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області про визнання права власності на квартиру.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі договору купівлі-продажу квартири від 03.07.1996 року, посвідченого приватним нотаріусом Авдіївського нотаріального округу Малімон А.О. та зареєстрованого в реєстрі за № 2463, йому, ОСОБА_1 , на праві приватної власності належить квартира, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно з технічним паспортом від 14.07.1998 року зазначена квартира має загальну площу - 48,1 кв.м, житлову площу 27,8 кв.м, що знаходиться за вищевказаною адресою.

29 січня 2026 року він звернувся з заявою до державного реєстратор прав на нерухоме майно Слов`янської військово-цивільної адміністрації Краматорського району Донецької області з приводу проведення державної реєстрації свого права власності, але йому було відмовлено у здійсненні такої реєстрації, оскільки подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження, так як об`єкт нерухомості знаходиться в зоні бойових дій та відсутня можливість зробити запит щодо реєстрації права власності.

За цих підстав позивач просить визнати за ним право власності на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 48,1 кв.м, житловою площею 27,8 кв.м.

Ухвалою Індустріального районного суду міста Дніпра від 20 квітня 2026 року у справі було відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою від 16 червня 2026 року закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті.

Сторони у судове засідання не з`явилися.

Позивач ОСОБА_1 надав заяву про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача Авдіївської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області в судове засідання не з`явився, причину неявки не повідомив, відзив на позов не надав, тому справу розглянуто в його відсутність на підставі наявних даних та доказів у відсутності відповідача.

Відповідно до частини 4 статті 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (частина 5 статті 268 ЦПК України).

Суд, з`ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав:

Судом установлено, що згідно з договором купівлі-продажу, посвідченим 03.07.1996 року приватним нотаріусом Авдіївського нотаріального округу Малімон А.О. та зареєстрованого в реєстрі за № 2463, ОСОБА_1 належить на праві власності квартира загальною площею 48,1 кв.м, житловою площею 27,8 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно з реєстраційним написом право власності ОСОБА_1 на зазначену квартиру було зареєстровано Бюро технічної інвентаризації м. Донецька в реєстровій книзі за № 5070 від 22.07.1996 р.

Згідно з копією технічного паспорта від 20.06.1996 площа квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , становить: загальна 48,1 кв.м, житлова 27,8 кв.м.

Рішенням державного реєстратора № 83134731 від 03.02.2026 року позивачу відмовлено у реєстрації права власності на це майно через неможливість отримання від БТІ інформації про зареєстровані права на нерухоме майно до 01.01.2013 року.

Розглядаючи заявлені позовні вимоги про визнання за позивачем права власності на квартиру, суд керується тим, що відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частиною 1 статті 4 ЦПК України також визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно зі статтею 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до частини 1 статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 328 ЦК України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно зі статтею 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Частиною 3 статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав» визначено, що речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Суд вважає доведеним факт належності позивачу на праві власності квартири, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 48,1 кв.м, житловою площею 27,8 кв.м, оскільки це підтверджується копією договору купівлі-продажу, копією реєстраційного напису, зробленого Бюро технічної інвентаризації, а також відміткою в паспорті про реєстрацію місця проживання позивача за цією адресою.

Авдіївська міська військова адміністрація Покровського району Донецької області, яка представляє Авдіївську територіальну громаду, будь-яких заперечень проти позову не надала.

Суд також звертає увагу, що загальновідомим і таким, що не підлягає доказуванню, є факт окупації російською федерацією частини Донецької області, в тому числі м. Донецька та м. Ясинувата, де зберігалися документи, які підтверджують реєстрацію в установленому порядку до 01.01.2013 року права власності на нерухоме майно, розташоване в м. Авдіївка Донецької області.

Враховуючи, що в судовому засіданні підтверджено право власності позивача на нерухоме майно, але позивач позбавлений можливості реалізовувати свої правомочності власника майна через відсутність відповідних відомостей про право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та неможливість їх отримання у відповідному бюро технічної інвентаризації через окупацію частини Донецької області, де зберігалися реєстраційні документи, що підтверджують право власності на таке майно, суд вважає можливим позов задовольнити та визнати за позивачем право власності на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 48,1 кв.м, житловою площею 27,8 кв.м.

Керуючись ст. 258-259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 48,1 кв.м, житловою площею 27,8 кв.м.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення.

Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складений 26 жовтня 2026 року.

Суддя Наталія Марченко