Рішення № 141041419, 26.10.2026, Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа 688/5028/25

№ 2/688/232/26

Рішення

Іменем України

26 жовтня 2026 року м. Шепетівка

Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді Огородніка І.В.,

з участю секретаря Варшавської Я.В.,

представника відповідача Козійчук О.І.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шепетівка справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АРТЕМІДА-Ф» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю ««ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АРТЕМІДА-Ф» звернулось із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 06.07.2020 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», Код ЄДРПОУ 42753492 (надалі Кредитодавець) та ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 паспорт НОМЕР_2 виданий 6831, 16.01.2020, (надалі Відповідач) укладено Договір № 868661 про надання коштів на умовах споживчого кредиту (надалі Кредитний договір). Укладення Кредитного договору здійснювалось сторонами за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи Позивача, доступ до якої забезпечувався Відповідачу через Веб-сайт або Мобільний додаток. Електронна ідентифікація Відповідача здійснювалася при вході Відповідача в Особистий кабінет, шляхом перевірки Позивачем правильності введення одноразового ідентифікатора, направленого Позивачем на номер мобільного телефону Відповідача, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення Пароля входу до Особистого кабінету. Таким чином, Кредитний договір укладено в електронній формі на умовах пропозиції (оферти) укладення договору про надання коштів на умовах фінансового кредиту, що опублікований в особистому кабінеті Відповідача на веб-сайті www.credit7.ua, підписаний електронним підписом та акцептований Відповідачем, 06.07.2020 19:41:31, (шляхом одноразового ідентифікатора у вигляді коду) з урахуванням положень ч. 6 і 12 п. 1 ст. 3, ст. 12, п. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», ч. 1 ст. 205 Цивільного Кодексу України. Відповідно до Правил надання коштів у позику, в тому числі й на умовах фінансового кредиту, що є невід`ємною частиною Кредитного договору, порядок подачі заявки на отримання кредиту та її погодження відбувається наступним чином: «Після отримання Заявки Товариство здійснює оцінку кредитоспроможності Клієнта та достовірності наданої клієнтом інформації за допомогою багаторівневої автоматизованої системи прийняття кредитних рішень. У разі прийняття позитивного рішення Товариство робить Клієнту в його Особистому кабінеті пропозицію укласти електронний договір (оферту) у формі індивідуальної частини Договору позики, яка містить усі істотні умови. У разі, якщо Договір позики регулюється Законом України «Про споживче кредитування», оферта містить Паспорт продукту (паспорт споживчого кредиту), із яким Клієнт має можливість ознайомитися до укладання Договору. У випадку готовності Клієнта прийняти пропозицію (оферту), Клієнт натискає кнопку «ПОГОДЖУЮСЬ/СОГЛАСЕН» або іншу відповідну клавішу, що висловлює його згоду у Особистому кабінеті, після чого Товариство надсилає Клієнту засобами зв`язку Одноразовий ідентифікатор у вигляді коду. У момент Введення коду на Сайті Товариства Клієнт направляє Товариству електронне повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції (оферти) підписане Одноразовим ідентифікатором. Договір вважається укладеним з моменту одержання Товариством електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції (оферти).

Датою укладання Договору є дата одержання Товариством електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції (оферти). Дата та час отримання повідомлення фіксується у Договорі позики у розділі (РЕКВІЗИТИ ТА ІПІДПИСИ СТОРІН). Зважаючи на вищенаведене, Відповідач здійснив всі необхідні дії, спрямовані на укладання Кредитного договору шляхом заповнення заявки на сайті, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору, та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки (поточний/картковий рахунок НОМЕР_3 , вказаний Відповідачем), на рахунок якої в подальшому було перераховано грошові кошти у розмірі 4000,00 (чотири тисячі гривень 00 копійок). На умовах Кредитного договору (розділу 1) Кредитодавець надав Відповідачу грошові кошти в розмірі 4000,00 (чотири тисячі гривень 00 копійок) грн. (далі кредит) на умовах строковості, зворотності, платності, а Відповідач зобов`язувався повернути позику та сплатити проценти за користування позикою. Кредит видавався строком на 30 днів, шляхом перерахування (через послуги переказу) Кредитодавцем грошових коштів на банківський картковий рахунок, вказаний Відповідачем, що підтверджується документом отриманим від ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» (докази додаються). Кредитодавець свої зобов`язання за Кредитним договором виконав в повному обсязі, а саме надав Відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначеними умовами Кредитного договору. Відповідно до умов Кредитного договору, Сторони несуть відповідальність за порушення умов цього Договору згідно чинного законодавства України та цього Договору. Порушенням умов цього Договору є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом цього Договору.

Разом з тим, згідно пп.5, п.2.1 Кредитного договору, Кредитодавець має право укладати договори щодо відступлення права вимоги за Кредитним договором або договори факторингу з будь-якою третьою особою без окремої згоди Відповідача. Враховуючи вищезазначене, 22.02.2021 ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», код ЄДРПОУ 42753492 та ТОВ «СІРОКО ФІНАНС», код ЄДРПОУ 42827134 уклали Договір факторингу №015-220221, згідно якого та у відповідності до ст. 512 ЦК України, ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», включно і до гр. ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , за Договором № 868661 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 06.07.2020, порядковий номер згідно реєстру прав вимоги 8524 (докази додаються). В подальшому, 21.10.2024, ТОВ «СІРОКО ФІНАНС», код ЄДРПОУ 42827134, та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АРТЕМІДА-Ф» Код ЄДРПОУ 42655697 уклали Договір факторингу №20241021/1, згідно якого та у відповідності до ст. 512 ЦК України, ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АРТЕМІДА-Ф» набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «СІРОКО ФІНАНС», включно і до гр. ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , за Договором № 868661 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 06.07.2020, порядковий номер згідно реєстру прав вимоги 6 (докази додаються).

Станом на 13.10.2025 заборгованість Відповідача перед Позивачем становить 15 381,86 (п`ятнадцять тисяч триста вісімдесят одна гривня 86 копійок) грн., а саме: заборгованість за основним зобов`язанням (тіло кредиту) 4 000,00 грн.; залишок заборгованості по процентам за користування 9 120,00 грн.; заборгованість за пенею та штрафами 0,00 грн.; інфляційне збільшення 2 261,86 грн. Розрахунок суми інфляційного збільшення розраховується за формулою: ІІС = ( ІІ1 : 100 ) x ( ІІ2 : 100 ) x ( ІІ3 : 100 ) x ... ( ІІZ : 100 ) ІІ1 - індекс інфляції за перший місяць прострочення ІІZ - індекс інфляції за останній місяць прострочення. Останній період IIc (99,80 : 100) x (100,50 : 100) x (101,00 : 100) x (101,30 : 100) x (100,90 : 100) x (101,30 : 100) x (101,00 : 100) x (101,70 : 100) x (100,70 : 100) x (101,30 : 100) x (100,20 : 100) x (100,10 : 100) x (99,80 : 100) x (101,20 : 100) x (100,90 : 100) x (100,80 : 100) x (100,60 : 100) x (101,30 : 100) x (101,60 : 100) = 1.17239771 Інфляційне збільшення: 13 120,00 x 1.17239771 - 13 120,00 = 2 261,86 грн. Інфляційні витрати: Останній період (06/08/2020 - 23/02/2022) Індекс інфляції серпень 2020 99,80 вересень 2020 100,50 жовтень 2020 101,00 листопад 2020 101,30 грудень 2020 100,90 січень 2021 101,30 лютий 2021 101,00 березень 2021 101,70 квітень 2021 100,70 травень 2021 101,30 червень 2021 100,20 липень 2021 100,10 серпень 2021 99,80 вересень 2021 101,20 жовтень 2021 100,90 листопад 2021 100,80 грудень 2021 100,60 січень 2022 101,30 лютий 2022 101,60.

Позивач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, у поданому позові просив розгляд справи здійснювати за відсутності представника товариства.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував щодо позову. Надав відзив на позов, у якому зазначив, що відповідач визнає, що отримував грошові кошти у розмірі 4 000,00 грн від ТОВ «Лінеура Україна», втім заперечує про розмір нарахованих позивачем процентів, вважає, що застосована позивачем процентна ставка не відповідає тим умовам кредитування, на які погоджувався відповідач та яка вказана у договорі кредиту. Докази надані позивачем суперечать один одному та в цілому не вказують на дійсні обставини справи. Розрахунки розміру кредиту є арифметично невірними, оскільки суперечать умовам наданого позивачем договору кредиту. Відтак, ОСОБА_1 визнає позовні вимоги частково на суму 5 140,00 грн, з яких 4 000,00 грн становить заборгованість за тілом кредиту та 1 140,00 грн процентів за користування кредитом, як це передбачено графіком погашення кредиту у Додатку №1 до договору від 06.07.2020 №868661. 2. Необґрунтованість позовних вимог в частині стягнення процентів. У позовній заяві вказується, що ТОВ «Лінеура Україна» за користування 4 000,00 грн кредитних коштів нараховано 9 120,00 грн процентів, що разом становить 13 120,00 грн. При цьому, позивач нараховує також інфляційні втрати на вказану суму 13 120,00 грн за період, починаючи із серпня 2020 року по січень 2021 року. Відтак, позивач стверджує, що вже станом на серпень 2020 року розмір заборгованості за кредитом складав 13 120,00 грн. Однак, вказане суперечить умовам наданого в якості доказу договору кредиту. Зокрема, відповідно до пункту 1.3 кредитного договору від 06.07.2020 строк кредитування становить 30 днів. При цьому дата та розмір повернення кредиту встановлюються Додатком №1 до Договору. У додатку №1 до договору вказується, що дата повернення кредиту 08.08.2020, тобто через 30 календарних днів з дня отримання кредитних коштів. При цьому, у графіку платежів зазначається, що сума нарахованих процентів становить 1 140,00 грн, а відтак загальна сума до повернення складала 5 140,00 грн (4 000,00 грн тіла кредиту + 1 140,00 грн процентів). Саме в цьому обсязі відповідач визнає розмір власних грошових зобов`язань перед кредитором. Таким чином, за умовами кредитного договору сторони встановили, що станом на 05.08.2020 заборгованість за кредитом з урахуванням процентів за користування кредитними коштами не може перевищувати 5 140,00 грн. Стягнення процентів за прострочення грошових зобов`язань кредитним договором не передбачено. Слід звернути увагу, що пунктом 1.4 договору кредиту від 06.07.2020 передбачено змінювану процентну ставку, а саме 0,95% за кожен день користування кредитом за зниженою процентною ставкою, а також 1,9% за кожен день користування кредитом у випадку порушення позичальником умов договору. Проте, відповідно до діючого на той момент законодавства кредитор повинен був повідомити позичальника про застосування збільшеної процентної ставки навіть у випадку, якщо таке збільшення передбачено умовами кредитного договору. Зокрема, відповідно до частин 4 ст.11 ЗУ «Про споживче кредитування» в редакції, що діяла на момент укладення договору, якщо договором про споживчий кредит передбачена змінювана процентна ставка, кредитодавець зобов`язаний письмово повідомити споживача про зміну такої ставки не пізніш як за 15 календарних днів до дати, з якої застосовуватиметься нова ставка. Таке повідомлення має містити підставу зміни розміру процентної ставки, нову процентну ставку та зазначення дати, з якої застосовуватиметься нова ставка. Разом із повідомленням кредитодавець зобов`язаний надати споживачу новий графік платежів, у якому визначається кількість платежів, що залишаються до сплати після вступу в дію нової ставки, та у разі зміни кількості та періодичності платежів інформацію про їх нову кількість та періодичність. Однак, доказів того що ТОВ «Лінеура Україна» здійснено застосування збільшеної процентної ставки позивачем не надано. Слід звернути увагу, що частину 6 цієї ж статті передбачено, що у разі невиконання кредитодавцем вимог, передбачених частиною четвертою цієї статті, при підвищенні процентної ставки кредитодавець не має права вимагати від споживача сплати платежів згідно з новим графіком платежів, розрахованим на підставі підвищеної процентної ставки. Отже, за умовами кредитного договору сторони домовились, що станом на 05.08.2020 заборгованість за кредитом з урахуванням процентів за користування кредитними коштами не може перевищувати 5 140,00 грн, при цьому, жодних дій щодо збільшення розміру процентної ставки та зміни графіку платежів сторони не вчиняли.

Відтак позовні вимоги про стягнення з відповідача 9 120,00 грн процентів за користування коштами є необґрунтованими. 3. Безпідставність позовних вимог щодо нарахування процентів. На підтвердження розміру нарахованих процентів позивачем надано два розрахунки заборгованості. Зокрема розрахунок заборгованості здійснений ТОВ «Лінеура Україна» на суму заборгованості 6 280,00 грн, а також розрахунок заборгованості здійснений позивачем, ТОВ «Фінансова Компанія «Артеміда-Ф» на суму 15 381,86 грн. Однак, слід констатувати, що жоден із поданих розрахунків не відповідає умовам договору, в тому числі і графіку погашення заборгованості, встановленого Додатком №1 до Договору. Так розрахунок заборгованості здійснений ТОВ «Лінеура Україна» охоплює період нарахування процентів з 06.07.2020 по 09.08.2020, тобто за 34 дня, тоді як за умовами договору строк кредитування становить 30 днів та встановлено чітко дату повернення кредиту 05.08.2025. Жодного правової підстави щодо стягнення процентів за користування коштами за збільшеним строком у позові не наводиться. Більше того, у розрахунку вказується, що загальний розмір нарахованих процентів за користування кредитом становить 2 280,00 грн, що вдвічі перевищує розмір встановлених договором процентів, жодних правових підстав нарахування вказаної суми процентів як у договорі так і в позовній заяві також не зазначається. Виникнення кредитних зобов`язань у відповідача саме на строк у 30 днів підтверджується також і відомостями з кредитної історії ОСОБА_1 , наданими ТОВ «Лінеура Україна» до Бюро кредитних історій після підписання договору кредиту. Зокрема у звіті з кредитної історії ОСОБА_1 , сформованого Українським Бюро Кредитних історій, зазначається, що кредитний договір на суму 4 000,00 грн, укладений 06.07.2020 строком до 05.08.2020, що відповідає умовам встановленим графіком платежів у Додатку №1 до договору кредиту. Із історії погашення кредиту, вказаній у цьому ж звіті, зазначено, що станом на кінець липня 2020 року розмір обов`язкового платежу становить 4 988,00 грн, що відповідає розміру заборгованості станом на 31.07.2020, вказаного у розрахунку ТОВ «Лінеура Україна». Слід звернути увагу, що станом на січень 2021 року розмір заборгованості встановлено на суму 13 120,00 грн, проте вказана заборгованість була нарахована вже поза межами строків кредитування тобто із серпня 2020 року по січень 2021 року, що не відповідає умовам кредитного договору.

Відтак, розмір заборгованості, вказаного у розрахунках, не відповідає графіку погашення кредиту та умовам договору, що вказує на те, що відомості про таку заборгованість були внесені новим кредитором після відступлення права вимоги у лютому 2021 року. Вказаний витяг зі звіту кредитної історії ОСОБА_1 спростовує доводи позивача про те, що вже станом на серпень 2020 року розмір заборгованості відповідача перед первинним кредитором становив 13 120,00 грн. Щодо строку нарахування кредиту слід зазначити, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №910/1238/17 з метою визначення правової природи «процентів» зазначено, що відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника «процентів» від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом, тобто положеннями цієї законодавчої норми врегульовано правовідносини щодо сплати процентів за правомірне користування чужими грошовими коштами (п.6.21 Постанови). Натомість, плата за прострочення виконання грошового зобов`язання врегульована законодавством, у цьому разі відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три «проценти» річних від простроченої суми, якщо інший розмір «процентів» не встановлений договором або законом (п.6.23 Постанови). У позові вимагається стягнення заборгованості за «відсотками», в розмірі 9 120,00 грн, термін та правова природа яких у позові не визначена, незрозумілий і розмір нарахування так званих «відсотків», оскільки договором такий вид стягнення взагалі не передбачено, а натомість Договір передбачає нарахування «процентів» виключно в межах строків кредитування у 30 днів, розмір яких чітко визначений додатком №1 до Договору та становить 1 440,00 грн. Слід звернути увагу, що розрахунок, який ніби здійснювався ТОВ «Лінеура Україна», викликає сумніви щодо його достовірності, оскільки загальний розмір заборгованості за вказаним розрахунком складає 6 280,00 грн. При цьому, у графіку розрахунку вказується, що 09.08.2020 кредитором нараховано проценти за користування кредитом у розмірі 1 440,00 грн за 1 день, що не відповідає умовам кредитного договору, оскільки строк кредитування закінчується 05.08.2020. Розрахунок, який ніби здійснювався ТОВ «Лінеура Україна», наданий позивачем у відсканованому вигляді та не містить жодної дати вчинення такого розрахунку первинним кредитором, при цьому у позовній заяві вказується, що позивач володіє оригіналом розрахунку.

Відповідно до ч.2 ст.95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Згідно зі ст.80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, що входять до предмета доказування. У Цивільному процесуальному кодексі України поняття достатності доказів є одним із ключових аспектів доказування, оскільки сторони не просто подають докази з огляду на їх кількість, а надають саме ті докази, що встановлюють дійсні ( а не ймовірні) обставини справи з точки зору їхнього взаємозв`язку. З огляду на подані позивачем докази не можливо встановити дату здійснення розрахунку заборгованості саме первинним кредитором ТОВ «Лінеура Україна», а відтак виникла необхідність в отримані оригіналу розрахунку заборгованості ОСОБА_1 перед первинним кредитором - ТОВ «Лінеура Україна», а також доказів його направлення позивачу або до ТОВ «Сіроко Фінанс», що відступило право вимоги за кредитним договором позивачу. 4. Необґрунтованість стягнення інфляційних Як вказувалось вище, відповідно до кредитної історії ОСОБА_1 зборгованість у розмірі 13 120,00 грн виникла поза межами строку кредитування лише у лютому 2021 року. Проте, з незрозумілих підстав позивач здійснив нарахування інфляційних втрат на вказану суму за період, починаючи із серпня 2020 року. Відтак позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 2 261,86 грн інфляційних втрат є необґрунтованими. Орієнтований розрахунок судових витрат відповідача становить 4 250,00 грн. З урахуванням наведених обставин та керуючись статтями 49 та 58 ЦПК України.

Просить суд позовні вимоги ТОВ «Фінансова Компанія «Артеміда-Ф» до ОСОБА_1 задоволити частково та стягнути з ОСОБА_1 5 140,00 грн, в решті позовних вимог відмовити.

Представник позивача надав відповідь на відзив, зазначив, що 27.10.2025 суддя Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області Огороднік І.В., ухвалою відкрив провадження у справі 688/5028/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АРТЕМІДА-Ф» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Зі змісту зазначеної ухвали строк на подачу відповіді на відзив встановлений судом і становить 5 днів з моменту отримання відзиву «Встановити позивачу п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив;» 14.11.2025 17:09 у системі електронний суд ТОВ «ФК «Артеміда-Ф» надійшла реєстраційна картка у котрій був вкладений відзив Відповідача ОСОБА_1 . Враховуючи зазначене, позивач в межах 5-и денного строку встановленого судом на подання відповіді на відзив, подає дану відповідь на відзив у котрій викладає свої пояснення, міркування та аргументи: 1. Деталізований розрахунок заборгованості. 1.1. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів встановлений договором або законом (ч.2 ст.625 ЦК України не ). Оскільки Договором № 868661 про надання коштів на умовах фінансового кредиту від 06.07.2020 чітко визначено нарахування тих же процентів по договору після прострочення виконання грошового зобов`язання, і такі становлять 1.9% в день (п.п. 3.1, 1.4.2., 9.11. Договору), відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, такі законно нараховані Первісним кредитором «3.1. Нарахування процентів за Договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом, але небільше 90 календарних днів поспіль з моменту виникнення прострочення, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод факт/факт», «1.4.2. Стандартна процента ставка складає 1,90% від суми кредиту за кожний день користування кредитом (693,50 процентів річних), застосовується у межах строку надання кредиту, зазначеного в пункті 1.3 цього Договору, якщо Клієнт не виконав умови зазначені в пп.1.4.1. Договору для застосування зниженої процентної ставки» та «9.11. Сторони погодили, що проценти, нараховані згідно з цим Договором після закінчення строку користування кредитом, визначеного п.1.3 Договору, чи подовженого відповідно до Розділу 4 цього Договору, є процентами що має право нарахувати Товариство за понадстрокове користування грошовими коштами в розумінні ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України. Нарахування процентів за понадстрокове користування грошовими коштами здійснюється в момент сплати.» Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення , а також три проценти річних від простроченої суми , якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч.2 ст.625 ЦК України). Кінцевим терміном погашення по договору є не пізніше 05.08.2020 р. (п.1.3. Договору № 868661 про надання коштів у позику на умовах фінансового кредиту від 06.07.2020 р. та ГРАФІКУ ПЛАТЕЖІВ). Відсотки нараховані первісним кредитором до відступлення права вимоги ТОВ «ФК «Артеміда-Ф» за період із 06.07.2020 по 02.11.2020 (включно). Період нарахування інфляційних Відповідачу згідно ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України чітко зазначено у розрахунку, що доданий до позовної заяви з 06.08.2020 23.02.2022 (включно). Таким чином, домисли відповідача ОСОБА_1 що «за умовами кредитного договору сторони встановили, що станом на 05 серпня 2020 року заборгованість за кредитом з урахуванням процентів за користування кредитними коштами не може перевищувати 5 140,00 грн.» спростовуються п.п. п.п. 3.1, 1.4.2., 9.11. Договору № 868661 про надання коштів у позику на умовах фінансового кредиту від 06.07.2020 р., а посилання відповідача ОСОБА_1 що «за користування кредитом Клієнт сплачує Товриству 0,95% на добу від суми надання кредиту в розмірі 1140,00 грн.», не відповідають дійсності, оскільки п.п. 1.4.1, 1.4.2. визначено, що знижена відсоткова ставка застосовується ЛИШЕ У ВИПАДКУ КОЛИ КЛІЄНТ ЗДІЙСНИТЬ ПОВНЕ ПОГАШЕННЯ КРЕДИТНОЇ ЗАБОРГОВАНОСТІ АБО ЗДІЙСНИТЬ ТАКЕ ПОГАШЕННЯ ПРОТЯГОМ ТРЬОХ КАЛЕНДАРНИХ ДНІВ, ЩО СЛІДУЮТЬ ЗА ДАТОЮ ПОВЕРНЕННЯ КРЕДИТУ, ЩО ВКАЗАНА В ГРАФІКУ ПЛАТЕЖІВ. 1.2. Сума строкових відсотків нарахованих Кредитодавцем/Первісним кредитором згідно Договору №868661 про надання коштів на умовах фінансового кредиту від 06.07.2020 (Основний договір): ПРОЦЕНТНА СТАВКА В ДЕНЬ: 1.9% (п. 1.4.2. Договору). Строк дії договору: з 06.07.2020 по 05.08.2020 (30 днів) (п.1.3. Договору та ГРАФІКУ). Заборгованість по строкових відсотках за Договором позики за користування Позичальником кредитними коштами: 4 000,00 х 1,9% х 30 = 2280,00 грн. ): 1.3. Сума прострочених відсотків нарахованих Кредитодавцем/Первісним кредитором Договору № 868661 про надання коштів у позику на умовах фінансового кредиту від 06.07.2020 р. (ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України Процентна ставка 1,9% застосовується згідно п.п. 3.1, 1.4.2., 9.11. Договору за кожен день прострочення користування коштами поза межами строку дії Договору згідно ч.2 ст.625 ЦК України. Однак, п.3.1. Договору визначено, що нарахування процентів за Договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом, але не більше 90 календарних днів поспіль з моменту виникнення прострочення , виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод факт/факт. Таким чином, з 05.08.2020 по 02.11.2020 (90 днів) Первісним кредитором нараховано проценти згідно п.п. 3.1, 1.4.2., 9.11. Договору протягом 90 згідно процентної ставки 1.9% згідно п.п. 3.1, 1.4.2., 9.11. Договору. Заборгованість відсотках за Договором позики у разі неповернення Позичальником кредитних коштів: 4 000,00 х 1,9% х 90 = 6 840,00 грн. 1.4. Загальна сума заборгованості по відсоткам нарахованих Кредитодавцем/ Первісним кредитором та відступлена ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АРТЕМІДА-Ф» за Договором № 868661 про надання коштів на умовах фінансового кредиту від 06.07.2020: 2280,00 (строкові відсотки згідно Основного договору) + 6 840,00 (відсотки згідно ч.2 ст.625 ЦК України) грн. = 9 120,00 грн.. 1.5. Сума інфляційного збільшення (ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України) нарахована Новим кредитором. Розрахунок суми інфляційного збільшення розраховується за формулою: IIc (99,80 : 100) x (100,50 : 100) x (101,00 : 100) x (101,30 : 100) x (100,90 : 100) x (101,30 : 100) x (101,00 : 100) x (101,70 : 100) x (100,70 : 100) x (101,30 : 100) x (100,20 : 100) x (100,10 : 100) x (99,80 : 100) x (101,20 : 100) x (100,90 : 100) x (100,80 : 100) x (100,60 : 100) x (101,30 : 100) x (101,60 : 100) = 1.17239771 Період прострочення грошового зобов`язання 567 днів Період нарахування інфляційних витрат: Дата виникнення простроченої заборгованості 06.08.2020 р. Інфляційне збільшення: 13 120,00 x 1.17239771 - 13 120,00 = 2 261,86 грн. 1.6. Станом на 13 жовтня 2025 р. заборгованість Відповідача перед Позивачем становить 15 381,86 (п`ятнадцять тисяч триста вісімдесят одна гривня 86 копійок) грн., а саме: заборгованість за основним зобов`язанням (тіло кредиту) 4 000,00 грн.; залишок заборгованості по процентам за користування 9 120,00 грн.; заборгованість за пенею та штрафами 0,00 грн.; інфляційне збільшення 2 261,86 грн. 1.7. 3% річних (якщо інший розмір процентів не встановлений договором ), встановлені ч.2 ст. 625 ЦК України, як й інфляційні втрати - не підлягають зменшенню судом (ВП ВС №903/602/24 від 02.07.2025 конкретизація ПП). Отже, інший розмір процентів встановлений договором, на які може розраховувати кредитор у разі неналежного виконання зобов`язання боржником.

Просить суд ухвалити рішення, яким позовні вимоги ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АРТЕМІДА-Ф» задовольнити в повному обсязі.

Суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення та відповідно до ч.1 ст. 244 ЦПК України відклав ухвалення та проголошення судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставою для виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Згідно з вимогами ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом встановлено, що 06.07.2020 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», Код ЄДРПОУ 42753492 (надалі Кредитодавець) та ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 паспорт НОМЕР_2 виданий 6831, 16.01.2020, (надалі Відповідач) укладено Договір № 868661 про надання коштів на умовах споживчого кредиту (надалі Кредитний договір). Укладення Кредитного договору здійснювалось сторонами за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи Позивача, доступ до якої забезпечувався Відповідачу через Веб-сайт або Мобільний додаток. Електронна ідентифікація Відповідача здійснювалася при вході Відповідача в Особистий кабінет, шляхом перевірки Позивачем правильності введення одноразового ідентифікатора, направленого Позивачем на номер мобільного телефону Відповідача, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення Пароля входу до Особистого кабінету. Таким чином, Кредитний договір укладено в електронній формі на умовах пропозиції (оферти) укладення договору про надання коштів на умовах фінансового кредиту, що опублікований в особистому кабінеті Відповідача на веб-сайті www.credit7.ua, підписаний електронним підписом та акцептований Відповідачем, 06.07.2020 19:41:31, (шляхом одноразового ідентифікатора у вигляді коду) з урахуванням положень ч. 6 і 12 п. 1 ст. З, ст. 12, п. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», ч. 1 ст. 205 Цивільного Кодексу України. Відповідно до Правил надання коштів у позику, в тому числі й на умовах фінансового кредиту, що є невід`ємною частиною Кредитного договору, порядок подачі заявки на отримання кредиту та її погодження відбувається наступним чином: «Після отримання Заявки Товариство здійснює оцінку кредитоспроможності Клієнта та достовірності наданої клієнтом інформації за допомогою багаторівневої автоматизованої системи прийняття кредитних рішень. У разі прийняття позитивного рішення Товариство робить Клієнту в його Особистому кабінеті пропозицію укласти електронний договір (оферту) у формі індивідуальної частини Договору позики, яка містить усі істотні умови. У разі, якщо Договір позики регулюється Законом України «Про споживче кредитування», оферта містить Паспорт продукту (паспорт споживчого кредиту), із яким Клієнт має можливість ознайомитися до укладання Договору. У випадку готовності Клієнта прийняти пропозицію (оферту), Клієнт натискає кнопку «ПОГОДЖУЮСЬ/СОГЛАСЕН» або іншу відповідну клавішу, що висловлює його згоду у Особистому кабінеті, після чого Товариство надсилає Клієнту засобами зв`язку Одноразовий ідентифікатор у вигляді коду. У момент Введення коду на Сайті Товариства Клієнт направляє Товариству електронне повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції (оферти) підписане Одноразовим ідентифікатором. Договір вважається укладеним з моменту одержання Товариством електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції (оферти).

Датою укладання Договору є дата одержання Товариством електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції (оферти). Дата та час отримання повідомлення фіксується у Договорі позики у розділі (РЕКВІЗИТИ ТА ІПІДПИСИ СТОРІН). Зважаючи на вищенаведене, Відповідач здійснив всі необхідні дії, спрямовані на укладання Кредитного договору шляхом заповнення заявки на сайті, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору, та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки (поточний/картковий рахунок НОМЕР_3 , вказаний Відповідачем), на рахунок якої в подальшому було перераховано грошові кошти у розмірі 4000,00 (чотири тисячі гривень 00 копійок). На умовах Кредитного договору (розділу 1) Кредитодавець надав Відповідачу грошові кошти в розмірі 4000,00 (чотири тисячі гривень 00 копійок) грн. (далі кредит) на умовах строковості, зворотності, платності, а Відповідач зобов`язувався повернути позику та сплатити проценти за користування позикою. Кредит видавався строком на 30 днів, шляхом перерахування (через послуги переказу) Кредитодавцем грошових коштів на банківський картковий рахунок, вказаний Відповідачем, що підтверджується документом отриманим від ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» (докази додаються). Кредитодавець свої зобов`язання за Кредитним договором виконав в повному обсязі, а саме надав Відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначеними умовами Кредитного договору. Відповідно до умов Кредитного договору, Сторони несуть відповідальність за порушення умов цього Договору згідно чинного законодавства України та цього Договору. Порушенням умов цього Договору є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом цього Договору.

Разом з тим, згідно пп.5, п.2.1 Кредитного договору, Кредитодавець має право укладати договори щодо відступлення права вимоги за Кредитним договором або договори факторингу з будь-якою третьою особою без окремої згоди Відповідача. Враховуючи вищезазначене, 22.02.2021 ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», код ЄДРПОУ 42753492 та ТОВ «СІРОКО ФІНАНС», код ЄДРПОУ 42827134 уклали Договір факторингу №015-220221, згідно якого та у відповідності до ст. 512 ЦК України, ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», включно і до гр. ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , за Договором № 868661 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 06.07.2020, порядковий номер згідно реєстру прав вимоги 8524 (докази додаються). В подальшому, 21.10.2024, ТОВ «СІРОКО ФІНАНС», код ЄДРПОУ 42827134, та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АРТЕМІДА-Ф» Код ЄДРПОУ 42655697 уклали Договір факторингу №20241021/1, згідно якого та у відповідності до ст. 512 ЦК України, ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АРТЕМІДА-Ф» набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «СІРОКО ФІНАНС», включно і до гр. ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , за Договором № 868661 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 06.07.2020, порядковий номер згідно реєстру прав вимоги 6 (докази додаються).

Враховуючи вище викладене суд зазначає, що розмір заборгованості, вказаної у розрахунках позивача не відповідає вище наведеним графіку погашення кредиту та умовам договору, що вказує на те, що відомості про таку заборгованість були внесені новим кредитором після відступлення права вимоги у лютому 2021 року.

За правилом, встановленим ч. 1 ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Відповідно до положень ч. 1, 3 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст. 205, 207 ЦК України). Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 732/670/19, від 23.03.2020 у справі №404/502/18, від 07.10.2020 № 127/33824/19.

Так, ст. 626 ЦК України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У статті 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини 3 статті 11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Згідно з пунктом 12 цієї статті електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Згідно з пунктом 1 статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Як встановлено судом, відповідачем підписано Договір про надання споживчого кредиту за допомогою одноразового ідентифікатора який було направлено на номер телефону.

Відповідач погодився, що у відповідності до умов Договору, договір прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі.

Висновки щодо правомірності укладання сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, в тому числі Закону України «Про електронну комерцію», містять постанови Верховного Суду від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19 та від 10.06.2021 у справі № 234/7159/20.

Згідно з статтями 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

У відповідності до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору (ч. 1 ст. 631 ЦК України). Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (ч. 4 ст. 631 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

За умовами укладеного між сторонами договору кредитодавець має право, зокрема, відступати, передавати, будь-яким іншим чином відчужувати, а також передавати в заставу свої права за цим договором (повністю або частково) на користь третіх осіб в будь-який час протягом строку дії цього Договору без згоди Позичальника.

Положеннями статей 1077, 1078 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

У відповідності до ч. 1, 3 ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Зобов`язання відповідач не виконав ані перед первісним кредитором, ані перед позивачем.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з принципом диспозитивності, встановленим ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що відповідач добровільно повернув вказаний борг.

Судом встановлено, що на підставі укладеного кредитного договору відповідач зобов`язався повернути кредит та відсотки за користування ним, однак свого зобов`язання вчасно не виконав, кредит не повернув, нараховані відсотки не сплатив.

Отже, укладаючи договір позики, сторони узгодили порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування ним.

Судом встановлено, що без проходження попередньої реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, отримання одноразового ідентифікатора, входу на веб-сайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету, без надання відповідачем особистої інформації (ідентифікаційного коду, паспортних даних, адреси реєстрації, банківської карти для зарахування коштів тощо) та без попереднього погодження оферти договору позики та правил надання грошових коштів у позики - укладання договору позики технічно не можливе, що у свою чергу відповідає положенням ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».

З наведеного алгоритму укладання договору позики вбачається, що без ознайомлення/погодження з Умовами договору позики та Правилами надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики) подальше укладення електронного договору позики на сайті є неможливим.

Таким чином, підписанням договору позики позичальник підтвердив прийняття відповідних умов надання кредиту, а також засвідчив, що він повідомлений кредитодавцем у встановленій законом формі про всі умови, повідомлення про які є необхідним відповідно до вимог чинного законодавства України.

Оскільки умови кредитного договору відповідач не виконав своєчасно і належним чином, то суд доходить висновку, що позов про стягнення заборгованості за кредитним договором необхідно задовольнити частково в межах визнання відповідачем суми заборгованості.

Щодо судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Щодо судових витрат на професійну правничу допомогу.

У позовній заяві позивач прохає стягнути із відповідача понесені ним судові витрати в частині отриманої та сплаченої ним професійної правничої допомоги в сумі 7 000,00 грн.

Вирішуючи питання стягнення судових витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката, суд доходить таких висновків.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд, з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Матеріалами справи підтверджується факт отримання позивачем професійної правничої допомоги.

Судом встановлено, що сума в розмірі 7 000 гривень за надані послуги правничої допомоги є неспіврозмірною. Даний спір для кваліфікованого юриста є незначної складності, позовна заява є типовою для таких правовідносин, у спорах такого характеру судова практика є сталою, застосування великої кількості законодавчих актів спірні правовідносини не передбачають, матеріали справи не містять великої кількості документів, на дослідження та збирання б яких адвокат витратив значний час. Участі в судових засіданнях адвокат не приймав.

З огляду на викладене, суд враховуючи принципи співрозмірності та реальності розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, обсягом та змістом наданих адвокатських послуг і виконаних робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви представника позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу. Достатньою компенсацією витрат позивача на професійну правничу допомогу на переконання суду буде сума у розмірі 3500,00 грн.

Зважаючи на положення ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, судові витрати у межах сплаченого судового збору підлягають стягненню із відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 13, 14, 82, 223, 259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АРТЕМІДА-Ф» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частово.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) за договором № 868661 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 06.07.2020 заборгованість в розмірі 5140 грн. на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АРТЕМІДА-Ф» (реквізити Позивача: Код ЄДРПОУ 42655697, IBAN НОМЕР_4 в АТ «ОТП Банк», МФО банку 300528), а також суму сплаченого судового збору в розмірі 2422,40 грн та 3500 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду шляхом подання в 30-ти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набуває законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Ігор ОГОРОДНІК