Рішення № 141040233, 26.10.2026, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 175/7739/26

Провадження № 2/175/2285/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

"26" жовтня 2026 р. с-ще Слобожанське

Дніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Журавель Т.С., за участю секретаря судового засідання Гусєвої К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Донбаської національної академії будівництва і архітектури, третя особа - Івано - Франківський Національний технічний університет нафти і газу, про стягнення заборгованості по заробітній платі,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Дніпровського районного суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Донбаської національної академії будівництва і архітектури, третя особа - Івано - Франківський Національний технічний університет нафти і газу, про стягнення заборгованості по заробітній платі.

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що позивач працювала в Донбаській національній академії будівництва і архітектури на посаді провідного бухгалтера за основним місцем роботи та на посаді лаборанта на 0,5 ставки за сумісництвом. При звільненні позивача відповідачем не було виплачено компенсацію за невикористані відпустки за обома займаними посадами, а також частину заробітної плати. Загальний розмір заборгованості відповідача перед позивачем станом на 30.04.2026 року склав 129860 грн 27 коп. У зв`язку з невиконанням відповідачем зобов`язань щодо повного розрахунку при звільненні позивач була вимушена звернутися до суду з позовом про стягнення заборгованості по заробітній платі.

Ухвалою судді Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 18.05.2026 року дану позовну заяву прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання.

Позивач в судове засідання не з`явилася, представник позивача через систему «Електронний суд» надіслала заяву про розгляд справи за її відсутності, позов підтримала та просила задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.

Представник відповідача в судове засідання також не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про день, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Заяви про розгляд справи без участі до суду не надходило, відзиву на позов від відповідача також не надходило.

З урахуванням того, що позивач не заперечувала щодо заочного розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість проведення заочного розгляду справи за відсутності відповідачів, про що постановлено ухвалу, яка відображена в протоколі судового засідання.

У зв`язку із неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Згідно копії трудової книжки серії НОМЕР_1 , 19.03.2018 року, ОСОБА_1 прийнято на посаду бухгалтера І категорії на підставі наказу №03-61 від 19.03.2018 року до Донбаської національної академії будівництва і архітектури. 01.01.2024 року ОСОБА_1 було переведено на посаду провідного бухгалтера на підставі наказу №03-02 від 01.01.2024 року.

Як вбачається з наказу Міністерства освіти і науки України №30 від 09.01.2025 року, прийнято рішення про реорганізацію Донбаської національної академії будівництва і архітектури шляхом приєднання її до Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу разом з відокремленими структурними підрозділами.

Згідно з витягом з наказу Донецької національної академії будівництва і архітектури №03-41 від 15.12.2025 року, ОСОБА_1 , яка працювала на посаді провідного бухгалтера на 0,25 ставки за сумісництвом, звільнена 31.12.2025 року у зв`язку із закінченням строку дії трудового договору з виплатою компенсації за невикористану відпустку. Також зазначеним наказом передбачено виплату компенсації за 14 календарних днів щорічної основної відпустки, право на які виникло з 01.01.2024 року.

Згідно з розрахунком середнього заробітку для виплати компенсації за невикористану відпустку № 104 від 30.04.2025 року, складеним на підставі витягу з наказу № 03/22 від 30.04.2025 року, за розрахунковий період з 01.01.2023 року по 31.12.2023 року ОСОБА_1 було нараховано заробітну плату в розмірі 208 121 грн 09 коп.

Також, за вказаний період було здійснено розрахунок компенсації за дні невикористаної відпустки, що становить 6184 грн 64 коп.

Крім того, згідно з розрахунком середнього заробітку за розрахунковий період з 01.04.2024 року по 31.03.2025 року, сума нарахованої заробітної плати становила 218218 грн 71 коп. за 365 відпрацьованих календарних днів. За результатами розрахунку компенсації за 44 календарні дні невикористаної відпустки її розмір становить 86192 грн 78 коп.

Відповідно до здійсненого розрахунку середнього заробітку за період з 01.04.2024 року по 31.03.2025 року розмір компенсації за дні невикористаної відпустки становить 8551 грн 82 коп.

З наданих відомостей Донбаської національної академії будівництва і архітектури від 30.04.2026 року встановлено, що заборгованість перед ОСОБА_1 , яка виникла у зв`язку з несвоєчасною виплатою належних сум при звільненні, станом на 15.10.2025 року була виплачена в повному обсязі. При цьому, відомості щодо сплати компенсації за затримку розрахунку станом на 09.10.2025 року що становить 118157 грн 94 коп. відсутні.

За період з 02.06.2025 року по 31.12.2025 року було здійснено розрахунок компенсації за 14 календарних днів невикористаної відпустки, розмір якої становить 923 грн 02 коп.

Зі змісту наданої Донбаською національною академією будівництва і архітектури інформації встановлено, що у зв`язку з відсутністю фінансування ОСОБА_1 у встановлений строк не було виплачено заборгованість при звільненні, а також заробітну плату за період з листопада по грудень 2025 року у розмірі 3790 грн 73 коп. та суму нарахованої компенсації за затримку розрахунку, яка станом на 30.04.2026 року становить 7911 грн 60 коп. Станом на 30.04.2026 року зазначена заборгованість залишається невиплаченою.

Згідно довідки ОК-5 від 29.04.2026 року, ОСОБА_1 отримувала дохід у таких розмірах: за 2003 рік - 2 247 грн 70 коп.; за 2004 рік - 3 080 грн 03 коп.; за 2005 рік - 5 825 грн 77 коп; за 2006 рік - 8 258 грн 69 коп.; за 2007 рік - 5 204 грн 35 коп.; за 2008 рік - 6 390 грн; за 2009 рік - 9 629 грн 36 коп.; за 2010 рік - 17 429 грн 73 коп.; за 2011 рік - 3 220 грн 73 коп.; за 2015 рік - 9 574 грн 36 коп.; за 2016 рік - 17 262 грн; за 2017 рік - 38 400 грн; за 2018 рік - 82 234 грн 05 коп.; за 2019 рік - 95 021 грн 57 коп.; за 2020 рік - 153 998 грн 13 коп.; за 2021 рік - 216 067 грн 73 коп.; за 2022 рік - 247 283 грн 31 коп.; за 2023 рік - 208 121 грн 09 коп.; за 2024 рік - 228 218 грн 71 коп.; за 2025 рік - 264 725 грн 12 коп.; за 2026 рік - 426 019 грн 68 коп.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Статтею 43 Конституції України кожному гарантовано право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Конституційний Суд України у Рішеннях від 07 липня 2004 року № 14-рп/2004, від 16 жовтня 2007 року № 8-рп/2007 та від 29 січня 2008 року № 2-рп/2008 зазначав, що визначене статтею 43 Конституції України право на працю розглядає як природну потребу людини своїми фізичними і розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Право заробляти собі на життя є невід`ємним від права на саме життя, оскільки останнє є реальним лише тоді, коли матеріально забезпечене.

Згідно ч. 1 ст. 3 КЗпП України, законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Відповідно до ст. 4 КЗпП України, законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

Згідно ч. 1 ст. 21 КЗпП України трудовим договором є угода між працівником і роботодавцем (роботодавцем - фізичною особою), за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець (роботодавець - фізична особа) зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Трудовим договором можуть встановлюватися умови щодо виконання робіт, які вимагають професійної та/або часткової професійної кваліфікації, а також умови щодо виконання робіт, які не потребують наявності у особи професійної або часткової професійної кваліфікації.

Пунктом 1 ст. 36 КЗпП України визначено, що підставою припинення трудового договору є розірвання трудового договору є угода сторін.

Відповідно до ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.

Судом встановлено, що наказом Донецької національної академії будівництва і архітектури ОСОБА_1 , було звільнено з посади провідного бухгалтера, яка працювала на 0,25 ставки за сумісництвом у зв`язку із закінченням строку дії трудового договору з виплатою компенсації за невикористану відпустку. Проте під час звільнення роботодавець не здійснив остаточний розрахунок з ОСОБА_1 .

Суд звертає увагу, що положеннями ст. 117 КЗпП України встановлено, що в разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, але не більш як за період, встановлений частиною першою цієї статті.

Велика Палата Верховного Суду у Постанові від 26 лютого 2020 року у справі № 821/1083/17 зазначила, що належними звільненому працівникові сумами необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право станом на дату звільнення згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем (заробітна плата, компенсація за невикористані дні відпустки, вихідна допомога тощо).

Метою покладення на роботодавця відповідальності, визначеної у статті 117 КЗпП України, у разі невиконання обов`язку провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать, є захист майнових прав працівника у зв`язку з його звільненням з роботи, зокрема захист права працівника на своєчасне одержання заробітної плати за виконану роботу, яка є основним засобом до існування працівника, необхідним для забезпечення його життя.

Відшкодування, передбачене ст. 117 КЗпП України, спрямоване на компенсацію працівнику майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку роботодавця.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

На підставі викладеного, дослідивши докази, надавши їм оцінку, з урахуванням того, що відповідач не виплатив заробітну плату та компенсації за затримку розрахунку за основним місцем роботи при звільненні, суд доходить висновку, що позовні вимоги про стягнення нарахованої але невиплаченої заробітної плати та компенсації за затримку розрахунку при звільнені є обґрунтованими та такими, що підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, з урахуванням положень ч. 1 ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 1331 грн 20 коп.

Крім того, згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать і витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу надано договір про надання правової допомоги №2904/16ЦС від 29.04.2026 року, платіжну інструкцію № @2PL042861 про сплату витрат на правничу допомогу у розмірі 7000 грн.

З урахуванням наведеного вище, суд вважає за можливе стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу в розмірі 7000 грн.

Керуючись статтями 19, 27, 76-81, 141, 258, 259, 263, 265, 268, 273, 280-289, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Донбаської національної академії будівництва і архітектури, третя особа - Івано - Франківський Національний технічний університет нафти і газу, про стягнення заборгованості по заробітній платі - задовольнити.

Стягнути з Донбаської національної академії будівництва і архітектури (місцезнаходження: Дніпропетровська область, місто Краматорськ, вул. Героїв Небесної сотні, буд. 14, код ЄДРПОУ 02070795) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) заборгованість по заробітній платі (листопад, грудень 2025 року) та заборгованість за компенсацію відпустки (сума розраховано з утриманням 18% податку з доходів фізичних осіб та 5% військового збору.) яка становить 3790 грн (три тисячі сімсот дев`яносто гривень) 73 коп.

Стягнути з Донбаської національної академії будівництва і архітектури (місцезнаходження: Дніпропетровська область, місто Краматорськ, вул. Героїв Небесної сотні, буд. 14, код ЄДРПОУ 02070795) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) компенсацію за затримку розрахунку за основним місцем роботи та за двома місцями за сумісництвом (0,5 та 0,25 ставок) в загальному розмірі 126069 (сто двадцять шість тисяч шістдесят дев`ять гривень) 54 коп.

Стягнути з Донбаської національної академії будівництва і архітектури (місцезнаходження: Дніпропетровська область, місто Краматорськ, вул. Героїв Небесної сотні, буд. 14, код ЄДРПОУ 02070795) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) витрати на правову допомогу у розмірі 7000 грн. (сім тисяч гривень).

Стягнути з Донбаської національної академії будівництва і архітектури (місцезнаходження: Дніпропетровська область, місто Краматорськ, вул. Героїв Небесної сотні, буд. 14, код ЄДРПОУ 02070795) на користь держави судовий збір у розмірі 1331 грн 20 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Рішення може бути оскаржено позивачем шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Тамара ЖУРАВЕЛЬ