Постанова № 14103934, 01.03.2011, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.03.11                                                                                           Справа № 9/116

м. Львів

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

Головуючого - судді                                                  Краєвська М.В.

суддів                                                                      Галушко Н.А.

                                                                                Орищин Г.В.

розглянувши апеляційну скаргу Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 16.03.2009 р. № 447

на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 24.02.2009р.

у справі № 9/116

за позовом Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, м.Івано-Франківськ

до ПП «Інвертін», м. Івано-Франківськ

про стягнення 369 422, 13 грн., у т.ч. 295 376, 99 грн. основного боргу, 74 045, 14 грн. пені, за договором про пайову участь у будівництві (з врахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, а.с.39-41)

За участю представників сторін:

від позивача –Челах А.В. –представник

від відповідача –Ружицький В.М. - представник

Представнику позивача та відповідача роз’яснено їхні права і обов’язки, передбачені ст.22 ГПК України. Заяви про відвід суддів не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 24.02.2009 р. у справі № 9/116 (суддя Фанда О.М.) у задоволенні позовних вимог Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, м.Івано-Франківськ до ПП «Інвертін», м. Івано-Франківськ про стягнення 369 422, 13 грн., у т.ч. 295 376, 99 грн. основного боргу, 74 045, 14 грн. пені, за договором про пайову участь у будівництві (з врахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, а.с.39-41), відмовлено.

Рішення суду мотивоване тим, зокрема, що затвердження акта про прийняття в експлуатацію закінченого об’єкта є обов’язком позивача, а тому не може бути договірним зобов’язанням; договір № 175 про пайову участь замовників будівництва у розвитку соціальної інфраструктури міста від 11.12.2007 року не є підставою для вимог щодо його обов’язкового виконання, оскільки вказаний договір можна розцінювати як добровільну господарську допомогу, яку мав намір здійснити на добровільній основі відповідач. Посилання позивача на порушення норм статей 526, 629 ЦК України є безпідставні, оскільки спірні правовідносини регулюються спеціальними нормами –ст. ст. 175, 177 Цивільного кодексу України.

Виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради з даним рішенням не погодився, подав апеляційну скаргу від 16.03.2009 р. № 447, в якій просить рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задоволити, з підстав неповного з’ясування обставин справи та неправильного застосування норм матеріального права. Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, зокрема, що господарський суд безпідставно застосував до спірних правовідносин ст.ст. 175, 177 ЦК України та не прийняв до уваги Закон України «Про планування і забудову територій»від 20.04.2000 р. № 1699-III та Постанову Кабінету Міністрів України «Про встановлення граничного розміру коштів замовників, що залучаються для розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів»від 24.01.2007 р. № 40, тому висновок суду першої інстанції про те, що договір про пайову участь, укладений між сторонами по справі, є необов’язковим, а розцінюється як добровільна господарська допомога є хибним; на виконання рішення сесії Івано-Франківської міської ради від 29.08.2006 р. створено цільовий фонд соціально-економічного розвитку міста Івано-Франківська та затверджено Положення про цей цільовий фонд, пунктом 2.1 рішення Івано-Франківської міської ради від 29.08.2006 р. передбачено поширення його дії на всіх забудовників; як відповідно до ч.1 ст.71 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 р. № 280/97-ВР акти міської ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання, так і згідно з ст. 628 ЦК України договір теж є обов’язковим.

У відзиві на апеляційну скаргу ПП «Інвертін»просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення з підстав, викладених у ньому.

Крім того, рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 20.04.2010 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 21.09.2010 року та постановою Вищого господарського суду України від 15.11.2010 року у справі № 20/68-18/12 відмовлено у задоволенні позовних вимог ПП «Інвертін»до Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про визнання недійсним договору № 175 від 11.12.2007 року про пайову участь замовників будівництва у розвитку соціальної інфраструктури міста.

Розглянувши матеріали справи, апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав:

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

На виконання рішення Івано-Франківської міської ради від 29.08.2006р. «Про створення цільового фонду соціально-економічного розвитку міста Івано-Франківська»та рішення міської ради від 07.12.2006р. про затвердження Положення про пайову участь замовників будівництва у формування цільового фонду соціально-економічного розвитку міста, між виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради (позивачем у справі) та ПП «Інвертін»(відповідачем у справі) було укладено договір № 175 від 11.12.2007 року про пайову участь замовників будівництва у розвитку соціальної інфраструктури міста, відповідно до п. 2.1 якого відповідач зобов'язувався сплатити пайовий внесок у розмірі та у терміни, визначені договором.

Згідно п. 3.2 договору ПП «Інвертін»сплачує пайовий внесок у сумі 295 376,99 грн. до моменту подання акту державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта на підпис голові державної приймальної комісії.

Відповідно до п. 5.1 договору при простроченні платежів, визначених п.п. 3.2 та 3.4 договору, замовник сплачує виконавчому комітету пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період, за який розраховується пеня, від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема є, договори та інші правочини.

Статтею 175 Господарського кодексу України передбачено, що майново-господарськими зобов’язаннями визнаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

За приписами статей 627, 629 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору. Договір є обов’язковим для виконання. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Пунктом 1 статті 628 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно статті 530 Цивільного кодексу України зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь –який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, акт державної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта від 15.11.2007 року затверджено рішення міськвиконкому від 29.11.2007 року № 579, витяг з якого відповідач отримав 12.12.2007 року.

Однак, відповідачем не виконано умов договору щодо сплати коштів до фонду соціально-економічного розвитку, в зв’язку з чим, виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради листом від 08.10.2008 року запропонував відповідачу добровільно, у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, виконати зобов'язання щодо сплати до фонду соціально-економічного розвитку коштів у сумі 348 685,65 грн. (в т.ч. 53308,66грн. пені станом на 01.10.2008 p.), згідно пунктів 3.2 та 5.1 договору.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судовою колегією, відповідачем не виконано в добровільному порядку зобов'язання щодо сплати пайового внеску у розвиток соціальної інфраструктури міста згідно договору № 175 від 11.12.2007р., доказів погашення заборгованості судовій колегії не подано.

Відповідно до приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З огляду на встановлені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про підставність стягнення з відповідача заборгованості у розмірі суми, заявленої до стягнення.

Враховуючи вищенаведене, судова колегія приходить до висновку, що оскільки в матеріалах справи відсутні докази виконання відповідачем вимог щодо сплати суми попереднього пайового внеску, вимога позивача про стягнення з відповідача 295 376,99 грн. основного боргу є обґрунтованою та такою, що підлягає до задоволення.

Щодо вимоги позивача про стягнення пені в розмірі 74 045,14 грн. за період з 29.11.2007 року по 23.01.2009 року відповідно до п. 5.1 договору, судова колегія вважає, що в цій частині позовні вимоги слід задоволити частково, а саме в частині стягнення пені в розмірі 29 258,84 грн., виходячи з наступного:

Відповідно до п. 5.1 договору при простроченні платежів, визначених п.п. 3.2 та 3.4 договору, замовник сплачує виконавчому комітету пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період, за який розраховується пеня, від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до п.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до ст. 230 Господарського кодексу України у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання учасником господарських відносин, до нього застосовуються штрафні санкції (штраф, пеня).

          Згідно з ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно п. 3.2 договору № 175 від 11.12.2007 року про пайову участь замовників будівництва у розвитку соціальної інфраструктури міста ПП «Інвертін»сплачує пайовий внесок до моменту подання акту державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта на підпис голові державної приймальної комісії.

Зважаючи на викладене та враховуючи, що акт державної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта від 15.11.2007 року, затверджено рішення міськвиконкому від 29.11.2007 року № 579, колегія суддів приходить до висновку, що розрахунок штрафних санкцій у вигляді пені слід здійснювати з 29.11.2007 року по 28.05.2008 року.

Згідно наданого позивачем розрахунку пені за несвоєчасну сплату пайового внеску, що знаходиться в матеріалах справи розмір пені нарахованої з 29.11.2007 року по 28.05.2008 року складає 29258,84 грн., з якою погоджується колегія апеляційного господарського суду.

Щодо посилання господарського суду першої інстанції на норми ст.ст. 175, 177 Цивільного кодексу України, судова колегія зазначає, що відносини між сторонами виникли на підставі договору, який в установленому порядку недійсним не визнаний, тому є обов'язковим до виконання.

Враховуючи вищенаведене, судова колегія вважає за необхідне скасувати рішення господарського суду Івано-Франківської області від 24.02.2009 року, апеляційну скаргу Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 16.03.2009 р. № 447 задоволити частково, а саме: стягнути з ПП «Інвертін» на користь виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради 295 376,99 грн. основного боргу та пені в розмірі 29 258,84 грн. В решті позовних вимог слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 2, 33, 43, 49, 99, 101, 103-105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1.           Апеляційну скаргу Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 16.03.2009 р. № 447 задоволити частково.

Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 24.02.2009 р. у справі № 9/116 скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задоволити частково.

Стягнути з ПП «Інвертін»(вул. Бельведерська, 8, кв. 1, м.Івано-Франківськ, код 25596365, свідоцтво А00№361924) на користь Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради (рахунок міського бюджету м.Івано-Франківськ, р/р 31515931600002, код платежу 50110000, код 20568100, МФО 836014, УДК в Івано-Франківській області) кошти в сумі 324635,83 грн., в т.ч. 295376,99 грн. сума основного боргу та 29258,84грн. пеня.

В решті позовних вимог відмовити.

2.          Стягнути з ПП «Інвертін»(вул. Бельведерська, 8, кв. 1, м.Івано-Франківськ, код 25596365, свідоцтво А00№361924) в дохід державного бюджету (отримувач: УДК в м. Івано-Франківськ, банк отримувача: ГУДК України в Івано-Франківській області, МФО 836014, р/р 31113095700002, код ЄДРПОУ 20568100, код платежу 22090200) судові витрати по сплаті державного мита в сумі 3246,36 грн..

3.          Стягнути з ПП «Інвертін»(вул. Бельведерська, 8, кв. 1, м.Івано-Франківськ, код 25596365, свідоцтво А00№361924) в дохід державного бюджету (отримувач: УДК у м. Івано-Франківську, код ЄДРПОУ отримувача: 20568100, р/р 31212264700002, банк - ГУДК України в Івано-Франківській області, МФО 836014, код платежу 22050003) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

4.          Доручити господарському суду Івано-Франківської області видати відповідні накази.

5.          Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

6.          Справу повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий - суддя                                                            Краєвська М.В.

суддя                                                                                Галушко Н.А.

суддя                                                                                Орищин Г.В.