Постанова № 14103931, 01.03.2011, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

                                        ПОСТАНОВА                              

01.03.11                                                                                           Справа № 6/119

м. Львів

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

Головуючого - судді                                                  Краєвська М.В.

суддів                                                                      Галушко Н.А.

                                                                                Орищин Г.В.

розглянувши апеляційну скаргу ТзОВ «Гаразд Україна» б/д і б/н

на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 02.12.2010 р.

у справі № 6/119

за позовом Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, м.Івано-Франківськ

до ТзОВ «Гаразд Україна», м.Івано-Франківськ

про стягнення 158767, 69 грн., в т.ч. 108 626 грн. основного боргу, 13115, 91 грн. пені, 29079,18 грн. інфляційних втрат, 7946, 6 грн. 3 % річних, за договором № 27 про пайову участь замовників будівництва у розвитку соціальної інфраструктури міста від 11.04.2007 р. (з врахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, а.с.112)

За участю представників сторін:

від позивача –Челах А.В. –представник

від відповідача –Ружицький В.М. - представник

Представнику позивача та відповідача роз’яснено їхні права і обов’язки, передбачені ст.22 ГПК України. Заяви про відвід суддів не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили.

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 02.12.2010 року у справі № 6/119 (суддя Грица Ю.І.) позов задоволено повністю за підставністю й обгрунтованістю, стягнуто з відповідача на користь позивача 108 626 грн. основного боргу, 13115, 91 грн. пені, 29 079,18 грн. інфляційних втрат, 7946, 6 грн. 3 % річних, за договором №27 про пайову участь замовників будівництва у розвитку соціальної інфраструктури міста від 11.04.2007 р.

При винесенні рішення суд першої інстанції виходив із того, що на виконання умов договору відповідач повинен був сплатити суму попереднього пайового внеску протягом сорока банківських днів від дати зазначеної на витягу з рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради протокольною частиною; в матеріалах справи відсутні докази сплати відповідачем в сумі 108626,00 грн., що незаперечно і самим відповідачем.

Відповідач з даним рішенням не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю, з підстав невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та неправильного застосування норм матеріального права. Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, зокрема, що в договорі № 27 про пайову участь замовників будівництва у розвитку соціальної інфраструктури міста від 11.04.2007 р. не було узгоджено дату, від якої слід відраховувати 40-денний термін на сплату пайового внеску; не визначено № рішення виконкому міськради по спірній земельній ділянці; спірний договір є неукладеним; оскільки господарський суд безпідставно не застосував ч. 4 ст. 175 ГК України щодо добровільного виконання зобов’язань на користь іншого учасника (благодійництво), то спірний договір № 27 від 11.04.2007 р. є лише наміром відповідача надати добровільну господарську допомогу.

ВК Івано-Франківської міської ради подано відзив на апеляційну скаргу № 90/09-15/6 від 20.01.2011 року, в якому позивач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення господарського суду першої інстанції у даній справі без змін з підстав необґрунтованості доводів апеляційної скарги.

Розглянувши матеріали справи, апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, суд апеляційної інстанції встановив наступне:

На виконання рішення Івано-Франківської міської ради від 29.08.2006р. «Про створення цільового фонду соціально-економічного розвитку міста Івано-Франківська»та рішення міської ради від 07.12.2006р. про затвердження Положення про пайову участь замовників будівництва у формування цільового фонду соціально-економічного розвитку міста, між виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради (позивачем у справі) та ТзОВ «Гаразд Україна»(відповідачем у справі) було укладено договір № 27 від 11.04.2007 року про пайову участь замовників будівництва у розвитку соціальної інфраструктури міста, відповідно до п. 2.1 якого відповідач зобов'язувався сплатити пайовий внесок у розмірі та у терміни, визначені договором.

Згідно п. 3.2 договору ТзОВ «Гаразд Україна»сплачує не менше 20 відсотків попереднього розміру пайового внеску у сумі 108626 грн. протягом 40 банківських днів від дати, зазначеної на витягу з рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради протокольною частиною. Відповідно до п. 5.1 договору при простроченні платежів, визначених п.п. 3.2 та 3.4 договору, замовник сплачує виконавчому комітету пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період, за який розраховується пеня, від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.

Як вбачається з матеріалів справи, витяг з рішення міськвиконкому від 21.05.2008 року № 242 пункт 5.7 про надання дозволу ТзОВ «Гаразд Україна»на будівництво першої черги житлового будинку (№ 4 по генплану) в мікрорайоні в межах вулиць Василя Стуса - Івана Миколайчука –Проектна- 1 відповідач отримав 26.06.2008 року.

Однак, відповідачем не виконано умов договору щодо сплати коштів до фонду соціально-економічного розвитку, в зв’язку з чим, виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради листом від 08.10.2008 року запропонував відповідачу добровільно, у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, виконати зобов'язання щодо сплати до фонду соціально-економічного розвитку коштів у сумі 121111,96 грн. (в т.ч. 12485,96 грн. пені станом на 01.10.2008 p.), згідно пунктів 3.2 та 5.1 договору.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, відповідачем не виконано в добровільному порядку зобов'язання щодо сплати пайового внеску у розвиток соціальної інфраструктури міста згідно договору № 27 від 11.04.2007р.

У відповідності до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим до виконання. Не допускається одностороння зміна умов договору.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач без заперечень та зауважень підписав акти приймання виконаних підрядних робіт, чим підтвердив факт прийняття виконаних позивачем робіт. Крім цього, судова колегія зазначає, що акти приймання виконаних підрядних робіт скріплені печатками сторін, на них відсутні будь-які зауваження чи заперечення відповідача, не вказано наявності спору між сторонами щодо вартості робіт чи матеріалів, чи щодо якості робіт.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що оскільки в матеріалах справи відсутні докази виконання відповідачем вимог щодо сплати суми попереднього пайового внеску, вимога позивача про стягнення з відповідача 108 262,00 грн. основного боргу є обґрунтованою та такою, що підлягає до задоволення.

Відповідно до п.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до ст. 230 Господарського кодексу України у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання учасником господарських відносин, до нього застосовуються штрафні санкції (штраф, пеня).

          Згідно з ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 5.1 договору при простроченні платежів, визначених п.п. 3.2 та 3.4 договору, замовник сплачує виконавчому комітету пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період, за який розраховується пеня, від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.

Враховуючи вищенаведене, судова колегія погоджується з місцевим господарським судом, що позовні вимоги щодо сплати пені за період з 19.08.2008 року по 18.02.2009 року в розмірі 13115,91 грн. підлягають до задоволення.

В силу дії ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Зважаючи на викладене та враховуючи, що факт прострочення виконання грошового зобов’язання мав місце, господарським судом першої інстанції правомірно задоволено позовні вимоги щодо стягнення інфляційних збитків в сумі 29 079,18 грн.

Щодо стягнення 3% річних в сумі 7 946,60 грн., судова колегія вважає, що в цій частині рішення суду слід скасувати частково, а саме в частині стягнення 3% річних в сумі 716,71 грн. слід відмовити, виходячи з наступного:

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу та три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, законодавцем чітко передбачено стягнення трьох відсотків річних від основної суми заборгованості.

Однак, як вбачається з розрахунку 3 % річних, наданого позивачем, останнім за основу розрахунку трьох відсотків річних взято суму основного боргу та інфляційних втрат, що на думку колегії суддів є необґрунтоване.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Доводи наведені скаржником в апеляційній скарзі не заслуговують на увагу суду, оскільки необґрунтовані та спростовані матеріалами справи. Скаржником не подано суду достатніх та допустимих доказів, які б спростували вимоги позивача про стягнення суми боргу.

Враховуючи вищенаведене, судова колегія вважає за необхідне скасувати рішення господарського суду Івано-Франківської області від 02.12.2010 року в частині стягнення 3% річних в сумі 716,71 грн., в цій частині позову слід відмовити. В решті рішення суду залишити без змін.

Відповідно до ст.49, п.10 ч.2 ст.105 ГПК України у зв’язку з частковим скасуванням рішення колегією суддів здійснено новий розподіл судових витрат.

Керуючись ст.ст. 2, 33, 43, 49, 99, 101, 103-105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1.           Апеляційну скаргу ТзОВ «Гаразд Україна»б/д і б/н задоволити частково.

Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 02.12.2010 р. у справі № 6/119 скасувати в частині стягнення 3% річних в сумі 716,71 грн., в цій частині позову відмовити.

В решті рішення суду залишити без змін.

2.          Стягнути з ТзОВ «Гаразд Україна»(вул. Новгородська, 34а, м.Івано-Франківськ, код 32077713, свідоцтво А00№361420) в дохід державного бюджету (отримувач: УДК в м. Івано-Франківськ, банк отримувача: ГУДК України в Івано-Франківській області, МФО 836014, р/р 31113095700002, код ЄДРПОУ 20568100, код платежу 22090200) судові витрати по сплаті державного мита в сумі 1580,52 грн..

3.          Стягнути з ТзОВ «Гаразд Україна»(вул. Новгородська, 34а, м.Івано-Франківськ код 32077713, свідоцтво А00№361420) в дохід державного бюджету (отримувач: УДК у м. Івано-Франківську, код ЄДРПОУ отримувача: 20568100, р/р 31212264700002, банк - ГУДК України в Івано-Франківській області, МФО 836014, код платежу 22050003) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 234,93 грн.

4.          Доручити господарському суду Івано-Франківської області видати відповідні накази.

5.          Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

6.          Справу повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий - суддя                                                            Краєвська М.В.

суддя                                                                                Галушко Н.А.

суддя                                                                                Орищин Г.В.