Постанова № 14103754, 22.02.2011, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

22.02.11                                                                                           Справа № 17/106-6/125

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії

головуючого-судді                                                                       Краєвської М.В.

суддів:                                                                       Галушко Н.А.

                                                                                                     Орищин Г.В.

розглянувши апеляційну скаргу ПАТ по газопостачанню та газифікації “Івано-Франківськгаз” від 22.11.2010 р. № 05-18/872

на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 23.11.2010 р.

у справі № 17/106-6/125

за позовом ДК “Газ України” НАК “Нафтогаз України”, м.Київ

до ПАТ по газопостачанню та газифікації “Івано-Франківськгаз”, м.Івано-Франківськ

про стягнення 242701, 35 грн., в т.ч. 206781, 33 грн. основного боргу, 7860 грн. пені, 20953, 82 грн. інфляційних втрат, 7106, 2 грн. 3 % річних, за договором № 06/02-1995 від 27.12.2002 р. на постачання природного газу

За участю представників сторін:

від позивача –Працьовита С.М. (головний юрисконсульт Львівської філії, довіреність №119/10 від 23.12.2010р. у матеріалах справи);

від відповідача –Максимів І.Д. (начальник юридичного відділу, довіреність від 07.12.2010 р. № 05-18/988 у матеріалах справи)

ВСТАНОВИВ :

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 23.11.2010р., суддя Грица Ю.І., позов ДК “Газ України” НАК “Нафтогаз України” було задоволено. Стягнуто з ВАТ "Івано-Франківськгаз", вул. Ленкавського, 20, м.Івано-Франківськ, 76010 (п/р 2603930101135 в ВАТ "Ощадбанк", МФО 336503, код ЄДРПОУ 03361046) на користь ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України", вул. Шолуденка, 1, м. Київ, 04116 (р/р 26008301970 в ВАТ "Ощадбанк", МФО 3000465, код ЄДРПОУ 31301827) основний борг в сумі 206781грн. 33коп., 7860грн. пені, 20953грн. 82коп. інфляційних втрат, 7106грн. 20коп. 3% річних, витрати по сплаті державного мита в сумі 2428грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236грн.

З даним рішенням не погодився позивач - ПАТ по газопостачанню та газифікації “Івано-Франківськгаз” і оскаржило його в апеляційному порядку скасувати в частині стягнення пені з підстав неповного з’ясування обставин, що мають значення для справи, та неправильного застосування норм матеріального права.

Вимоги апеляційної скарги ґрунтуються в основному на тому, що господарський суд не взяв до уваги важке фінансове становище, яке виникло через невідповідність тарифів на транспортування та постачання природного газу фактичним витратам; недноразові звертання до НКРЕ про перегляд діючих тарифів залишені без реагування.

ДК “Газ України” НАК “Нафтогаз України” подало відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу ПАТ по газопостачанню та газифікації “Івано-Франківськгаз” –без задоволення.

Розгляд справи відкладався за клопотанням апелянта.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення господарського суду Івано-Франківської області від 23.11.2010р. у справі №17/106-6/125 - без змін, враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 27.12.2002р. між ВАТ "Івано-Франківськгаз" (покупець) та ДК "Газ України" (постачальник) був укладений договір №06/02-1995 на постачання природного газу.

Відповідно до умов вказаного договору одна сторона продавець взяла на себе обов’язок поставити покупцю природний газ, а інша-покупець –прийняти та оплатити поставлений газ. Період поставки січень-грудень 2003 року. (розділи 1,2 договору).

Позивач - ДК “Газ України” НАК “Нафтогаз України” свої зобов’язання перед відповідачем - ПАТ по газопостачанню та газифікації “Івано-Франківськгаз” виконав в повному обсязі згідно умов договору, що підтверджується актами прийому-передачі природного газу за січень-грудень 2003 року (копії містяться в матеріалах справи) на загальну суму 6813748грн.89коп.

Розділом 5 вказаного договору було визначено порядок розрахунків між сторонами. Однак, відповідач - ПАТ по газопостачанню та газифікації “Івано-Франківськгаз” провів лише часткову оплату за отриманий газ в зв’язку з чим допустив заборгованість перед позивачем.

02.03.2005р. між позивачем та відповідачем було укладено додаткову угоду №4 до договору №06/02-1995 від 27.12.2002р. За умовами даної угоди сторони прийшли згоди про зміну строку проведення розрахунків за основним договором. Зокрема, згідно п.2 додаткової угоди заборгованість покупця перед постачальником, що на 1.09.2004р. склала 1181607грн.20коп. буде погашатися за відповідним графіком. Так, у відповідності до графіку погашення боргу станом на 01.07.2010р. покупець повинен був сплатити постачальнику 531723грн. 37коп. боргу, однак, своїх зобов’язань не виконав в повному обсязі, сплативши лише 324942грн.04коп.

Таким чином, сума боргу позивача перед ДК "Газ України" за період з січня 2006року по червень 2010 склала 206781грн. 33коп., що підтверджується розрахунком та не заперечується відповідачем в апеляційній скарзі.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Колегією суддів було встановлено, що заборгованість позивача перед відповідачем на час звернення до суду склала 206781грн. 33коп. Дана заборгованість визнається ПАТ по газопостачанню та газифікації “Івано-Франківськгаз”.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст.. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Пунктом 3 додаткової угоди від 02.03.2005р.передбачено, що в разі неоплати або несвоєчасної оплати у строки, зазначені у п.2 угоди №4, покупець сплачує на користь постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня від суми простроченого боргу. Керуючись даним пунктом угоди позивач нарахував відповідачу пеню в розмірі 7860грн.49 коп.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Керуючись вказаною нормою Закону позивач - ДК “Газ України” НАК “Нафтогаз України” нарахував відповідачу - ПАТ по газопостачанню та газифікації “Івано-Франківськгаз” інфляційних втрат на суму 20953грн. 82коп. та 3% річних в сумі 7106грн. 20коп.

Що ж стосується посилання апелянта на те, що судом першої інстанції не враховано його важкого фінансового становища, то апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що судом першої інстанції вірно було застосовано норми ст.ст. 549,611 ЦК України та застосовано відповідні штрафні санкції до спірних правовідносин. Крім того колегія суддів не приймає до уваги твердження ПАТ по газопостачанню та газифікації “Івано-Франківськгаз”, що їх вина в уторенні заборгованості відсутня, оскільки вони неодноразово звертались до НКРЕ про перегляд діючих тарифів, оскільки НКРЕ не є стороною спірних правовідносин.

За таких обставин справи апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги ДК “Газ України” НАК “Нафтогаз України” обґрунтовані, підтверджуються доказами, що містяться в матеріалах справи, а тому є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

З огляду на викладене, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Івано-Франківської області від 23.11.2010р. по справі №17/106-6/125 винесене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для його скасування.

Керуючись ст.ст. 101,103,105 ГПК України Львівський апеляційний господарський суд

Постановив:

Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 23.11.2010р. у справі №17/106-6/125 залишити без змін, а апеляційну скаргу ПАТ по газопостачанню та газифікації “Івано-Франківськгаз” - без задоволення.

Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку.

Матеріали справи скеровуються в господарський суд Івано-Франківської області.

Головуючий-суддя                                         М.В.Краєвська

Суддя                                                                                 Н.А.Галушко

Суддя                                                                                           Г.В.Орищин

«Повний текст постанови виготовлено 25.02.2011р.»