Рішення № 141037024, 28.10.2026, Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 450/4674/26

Провадження № 2/450/3420/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 жовтня 2026 року Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Дем`яновської Ю.Д.

розглянувши в порядку спрощеного (письмового) позовного провадження без виклику учасників судового розгляду в приміщенні суду м. Пустомити цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КЕШ ТУ ГОУ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення з відповідача на його користь заборгованості за кредитним договором № 26828 від 04.04.2021 у розмірі 11000,00 грн, а також понесені судові витрати, які включають витрати на професійну правничу допомогу, мотивуючи позовні вимоги тим, що 04.04.2021 між ТОВ «ФК «Авіра Груп» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 26828 у формі електронного документа з використанням електронного підпису, яким відповідачу надано кредит у розмірі 2000,00 грн на умовах, визначених кредитним договором. Вказує, що ТОВ «ФК «Авіра Груп» свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строки визначені умовами договору. У свою чергу, відповідач належним чином не виконала зобов`язань за кредитним договором, внаслідок чого утворилася заборгованість.

Зазначає, що на підставі договору факторингу № 02-17/02/2022 від 17.02.2022 право вимоги за кредитним договором № 26828 від 04.04.2021 перейшло від ТОВ «ФК «Авіра Груп» до позивача ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ». Вказує, що заборгованість відповідача за Кредитним договором № 26828 від 04.04.2021 у загальному становить 11000,00 грн, що складається з: 2000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 9000,00 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом, що просить стягнути на його користь з відповідача, а також понесені судові витрати зі сплати судового збору 2662,40 грн, витрати на правничу допомогу у сумі 15500,00 грн.

Ухвалою від 22.09.2026 відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідач повідомлялася про судовий розгляд шляхом направлення поштової кореспонденції.

У вказаний строк відповідач не надала суду відзив на позовну заяву, відповідно до вимог статті 178 ЦПК України, без поважних причин.

Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без проведення судового засідання (частина 13 статті 7 ЦПК України).

У матеріалах справи відсутні клопотання сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

У відповідності до вимог частини 2 статті 247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до вимог частини 5 статті 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши та оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно до частини 1 статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до вимог статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно статей 81, 83 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Судом встановлено, що 04.04.2021 між ТОВ «ФК «Авіра Груп» та відповідачем укладено кредитний договір № 26828 у формі електронного документу з використанням електронного підпису. Індивідуальна частина договору про надання фінансового кредиту № 26828 та Додаток № 1 підписані сторонами, а позичальником зокрема одноразовим ідентифікатором AV2281.

Відповідно до умов договору, кредитодавець надає позичальникові кредит у розмірі 2000,00 гривень, строк кредитування 18 днів з 04.04.2021 до 21.04.2021, із сплатою 2,5% денної ставки. Комісія за надання кредиту становить 15% від тіла кредиту в розмірі 300,00 грн. Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника становить 3200,00 грн, що складається з: 2000,00 грн заборгованості за тілом кредиту; 900,00 грн заборгованості за процентами за користування кредитом, 300,00 грн - заборгованість за комісією за надання кредиту.

На підтвердження укладення договору позивачем надано довідку про ідентифікацію ТОВ «ФК «Авіра Груп», де підтверджено, що ОСОБА_1 ідентифікована ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» за допомогою одноразового ідентифікатора AV2281, що надісланий відповідачу на номер телефону НОМЕР_1 , дата відправки 04.04.2021.

Крім того, позивачем подано інформаційну довідку ТОВ «Платежі Онлайн» № 714/06 від 29.06.2026, де зазначено, що успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта НОМЕР_2 на загальну суму 2000,00 грн, дата та час платежу 04.04.2021 о 12:40:06 год.

Первісний кредитор свої зобов`язання за Кредитним договором виконав у повному обсязі, а саме здійснив переказ коштів на загальну суму 2000,00 грн згідно договору № 26828 від 04.04.2021, на платіжну картку НОМЕР_2 , що належить відповідачу.

Як вбачається із виписки з особового рахунка за кредитним договором № 26828 від 04.04.2021, станом на 01.06.2026 заборгованість становить 11000,00 грн, з яких: 2000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 9000,00 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом.

17.02.2022 між ТОВ «ФК «Авіра Груп» та позивачем ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» укладено договір факторингу № 02-17/02/2022, а 12.10.2022 укладено додаткову угоду до нього.

Відповідно до витягу з реєстру боржників до Договору факторингу № 02-17/02/2022 від 17.02.2022, позивач набув права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 26828 від 04.04.2021 в сумі 11000,00 грн, з яких: 2000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 9000,00 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори.

В силу частини 1 статті 626 ЦК України Кредитним договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частиною 1 статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до положень статті 638 ЦК України Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти Договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти Договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (частина 2 статті 639 ЦК України).

У пункті 5 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний Договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини 3 статті 11 Закону № 675-VIII електронний Договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Пропозиція укласти електронний Договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону № 675-VIII).

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний Договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Підпис є обов`язковим реквізитом правочину, вчиненого в письмовій формі. Наявність підпису підтверджує наміри та волю й фіксує волевиявлення учасника (-ів) правочину, забезпечує їх ідентифікацію та цілісність документу, в якому втілюється правочин. Внаслідок цього підписання правочину здійснюється стороною (сторонами) або ж уповноваженими особами. Договір про надання споживчого кредиту підписаний відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний Договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. Саме така позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 22 січня 2020 у справі № 674/461/16-ц, від 23 березня 2020 у справі № 404/502/18, від 09 вересня 2020 у справі № 732/670/19 , від 12 січня 2021 у справі № 524/5556/19, від 22 листопада 2021 у справі № 234/7719/20, від 17 січня 2022 у справі № 234/7723/20.

Таким чином, 04.04.2021 між ТОВ «ФК «Авіра Груп» та ОСОБА_1 укладено Договір № 26828 у формі електронного документу, що підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором AV2281.

Укладання договорів із використанням електронного (цифрового) підпису відповідає приписам Закону України «Про електронну комерцію» та Закону України «Про електроні документи та електронний документообіг».

Без проходження реєстрації та отримання відповідачем одноразового ідентифікатора (який використовується як аналог власноручного підпису), без здійснення входу відповідачем на веб-сайт до особистого кабінету за допомогою паролю та логіна Договір № 26828 з ним не був би укладений.

За приписами частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених Кредитним договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Із матеріалів справи вбачається, що ТОВ «ФК «Авіра Груп» у повному обсязі виконало свої зобов`язання за вищевказаним Кредитним договором, здійснивши переказ коштів відповідачу на банківську картку № НОМЕР_2 у розмірі 2000,00 грн згідно договору № 26828 від 04.04.2021, що підтверджується довідками ТОВ «ФК «Авіра Груп» та ТОВ «Платежі Онлайн» № 714/06 від 29.06.2026.

Наведені вище обставини свідчать про факт отримання відповідачем кредитних коштів, схвалення ним, як умов, договору кредитної лінії.

Разом з цим, відповідач свого зобов`язання за кредитним договором не виконав, у передбачений у договорі строк кошти (суму кредиту) не повернув, внаслідок чого у нього виникла заборгованість.

Щодо набуття ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» права грошової вимоги за вказаним Кредитним договором, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено Кредитним договором або законом.

Статтею 516 ЦК України визначено порядок заміни кредитора у зобов`язанні. За змістом цієї норми заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено Кредитним договором або законом.

Відповідно до статті 1077 ЦК України за Кредитним договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Наданий позивачем Договір факторингу є дійсним та чинним, відомостей про те, що Договір оскаржувався в судовому порядку відсутні.

За наведених обставин, суд вважає, що позивач ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» як новий кредитор, набув право вимоги до відповідача за Кредитним договором № 26828 від 04.04.2021.

Згідно з частиною 1 статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За правилами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено Кредитним договором або законом.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановленні Кредитним договором або законом.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений Кредитним договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач, як правонаступник первісного кредитора, просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 11000,00 грн, що складається з: 2000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 9000,00 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом.

Однак, суд не може в повній мірі погодитися з наданим позивачем розрахунком заборгованості, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що відповідно до умов договору, кредитодавець надає позичальникові кредит у розмірі 2000,00 гривень, строк кредитування 18 днів з 04.04.2021 до 21.04.2021, із сплатою 2,5% денної ставки. Комісія за надання кредиту становить 15% від тіла кредиту в розмірі 300,00 грн. Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника становить 3200,00 грн, що складається з: 2000,00 грн заборгованості за тілом кредиту; 900,00 грн заборгованості за процентами за користування кредитом, 300,00 грн - заборгованість за комісією за надання кредиту.

Як вбачається із виписки з особового рахунка за кредитним договором № 26828 від 04.04.2021, станом на 01.06.2026 заборгованість становить 11000,00 грн, з яких: 2000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 9000,00 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом.

Однак, позивачем не долучено до матеріалів справи детальний розрахунок заборгованості, з якого можна було б встановити порядок нарахування заборгованості за договором та фактичну сплату відповідачем заборгованості за таким, тому суд здійснює розрахунок заборгованості за процентами самостійно відповідно до умов кредитного договору. Так, за умовами договору строк кредитування становить 18 днів з 04.04.2021 до 21.04.2021, із сплатою 2,5% денної ставки. Таким чином, за кожен день користування кредитом відповідач повинен сплатити 50,00 грн (2000,00 грн * 2,5%), а загальний розмір процентів за користування кредитом складають 900,00 грн (50,00 грн * 18 днів). Даний розрахунок заборгованості відповідає положенням кредитного договору та підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Оскільки, первісним кредитором здійснено нарахування процентів за межами строку кредитування, то розрахунок заборгованості в частині процентів є явно завищеним, незаконним та таким, який не відповідає умовам кредитного договору. Детального розрахунку заборгованості позивачем не надано, про порядок нарахування процентів та про причину нарахування процентів у розмірі значно завищеному порівняно з умовами кредитного договору позивачем не зазначено, а отже така вимога не підлягає задоволенню.

Відтак, загальна сума заборгованості за кредитним договором становить 2900,00 грн, що складається з: 2000,00 грн заборгованості за тілом кредиту, 900,00 грн заборгованості за процентами за користування кредитом.

Окрім, судом встановлено, що комісія за надання кредиту становить 15% від тіла кредиту в розмірі 300,00 грн. Однак, суд здійснює захист прав позивачів у межах заявлених позовних вимог, тому враховуючи відсутність позовної вимоги про стягнення комісії за надання кредиту, судом підлягатиме задоволенню тільки розмір заборгованості за тілом кредиту та процентами у межах строку кредитування.

Таким чином, загальна сума заборгованості за кредитним договором становить 2900,00 грн, що складається з: 2000,00 грн заборгованості за тілом кредиту, 900,00 грн заборгованості за процентами за користування кредитом. Такий розмір заборгованості відповідає умовам договору, є законним та підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Позивач ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» уклав договір 01.06.2026 про надання правничої допомоги адвокатом Пархомчуком С.В.

На підтвердження понесених витрат долучив акт про отримання правової допомоги від 12.10.2026 та відповідно до якого адвокат Пархомчук С.В. надав клієнтові ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» такі послуги пов`язані з представництвом інтересів за позовом клієнта до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості:

- зустріч та консультація щодо перспективи судового врегулювання кредитної заборгованості, що виникла між ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» та відповідачем у рамках кредитного договору № 26828 від 04.04.2021;

- складення та подання до суду позовної заяви (підготовка доказів/додатків до позовної заяви), моніторинг аналіз судової практики;

- інші клопотання, заяви до суду, складення процесуальних документів, моніторинг «ЄДРСР» щодо процесуального статусу судової справи;

- канцелярські витрати на виготовлення копій документів, відправка поштової кореспонденції.

Загальна вартість послуг становить 15500,00 грн.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20).

Такі самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Зокрема, згідно з практикою ЄСПЛ заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/WestAlliance Limited проти України»).

Крім того, у рішенні ЄСПЛ у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (пункти 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат.

Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, у постанові Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 912/1025/20).

Так, в питанні зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу варто враховувати висновки Об`єднаної Палати Верховного Суду у справі № 922/445/19, в якому, серед іншого наголошено, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони щодо неспівмірності заявлених іншою стороною витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт; суд з огляду на принципи диспозитивності та змагальності не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Подібні висновки можна також зустріти в ряді постанов Верховного Суду, зокрема, у справах № 922/3436/20, № 910/7586/19, № 910/16803/19.

Верховний Суд у своїй постанові від 28 червня 2023 року по справі № 369/576/22 зазначив, що суд може з власної ініціативи зменшити розмір витрат на правничу допомогу, застосувавши критерії, визначені у частинах 3, 4, 5, 9 статті 141 ЦПК України. При цьому це не є тотожним застосовуванню судом критеріїв, визначених у частині 4 статті 137 ЦПК України, де обов`язковою умовою є наявність клопотання іншої сторони про зменшення розміру таких витрат.

Дослідивши надані представником позивача докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, суд вважає, що деякі види робіт мають не обґрунтовано завищену вартість.

Спірні правовідносини між сторонами у справі виникли щодо стягнення заборгованості в загальному розмірі 11000,00 грн, які підлягають частковому задоволенню у розмірі 2900,00 грн.

Суд констатує, що даний спір для кваліфікованого юриста є спором незначної складності, відноситься до категорії малозначних справ, судова практика щодо яких є сталою і передбачуваною. Великої кількості законів і підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню адвокатом і застосуванню, спірні правовідносини не передбачають, а відтак заявлені до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15500,00 грн є завищеними порівняно з вартістю послуг з правничої допомоги в таких категоріях спору, оскільки матеріали справи не потребували і не містять великої кількості документів для підготовки позовної заяви, а враховуючи усталену практику дана справа є не складною. При цьому, адвокатом зовсім не мотивована необхідність витрачання значного часу на аналіз документів, які знаходяться в матеріалах справи, ступінь складності та новизни правових питань, досліджених адвокатом.

У зв`язку з викладеним, суд вважає, що заяву позивача слід задовольнити частково та з відповідача стягнути на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2000,00 грн. Саме такий розмір витрат на оплату послуг адвоката суд вважає співмірним із складністю даної справи та виконаних робіт, витраченим на виконання таких часом, обсягом наданих послуг та виконаних робіт та значенням справи для сторін.

Таким чином, позивач набув права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 26828 від 04.04.2021, а тому суд дійшов висновку про необхідність захисту прав ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» шляхом стягнення з відповідача заборгованості за Кредитним договором № 26828 від 04.04.2021 за сумою кредиту у розмірі 2000,00 грн, нарахованими процентами у сумі 900,00 грн. За наведених обставин, позовні вимоги у цій частині є підставними та підлягають задоволенню. В іншій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Оскільки за наслідком розгляду справи суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 701,90 грн, виходячи з наступного розрахунку 2900,00 грн (сума задоволених позовних вимог) х 2662,40 грн (ставка судового збору) : 11000,00 грн (сума заявлених позовних вимог).

На підставі викладеного, керуючись статтями 10, 12, 81, 141, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» 2900,00 грн (дві тисячі дев`ятсот гривень нуль копійок) заборгованості за кредитним договором № 26828 від 04.04.2021, з яких: 2000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 900,00 грн за процентами за користування кредитом.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» 701,90 грн (сімсот одна гривня дев`яносто копійок) судових витрат, понесених на сплату судового збору.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» 2000,00 грн (дві тисячі гривень нуль копійок) витрат на професійну правничу допомогу.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення. Учасник справи, який не був присутній при оголошенні рішення має право на поновлення строку подачі апеляційної скарги, якщо така скарга буде подана в 30-денний строк з дня отримання копії судового рішення.

Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КЕШ ТУ ГОУ» (ЄДРПОУ 42228158, 04080, м. Київ, вулиця Кирилівська, 82, офіс 7).

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ).

Повний текст рішення складено 28.10.2026.

Суддя: Ю. Д. Дем`яновська