Рішення № 141036878, 29.10.2026, Миколаївський районний суд Львівської області

Провадження №2/447/1389/26Справа №447/1813/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ У К Р А Ї Н И

29.10.2026 м.Миколаїв

Миколаївський районний суд Львівської області в складі:

головуючої судді - Рябчун А. В.,

за участю секретарів: Непопалової М. Г., Бойко О. Г., Стронської Р. Р.

представника позивача адвоката Веприка Т. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаїв в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Тростянецької сільської ради Стрийського району Львівської області, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання права власності в порядку спадкування, -

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовної заяви

У травні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до Миколаївського районного суду Львівської області з позовом до Тростянецької сільської ради Стрийського району Львівської області про визнання права власності в порядку спадкування.

Позовна заява мотивована тим, що вона є єдиним спадкоємцем за законом, який прийняв спадщину після смерті батька ОСОБА_4 , який у свою чергу прийняв спадщину після смерті своєї матері ОСОБА_5 , на дві земельні ділянки сільськогосподарського призначення, що належали ОСОБА_5 на підставі Розпорядження голови Миколаївської районної державної адміністрації Львівської області № 357 від 22.07.2009.

Вказує, що оформити право власності в порядку спадкування на вказане спадкове майно є неможливим, оскільки у неї відсутні правовстановлюючі документи. Відтак, постановою приватного нотаріуса Стрийського районного нотаріального округу Львіської області Кос Ю. Р. від 31.12.2025 № 155/02-31 їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 її батька ОСОБА_4 .

Позивачка стверджує, що згідно з Інформацією з Державного земельного кадастру підтверджено право власності ОСОБА_5 на спадкове майно, а саме:

-земельну ділянку з кадастровим номером 4623081200:07:000:0088, площею 1,7144 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, місцерозташування: Львівська область, Миколаївський район, Бродківська сільська рада;

-земельну ділянку з кадастровим номером 4623081200:10:000:0017, площею 0,2227 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, місцерозташування: Львівська область, Миколаївський район, Бродківська сільська рада.

Окрім того, позивачка вказує на наявність інших земельних ділянок на території с. Суха Долина (кадастрові номери; № 4623081200:07:000:0087 площею 0,5720 га, № 4623081200:10:000:0018, площею 0,2226 га), виділених ОСОБА_5 , та на відсутність інших спадкоємців після смерті батька ОСОБА_4 , оскільки дружина померлого ОСОБА_2 та син померлого ОСОБА_3 відмовилися від прийняття спадщини на її користь.

Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просить суд:

-визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , на земельні ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 1,9369 га та 0,7946 га, місцерозташування: Львівська область, Миколаївський район, Бродківська сільська рада.

Процесуальні дії суду

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14 травня 2026 року справа передана для розгляду судді Рябчун А. В.

Ухвалою Миколаївського районного суду Львівської області від 18 травня 2026 року позовна заяву ОСОБА_1 до Тростянецької сільської ради Стрийського району Львівської області про визнання права власності в порядку спадкування прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Миколаївського районного суду Львівської області від 16 червня 2026 року клопотання представника ОСОБА_6 адвоката Веприка Т. М. про розгляд спави в режимі відеоконференції -задоволено. Вирішено розгляд справи проводити в режимі відеоконференції.

17 червня 2026 року на адресу суду від Тростянецької сільської ради Стрийського району Львівської області надійшла заява про визнання позову.

18 червня 2026 року на адресу суду від представника ОСОБА_6 адвоката Веприка Т. М. надійшла заява про розгляд справи, призначеної на 18 червня 2026 року, за його відсутності.

Ухвалою Миколаївського районного суду Львівської області від 18 червня 2026 року закрито підготовче провадження у справі, справу призначено до розгляду на 18 серпня 2026 року.

Протокольною ухвалою від 18 серпня 2026 року в судовому засіданні оголошено перерву до 02 вересня 2026 року. В судовому засіданні суд перейшов на стадію ухвалення судового рішення та постановив, що проголошення судового рішення відбудеться 08 вересня 2026 року.

Ухвалою Миколаївського районного суду Львівської області від 08 вересня 2026 року суд повернувся на стадію підготовчого провадження та призначив підготовче судове засідання на 30 вересня 2026 року.

Ухвалою Миколаївського районного суду Львівської області від 30 вересня 2026 року до участі у справі як третіх осіб залучено ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .

Ухвалою Миколаївського районного суду Львівської області від 30 вересня 2026 року витребувано у приватного нотаріуса Стрийського районного нотаріального округу Кос Ю. Р. копію спадкової справи після смерті ОСОБА_4 .

Протокольною ухвалою від 30 вересня 2026 року в судовому засіданні оголошено перерву до 20 жовтня 2026 року.

Ухвалою Миколаївського районного суду Львівської області від 20 жовтня 2026 року закрито підготовче провадження у справі, справу призначено до розгляду на 27 жовтня 2026 року.

Представник відповідача в судові засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. 17 червня 2026 року на адресу суду надіслав заяву про визнання позову та розгляд справи за його відсутності.

Третя особа ОСОБА_2 в судові засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином. 09 жовтня 2026 року на адресу суду надіслала заяву про те, що не заперечує проти задоволення позову та просила розгляд справи проводити за її відсутності.

Третя особа ОСОБА_3 в судові засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. 09 жовтня 2026 року на адресу суду надіслав заяву про те, що не заперечує проти задоволення позову та просив розгляд справи проводити за його відсутності.

Фактичні обставини справи

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 01.12.1994 року ОСОБА_7 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьками є: ОСОБА_4 , ОСОБА_2 (а. с. 12).

Згідно зі свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 16.07.2010 року ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , про що зроблено актовий запис № 17 Виконавчим комітетом Бродківської сільської ради Миколаївського району Львівської області (а. с. 13).

Згідно зі свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 від 27.05.2013 року ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що зроблено актовий запис № 753 Міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції (а. с. 14).

Відповідно до заяви ОСОБА_2 , посвідченої приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Майхер О. Л. від 13.05.2013 року та зареєстровано в реєстрі за № 573, ОСОБА_2 відмовилася від прийняття спадщини після смерті чоловіка ОСОБА_4 на користь доньки ОСОБА_7 (а. с. 18).

Відповідно до заяви ОСОБА_3 , посвідченої приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Майхер О. Л. від 13.05.2013 року та зареєстровано в реєстрі за № 574, ОСОБА_3 відмовився від прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_4 на користь сестри ОСОБА_7 (а. с. 19).

Згідно зі свідоцтвом про право на спадщину за законом, виданого приватним нотаріусом Миколаївського районного нотаріального округу Львіської області Баранович Ю. Р. від 16.07.2014 року та зареєстровано в реєстрі за № 1064, спадкова справа № 8/2014, спадкоємцем майна (грошові вклади) після смерті ОСОБА_4 є його донька ОСОБА_7 (а. с. 20).

Відповідно до свідоцтва про шлюб НОМЕР_4 від 18 серпня 2020 року ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , уклали шлюб (а. с. 10).

У довідці приватного нотаріуса Стрийського районного нотаріального округу Львіської області Кос Ю. Р. від 07.10.2025 № 117/02-14 зазначено, що згідно з матеріалів спадкової справи № 8/2014 від 21.05.2014 року ОСОБА_1 є спадкоємцем за законом після смерті свого батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та прийняв спадщину після після смерті своєї матері ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , але не оформив своїх спадкових прав, на все належне майно (а. с. 16).

Відповідно до листа ГУ Держгеокадастр у Львівській області від 22.10.2025 року № 29-13-0.95-2468/15-25 державний акт на право приватної власності на земельну ділянку, серія ЯЛ 899731 гр. ОСОБА_5 , для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 1,7144 га в архів відділу не передавався. Крім того, повідомлено, що відповідно до Книг державної реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельні ділянки фізичної особи ОСОБА_5 не зареєстровано (а. с. 21).

Постановою приватного нотаріуса Стрийського районного нотаріального округу Львіської області Кос Ю. Р. від 31.12.2025 № 155/02-31 ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 її батька ОСОБА_4 , який прийняв спадщину після смерті своєї матері ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , але не оформив своїх спадкових прав на земельну ділянку з кадастровим номером 4623081200:07:000:0088, площею 1,7144 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, місцерозташування: Львівська область, Миколаївський район, Бродківська сільська рада. Спадщина не може бути оформлена так як відсутні правовстановлюючі документи, а саме Державний акт на земельну ділянку (а. с. 11).

Відповідно до інформації з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 27.02.2026 щодо земельної ділянки з кадастровим номером № 4623081200:07:000:0088, площею 1,7144 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, місцерозташування: Львівська область, Миколаївський район, Бродківська сільська рада, власником є ОСОБА_5 (а. с. 22).

Згідно з Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 27.02.2026 року щодо земельної ділянки з кадастровим номером № 4623081200:07:000:0088, площею 1,7144 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, місцерозташування: Львівська область, Миколаївський район, Бродківська сільська рада, власником є ОСОБА_5 на підставі Рішення органу виконавчої влади від 02.07.2009 № 357, документ, що посвідчує право НОМЕР_5 від 20.01.2011 року (а. с. 24-26).

Відповідно до інформації з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 04.03.2026 щодо земельної ділянки з кадастровим номером № 4623081200:10:000:0017, площею 0,2227 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, місцерозташування: Львівська область, Миколаївський район, Бродківська сільська рада, власником є ОСОБА_5 (а. с. 23).

Згідно з Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 04.03.2026 року щодо земельної ділянки з кадастровим номером № 4623081200:10:000:0017, площею 0,2227 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, місцерозташування: Львівська область, Миколаївський район, Бродківська сільська рада, відомості про власника відсутні (а. с. 27-29).

Відповідно до технічної документації із землеустрою щодо виділення земельних часток (паю) в натурі (на місцевості) громадянам КСП «Промінь`для товарного сільськогосподарського виробництва за адресою: Львівська область, Миколаївський район, Бродівська сільська рада (за межами населеного пункту) до списку жителів Миколаївського району, яким видано дозвіл на складання проєкту відведення земельної ділянки за рахунок земельної частки (паю) входить під № 20 ОСОБА_5 , загальна площа 2,14 га, рілля 2,1 га, кормові 0,04 га, у АДРЕСА_1 ОСОБА_5 , загальна площа 1,9396 га, рілля 1,7143 га, кормові 0,2226 га (а. с. 31-37).

Відповідно до Розпорядження голови Миколаївської районної державної адміністрації від 02.07.2009 року № 357 «Про затвердження проекту відведення земельних ділянок (паїв) в натурі та видачу державних актів на право власності на землю на території Бродківської сільської ради» до списку осіб входить: ОСОБА_5 , загальна площа 1,9396 га (рілля 1,7143 га, кормові 0,0226 га), ОСОБА_5 , загальна площа 0,7946 га (рілля 0,572 га, кормові 0,2226 га).

Згідно з довідкою про кількісні та якісні характеристики земельної ділянки, наданою Держкомземом по земельнм ділянкам на території Бродківської сільської ради (с. Суха Долина) присвоєно ІКН згідно даних, заповнених у кадастровій справі, зазначено:

земельну ділянку з кадастровим номером № 4623081200:10:000:0017, площею 0,2226 га, пасовища, ділянка № 6 -пайовик - ОСОБА_5 ;

земельну ділянку з кадастровим номером № 4623081200:10:000:0018, площею 0,2226 га, пасовища, ділянка АДРЕСА_2 -пайовик - ОСОБА_5 ;

земельну ділянку з кадастровим номером № 4623081200:07:000:0087, площею 0,5720 га, рілля,ділянка № НОМЕР_6 -пайовик - ОСОБА_5 ;

земельну ділянку з кадастровим номером № 4623081200:07:000:0088, площею 1,7143 га, рілля, ділянка № 6 -пайовик - ОСОБА_5 (а. с. 42 зворот).

Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті рішення

У частині першій статті 4 ЦПК України зазначено, що кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до норм статей 12, 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно із частинами другою, дев`ятою статті 5 ЗК України (у редакції від 22 червня 1993 року) суб`єктами права колективної власності на землю є колективні сільськогосподарські підприємства, сільськогосподарські кооперативи, садівницькі товариства, сільськогосподарські акціонерні товариства, у тому числі створені на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств.

Кожний член колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства у разі виходу з нього має право одержати свою частку землі в натурі (на місцевості), яка визначається в порядку, передбаченому частинами шостою і сьомою статті 6 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 22 ЗК України (у редакції від 22 червня 1993 року) право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і документа, що посвідчує це право.

Приступати до використання земельної ділянки, в тому числі на умовах оренди, до встановлення меж цієї ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує право власності або право користування землею, забороняється.

Право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів. Державний акт на право колективної власності на землю видається колективному сільськогосподарському підприємству, сільськогосподарському кооперативу, сільськогосподарському акціонерному товариству із зазначенням розмірів земель, що перебувають у власності підприємства, кооперативу, товариства і у колективній власності громадян. До державного акта додається список цих громадян. Форми державних актів затверджуються Верховною Радою України.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» членство в підприємстві ґрунтується на праві добровільного вступу до членів підприємства і безперешкодного виходу із складу членів.

Пунктом 1 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» встановлено, що паюванню підлягають сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі створеним на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств. Паювання земель радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств здійснюється після перетворення їх на колективні сільськогосподарські підприємства.

Відповідно до пункту 2 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» право на частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишилися членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

З огляду на зазначене, особа набуває право на земельний пай за наявності зокрема таких умов: 1) перебування в числі членів колективного сільськогосподарського підприємства на час паювання; 2) включення до списку осіб, доданого до державного акта на право колективної власності на землю; 3) одержання колективним сільськогосподарським підприємством цього акта.

Вказаний висновок узгоджується із висновками Верховного Суду, висловленими у постановах від 02 березня 2020 року у справі № 573/813/19-ц (провадження № 61-1543св20), від 13 травня 2020 року у справі № 627/66/17 (провадження № 61-42431св18), від 20 травня 2020 року у справі № 384/642/17 (провадження № 61-37931св18), від 02 вересня 2020 року у справі № 530/311/19 (провадження № 61-18113св19), від 22 жовтня 2020 року у справі № 149/2978/18 (провадження № 61-4932св19), від 16 грудня 2020 року у справі № 637/672/19-ц (провадження № 61-553св20), від 23 грудня 2020 року у справі № 609/1117/18 (провадження № 61-5685св19), від 16 червня 2021 року у справі № 137/1642/19 (провадження № 61-13243св20).

За таких обставин паюванням земель є визначення розміру земельної частки (паю) виключно у колективній власності на землю кожного члена колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства без виділення земельних ділянок в натурі (на місцевості).

Разом із тим, питання приватизації земель урегульовано, зокрема, статтями 25, 116, 118, 119, 121, 122 ЗК України, які регулюють правовідносини передачі у приватну власність земельних ділянок з державної або комунальної власності.

Відповідно до частини першої статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Виходячи зі змісту статті 392 ЦК України право власності встановлюється в судовому порядку, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Відповідно до вимог статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

Згідно зі статтею 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини.

При цьому право дієздатної фізичної особи на заповіт, як і будь-яке суб`єктивне цивільне право, здійснюється нею вільно, на власний розсуд (частина перша статті 12 та стаття 1234 ЦК України).

Відповідно до частин першої-третьої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням.

Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу (частини 1, 2 статті 1223 ЦК України).

Тлумачення частин 1 та 2статті 1223 ЦК України дає підстави для висновку, що під правом на спадкування розуміється право на набуття спадщини. За загальним правилом, пріоритет надається спадкуванню за заповітом (якщо спадкодавець заповів всю спадщину, немає підстав для нікчемності заповіту чи рішення суду про визнання його недійсним, спадкоємці, визначені як такі в заповіті, прийняли спадщину, відсутня відмова від її прийняття спадкоємцями за заповітом), адже перевагу має остання воля спадкодавця, виражена ним у заповіті (див. постанову постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від. 27 травня 2020 року у справі № 383/18/19 (провадження № 61-18441св19)).

У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

У постанові Верховного Суду від 11 вересня 2024 року у справі № 642/4502/17 (провадження № 61-14982св23) зазначено, що не пред`явлення окремої позовної вимоги про факту прийняття спадщини спадкодавцем не є підставою для відмови в позові про визнання права власності (чи визнання права на частку в праві спільної часткової власності) за спадкоємцем.

Тобто наявність факту прийняття спадщини спадкодавцем встановлюється судом під час розгляду справи та не залежить від пред`явлення такої позовної вимоги.

У пункті 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» судам роз`яснено, що при вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат про право на земельну частку (пай).

Разом із тим, відповідно до роз`яснень, наданих судам, що містяться у пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК України, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай).

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 прийняла спадщину після смерті свого батька - ОСОБА_4 , який у свою чергу прийняв спадщину після смерті своєї матері ОСОБА_5 . При цьому ОСОБА_5 , як член КСП «Промінь», набула права на землі сільськогосподарського призначення на території Бродківської сільської ради Миколаївського району Львівської області, отже, вказане право на земельну частку (пай) входить до складу спадкового майна. Відтак, спадщина після смерті ОСОБА_4 складається, зокрема, із права на земельні ділянки сільськогосподарського призначення, яке набула ОСОБА_5 на підставі Розпорядження голови Миколаївської районної державної адміністрації Львівської області № 357 від 22.07.2009.

Передане на підставі Розпорядження голови Миколаївської районної державної адміністрації Львівської області № 357 від 22.07.2009 року право ОСОБА_5 на земельні ділянки, не містять зареєстрованого у встановленому законом порядку права власності на них на ім`я ОСОБА_5 , що є перешкодою для позивача в оформленні прийняття спадщини на вказані земельні ділянки.

Вирішуючи питання про наявність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 , суд проаналізував пояснення представника позивачки та правові позиції інших учасників справи, наявні у матеріалах справи документи, та дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову з огляду на таке.

Позовні вимоги ОСОБА_1 сформульовані наступним чином: визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , на земельні ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 1,9369 га та 0,7946 га, місцерозташування: Львівська область, Миколаївський район, Бродківська сільська рада.

В судовому засіданні представник позивачки пояснив, що формулювання позовних вимог відбулося на підставі Розпорядження голови Миколаївської районної державної адміністрації Львівської області № 357 від 22.07.2009 року, відповідно до якого до списку осіб входить, зокрема: ОСОБА_5 , загальна площа 1,9396 га (рілля 1,7143 га, кормові 0,0226 га), ОСОБА_5 , загальна площа 0,7946 га (рілля 0,572 га, кормові 0,2226 га).

З наявних у матеріалах справи документів, а саме відповідно до відомостей з Державного земельного кадастру від 27.02.2026 року, від 04.03.2026 року, та Витягу з Державного земельного кадастру від 27.02.2026 року, від 04.03.2026 року площа земельної ділянки з кадастровим номером 4623081200:07:000:0088 становить 1,7144 га, площа земельної ділянки з кадастровим номером 4623081200:10:000:0017 становить 0,2227 га. Відповідно, загальна площа земельних ділянок становить 1,9371 га, що відрізняється від площі земельної ділянки, зазначеної у Розпорядженні голови Миколаївської районної державної адміністрації Львівської області № 357 від 22.07.2009 року. При цьому земельні ділянки з вказаними кадастровими номерами обліковуються за ОСОБА_5 .

Щодо земельної ділянки загальною площею 0,7946 га, яка складається з 0,572 га (рілля) та 0,2226 га (кормові), та яка передана ОСОБА_5 на підставі Розпорядження голови Миколаївської районної державної адміністрації Львівської області № 357 від 22.07.2009 року, на яку позивачка просить визнати право власності, то такій згідно з довідкою управління Державного земельного кадастру України присвоєно кадастрові номери 4623081200:10:000:0018 (на площу 0,2226 га) та номер 4623081200:07:000:0087 (на площу 0,5720 га). При цьому у розділах про власника даних земельних ділянок згідно наявних документів не вказано жодної особи.

Отже, з наявних у матеріалах справи документів встановлено, що земельні ділянки, право на які надано ОСОБА_5 на підставі Розпорядження голови Миколаївської районної державної адміністрації Львівської області № 357 від 22.07.2009 року, фактично сформовані, їм присвоєно кадастрові номери та інформацію про них внесено до Державного земельного кадастру. Проте, право власності на вказані земельні ділянки не зареєстровано за ОСОБА_5 , відтак, таке вона не набула.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

В постанові Верховного Суду від 14 грудня 2022 року у справі № 692/565/21 (провадження № 61-7303св22) зазначено, що посилання позивача на те, що за нею слід визнати право власності на конкретно визначену земельну ділянку № НОМЕР_2 , якій присвоєно кадастровий номер 7120689000:03:002:0620, що значиться за спадкодавцем, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , є передчасними, оскільки спадкодавець за життя не оформив належним чином у встановленому законом порядку право власності на конкретну земельну ділянку, а лише набув майнові права на її отримання, а отже, успадковується це саме право на отримання земельної частки (паю), а не право власності на конкретно визначену земельну ділянку в натурі.

Судом встановлено, що за життя ОСОБА_5 набула право на земельні ділянки загальною площею 1,9369 га та 0,7946 га, місцерозташування: Львівська область, Миколаївський район, Бродківська сільська рада, а ОСОБА_4 успадкував таке право після смерті ОСОБА_5 . При цьому до ОСОБА_1 , як спадкоємиці ОСОБА_4 , перейшло право на земельні ділянки загальною площею 1,9369 га та 0,7946 га.

З огляду на зазначене, суд вважає, що позовні вимоги про визнання права власності в порядку спадкування на земельні ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 1,9369 га та 0,7946 га, місцерозташування: Львівська область, Миколаївський район, Бродківська сільська рада, не підлягають задоволенню, оскільки за життя спадкодавиця ОСОБА_5 не оформила належним чином у встановленому законом порядку право власності на конкретні земельні ділянки, а лише набула майнові права на їх отримання, а отже, успадковується це саме право на отримання земельної частки (паю), а не право власності на конкретно визначену/невизначену земельну ділянку.

Суд звертає увагу на те, що при ухваленні судового рішення суди не вправі покладати в основу свого рішення лише факт визнання позову відповідачем, не дослідивши при цьому обставини справи. Тобто повинно мати місце не лише визнання позову, а й законні підстави для задоволення позову.

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 09 вересня 2020 року у справі № 572/2515/15-ц (провадження № 61-1051св17) в якій вказано, що «відповідно до частини четвертої статті 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Таким чином, суди не вправі покласти в основу свого рішення лише факт визнання позову відповідачем, не дослідивши при цьому обставини справи. Тобто повинно мати місце не лише визнання позову, а й законні підстави для задоволення позову».

Вказане відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 12 березня 2025 року у справі № 336/1978/23.

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У частинах першій та другій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Ураховуючи зазначене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 до Тростянецької сільської ради Стрийського району Львівської області, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання права власності в порядку спадкування.

Щодо судового збору

Відповідно до положень частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно із частиною 2 статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача.

Враховуючи, що у задоволенні позову відмовлено, судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 13, 81, 141, 259, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Тростянецької сільської ради Стрийського району Львівської області про визнання права власності в порядку спадкування - відмовити.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_7 , адреса: АДРЕСА_3 .

Відповідач: Тростянецька сільська рада Стрийського району Львівської області, адреса: Львівська область, Стрийський район, с. Тростянець, вул. Зелена, буд. 2, ЄДРПОУ 40178802.

Треті особи:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП НОМЕР_8 , адреса: АДРЕСА_4 .

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , РНОКПП НОМЕР_9 , адреса: АДРЕСА_4 .

Повний текст судового рішення складено 29 жовтня 2026 року.

Суддя: Анна Рябчун