Ухвала суду № 14103641, 24.02.2011, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.02.11 Справа № 31/282

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії суддів:

Головуючого - судді Давид Л.Л.

Суддів Кордюк Г.Т.

Мурської Х.В.

розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства “Альфа-Банк”

про перегляд постанови Львівського апеляційного господарського суду від 16.06.2009 р. за нововиявленими обставинами

у справі №31/282

за позовом Закритого акціонерного товариства “Альфа-Банк”, м. Київ

до відповідача Відкритого акціонерного товариства “Львівська вугільна компанія”, с. Сілець, Львівська область

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача –Закрите акціонерне товариство “Львівсистеменерго”, м. Черовоноград, Львівська область

про стягнення 14 979 367,30 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Сударенко О.В. –представник (довіреність №1155/09 від 26.10.2009 р.);

від відповідача: не з»явились;

третя особа: не з»явились;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Львівської області від 30.01.2009 р. з врахуванням ухвали від 02.02.2009 р. про виправлення описки, позов ЗАТ «Альфа-Банк», м. Київ задоволено частково, стягнуто з ВАТ «Львівська вугільна компанія»на користь ЗАТ «Альфа-Банк»заборгованість по кредиту в сумі 14 000 000,00 грн. заборгованість по процентах за користування кредитом в сумі 382 161,20 грн., пеню за несвоєчасне повернення кредиту в сумі 27 777,50 грн., пеню за несвоєчасну сплату процентів по кредиту в сумі 7 012,42 грн., державне мито в сумі 25 500,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн. (Т-1, а.с.209-211).

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 16.06.2009 р. задоволено апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Львівська вугільна компанія”, рішення господарського суду Львівської області від 30.01.2009 р. у справі №31/282 в частині задоволення позовних вимог скасовано та прийнято нове рішення, яким у позові відмовлено повністю (Т-2, а.с.99-105).

Постанова мотивована тим, що ЗАТ “Альфа-Банк” надав кредитні кошти ЗАТ “Львівсистеменерго”, але не надавав кредитних коштів ВАТ “Львівська вугільна компанія”, а факт укладення між ЗАТ “Альфа-Банк” та ВАТ “Львівська вугільна компанія” додаткової угоди свідчить про укладення між ними іншого, нового договору на тих самих умовах, які встановлені договором про відкриття кредитної лінії №07-МВ/08 від 16.01.2008 р. Переведення боргу із ЗАТ “Львівсистеменерго” на ВАТ “Львівська вугільна компанія” в частині непогашеної суми кредиту не відбулось, а в силу п. 1.3. статуту ВАТ “Львівська вугільна компанія”, остання не є правонаступником ЗАТ “Львівсистеменерго” у відносинах, які виникли між ЗАТ “Львівсистеменерго” та ЗАТ “Альфа-Банк” за договором про відкриття кредитної лінії. Заборгованість перед ЗАТ “Альфа-Банк” по вказаному договору залишилась за ЗАТ “Львівсистеменерго”. Однак, ЗАТ “Альфа-Банк” вимог до ЗАТ “Львівсистеменерго” не заявляло.

Постановою Вищого господарського суду України від 29.09.2009 р. постанову Львівського апеляційного господарського суду від 16.06.2009 р. залишено без змін, а касаційну скаргу закритого акціонерного товариства “Альфа-Банк” –без задоволення (Т-2, а.с.171-179). Ухвалою Верховного Суду України від 03.12.2009 р. відмовлено у порушенні касаційного провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 29.09.2009 р. у справі №31/282 (Т-2, а.с.222).

20.04.2010 р. позивачем було подано заяву про перегляд постанови Львівського апеляційного господарського суду від 16.06.2009 р. у справі №31/282 за нововиявленими обставинами (Т-3, а.с.17-13). Нововиявленою обставиною заявник вважає копії документів фінансової звітності ВАТ “Львівська вугільна компанія” за 2008 р. (копії балансу, звіту про фінансові результати, звіту про рух грошових коштів та звіту про власний капітал), які, як стверджує заявник, були ним отримані 19.04.2010 р. від ВАТ “Львівська вугільна компанія”. Зазначає, що в копії балансу відповідача за 2008р. в рядку 500 “Короткострокові кредити банків” на початок звітного періоду відсутнє позначення, а на кінець звітного періоду міститься сума 14000000,00 грн., яку заявник вважає заборгованістю перед собою за договором про відкриття кредитної лінії №06-МВ/08 від 16.01.2008 р..

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 17.08.2010 р. постанову Львівського апеляційного господарського суду від 16.06.2009 р. у справі №31/282 залишено без змін, а заяву Публічного акціонерного товариства „Альфа-Банк” про перегляд постанови Львівського апеляційного господарського суду від 16.06.2009р. за нововиявленими обставинами - без задоволення (Т-3, а.с.90-95).

Постановою Вищого господарського суду України від 05.11.2010 р. касаційну скаргу закритого акціонерного товариства “Альфа-Банк” задоволено частково, ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 17.08.2010 р. у справі №31/282 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Львівського апеляційного господарського суду (Т-3, а.с.136-141).

При цьому, Вищий господарський суд України визнав передчасним висновок суду апеляційної інстанції про недоведеність того, що інформація, вміщена в балансі за 2008 р. та фінансових документах, є нововиявленою, оскільки докази не містять первинних документів, а є лише документами фінансової звітності, з яких не вбачається ні факту правонаступництва, ні факту заборгованості відповідача перед позивачем. Звернуто увагу на не дослідження оригіналів балансів та фінансових документів, на які посилався заявник, документів фінансової звітності ЗАТ “Львівсистеменерго” за 9 місяців 2008 р. та станом на 31.12.2008 р., матеріалів перевірок ВАТ “Львівська вугільна компанія” органами податкової служби за вказаний період, як і інших доказів для встановлення змісту документів фінансової звітності відповідача; не дослідження питань прийняття відповідачем зобов’язань за короткостроковими кредитами на суму 14000000,00 грн., банк, перед яким існує така заборгованість, договори та первинні документи, що підтверджують або спростовують виникнення чи існування такої заборгованості.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 02.12.2010 р. було прийнято до розгляду заяву ПАТ „Альфа-Банк” про перегляд постанови Львівського апеляційного господарського суду за нововиявленими обставинами від 16.06.2009р. та призначено розгляд на 23.12.2010 р.. Розгляд справи неодноразово відкладався з мотивів, зазначених в ухвалах суду від 23.12.2010 р., 13.01.2011 р., 27.01.2011 р., 08.02.2011 р.. На виконання вимог постанови Вищого господарського суду України від 05.11.2010 р. судом були витребувані відповідні докази для дослідження визначених у постанові обставин.

В судових засіданнях представник заявника заяву підтримав з мотивів, вміщених у ній, поясненнях та запереченнях на відзив на заяву про перегляд постанови за нововиявленими обставинами. Посилається на факт отримання 19.04.2010 р. поштою від ВАТ “Львівська вугільна компанія” балансу станом на 31.12.2008 р., звіту про фінансові результати, звіту про рух грошових коштів та звіту про власний капітал, вважає, що з балансу станом на 31.12.2008 р. вбачається наявність заборгованості ВАТ “Львівська вугільна компанія” перед банківськими установами на суму 14000000,00 грн. Зазначене вважає доказом правонаступництва вказаного підприємства щодо обов’язків ЗАТ “Львівсистеменерго” перед позивачем, які виникли на підставі договору про відкриття кредитної лінії №06-МВ/08 від 16.01.2008 р.. Посилається на те, що дані балансу на 31.12.2008 р. не могли враховувати змісту пізніше прийнятого судового рішення від 30.01.2009 р., а відтак містять дані про те, що відповідач є фактичним правонаступником ЗАТ “Львівсистеменерго”. Обставини, які підтверджують ці документи, вважає істотними, але які не були відомі заявникові під час розгляду справи. Посилається також на дані єдиного реєстру судових рішень, з якого заявник довідався, що відповідач по іншим судовим справам стверджував про факт свого правонаступництва щодо прав та обов’язків ЗАТ “Львівсистеменерго”. Просить заяву задоволити.

Представник відповідача заперечив заяву з мотивів, зазначених у запереченнях, листі додатково до заперечення. Ствердив, зокрема, що ВАТ “Львівська вугільна компанія” не надсилала конверту, у змісті якого заявник виявив документи бухгалтерської звітності дворічної давності. Розрахунковий документ про відправку такого конверту у відповідача відсутній, у журналі реєстрації вихідної кореспонденції він не значиться; адреса відправника (ВАТ “Львівська вугільна компанія”) на конверті зазначена неправильно, хоча саме відправник мав би її знати; а сам конверт був відправлений не з с. Сілець Сокальського району Львівської області, де знаходиться відповідач (чи найближчих поштових відділень у с. Соснівка або м. Червоноград), а з м. Львова –з поштового відділення №66 на поштове відділення №66, що обслуговує адресу філії ПАТ “Альфа-Банк” у м. Львові. У зв’язку із цим посилається на фальсифікованість заявником дати факту своєї обізнаності із документами фінансової звітності з метою ревізування судового рішення. Баланс та інші документи, на які посилається заявник, подаються в органи статуправління, державної податкової служби, РВ ДМ України по Львівській області, державному реєстратору. Інформація, яка вміщується в них, є відкритою, а тому заявник міг її отримати під час розгляду справи судом.

Крім того, представник відповідача зазначив, що відповідно до ч. 4 ст. 14 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” відкриті акціонерні товариства зобов’язані не пізніше 01.06 наступного за звітним року оприлюднювати річну фінансову звітність шляхом публікації у періодичних виданнях. Така інформація була оприлюднена відповідачем та опублікована 29.04.2009 р. на веб-сайті з розкриття інформації –www.stockmarket.gov.ua. Вважає, що заявником пропущений двомісячнй термін для подачі заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами. Посилається на преюдиційний характер фактів, встановлених постановою Вищого господарського суду України від 29.09.2009 р. по цій справі, згідно із якими заборгованість перед позивачем має ЗАТ “Львівсистеменерго”, а не ВАТ “Львівська вугільна компанія” і така заборгованість відповідачу не передавалась.

Ствердив також, що в балансі станом на 31.12.2008 р. в рядку 500 “Короткострокові кредити банків” дійсно була зазначена сума 14000000,00 грн., але така сума була включена до балансу лише внаслідок прийняття господарським судом Львівської області рішення від 30.01.2009 р. про стягнення цієї суми з відповідача. Відповідно до п. 5 постанови Кабінету Міністрів України №419 від 28.02.2000 р. “Про затвердження порядку подання фінансової звітності”, річна звітність подається не пізніше 20 лютого, наступним за звітним року. Після скасування цього судового рішення, в фінансовій звітності наступних періодів, починаючи з 30.09.2009 р. було проведено відповідне коригування. Просить заяву відхилити.

Третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору заяву заперечила з мотивів, зазначених у відзиві. Ствердила, що саме ЗАТ “Львівсистеменерго” є позичальником за договором №07-МВ/08 від 16.01.2008 р. про відкриття кредитної лінії і що зобов’язання по цьому договору не передавались ВАТ “Львівська вугільна компанія”. Визнає свою заборгованість перед ПАТ “Альфа-Банк” в сумі 14000000,00 грн.. Просить заяву відхилити.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши думки учасників судового процесу, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про відсутність нововиявлених обставин по перегляду постанови Львівського апеляційного господарського суду від 16.06.2009 р, виходячи з наступного.

Рішенням господарського суду Львівської області від 30.01.2009 р. позов ЗАТ „Альфа-Банк” задоволено частково. Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 16.06.2009 р. було задоволено апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Львівська вугільна компанія”, рішення господарського суду Львівської області від 30.01.2009 р. у справі №31/282 в частині задоволення позовних вимог скасовано та прийнято нове рішення, яким у позові відмовлено повністю.

При цьому, Львівський апеляційний господарський суд встановив, що ЗАТ “Альфа-Банк” надавав кредитні кошти ЗАТ “Львівсистеменерго”, але не надавав кредитних коштів ВАТ “Львівська вугільна компанія”.

Переведення боргу із ЗАТ “Львівсистеменерго” на ВАТ “Львівська вугільна компанія” в частині непогашеної суми кредиту не відбувалось, а в силу п. 1.3. статуту ВАТ “Львівська вугільна компанія”, остання не є правонаступником ЗАТ “Львівсистеменерго” у відносинах, які виникли між ЗАТ “Львівсистеменерго” та ЗАТ “Альфа-Банк” за договором про відкриття кредитної лінії.

Факт укладення між ЗАТ “Альфа-Банк” та ВАТ “Львівська вугільна компанія” додаткової угоди свідчить про укладення між ними іншого, нового договору на тих самих умовах, які встановлені договором про відкриття кредитної лінії №07-МВ/08 від 16.01.2008 р., укладеним між ЗАТ “Альфа-Банк” та ЗАТ “Львівсистеменерго” і ця угода не містить посилань на правонаступництво ВАТ “Львівська вугільна компанія” щодо обов’язків ЗАТ “Львівсистеменерго”, що виникли за кредитним договором. Тим більше, вказана додаткова угода від 05.08.2008р. підписана без участі ЗАТ „Львівсистеменерго” як позичальника за договором №07-МВ/08 від 16.01.2008 р. про відкриття кредитної лінії.

Відтак, договірні відносини між ЗАТ “Альфа-Банк” та ЗАТ “Львівсистеменерго” не припинились внаслідок укладення вищезазначеної додаткової угоди. Згідно із передавальним балансом, заборгованість перед ЗАТ “Альфа-Банк” по вказаному договору залишилась за ЗАТ “Львівсистеменерго”.

Заявник вважає, що в світлі обставин, на які він посилається, як на нововиявлені, ВАТ “Львівська вугільна компанія” є правонаступником ЗАТ “Львівсистеменерго” у відносинах, що випливають з договору про відкриття кредитної лінії №07-МВ/08 від 16.01.2008 р., укладеним між ЗАТ “Альфа-Банк” та ЗАТ “Львівсистеменерго”.

Документами, які свідчать про таку обставину, заявник вважає баланс ВАТ “Львівська вугільна компанія” станом на 31.12.2008 р., в якому в розділі IV Поточні зобов’язання в рядку код 500 “Короткострокові кредити банків” на кінець звітного періоду міститься сума 14000000,00 грн.; звіт про рух грошових коштів за 2008 р., звіт про власний капітал на 31.12.2008 р., звіт про фінансові результати за 2008 р., документ, позначений як кредиторська заборгованість ВАТ “Львівська вугільна компанія” станом на 01.01.2009 р., де під №131 вказана заборгованість перед ЗАТ “Альфа-Банк” в сумі 14000000,00 грн., а також ухвали та рішення судів, датовані 2008 та 2009 р.р., по справах, у яких ВАТ “Львівська вугільна компанія” вимагала заміни сторони виконавчих проваджень з ЗАТ “Львівсистеменерго” на себе.

Відповідно до статті 112 ГПК господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, але лише тими, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові.

Відповідно до п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України №1 від 27.02.1981 р. “Про практику перегляду судами у зв’язку з нововиявленими обставинами рішень, ухвал і постанов у цивільних справах, що набрали законної сили”, нововиявленими можуть розглядатись обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, які існували на час постановлення судового рішення, але про них не знали і не могли знати заявник і суд. Згідно із п. 1.2. Роз’яснення Вищого господарського суду України від 21.05.2002 р. №04-5/563 “Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами”, нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені.

В основі висновків суду щодо відсутності факту правонаступництва відповідача у відносинах перед позивачем лежить зміст статуту відповідача та аналіз доказів про фактично здійснені організаційно-економічні перетворення.

Як було встановлено постановою Львівського апеляційного господарського суду від 16.06.2009 р., згідно із п. 1.3. статуту відповідача, зареєстрованого 08.05.2008 р., відкрите акціонерне товариство “Львівська вугільна компанія” є правонаступником всіх прав і обов’язків орендаря –закритого акціонерного товариства “Львівсистеменерго”, але лише тих, які виникли у останнього під час оренди цілісного майнового комплексу державного підприємства “Центральна збагачувальна фабрика “Червоноградська”, в тому числі –всіх прав і обов’язків реорганізованого через приєднання до орендаря (ЗАТ “Львівсистеменерго”) державного підприємства “Центральна збагачувальна фабрика “Червоноградська”. Відповідно до п. 1.14. статуту, товариство не несе відповідальності за зобов’язанням його засновників та / або акціонерів. Наявним у матеріалах справи передавальним балансом на 29.02.2008 р. підтверджується, що заборгованість перед позивачем залишилась за ЗАТ “Львівсистеменерго” та не передавалась ВАТ “Львівська вугільна компанія”.

Подані до заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами докази не містять первинних документів, а лише документи фінансової звітності. Так, згідно із ч. 1 ст. 9, ст. 1 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є лише первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій (документи, які містить відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення). Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 11 вказаного закону, баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал та примітки до звітів є складовими фінансової звітності, яка складається на основі даних бухгалтерського обліку. Відтак, в світлі наведеного, подані заявником докази на підтвердження нововиявленої обставини не спростовують висновків суду та не доводять факту правонаступництва відповідача у спірних відносинах.

Водночас, на виконання вимог постанови Вищого господарського суду України від 05.11.2010 р., Львівським апеляційним господарським судом ухвалами суду були витребувані оригінали балансу та інших фінансових документів, на які посилався заявник як на нововиявлені обставини, а також документи фінансової звітності ЗАТ “Львівсистеменерго” за 9 місяців 2008 р. та станом на 31.12.2008 р., матеріали перевірок ВАТ “Львівська вугільна компанія” органами податкової служби за вказаний період, інші докази для встановлення змісту документів фінансової звітності відповідача.

Так, зі змісту акту від 07.08.2009 р. №726/2301/35879807 “Про результати планової виїзної перевірки Відкритого акціонерного товариства “Львівська вугільна компанія”, код за ЄДРПОУ 35879807 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 12.05.2008 по 31.03.2009, валютного та іншого законодавства за період з 12.05.08 по 31.03.09”, у якому відображаються дані фінансово-господарської діяльності відповідача в період існування спірних відносин, не вбачається даних щодо заборгованості відповідача перед позивачем чи щодо повного правонаступництва відповідача щодо прав та обов’язків ЗАТ “Львівсистеменерго” (Т-4, а.с.14-59).

На вимогу суду та на виконання вимог постанови Вищого господарського суду України від 05.11.2010 р. ЗАТ “Львівсистеменерго” відзивом від 22.12.2010 р. інформувало, що зборами акціонерів ЗАТ “Львівсистеменерго” прийнято рішення про припинення юридичної особи та створено ліквідаційну комісію. ЗАТ “Львівсистеменерго” змінило свою юридичну та фактичну адресу та зареєстроване тепер не у Сокальському районі Львівської області, а у м. Суми. Значна частина первинних документів, у тому числі витребуваних документів фінансової звітності за 9 місяців 2008 р. та станом на 31.12.2008 р. ліквідаційній комісії не передавалась, а у зв’язку із переїздом встановити фактичне місцезнаходження цих документів є неможливим. Водночас, ЗАТ “Львівсистеменерго” визнало, що заборгованість ЗАТ “Львівсистеменерго” перед ПАТ “Альфа-Банк” за договором про відкриття кредитної лінії №07-МВ/08 від 16.01.2008 р. не погашена та значиться в сумі 14000000,00 грн. і у вказаній сумі ця заборгованість визнається.

Вся підтверджена у встановленому порядку заборгованість ЗАТ “Львівсистеменерго” перед кредиторами вноситься до реєстру вимог кредиторів для вжиття заходів щодо її погашення. Передбачених законом підстав для неприйняття судом визнання боргу ЗАТ “Львівсистеменерго” з матеріалів справи не вбачається.

Львівським апеляційним господарським судом було вжито заходів до перевірки підстав включення відповідачем у баланс станом на 31.12.2008 р. зобов’язань за короткостроковими кредитами банку на суму 14000000,00 грн., банк, перед яким існує така заборгованість, договори та первинні документи, що підтверджують або спростовують виникнення чи існування такої заборгованості. Як вбачається з пояснень відповідача, оглянутих в судових засіданнях оригіналів відповідних документів, банківські кредити у вказаній сумі відповідачем не отримувались. Вказана сума була включена в рядок 500 балансу станом на 31.12.2008 р. у зв’язку із тим, що вказана сума основного боргу була присуджена для стягнення з відповідача на користь ЗАТ “Альфа-Банк” рішенням господарського суду Львівської області від 30.01.2009 р. у цій справі. Посилання заявника на те, що у балансі станом на 31.12.2008 р. не могли бути включені дані судового рішення, прийнятого 30.01.2009 р., не заслуговують на увагу враховуючи, що вказаним судовим рішенням досліджувались відносини, які мали місце у відповідному звітному році.

Відповідно до п. 5 постанови Кабінету Міністрів України №419 від 28.02.2000 р. “Про затвердження порядку подання фінансової звітності”, річна звітність подається не пізніше 20 лютого, наступним за звітним року. Після скасування цього судового рішення, в фінансовій звітності наступних періодів, починаючи з 30.09.2009 р. було проведено відповідне коригування. Як вбачається з балансу ВАТ “Львівська вугільна компанія” станом на 30.09.2009 р., сума 14000000,00 грн. значиться у рядку 500 “Короткострокові кредити банків” лише на початок звітного періоду і виключена з даних на кінець звітного періоду. Враховуючи, що погашення вказаної суми, зокрема, на користь позивача, не відбувалось, а саме 29.09.2009 р. була винесена постанова Вищого господарського суду України, якою було залишено без змін постанову Львівського апеляційного господарського суду про відмову позивачу у позові у цій справі, пояснення відповідача щодо причин включення таких даних до річного звіту станом на 31.12.2008 р. підтверджується матеріалами справи. Тим більше, порушень у порядку формування відповідачем даних балансів не було встановлено під час перевірки органом державної податкової служби.

Документ, позначений як кредиторська заборгованість ВАТ “Львівська вугільна компанія” станом на 01.01.2009 р., де під №131 вказана заборгованість перед ЗАТ „Альфа –Банк” в сумі 14000000,00 грн. не може свідчити про нововиявленість обставини, оскільки досліджувався судом в сукупності з іншими доказами до винесення постанови Львівського апеляційного господарського суду від 16.06.2009 р. (Т-2, а.с 69). Баланс ВАТ “Львівська вугільна компанія” на 31.12.2008 р., який в розділі IV Поточні зобов’язання в рядку код 500 Короткострокові кредити банків на кінець звітного періоду містить суму 14000000,00 грн., не спростовує даних передавального балансу, згідно якого зазначена заборгованість станом на 29.02.2008 р. не передавалась відповідачу, а залишилась за ЗАТ “Львівсистеменерго”.

З урахуванням наведеного, обставини, на які посилається заявник як на нововиявлені, є лише наслідками існування тривалого судового спору між сторонами та відображенням судових рішень, які приймались по цій справі, в матеріалах фінансової звітності.

При винесенні постанови від 16.06.2009 р. Львівський апеляційний господарський суд прийшов до висновку про часткове переведення боргу ЗАТ “Львівсистеменерго” перед ЗАТ “Альфа-Банк” до ВАТ “Львівська вугільна компанія” та встановив, що в частині суми, яка була заявлена у позовній заяві, переведення боргу до ВАТ “Львівська вугільна компанія” не було, оскільки таке не можливе в силу ст. 638 ЦК України без згоди відповідача. Подані заявником документи не спростовують цього висновку та не свідчать про згоду ВАТ “Львівська вугільна компанія” на переведення на неї на підставі відповідного правочину боргу ЗАТ “Львівсистеменерго”. Листи відповідача, які були додані представником заявника до своїх пояснень, частина яких не містить ні дати, ні вихідного номера, вже були предметом дослідження Львівського апеляційного господарського суду, Вищого господарського суду України (Т-2, а.с.54–65). При цьому, правильність висновків постанови Львівського апеляційного господарського суду від 16.06.2009 р. додатково підтверджується визнанням боргу наданого під час перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами ЗАТ „Львівсистеменерго” (Т-4, а.с.62), яке на дату винесення постанови від 16.06.2009 р. не забезпечило участь свого представника та не надавало відзивів по справі.

Відповідно до статті 112 ГПК України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, але лише тими, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові. Однак, дана ознака з поданих матеріалів не вбачається. Натомість, з матеріалів справи випливає, що посилання заявника на правонаступництво відповідача, передання йому від ЗАТ “Львівсистеменерго” обов’язків перед позивачем, перевірялось в ході судового розгляду, але не знайшло свого підтвердження. Не доводиться воно і в світлі поданих заявником доказів, частина з яких вже була перевірена судом.

Заявник посилається на те, що про зміст балансу ВАТ “Львівська вугільна компанія” на 31.12.2008 р. йому стало відомо лише в квітні 2010 р. з отриманого ним від ВАТ “Львівська вугільна компанія” листа. Проте, підтверджені зазначеним балансом та документами фінансової звітності обставини могли бути відомі заявникові ще під час розгляду справи.

Так, згідно із ст. 14 Закону України “Про фінансовий облік та звітність в Україні”, підприємства зобов'язані подавати квартальну та річну фінансову звітність органам, до сфери управління яких вони належать, трудовим колективам на їх вимогу, власникам (засновникам) відповідно до установчих документів, якщо інше не передбачено цим законом. Фінансова звітність підприємств не становить комерційної таємниці, крім випадків, передбачених законодавством. Підприємства (крім бюджетних установ) зобов'язані подавати (надсилати рекомендованим листом) державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи не пізніше ніж до 1 червня року, що настає за звітним періодом, фінансову звітність про господарську діяльність у складі балансу і звіту про річні фінансові результати. Відкриті акціонерні товариства, підприємства - емітенти облігацій, банки, довірчі товариства, валютні та фондові біржі, інвестиційні фонди, інвестиційні компанії, кредитні спілки, недержавні пенсійні фонди, страхові компанії та інші фінансові установи крім цього зобов'язані не пізніше 1 червня наступного за звітним року оприлюднювати річну фінансову звітність та консолідовану звітність шляхом публікації у періодичних виданнях або розповсюдження її у вигляді окремих друкованих видань. Як вбачається з матеріалів справи, така інформація була оприлюднена відповідачем та опублікована 29.04.2009 р. на веб-сайті з розкриття інформації –www.stockmarket.gov.ua. Заявник не посилався на існування об’єктивної неможливості для нього отримати такі документи у встановлений законом спосіб із зазначених джерел. Твердження заявника про те, що він не зобов’язаний ознайомлюватись із такою інформацією не свідчать про відсутність у заявника такої можливості та підтверджують факт неналежного виконання заявником свого процесуального обов’язку, передбаченого у ст. 33 ГПК України при розгляді судом справи по суті.

Крім того, відповідач заперечує надсилання листа позивачу в квітні 2010 р., оскільки відсутній розрахунковий документ про відправку такого конверту, відсутня відмітка у журналі реєстрації вихідної кореспонденції відповідача про відправку такого листа, адреса відправника на конверті зазначена відправником неправильно. Посилання заявника на те, що такий лист лише свідчить про дату фактичного ознайомлення заявника із даними, які він вважає нововиявленими обставинами, не доводить нововиявленості таких, враховуючи наведені вище висновки суду щодо можливості заявника ознайомитись із вказаними даними раніше.

На підставі статті 112 ГПК судове рішення може бути переглянуто за двох умов: істотність обставин і виявлення їх після прийняття судового рішення зі справи. Не можуть вважатись нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи прокурором. У разі подання таких доказів у процесі перегляду судового рішення за правилами розділу XIII ГПК господарський суд має прийняти ухвалу про залишення судового рішення без зміни. Як вбачається з матеріалів справи, на факт правонаступництва відповідача у спірних відносинах заявник посилався в ході судового розгляду. Долучені до заяви документи відтак не свідчать про нововиявленість такої обставини, а є частково новими доказами на додаткове підтвердження посилань позивача, які не були вчасно подані стороною. Крім того, навіть в світлі цих нових доказів висновки суду відповідають матеріалам справи.

Згідно із постановою Пленуму Верховного Суду України “Про практику перегляду судами у зв’язку з нововиявленими обставинами рішень, ухвал і постанов у цивільних справах, що набрали законної сили”, не можуть бути визнані нововиявленими обставини, на які посилалась особа, яка брала участь у справі, або які могли бути встановлені при виконанні судом вимог процесуального закону. Водночас, нововиявленими можуть бути визнані лише істотно значимі, суттєві обставини, тобто такі обставини, обізнаність суду відносно яких при розгляді справи, забезпечила би прийняття цим судом іншого рішення.

Подані безпосередньо в судовому засіданні 24.02.2011 р. копії балансу та звіту ЗАТ «Львівсистеменерго», судова колегія не може вважати належними та допустимими доказами в розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, оскільки такі не відповідають вимогам ст. 35 ГПК України і не були предметом досліджень попередніх судових засідань.

Відповідно до п. 3.7 Роз’яснення Президії Вищого господарського суду України № 04-5/563 від 21.05.2002 р. “Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами” законом не передбачено здійснення перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами у повному обсязі, господарський суд вправі переглянути судове рішення за нововиявленими обставинами лише в тих межах, в яких ці обставини впливають на суть рішення.

Згідно вимог ст. 114 ГПК України за результатами перегляду судового рішення приймається ухвала у разі, зокрема, залишення рішення, ухвали, постанови без змін

Враховуючи вищенаведене, судова колегія Львівського апеляційного господарського приходить до висновку, що в задоволені заяви ПАТ «Альфа-Банк»про перегляд постанови Львівського апеляційного господарського суду від 16.06.2009 р. за нововиявленими обставинами у справі №31/282 слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 43, 86, 112-114 Господарського процесуального кодексу України, -

Львівський апеляційний господарський суд УХВАЛИВ:

1. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 16.06.2009 р. у справі №31/282 –залишити без змін, заяву Публічного акціонерного товариства „Альфа-Банк” про перегляд постанови Львівського апеляційного господарського суду від 16.06.2009р. - без задоволення.

2. Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

3. Матеріали справи №31/282 повернути в господарський суд Львівської області.

Головуючий –суддя Давид Л.Л.

Суддя Кордюк Г.Т.

Суддя Мурська Х.В.