Постанова № 14103565, 21.02.2011, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

21.02.11 Справа № 12/31

Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого-судді: Якімець Г.Г.,

суддів: Зварич О.В.,

Юрченка Я.О.,

при секретарі Горбач Ю.Б.,

за участю представників:

від позивача –не з’явився

від відповідача (скаржник) –Дрищенюк М.М.

Розглянувши апеляційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Чернівецькій області, вих.№7/24/2-6/28 від 26.01.2011 року

на рішення господарського суду Чернівецької області від 09.06.2010 року, суддя Бутирський А.А.

у справі №12/31

за позовом Приватного підприємства «Володимир-Буд», с.Стрілецький Кут

до відповідача Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Чернівецькій області, м.Чернівці

про визнання недійсною постанови

в с т а н о в и в :

рішенням господарського суду Чернівецької області від 09.06.2010 року по справі №12/31 позов ПП Володимир-Буд» задоволено, визнано недійсною постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Чернівецької області №1-233/09Ч від 25.05.2009 року.

Задовольняючи позов та визнаючи недійсною постанову Інспекції держархбудконтролю суд першої інстанції виходив з того, що застосування штрафної санкції постановою №1-233/09Ч про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування від 25.05.2009 року є незаконним, оскільки здійснено поза межами строку притягнення до відповідальності, встановленого ст. 250 ГК України.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Чернівецькій області подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Чернівецької області від 09.06.2010 року по справі №12/31, вказуючи на порушення норм процесуального та матеріального права. Зокрема, скаржник зазначає, що судом першої інстанції не враховано положень ст.19 Конституції України, Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»та те, що позивач належним чином був повідомлений про проведення планової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудування, а також отримав всі документи планової перевірки та підписано такі без зауважень. Поряд з цим, скаржник посилаючись на положення Кодексу адміністративного судочинства України, вважає, що даний спір підлягав вирішенню в порядку адміністративного судочинства.

Представник відповідача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримала, просила задоволити в повному обсязі.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, проте надіслав до суду телеграму, в якій просить про відкладення розгляду справи.

Колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду розглянувши зазначене клопотання, враховуючи те, що явка представників сторін не визнавалась обов’язковою, вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника позивача.

Суд, заслухавши пояснення представника відповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав:

Як встановлено судом, 27.04.2009 року працівниками інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Чернівецькій області проведено перевірку ПП «Володимир-Буд» щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудування об’єкта будівництва –житлового комплексу (1-ша черга) розташованого на проїзді Смотрицького, 2, у м.Чернівці, про що складено відповідний акт. В ході перевірки встановлено, що позивачем порушено вимоги СНиП 3.01.03-84 “Геодезичні роботи”: відсутній акт приймання геодезичної розбивочної основи для будівництва, акт закінчення поза майданчикових та внутрішньмайданчикових підготовчих робіт і готовність об’єкта до початку будівництва. В журналі авторського нагляду відсутня відмітка про виконання вказівок представника авторського нагляду. Крім того, вказано про порушення позивачем вимог ДБН А.3.1-5-96 “Організація будівельного виробництва, ст. 9 Закону України “Про архітектурну діяльність”.

27.04.2009 року Інспекцією держархбудконтролю у Чернівецькій області видано ПП «Володимир-Буд»припис №1-21/09Ч, в якому зазначено про встановлені в ході перевірки порушення та запропоновано позивачу здійснити відповідні заходи щодо усунення порушень із визначенням терміну виконання, серед яких - зупинити будівництво.

Як відзначено відповідачем, у відповідь на припис позивач листом вих.№237 від 15.05.2009 року повідомив відповідача про те, що ПП «Володимир-Буд»зупинено виконання будівництва житлових будинків першої черги житлового комплексу на пр. Смотрицького,2 м.Чернівці.

Слід зазначити, що позивач наявності порушень у сфері містобудування, встановлених у акті Інспекції держархбудконтролю не заперечує та не спростовує таких.

Разом з тим, скаржник зазначає, що посилання господарського суду на те, що факт припинення будівельних робіт позивачем з 17.03.2008 року підтверджується листом Територіального управління державної судової адміністрації Укрїни в Чернівецькій області від 18.03.2008 року, яке вимагало негайного поновлення будівельно-монтажних робіт є необґрунтованим, так як –11.07.2008 року позивач отримав в Інспекції держархбудконтролю у Чернівецькій області дозвіл №1-186/08Ч на виконання будівельних робіт з будівництва житлового комплексу (І-ша черга) на пр.Смотрицького,2 м.Чернівці, що стало підставою для включення даного об’єкту будівництва в графік планових перевірок на ІІ квартал 2009 року та проведення планової перевірки.

Статтею 238 ГК України передбачено, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

25.05.2009 року Інспекцією держархбудконтролю у Чернівецькій області прийнято постанову №1-233/09Ч, якою на підставі Закону України “Про відповідальність підприємств, їх об’єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування” та Положення про накладання штрафів за правопорушення у сфері містобудування, затвердж. постановою КМУ від 06.04.1995 року №244 на позивача накладено штраф у сумі 98115,21 грн. за виконання будівельних робіт, що не відповідають державним стандартам, нормам і правилам або проектним рішенням, у розмірі десяти відсотків вартості виконаних робіт .

Абзацом 5 ч.1 ст.1 Закону України «Про відповідальність підприємств, їх об’єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування» передбачено, що підприємства, їх об'єднання, установи та організації незалежно від форм власності, які здійснюють проектування, роботи по будівництву, реконструкції, реставрації та капітальному ремонту, виготовляють будівельні матеріали, вироби і конструкції, а так само які є замовниками у будівництві або поєднують функції замовника і підрядчика, несуть відповідальність у вигляді штрафу за виконання будівельних робіт, що не відповідають державним стандартам, нормам і правилам або проектним рішенням, - у розмірі десяти відсотків вартості виконаних робіт.

Відповідно Положення про порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудування, затвердженого постановою КМУ від 6 квітня 1995 року № 244 штрафи накладаються інспекціями ДАБК за результатами контрольних перевірок.

Суд першої інстанції у оскаржуваному рішенні посилаючись на акт №3 від 17.03.2008 року перевірки проведення будівельно-монтажних робіт з будівництва “Житлового комплексу для суддів апеляційного та місцевих судів міста по пр. Смотрицького, 2 в м.Чернівці”, лист Територіального управління державної судової адміністрації України в Чернівецькій області від 18.03.2008 року та ст. 250 ГК України, якою передбачено, що адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб’єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб’єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом, приходить до висновку, що застосування постановою №1-233/09Ч про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування від 25.05.2009 року штрафної санкції є незаконним, оскільки здійснено поза межами строку притягнення до відповідальності, встановленого ст. 250 ГК України.

Проте, колегією суддів відзначено, що враховуючи те, що порушення у сфері містобудування встановлені актом Інспекції держархбудконтролю у Чернівецької області від 27.04.2009 року, а оскаржувану постанову про накладення штрафу за порушення у сфері містобудування прийнято - 25.05.2009 року, неправомірним є посилання господарського суду на те, що штрафні санкції застосовано поза межами строку притягнення до відповідальності, встановленого ст.250 ГК України.

Враховуючи наведене, відсутні підстави для визнання недійсною постанови Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Чернівецької області №1-233/09Ч від 25.05.2009 року.

Одночасно, колегією суддів відзначено, що твердження скаржника про те, що даний спір підлягав вирішенню в порядку адміністративного судочинства, не заслуговують на увагу, з огляду на наступне:

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно із ст. 4 Закону України „Про відповідальність підприємств, їх об’єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування” рішення у справах про правопорушення у сфері містобудування, передбачені цим Законом, може бути оскаржено до господарського суду.

Слід також зазначити, що згідно п. 7 Рекомендацій Президії ВГСУ від 27.06.2007р. № 04-5/120 „Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам”, і відповідно до ч. 2 ст. 4 КАСУ, юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення. Закони України можуть передбачити вирішення певних категорій публічно-правових спорів в порядку іншого судочинства, в т. ч. господарського.

Таким чином, дана справа підвідомча господарським судам і повинна розглядатись у порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України.

З огляду на вищенаведене, суд прийшов до висновку, що рішення суду першої інстанції слід скасувати, прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

Керуючись ст.ст.103,104,105 ГПК України, суд,

постановив:

Апеляційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Чернівецькій області задоволити.

Рішення господарського суду Чернівецької області від 09.06.2010 року по справі №12/31 скасувати, прийняти нове рішення.

В позові відмовити.

Стягнути з Приватного підприємства «Володимир-Буд»(Чернівецька область, Кіцманський район, с.Стрілецький Кут, код ЄДРПОУ 33129437) на користь Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Чернівецькій області (м.Чернівці, вул.П.Целана,11, код ЄДРПОУ 35583095) –42,50 грн. витрат по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги.

На виконання постанови Львівського апеляційного господарського суду місцевому господарському суду видати наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий-суддя: Якімець Г.Г.

Судді: Зварич О.В.

Юрченко Я.О.