Постанова № 14103513, 15.02.2011, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

15.02.11                                                                                           Справа № 19/100

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

Головуючого судді                              Юрченка Я.О.

суддів                                                  Зварич О.В.

                                                            Якімець Г.Г.

розглянув апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Монтаженергомаш», м.Галич Галицького району Івано-Франківської області

на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 14.12.2010р.

у справі № 19/100

за позовом Відкритого акціонерко товариства «Домобудівник», м.Бурштин Галицького району Івано-Франківської області

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Монтаженергомаш», м.Галич Галицького району Івано-Франківської області

про витребування майна з чужого незаконного володіння

За участю представників:

позивача: Василащук Н.М.

відповідача: Билиця А.Я.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 14.12.2010р. у справі № 19/100 задоволено позов Відкритого акціонерного товариства «Домобудівник»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Монтаженергомаш»про витребування майна з чужого незаконного володіння, яке знаходиться за адресою: вул.Львівська,78, с.Дем"янів Галицького району Івано-Франківської області - будівлі механічної майстерні загальною площею 668,6 кв.м., столярного цеху загальною площею 383,3 кв.м., зареєстрованого в Реєстрі прав власності на нерухоме майно 27.10.2009р., трансформаторну підстанцію відкритого типу та козловий кран з крановою площадкою, присуджено Товариству з обмеженою відповідальністю «Монтаженергомаш», вул.Львівська,37, м.Галич, Галицький район, Івано-Франківська область, 77100 (код 25066431) повернути Відкритому акціонерному товариству «Домобудівник», вул.Липова,1, м.Бурштин, Галицький район, Івано-Франківська область,77111 код 04625524) згідно з актом прийому-передачі будівлю механічної майстерні загальною площею 668,6 кв.м., столярний цех загальною площею 383,3 кв.м., зареєстровані в Реєстрі прав власності на нерухоме майно 27.10.2009р., трансформаторну підстанцію відкритого типу та козловий кран з крановою площадкою, що знаходяться за адресою вул.Львівська,78, с.Дем"янів Галицького р-ну, Івано-Франківської області; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Монтаженергомаш» на користь Відкритого акціонерного товариства «Домобудівник»718,80 грн. державного мита та 236 грн. судових витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

При прийнятті рішення місцевий господарський суд виходив з приписів ст.ст.321, 387, 658 Цивільного кодексу України.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати з підстав неповного з’ясування обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права, в позові відмовити, з мотиві у ній наведених.

Представник відповідача в судовому засіданні вимоги та доводи апеляційної скарги підтримав.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу та представник позивача в судовому засіданні проти вимог та доводів апеляційної скарги заперечив, просив рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши наявні матеріали справи, апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, відповідно до наказу Міністерства енергетики та електрифікації № 110 від 26.04.1994р. «Про створення відкритого акціонерного товариства «Домобудівник»»на базі державного підприємства Бурштинського заводу великопанельного домобудування-140 засновано ВАТ «Домобудівник» та затверджено його статут. Спірне майно, а саме будівля механічної майстерні загальною площею 668,6 кв.м., столярний цех загальною площею 383,3 кв.м., трансформаторна підстанція відкритого типу, що знаходиться за адресою вул.Львівська,78, с.Дем"янів Галицького району Івано-Франківської області, увійшло до статутного фонду ВАТ «Домобудівник», що підтверджується Переліком об"єктів нерухомого майна (будівлі і споруди), що увійшли до статутного фонду ВАТ «Домобудівник»під час корпоратизації станом на 01.02.1994р., погодженого першим заступником Міністра палива та енергетики України.

06.02.2001р. між ВАТ ХК «Домобудівник»та ТзОВ «Прикарпатенергомонтаж»було укладено договір купівлі-продажу будівель та споруд старої частини ВАТ ХК «Домобудівник», відповідно до п.1.1 та 1.2 якого продавцем відчужено столярний цех, механічну майстерню, трансформаторну підстанцію відкритого типу та козловий кран з крановою площадкою.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 16.06.2009р. у справі № 20/25 задоволено позов ТзОВ «Прикарпатенергомонтаж»та визнано дійсним договір купівлі-продажу будівель та споруд старої частини ВАТ ХК «Домобудівник», укладений 06.02.2001р. між ВАТ ХК «Домобудівник»та ТзОВ «Прикарпатенергомонтаж», визнано право власності за ТзОВ «Прикарпатенергомонтаж»на будівлю механічної майстерні, столярного цеху, трансформаторну підстанцію відкритого типу та козловий кран з крановою площадкою, що знаходяться за адресою вул.Львівська,78, с.Дем"янів Галицького р-ну, Івано-Франківської області.

21.10.2009р. між ТзОВ «Прикарпатенергомонтаж»та ТзОВ «Монтаженергомаш»було укладено договір купівлі-продажу, відповідно до п.1.2 якого продавцем на підставі рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 16.06.2009р. у справі № 20/25 було відчужено покупцю будівлю механічної майстерні загальною площею 668,6 кв.м., столярний цех загальною площею 383,3 кв.м., трансформаторна підстанція відкритого типу, що знаходиться за адресою вул.Львівська,78, с.Дем"янів Галицького району Івано-Франківської області та належить продавцю. У п.1.3 договору від 21.12.2009р. вказано: продавець заявляє, що на момент підписання цього договору, дане майно, що відчужується є його власністю, нікому іншому не продано, в спорі, іпотеці чи під арештом не перебуває; відсутність заборони перевірено.

Апелянт вважаючи себе добросовісним набувачем, вказує на обставину оплатності договору купівлі-продажу від 21.10.2009р. та те, що продавець –ТзОВ Прикарпатанергомонтаж»- на момент укладення даного договору був власником спірного майна; майно було продане на підставі рішення загальних зборів від 01.10.2009р., тобто до моменту відкриття апеляційного провадження у справі № 20/25. Однак, вказане спростовується наступним.

Апеляційне провадження у справі № 20/25 за апеляційною скаргою ВАТ «Домобудівник»на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 16.06.2009р. було порушено ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 17.08.2010р.

Постановою Львівського апеляційного суду від 23.02.2010р. рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 16.06.2009р. у справі № 20/25 скасовано, в позові ТзОВ «Прикарпатенергомонтаж»до ВАТ ХК «Домобудівник»про визнання дійсним договору купівлі-продажу будівель та споруд старої частини заводу ВАТ ХК «Домобудівник»від 06.02.2001р. та визнання права власності на майно - відмовлено.

Як вбачається з постанови суду, рішення скасовано з тих підстав, що договір купівлі-продажу від 06.02.2001р. та відповідно передача майна на його виконання вчинені з порушенням норм чинного законодавства. Зокрема, Львівський апеляційний господарський суд зазначив, що згідно з чинним законодавством у судовому порядку договір може бути визнаний дійсним у випадках, встановлених ст.ст.218-221, 224, 226 ЦК України. Даний договір не визнано дійсним, тобто таким, що відповідає закону, оскільки договір купівлі-продажу нерухомого майна від 06.02.2001р. підлягав нотаріальному посвідченню згідно з нормою частини першої ст.47 ЦК УРСР, чинного на час укладення договору, яка кореспондується з нормами Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування»та постанови Кабінету Міністрів України від 03.11.199р. № 1740 «Про порядок затвердження сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з окремих видів договорів», якими передбачалось нотаріальне посвідчення або реєстрацію на біржі договорів купівлі-продажу нерухомого майна. Згаданою ст.47 ЦК УРСР встановлено, що недодержання в цих випадках нотаріальної форми тягне за собою недійсність угоди з наслідками, передбаченими ч.2 ст.48 цього Кодексу. Також, Львівський апеляційний господарський суд встановив, що все майно і майнові права відповідача на час укладення договору й актів прийому-передачі, в тому числі і об’єкти купівлі-продажу перебували у податковій заставі з 14.08.1998р., що підтверджено копією витягу з Державного реєстру застав, дійсного до 27.03.2005р. Відповідно до пп.8.6.1 п.8.6 ст.8 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та Указу Президента України від 04.03.1998р. № 167 «Про заходи щодо підвищення відповідальності за розрахунки з бюджетними та державними цільовими фондами»платник податків, активи якого перебувають у податковій заставі, здійснюють розпорядження ними за письмовим погодженням з податковим органом. Під час розгляду справи № 20/25 позивач не подав, а відповідач зазначив відсутність письмового погодження з ДПІ у Галицькому районі, як із заставодержателем на продаж майна, зазначеного в договорі від 06.02.2001р., а тому такий договір, укладений в порушення податкового законодавства, є недійсним.

Нормами ст.35 ГПК України передбачено, що факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

З огляду на викладене, апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що передача майна від відповідача до позивача на виконання договору купівлі-продажу від 06.02.2001р., укладеного в порушення чинного законодавства, та набуття такого майна позивачем були неправомірними. Неправомірне, тобто в порушення закону, набуття майна не створює у набувача права власності на таке майно.

Відповідно до ст.658 ЦК УКраїни право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару.

Отже, не набувши право власності, ТзОВ «Прикарпатенергомонтаж»не вправі був укладати договір купівлі-продажу від 21.10.2009р. з ТзОВ «Монтаженергомаш».

Згідно з п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009р. не підлягають задоволенню позови власників майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження цього майна, які були вчинені після недійсного правочину.

Відповідно до ст.321 ЦК України право власності є непорушним; ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Статтею 387 ЦК України передбачено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Витребування власником свого майна із чужого незаконного володіння здійснюється шляхом подання до суду віндикаційного позову. Предметом віндикаційного позову є вимога позивача до відповідача про витребування (повернення) майна із чужого незаконного володіння, яка повинна мати відповідні підстави, що тягнуть за собою визначені законом правові наслідки. Зазначені позивачем у позовній заяві підстави повинні підтверджувати його право власності на витребуване майно, факт вибуття його з володіння, наявність майна у незаконному володінні відповідача, відсутність у відповідача правових підстав для володіння майном. На підтвердження наявності у позивача суб’єктивного права на витребуване майно останній повинен надати суду відповідні докази.

Як вбачається із матеріалів справи, право власності позивача на спірне майно підтверджується Переліком об"єктів нерухомого майна (будівлі і споруди), що увійшли до статутного фонду ВАТ «Домобудівник»під час корпоратизації станом на 01.02.1994р., погодженого першим заступником Міністра палива та енергетики України та довідкою ВАТ «Домобудівник»від 07.12.2010р. № 07/12/01, затвердженою Територіальним управлінням Держпромнагляду по Івано-Франківській області про реєстрацію за Бурштинським ЗВПД-140 козлового крану ККС-10 за реєстраційним номером И-87.

З наявних у справі доказів, а саме копій установчої угоди про створення ТзОВ «Прикарпатенергома»клопотання про відкладення розгляду справи № 20/25, витягу з ЄДР, випливає, що набувач - ТзОВ «Монтаженергомаш»знав чи міг знати про наявність перешкод до вчинення правочину (зокрема те, що продавець не мав права відчужувати майно), оскільки директор ТзОВ «Монтаженергомаш»був співзасновником ТзОВ «Прикарпатенергомонтаж». Вказане свідчить про недобросовісність набувача.

Факт вибуття спірного майна з володіння позивача та наявність майна у незаконному володінні відповідача встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, зокрема договором купівлі-продажу від 21.10.2009р., укладеним ТзОВ «Прикарпатенергомонтаж»з ТзОВ «Монтаженергомаш», Довідкою про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 27.10.2009р., договором купівлі-продажу трансформаторної підстанції відкритого типу та козлового крану з крановою площадкою від 02.10.2009р., укладеного ТзОВ «Прикарпатенергомонтаж»з ТзОВ «Монтаженергомаш» та актами приймання-передачі основних засобів від 03.10.2009р.

Відтак, оскільки позивач довів своє право власності на спірне майно і судом встановлено факти недобросовісності набувача, вибуття спірного майна з володіння власника та його наявність у незаконному володінні відповідача, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про підставність та обгрунтованість позовних вимог і задоволив позов в повному обсязі.

Виходячи з наведеного в сукупності та враховуючи, що доводами апеляційної скарги правомірності висновків суду першої інстанції щодо задоволення позову не спростовано, обставин, які відповідно до статті 104 ГПК України є підставами для скасування рішення суду першої інстанції в порядку статей 33, 34 ГПК України апелянтом не доведено, а оскаржуване судове рішення є законним та обґрунтованим, таким, що прийнято у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, фактичними обставинами та матеріалами справи, апеляційний господарський суд підстав для задоволення апеляційної скарги не вбачає.

Отже, керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 14.12.2010р. у справі № 19/100 залишити без змін, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Монтаженергомаш», м.Галич Галицького району Івано-Франківської області - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали справи повернути до місцевого господарського суду.

Головуючий суддя                                                                                Юрченко Я.О.

Суддя                                                                                                    Зварич О.В.

Суддя                                                                                                    Якімець Г.Г.