Рішення № 141035350, 29.10.2026, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/19654/26

пр. № 2/759/12673/26

29 жовтня 2026 року м. Київ

Святошинський районний суд міста Києва у складі головуючої судді Горбенко Н.О., за участю секретаря судового засідання Чугай В.М., за відсутності сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

У червні 2026 року до Святошинського районного суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у загальному розмірі 76 971 грн 29 коп.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що 17.05.2025 між ТОВ «БІЗПОЗИКА» та ОСОБА_1 в електронній формі з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи товариства було укладено кредитний договір № 539029-КС-001, у відповідності до умов якого ТОВ «БІЗПОЗИКА» зобов`язалося надати ОСОБА_1 кредит, а ОСОБА_1 зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за його використання та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

ТОВ «БІЗПОЗИКА» своє зобов`язання за кредитним договором виконало належним чином, надавши у розпорядження ОСОБА_1 погоджену суму кредитних коштів. У свою чергу, ОСОБА_1 не виконав свої обов`язки з повернення кредиту, сплати процентів за його використання, що призвело до прострочення виконання грошового зобов`язання та утворення заборгованості у загальному розмірі 76 971 грн 29 коп., з яких: 22 770 грн 00 коп. - заборгованість за тілом кредиту, 41 841 грн 29 коп. - заборгованість за процентами за користування кредитом, 360 грн 00 коп. - заборгованість за комісією за надання кредиту, 12 000 грн 00 коп. - сума 3% річних, нарахованих на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України за порушення ОСОБА_1 свого грошового зобов`язання.

З урахуванням вищевикладеного ТОВ «БІЗПОЗИКА» просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором та вирішити питання про розподіл судових витрат.

У відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючу суддю Горбенко Н.О.

Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 23 липня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду і відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Витребувано у АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» інформацію, що містить банківську таємницю, а саме відомості щодо випуску банківської картки на ім`я ОСОБА_1 та виписку про рух коштів за цим картковим рахунком.

07.08.2026 через підсистему «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи відповідач ОСОБА_1 подав відзив на позовну заяву, який був зареєстрований судом 14.08.2026. У відзиві відповідачем викладено заперечення проти задоволення позовних вимог. Заперечення ОСОБА_1 обґрунтовані наступними узагальненими доводами: 1) позивачем не доведено, що між ТОВ «БІЗПОЗИКА» та ОСОБА_1 в електронній формі з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи був укладений кредитний договір № 539029-КС-001 від 17.05.2025 та додаткові угоди до цього договору; 2) позивачем не доведено надання ОСОБА_1 кредитних коштів у відповідності до умов кредитного договору № 539029-КС-001 від 17.05.2025; 3) сума нарахованих процентів за користування кредитом значно перевищує передбачену у договорі вартість кредиту та розмір витрат за кредитом; 4) нарахування 3% річних на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України за порушення ОСОБА_1 грошового зобов`язання суперечить положенням п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України; 5) нарахування комісії за видачу кредиту не відповідає вимогам чинного законодавства.

З урахуванням вищевикладеного відповідач ОСОБА_1 просив повністю відмовити у задоволенні позовних вимог.

10.08.2026 через підсистему «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи позивачем ТОВ «БІЗПОЗИКА» подано відповідь на відзив, яку зареєстровано судом 17.08.2026. У відповіді позивачем викладено доводи, аргументи та міркування щодо заперечень відповідача проти позовних вимог. Позивачем наголошено на правомірності, обґрунтованості позовних вимог, підтримано та висловлено прохання про їх задоволення у повному обсязі.

24.08.2026 Акціонерним товариством «УНІВЕРСАЛ БАНК» виконано вимоги ухвали суду від 23.07.2026 та надано витребувану інформацію.

16.08.2026 через підсистему «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи відповідачем ОСОБА_1 подано заперечення на відповідь на відзив, які зареєстровано судом 24.08.2026. У запереченнях відповідачем викладено доводи, міркування та аргументи щодо правової позиції позивача, викладеної у відповіді на відзив. Відповідачем підтримано свою позицію, викладену у відзиві, та наголошено на необхідності відмови у задоволенні позовних вимог.

При вирішенні позовних вимог по суті суд враховує лише ті заяви по суті справи, які передбачені ст. 174-180 ЦПК України. Суд не враховує подані учасниками справи процесуальні документи, які не передбачені зазначеними статтями процесуального закону та які використано для додаткового аргументування позиції по справі, інакше це призведе до порушення принципу змагальності судового процесу та викривлення запровадженої законодавцем моделі цивільного судочинства.

Станом на дату розгляду справи на адресу суду клопотання про розгляд справи у загальному позовному провадженні чи про розгляд справи за участю сторін учасниками справи не подавалися.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

З урахуванням ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у зв`язку із розглядом справи без повідомлення (виклику) сторін.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1054 ЦК України).

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч. 2 ст. 1054 ЦК України).

Кредитний договір укладається у письмовій формі (ч. 1 ст. 1055 ЦК України).

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно з статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами) (ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України).

У Постанові КЦС ВС від 16.12.2020 у справі № 561/77/19 зроблено висновок, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 ЗУ «Про електронну комерцію» електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт).

Згідно з ч.ч. 1, 3, 4, 6, 8 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

У постановах КЦС ВС від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19, від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 09.09.2020 у справі № 732/670/19, від 08.04.2026 у справі № 705/1938/25 зроблено висновок, що оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачкою за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірного правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. Сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину.

Системний аналіз Правил надання споживчих кредитів товариством з обмеженою відповідальністю «БІЗПОЗИКА» та розділу 3 кредитного договору № 539029-КС-001 від 17.05.2025 дає можливість констатувати, що укладення кредитного договору в електронній формі з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «БІЗПОЗИКА» можливе лише за результатами виконання наступного алгоритму дій: 1) реєстрація/авторизація в інформаційно-телекомунікаційній системі; 2) надання особистих персональних даних, необхідних для ідентифікації та верифікації особи позичальника; 3) ідентифікація та верифікація особи позичальника; 4) подання позичальником заявки на отримання кредиту з зазначенням бажаних умов кредитування; 5) розгляд товариством поданої заявки, прийняття рішення щодо можливості надання кредиту на запитуваних умовах; 6) у випадку встановлення можливості надання кредиту товариство формує паспорт споживчого кредиту, який надсилається в особистий кабінет та на електронну адресу позичальника для ознайомлення з майбутніми умовами кредитування; 7) ознайомлення позичальника з майбутніми умовами кредитування та у випадку їх прийняття підписання паспорту споживчого кредиту шляхом введення окремого одноразового ідентифікатора електронного підпису, який надсилає товариство одним з передбачених договором засобів зв`язку; 8) після підписання позичальником паспорту споживчого кредиту товариство формує пропозицію (оферту) укласти кредитний договір на умовах, що зазначені у паспорті споживчого кредиту; оферта надсилається позичальнику в особистий кабінет та на електронну адресу для ознайомлення і у випадку акцепту підписання окремим одноразовим ідентифікатором електронного підпису; 9) після підписання позичальником оферти формується єдиний, самостійний та окремий документ кредитного договору, який підписується товариством шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису; примірник кредитного договору надсилається позичальнику в особистий кабінет та на електронну адресу.

Зі змісту анкети-заяви ОСОБА_1 про отримання кредиту, візуальної послідовності дій ОСОБА_1 в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «БІЗПОЗИКА» вбачається, що вищезазначений алгоритм дій повністю був дотриманий товариством та ОСОБА_1 у процесі укладення кредитного договору № 539029-КС-001 від 17.05.2025.

Так, 17.05.2025 ОСОБА_1 авторизувався в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «БІЗПОЗИКА» та з використанням засобів цієї системи подав заявку на отримання кредиту. У заявці ОСОБА_1 вказав, що бажає отримати кредит на суму 24 000 грн 00 коп. на картковий рахунок № НОМЕР_1 . Окрім цього, своїми засобами зв`язку ОСОБА_1 вказав: номер телефону - НОМЕР_2 та електронну адресу - ІНФОРМАЦІЯ_1

Заява ОСОБА_1 була розглянута товариством з обмеженою відповідальністю «БІЗПОЗИКА». За результатами розгляду товариством було прийнято рішення про можливість надання кредиту на таку суму. Умови, на яких можливе надання кредиту, були вміщені товариством у паспорт споживчого кредиту, який надано ОСОБА_1 для ознайомлення в особистому кабінеті інформаційно-телекомунікаційної системи товариства. ОСОБА_1 ознайомився з паспортом споживчого кредиту та підписав його одноразовим ідентифікатором електронного підпису UA-6644, який було направлено на номер телефону ОСОБА_1 , зазначений в анкеті-заяві.

Після цього ТОВ «БІЗПОЗИКА» сформувало оферту на укладення кредитного договору, яку надало ОСОБА_1 для ознайомлення в особистому кабінеті. ОСОБА_1 ознайомився з офертою та прийняв (акцептував) її шляхом введення окремого одноразового ідентифікатора електронного підпису UA-6478.

За результатами вищезазначених цілеспрямованих, взаємопов`язаних, добровільних, усвідомлених та узгоджених дій між ТОВ «БІЗПОЗИКА» та ОСОБА_1 17 травня 2025 року в електронній формі було укладено кредитний договір № 539029-КС-001 від 17.05.2025. Кредитний договір було сформовано в окремий документ, який відправлено на електронну пошту ОСОБА_1 та в його особистий кабінет.

Суд критично оцінює доводи відповідача щодо неукладення ним кредитного договору № 539029-КС-001 від 17.05.2025. З матеріалів позовної заяви вбачається, що укладення кредитного договору в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «БІЗПОЗИКА» є можливим лише внаслідок виконання вищезазначеного алгоритму дій. Без авторизації ОСОБА_1 в інформаційно-телекомунікаційній системі, ідентифікації та верифікації його особи, подання ним заявки на отримання кредиту, ознайомлення та підписання паспорту споживчого кредиту, ознайомлення та підписання пропозиції на укладення кредитного договору сам кредитний договір № 539029-КС-001 від 17.05.2025 не був би укладений. Невиконання одного з етапів алгоритму унеможливлює перехід до наступного кроку дій.

Стороною відповідача на підтвердження своїх заперечень не надано жодного доказу, з якого б вбачалося, що номер телефону, на який надсилався одноразовий ідентифікатор електронного підпису для його введення при підписанні кредитного договору, не належить ОСОБА_1 та/або не використовувався ним для цих цілей, та/або на цей номер телефону не надходив зазначений ідентифікатор електронного підпису. Натомість ці обставини вбачаються з наданих стороною позивача доказів. Додатково суд враховує, що без введення ОСОБА_1 одноразового ідентифікатора електронного підпису для підписання кредитного договору, примірник такого договору не був би сформований, а сам договір не був би укладений.

Встановлений алгоритм укладення кредитного договору вказує на те, що кожного разу між товариством та позичальником укладається індивідуальний договір з перенесенням на нього електронних підписів сторін (кваліфікованого електронного підпису кредитодавця та одноразового ідентифікатора електронного підпису позичальника). Після формування електронного примірнику цього договору він зберігається в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства та надсилається на електронну пошту позичальника. Це свідчить про те, що товариство не може у будь-який час за власною ініціативою змінювати умови укладеного договору, а електронний примірник кредитного договору зберігається у тій редакції, в якій він був підписаний сторонами.

Відповідач ОСОБА_1 не довів, що не отримував примірник кредитного договору № 539029-КС-001 від 17.05.2025 на свою електронну пошту чи в особистому кабінеті інформаційно-телекомунікаційної системи товариства або що отриманий ним примірник відрізняється від того, який долучений до позовної заяви.

Ті обставини, що LogFile з послідовністю, хронологією дій ОСОБА_1 в інформаційно-телекомунікаційній системі сформований безпосередньо ТОВ «БІЗПОЗИКА» не є автоматичною підставою сумніватися у достовірності відомостей, що зазначені у цьому документі, оскільки для укладення кредитного договору використовувалася інформаційно-телекомунікаційна система саме цього товариства і очевидним є те, що інформацію з цієї системи щодо послідовності дій ОСОБА_1 надана цим же товариством. У будь-якому випадку ОСОБА_1 на підтвердження своїх заперечень не надав жодних доказів, які б створювали хоча б якийсь сумнів у достовірності зазначеного документа.

Вищевикладене свідчить про відсутність розумних підстав сумніватися у достовірності, належності та допустимості кредитного договору № 539029-КС-001 від 17.05.2025 як доказу, а також сумніватися в дійсності обставин, що вбачаються з цього договору.

Таким чином, судом встановлено, що 17.05.2025 між ТОВ «БІЗПОЗИКА» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 539029-КС-001 від 17.05.2025.

Згідно з п. 2.1 кредитного договору № 539029-КС-001 від 17.05.2025 ТОВ «БІЗПОЗИКА» зобов`язалося надати ОСОБА_1 кредит у розмірі та на умовах, передбачених договором, а ОСОБА_1 зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за його використання і виконати інші обов`язки, передбачені договором.

У розділах 2, 4, 12 кредитного договору № 539029-КС-001 від 17.05.2025 сторонами було погоджено наступні умови кредитування: сума кредиту - 24 000 грн 00 коп.; мета отримання кредиту - споживчі цілі; строк кредитування - 24 тижні, тобто з 17.05.2025 по 01.11.2025; одноразова комісія у розмірі 4 800 грн 00 коп. за видачу кредиту; фіксована процентна ставка у розмірі 1% за кожен день користування залишком кредиту; спосіб надання кредиту - шляхом безготівкового переказу на картковий рахунок № НОМЕР_1 .

Положення кредитного договору містять вичерпну інформацію щодо специфікації кредитного продукту, який надається ОСОБА_1 , відтворює положення законодавства про захист прав споживачів та споживче кредитування. Додатками до кредитного договору є графік платежів та паспорт споживчого кредиту, в яких містяться детальна інформація щодо виду, характеру, порядку та способу надання ОСОБА_1 кредитних послуг, виконання ним свого зобов`язання за кредитним договором, зокрема, визначає кількість та тривалість чергових періодів.

Таким чином, судом встановлено, що 17.05.2025 між ТОВ «БІЗПОЗИКА» та ОСОБА_1 виникло кредитне зобов`язання на вищезазначених умовах.

Зі змісту листа ТОВ «ПрофітГід» б/н та без дати вбачається, що 17.05.2025 ТОВ «БІЗПОЗИКА» здійснило переказ грошових коштів у сумі 24 000 грн 00 коп. на картковий рахунок № НОМЕР_1 , що був зазначений ОСОБА_1 у кредитному договорі № 539029-КС-001 від 17.05.2025 як спосіб отримання кредитних коштів. Призначенням платежу зазначено перерахування кредитних коштів ОСОБА_1 на підставі кредитного договору № 539029-КС-001 від 17.05.2025.

За результатами дослідження листа АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» № БТ/Е від 24.08.2026 та доданої до нього виписки з банківського рахунку встановлено, що картковий рахунок № НОМЕР_1 було відкрито на ім`я ОСОБА_1 і що 17.05.2025 на цей картковий рахунок було зараховано грошові кошти у сумі 24 000 грн 00 коп.

Положеннями чинного законодавства не встановлено обмежень у використанні засобів доказування обставин перерахування кредитодавцем грошових коштів на користь позичальника, а тому ці обставини можуть доводитися не лише на підставі первинних бухгалтерських документів, але й іншими належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами.

Так, у постанові від 25.01.2023 у справі № 209/3103/21 (провадження № 61-9710св22) КЦС ВС зроблено висновок, що відсутність у справі, яка переглядається, оригіналів первинних бухгалтерських документів, не є підставою для висновку про невиконання умов договору банком та, як наслідок, неотримання позичальником грошових коштів за кредитним договором.

У цьому аспекті суд також враховує стандарт доказування «баланс ймовірностей», що застосовується під час цивільного судочинства та адаптація якого до обставин цієї справи дає можливість дійти висновку про те, що відсутність первинного облікового документу не може бути підставою для відмови в позові про стягнення заборгованості через його недоведеність, але при умові, що сукупність інших доказів, що містяться в матеріалах справи, а також процесуальна позиція відповідача, з урахуванням стандарту доказування «balance of probabilities» («баланс ймовірностей»), за яким факт є доведеним, якщо після оцінки доказів внутрішнє переконання судді каже йому, що факт скоріше був, аніж не мав місце, свідчать про те, що заборгованість особи за кредитним договором має місце.

Відповідачем ОСОБА_1 не спростовано, що при укладенні кредитного договору № 539029-КС-001 від 17.05.2025 картковий рахунок № НОМЕР_1 зазначався як спосіб отримання кредитних коштів, а також що 17.05.2025 на цей картковий рахунок було зараховано грошові кошти у сумі 24 000 грн 00 коп.

Таким чином, суд вважає доведеним, що ТОВ «БІЗПОЗИКА» належним чином виконало своє зобов`язання за кредитним договором № 539029-КС-001 від 17.05.2025, надавши у розпорядження ОСОБА_1 погоджену суму кредитних коштів.

12.07.2025 між ТОВ «БІЗПОЗИКА» та ОСОБА_1 в електронній формі з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи товариства було укладено додаткову угоду № 1 до кредитного договору № 539029-КС-001 від 17.05.2025. Додаткова угода підписана ОСОБА_1 шляхом введення одноразового ідентифікатора електронного підпису UA-3741.

У додатковій угоді № 1 від 12.07.2025 сторони встановили, що станом на 12.07.2025 заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 539029-КС-001 від 17.05.2025 становить 27 720 грн 00 коп., з яких: 24 000 грн 00 коп. - заборгованість за тілом кредиту, 3 360 грн 00 коп. - заборгованість за процентами за користування кредитом, 360 грн 00 коп. - заборгованість за комісією за надання кредиту. Підписавши додаткову угоду, ОСОБА_1 підтвердив існування заборгованості у зазначеному розмірі та складові частини цієї заборгованості.

Окрім цього, у додатковій угоді № 1 від 12.07.2025 сторони погодилися, що: 1) кількість днів строку кредитування, що залишається після укладення додаткової угоди, становить 309 днів, тобто строк кредитування продовжено до 16.05.2026; 2) після укладення додаткової угоди буде застосовуватися процентна ставка у розмірі 0,65% за кожен день користування залишком кредиту.

Додаткова угода № 1 від 12.07.2025 містить змінений графік платежів за кредитним договором, сформований з урахуванням нових умов кредитування, а також змінену інформацію щодо загальної вартості кредиту, витрат за ним.

Отже, 12.07.2025 ТОВ «БІЗПОЗИКА» та ОСОБА_1 засвідчили існування заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 539029-КС-001 від 17.05.2025 у розмірі 27 270 грн 00 коп., а також змінили умови кредитування шляхом збільшення строку кредитування та зменшення розміру процентної ставки, що буде застосовуватися після укладення додаткової угоди.

19.09.2025 між ТОВ «БІЗПОЗИКА» та ОСОБА_1 в електронній формі з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи товариства було укладено додаткову угоду № 2 до кредитного договору № 539029-КС-001 від 17.05.2025. Додаткова угода підписана ОСОБА_1 шляхом введення одноразового ідентифікатора електронного підпису UA-0153.

У додатковій угоді № 2 від 19.09.2025 сторони встановили, що станом на 19.09.2025 заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 539029-КС-001 від 17.05.2025 становить 33 460 грн 13 коп., з яких: 22 770 грн 00 коп. - заборгованість за тілом кредиту, 10 330 грн 13 коп. - заборгованість за процентами за користування кредитом, 360 грн 00 коп. - заборгованість за комісією за надання кредиту. Підписавши додаткову угоду, ОСОБА_1 підтвердив існування заборгованості у зазначеному розмірі та складові частини цієї заборгованості.

Окрім цього, у додатковій угоді № 2 від 19.09.2025 сторони встановили обов`язок ОСОБА_1 до кінця доби 19.09.2025 сплатити на користь товариства платіж у сумі 2 460 грн 00 коп. на погашення заборгованості за договором та погодилися, що у випадку виконання ОСОБА_1 цього обов`язку: 1) кількість днів строку кредитування, що залишається після укладення додаткової угоди, становить 239 днів, тобто строк кредитування продовжено до 15.05.2026; 2) після укладення додаткової угоди буде застосовуватися процентна ставка у розмірі 0,40% за кожен день користування залишком кредиту. У випадку невиконання ОСОБА_1 зазначеного обов`язку змінені умови кредитування не набирають чинності, а додаткова угода № 2 анулюється.

Додаткова угода № 2 від 19.09.2025 містить змінений графік платежів за кредитним договором, сформований з урахуванням нових умов кредитування, а також змінену інформацію щодо загальної вартості кредиту, витрат за ним.

Отже, 19.09.2025 ТОВ «БІЗПОЗИКА» та ОСОБА_1 засвідчили існування заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 539029-КС-001 від 17.05.2025 у розмірі 33 460 грн 13 коп., а також змінили умови кредитування шляхом зменшення строку кредитування на один день та зменшення розміру процентної ставки, що буде застосовуватися після укладення додаткової угоди. При цьому сторони обумовили набрання чинності зміненими умовами кредитування виконанням ОСОБА_1 обов`язку щодо сплати платежу у розмірі 2 460 грн 00 коп.

Обставини неодноразового укладення ОСОБА_1 додаткових угод до кредитного договору № 539029-КС-001 від 17.05.2025, якими підтверджено існування кредитної заборгованості та змінено умови кредитування з метою реструктуризації заборгованості, свідчать про те, що між ТОВ «БІЗПОЗИКА» та ОСОБА_1 дійсно виникли кредитні відносини на підставі договору № 539029-КС-001 від 17.05.2025. ОСОБА_1 своєю поведінкою підтвердив факт укладення кредитного договору, отримання на його підставі кредитних коштів та виникнення зобов`язання перед ТОВ «БІЗПОЗИКА».

Зі змісту розрахунку заборгованості, сформованого ТОВ «БІЗПОЗИКА», вбачається, що ОСОБА_1 частково виконав свої обов`язки за кредитним договором. За весь період кредитування ОСОБА_1 сплатив на користь товариства грошові кошти у сумі 26 612 грн 56 коп., з яких: 1 230 грн 00 коп. - в якості повернення кредиту, 20 942 грн 56 коп. - в якості сплати процентів за користування кредитом, 4 440 грн 00 коп. - в якості сплати комісії за надання кредиту.

Обставини часткового виконання ОСОБА_1 своїх обов`язків за кредитним договором № 539029-КС-001 від 17.05.2025 у сукупності з вищезазначеними обставинами укладення додаткових угод до кредитного договору свідчать про те, що ОСОБА_1 своєю поведінкою підтвердив укладення кредитного договору, отримання на його підставі кредитних коштів та виникнення кредитного зобов`язання.

Відповідач ОСОБА_1 не оспорював відомості розрахунку заборгованості в частині здійснених погашень. Водночас, відповідач і не надав будь-яких інших доказів, з яких би вбачалося виконання ним кредитного зобов`язання у більшому обсязі або повне виконання цього зобов`язання.

Оскільки сплачених ОСОБА_1 грошових коштів було недостатньо для повного і своєчасного повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом та комісії за надання кредиту, то це призвело до прострочення грошового зобов`язання та утворення заборгованості.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином, судом встановлено факт порушення ОСОБА_1 свого зобов`язання з повернення заборгованості за кредитним договором.

Зі змісту розрахунку заборгованості вбачається, що внаслідок порушення ОСОБА_1 свого зобов`язання за укладеним договором виникла заборгованість у загальному розмірі 76 971 грн 79 коп., з яких: 22 770 грн 00 коп. - заборгованість за тілом кредиту, 41 841 грн 29 коп. - заборгованість за процентами за користування кредитом, 360 грн 00 коп. - заборгованість за комісією за надання кредиту, 12 000 грн 00 коп. - сума 3% річних, нарахованих за порушення ОСОБА_1 свого грошового зобов`язання.

Аналізуючи обґрунтованість розміру заборгованості відповідача за кредитним договором, суд звертає увагу, що належним чином дослідити поданий стороною доказ розрахунку заборгованості за кредитним договором, перевірити його та оцінити в сукупності і взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а у випадку незгоди з ним повністю чи частково - зазначити правові аргументи на його спростування і навести у рішенні свій розрахунок - це процесуальний обов`язок суду (постанова КЦС ВС від 25.05.2022 у справі № 219/7527/16-ц).

Кредитна заборгованість визначається умовами кредитного договору та вимогами закону, а суд у будь-якому разі має стягнути ту суму, яка була доведена і щодо якої у суду немає сумніву. Суд першої інстанції у межах наданих йому процесуальним законодавством повноважень не позбавлений можливості самостійно зробити розрахунок заборгованості, якщо не погоджується з розрахунком, наданим позивачем, оскільки незгода з наданим суду розрахунком не є підставою для відмови у задоволенні позову у повному обсязі (постанова КЦС ВС від 07.06.2023 у справі № 234/3840/15-ц).

Зважаючи на умови кредитування, що були погоджені сторонами, обставини продовження строку кредитування та зміни процентної ставки, часткового виконання ОСОБА_1 своїх обов`язків за договором, суд погоджується з наданим розрахунком заборгованості та вважає такий розрахунок правильним і обґрунтованим лише в частині розміру заборгованості за тілом кредиту, процентами за користування кредитом та комісією за видачу кредиту.

Суд звертає увагу, що проценти за користування кредитом нараховані у встановленому в договорі порядку (на залишок суми кредиту), у межах погодженого строку кредитування (по 15.05.2026 з урахуванням змін строку кредитування додатковими угодами № 1, 2 до кредитного договору), шляхом застосування погоджених процентних ставок (1% кожного дня - до 12.07.2025; 0,65% кожного дня - після 12.07.2025 у відповідності до умов додаткової угоди № 1; 0,40% кожного дня - після 19.09.2025 у відповідності до умов додаткової угоди № 2) та з урахуванням здійсненої ОСОБА_1 оплати процентів.

Відповідачем ОСОБА_1 не наведено жодних конкретних, обґрунтованих доводів, з яких би вбачалося, що розмір нарахованих процентів є неправильним та не відповідає умовам кредитування.

Суд вважає необґрунтованими заперечення ОСОБА_1 щодо нарахування та стягнення комісії за надання кредиту. У постанові ВП ВС від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 зроблено висновок, що законодавство про споживче кредитування не забороняє банкам та фінансовим установам встановлювати комісію за видачу/обслуговування кредиту. Додатково до цього, частина 2 статті 8 ЗУ «Про споживче кредитування» прямо передбачає можливість кредитодавця встановлювати комісію за надання кредиту. Така комісія може включатися до загальних витрат за споживчим кредитом, тобто витрат споживача, пов`язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб (п. 4 ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про споживче кредитування»).

Водночас, суд вважає безпідставним нарахування 3% річних за прострочення виконання ОСОБА_1 свого грошового зобов`язання.

Так, відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Оскільки воєнний стан в України діє з 24.02.2022 і у встановленому законом порядку не скасовувався та не припинявся, що є загальновідомими обставинами, зобов`язання між ТОВ «БІЗПОЗИКА» та ОСОБА_1 є зобов`язанням, за яким ОСОБА_1 надано кредит, то нарахування на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України 3% річних, здійснене ТОВ «БІЗПОЗИКА» включно з 24.02.2022 за прострочення ОСОБА_1 свого зобов`язання, підлягають списанню.

Отже, нарахування ТОВ «БІЗПОЗИКА» 3% річних на суму 12 000 грн 00 коп. не відповідає вимогам законодавства, а вказана сума підлягає списанню.

Таким чином, судом встановлено, що заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 539029-КС-001 від 17.05.2025 становить 64 971 грн 29 коп., з яких: 22 770 грн 00 коп. - заборгованість за тілом кредиту, 41 841 грн 29 коп. - заборгованість за процентами за користування кредитом, 360 грн 00 коп. - заборгованість за комісією за надання кредиту.

Одним з основних принципів цивільного судочинства є змагальність сторін (стаття 12 ЦПК України). Статтею 81 ЦПК України на сторін покладено обов`язок довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У спірних правовідносинах саме на позивача покладено обов`язок довести суду факт укладення між сторонами кредитного договору або отримання права вимоги за цим договором та прострочення виконання позичальником взятих на себе зобов?язань, а на відповідача - обов`язок спростувати розмір існуючої заборгованості.

Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з статтею 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина шоста статті 81 ЦПК України).

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови ВС від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17).

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

З урахуванням вищевикладеного, суд за результатами повного, всебічного дослідження матеріалів позовної заяви, на основі достатньої сукупності належних, допустимих та достовірних доказів приходить до висновку, що позивачем доведено факт 1) виникнення кредитного зобов`язання між ТОВ «БІЗПОЗИКА» та ОСОБА_1 , 2) виконання ТОВ «БІЗПОЗИКА» свого зобов`язання за кредитним договором, 3) порушення ОСОБА_1 свого зобов`язання за кредитним договором, 4) доведено і обґрунтовано виникнення заборгованості лише у розмірі 64 971 грн 29 коп., з яких: 22 770 грн 00 коп. - заборгованість за тілом кредиту, 41 841 грн 29 коп. - заборгованість за процентами за користування кредитом, 360 грн 00 коп. - заборгованість за комісією за надання кредиту.

Відповідачем вищезазначені обставини не спростовано.

У зв`язку з викладеним позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Щодо судових витрат по сплаті судового збору.

Позивач надає суду платіжну інструкцію № 19518 від 23.06.2026, зі змісту якої вбачається, що ТОВ «БІЗПОЗИКА» здійснило платіж у розмірі 2 662 грн 40 коп. на сплату судового збору за подачу позовної заяви до Святошинського районного суду міста Києва до ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, судові витрати у межах сплаченого судового збору підлягають стягненню із відповідача у розмірі 2 247 грн 06 коп. пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 13, 14, 82, 223, 259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ; ІНФОРМАЦІЯ_2 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (код ЄДРПОУ: 41084239; місцезнаходження: м. Київ, бульв. Лесі Українки, буд. 26, офіс 411) заборгованість за кредитним договором № 539029-КС-001 від 17.05.2025 у розмірі 64 971 (шістдесят чотири тисячі дев`ятсот сімдесят одна) гривня 29 копійок.

У задоволенні решти вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ; ІНФОРМАЦІЯ_2 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (код ЄДРПОУ: 41084239; місцезнаходження: м. Київ, бульв. Лесі Українки, буд. 26, офіс 411) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 247 (дві тисячі двісті сорок сім) гривень 06 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 29 жовтня 2026 року.

Суддя Н.О.Горбенко