Постанова № 14103394, 28.02.2011, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

28.02.2011 р. справа №15/219д/10-24/302д/10

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Колядко Т.М.,

суддівПриходько І.В., Шевкової Т.А.

за участю представників сторін: від позивача:не зявився, від відповідача-1:

від відповідача-2:не зявився,

не зявився,

розглянувши апеляційні скарги:1)товариства з обмеженою відповідальністю "Шеф-повар" м.Запоріжжя;

2) фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 м.Запоріжжя

на рішення господарського судуЗапорізької області

від22.10.2010 року

у справі№15/219д/10-24/302д/10 (суддя Азізбекян Т.А.)

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Авангард-Інвест" м. Запоріжжя

до 1) товариства з обмеженою відповідальністю "Шеф-повар" м.Запоріжжя;

2) фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 м.Запоріжжя;

провизнання недійсним договору поставки

У судовому засіданні 15.02.2011р. оголошена

перерва до 28.02.2011р. о 10:30 Господарський суд Запорізької області (суддя Азізбекян Т.А.) рішенням від 22.10.2010 року задовольнив позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Авангард-Інвест" м. Запоріжжя (далі ТОВ "Авангард-Інвест") та визнав недійсним договір поставки товару від 02.11.2009 року, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю "Шеф-повар" м.Запоріжжя (далі ТОВ "Шеф-повар" ) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4, що мешкає у м.Запоріжжя (далі ФОП ОСОБА_4).

Рішення суду обґрунтовано доведеністю позовних вимог.

Не погодившись із прийнятим рішенням, відповідачі звернулись до суду з апеляційними скаргами, в яких рішення господарського суду Запорізької області від 22.10.2010 року просять скасувати, у задоволенні позову відмовити, посилаючись на невідповідність висновків, викладених в рішенні, обставинам справи, та порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, заявники вважають, що суд безпідставно визнав угоду фіктивною, посилаючись на те, що її укладено без наміру створення правових наслідків, оскільки Відповідачем-1 на виконання угоди укладено договір поставки аналогічного товару з позивачем, а за неналежне виконання договірних обовязків сплачено штраф Відповідачу-2. Крім того, Відповідач-2 посилається на те, що вжив необхідних заходів для виконання спірної угоди, направив Відповідачу-1 вимогу (лист від 06.04.2010р.) про здійснення поставки товару у семиденний строк з дня отримання вимоги.

Розглянувши матеріали справи, доводи та заперечення сторін, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що рішення господарського суду Запорізької області від 22 жовтня 2010 року підлягає скасуванню, як таке, що не ґрунтується на чинному законодавстві.

Як свідчать матеріали справи, 02.11.2002р. між ТОВ "Шеф-повар" (Відповідач-1) та ФОП ОСОБА_4 (Відповідач-2) укладено договір поставки вугілля деревного ТМ «Мангал»(2 т), виробником якого є ТОВ "Авангард-Інвест" (Позивач).

З метою виконання зобовязань постачальника, Відповідач-1 уклав 27.11.2009р. договір купівлі-продажу вугілля деревного (2 т +/-5% - Специфікація №1) з Позивачем.

ТОВ "Авангард-Інвест" звернулось до суду з позовом про визнання договору поставки від 02.11.2002р., укладеного між відповідачами, недійсним на підставі ст.234 Цивільного кодексу України, як фіктивного.

Свої вимоги позивач обґрунтував наступним: сторони за спірним договором визначили обсяги, асортимент товару та строк поставки 02.11.2009 року, в той час, як з позивачем договір укладено лише 27.11.2009р., а Специфікацію підписано 30.12.2009 року; єдиним виробником товару є Позивач і укладаючи спірний договір, Відповідач-1 не мав гарантій його виконання; кількість товару за договором не співпадає, тому і у випадку виконання позивачем поставки, мало б місце невиконання спірного договору; Позивачем умови договору з Відповідачем-1 виконані частково, поставлено 1,6530 т вугілля замість 2 т, але Відповідач-1 відмовився від прийняття виконання зобовязання на підставі ч.3 ст.612 Цивільного кодексу України; Відповідачем-1 не вчинено дій по виконанню спірного договору.

З врахуванням викладеного, Позивач вважає спірний договір фіктивним , укладеним з метою обґрунтування в суді збитків Відповідача-1.

Господарський суд погодився з доводами позивача та встановив також, що Відповідачем-1 не вчинено жодних дій щодо поставки товару Відповідачу-2, хоча отримав від Позивача 22.12.2009р. 1,6530 т вугілля і не був позбавлений можливості передати ОСОБА_4 частину товару.

Суд не прийняв до уваги заперечення відповідачів, що умовами спірного договору передбачено поставку 2т вугілля в строк до 30.04.2010 року.

Колегія суддів вважає, що оцінка господарським судом першої інстанції спірного договору купівлі-продажу як фіктивного, ґрунтується на припущеннях.

Відповідно до ст.234 Цивільного кодексу України, фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином.

Для визнання правочину фіктивним необхідно встановити наявність умислу всіх сторін правочину. Саме по собі невиконання правочину сторонами не означає, що укладено фіктивний правочин (п.24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»).

Позивачем не доведено, а господарським судом не встановлено наявність умислу у ТОВ "Шеф-повар" та ОСОБА_4

Підставою для визнання договору недійсним суд першої інстанції фактично визнав невиконання ТОВ "Шеф-повар" зобовязано за спірним договором, що не є достатньою умовою для визнання договору фіктивним.

З врахуванням вищевикладеного, апеляційні скарги підлягають задоволенню, а рішення господарського суду Запорізької області від 22.10.2010 року скасуванню.

Крім того, як відповідачем-1, так і відповідачем-2 заявлено до стягнення з позивача витрати за послуги адвоката в розмірі 2000,00 грн. ( в сукупності 4000,00 грн.).

Відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України до складу судових витрат входить оплата, зокрема, послуг адвоката. В контексті цієї норми, судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Згідно ч.3 ст.48 Господарського процесуального кодексу України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру".

Як вбачається із матеріалів справи, правовідносини між відповідачем-1 та адвокатом ОСОБА_5, відповідачем-2 та адвокатом ОСОБА_5 підтверджуються договорами з надання адвокатських послуг відповідно від 09.08.2010р. та від 10.08.2010р. (відповідно а.с.85,80), за умовами яких клієнт доручає, а адвокат зобовязується здійснювати надання правової допомоги та безпосереднє представництво інтересів клієнта, з повним обсягом прав відповідача, наданих останньому ГПК України, в рамках господарської справи №15/219д/10 за позовом ТОВ "Авангард-Інвест" до ТОВ "Шеф-повар" та ФОП ОСОБА_4 про визнання недійсним договору поставки товару від 02.11.2009р.

Вартість послуг по кожному з вищевказаних договорів становить: за надання послуг як в суді першої, так і апеляційної інстанції по 1000,00 грн. (п.п.3.1,3.2 цих договорів).

Сплата відповідачами адвокатських послуг за вказаними договорами, які надано в суді першої та апеляційної інстанції, підтверджується квитанціями від 23.09.2010р. та 27.09.2010р. (а.с.82,87), квитанціями від 08.12.2010 року (а.с.117, 130), в яких є посилання на відповідні договори з надання адвокатських послуг.

Згідно п.10 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998 № 02-5/78 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" витрати позивачів та відповідачів, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат, крім державного мита, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. За таких обставин, суд з урахуванням обставин конкретної справи, зокрема, ціни позову, може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Колегія апеляційної інстанції, беручи до уваги складність справи, обсяг фактично наданих адвокатом послуг, а також період їх надання, дослідивши документи, які фіксують факт надання таких послуг, вважає за необхідне задовольнити вимогу як відповідача-1, так і відповідача-2 про стягнення з позивача витрат за послуги адвоката в розмірі 2000, 00 грн. частково, оскільки заявлений до стягнення розмір цих витрат надмірно завищений, зменшивши дану суму до 750,00 грн., як такої, що підтверджена матеріалами та обставинами справи, з врахуванням розумності цієї суми для даної справи і фактично наданих послуг адвокатом.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита за подання апеляційних скарг покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Шеф-повар" м.Запоріжжя та фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 м.Запоріжжя задовольнити.

Рішення господарського суду Запорізької області від 22.10.2010 року по справі №15/219д/10-24/302д/10 скасувати.

В задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Авангард-Інвест" м. Запоріжжя про визнання недійсним договору поставки товару від 02.11.2009 року відмовити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Авангард-Інвест" (69063, м. Запоріжжя, вул. Іліча, 4, р/р 26000010047946 в ПАТ “ВТБ Банк” м. Київ, МФО 321767, код ЄДРПОУ 32692239) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Шеф-повар" (69084, м. Запоріжжя, вул. Магістральна, 100-А, р/р 26003186479 “Райффайзен банк Аваль”, м.Київ, МФО 380805, код ЄДРПОУ 36604849) витрати по сплаті послуг адвоката в сумі 750,00грн., витрати за подання апеляційної скарги в розмірі 42,50 грн.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Авангард-Інвест" (69063, м. Запоріжжя, вул. Іліча, 4, р/р 26000010047946 в ПАТ “ВТБ Банк” м. Київ, МФО 321767, код ЄДРПОУ 32692239) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (69098, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) витрати по сплаті послуг адвоката в сумі 750,00грн., витрати за подання апеляційної скарги в розмірі 42,50 грн.

Господарському суду Запорізької області видати відповідні накази.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом 20 днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

ГоловуючийТ.М.Колядко

Судді:І.В.Приходько

Т.А.Шевкова

Надруковано: 6 прим.:

1. позивачу;2, 3. відповідачу; 4. у справу; 5 ДАГС; 6.ГСЗО.