Рішення № 14103387, 11.03.2011, Господарський суд Чернігівської області

11.03.11

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Чернігівської області

14000, м. Чернігів тел. 698-166

проспект Миру , 20 тел.678-853

Іменем України

РІШЕННЯ

09 березня 2011 року Справа № 8/32

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне мале підприємство "Волстас", вул. Індустріальна, 5-В, м. Чернігів, 14001

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, місце реєстрації: АДРЕСА_1; місце фактичного проживання: АДРЕСА_2

про стягнення 1800 грн.

Суддя Т.Г. Оленич

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

Від позивача: Меленевська Н.В. юрисконсульт, довіреність №98 від 08.11.2010р.

Від відповідача: не зявився.

В судовому засіданні на підставі ч.2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача 1800грн. боргу по оплаті наданих транспортних послуг за період з листопада по грудень 2009р., січень 2010р. та березень 2010р.

Відповідач письмового відзиву на позов не надіслав. В силу ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у ній матеріалами.

Копії ухвали суду від 18.02.11р., направлені на адреси відповідача, зазначені у позовній заяві, повернулись до суду неврученими адресату з відмітками оператора поштового звязку, що за фактичним місцем проживання адресат не значиться, а за місцем реєстрації - "за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до ч.1 ст.64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам у справі за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою.

Оскільки копії ухвали про порушення провадження у справі від 18.02.11р. були направлені відповідачу на вказані позивачем в позовній заяві адреси, а саме: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2, які повністю співпадають з адресами місця проживання, зазначеними у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.10), а також у витягу з цього ж реєстру станом на 02.03.11р., тому суд приходить до висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

Приймаючи до уваги, що в силу ст.22 Господарського процесуального кодексу України прийняття участі у судових засіданнях є правом сторони, яким відповідач не скористався, судом явка відповідача обовязковою не визнавалася, а тому суд вважає за можливе здійснювати розгляд справи у відсутності відповідача.

Подане позивачем письмове клопотання про відмову від здійснення технічної фіксації судового процесу судом задоволено.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши в ході розгляду справи по суті пояснення та доводи уповноваженого представника позивача, зясувавши обставини, що мають значення для вирішення спору, перевіривши їх доказами, суд ВСТАНОВИВ:

Договір, як єдиний письмовий документ, між сторонами не укладався.

За період з листопада по грудень 2009р., січень 2010р., березень 2010р. Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне мале підприємство "Волстас" (позивачем у справі) були надані Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 (відповідачу у справі) транспортні послуги.

Факт надання позивачем транспортних послуг підтверджується копіями подорожніх листів вантажного автомобіля, які знаходяться в матеріалах справи та актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) за №ВС-0000136 від 30.11.09р., №ВС-0000145 від 31.12.09р., №ВС-0000012 від 29.01.10р., №ВС-0000033 від 31.03.10р. (а.с.11-14) на загальну суму 2210грн.

Вищевказані акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) підписані представником позивача та відповідачем, а також скріплені печатками сторін. В актах сторонами зазначено про відсутність претензій одна до одній.

Аналіз правовідносин, які виникли між сторонами з приводу надання транспортних послуг свідчить, що між сторонами фактично був укладений договір про надання послуг.

За приписами ст.901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобовязується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобовязується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст.903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобовязаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Для проведення оплати за надані транспортні послуги позивачем предявлялись відповідачеві рахунки-фактури за №ВС-0003143 від 30.11.2009р. на суму 900грн., №ВС-0003369 від 31.12.2009р. на суму 720грн., №ВС-0000144 від 29.01.10р. на суму 260грн., №ВС-0000527 від 31.03.10р. на суму 330грн., а всього на загальну суму 2210грн.

Аналіз вищевказаних рахунків-фактур свідчить, що суми, які підлягали оплаті, повністю співпадають із сумами вартості наданих послуг, зазначених в актах здачі-прийняття робіт, підписаних відповідачем, а також відповідають вартості цих послуг, визначених у помісячних калькуляціях, які надані позивачем до матеріалів справи.

В свою чергу, відповідач здійснив частково оплату за надані послуги, перерахувавши позивачеві грошові кошти лише в сумі 410грн., про що свідчать наявні в матеріалах справи копії банківських виписок позивача з відмітками банківської установи про проведення платежу (а.с.19-21). За таких обставин, матеріалами справи підтверджується факт виконання відповідачем зобовязань по оплаті вартості наданих послуг в сумі 410грн. При цьому, суд звертає увагу на те, що відповідачем при здійсненні платежів у реквізиті платіжного доручення «призначення платежу»робилися посилання на рахунок №144 від 29.01.10р., та акт №136 від 30.11.09р. Отже, суд приходить до висновку, що відповідач своїми діями по оплаті підтвердив надання йому позивачем транспортних послуг вартістю, визначених у рахунках та актах.

Таким чином, залишок вартості неоплачених відповідачем транспортних послуг становить 1800грн.

Враховуючи, що в рахунках-фактурах та в актах здачі-прийняття робіт не встановлені строки виконання зобовязання по оплаті наданих послуг, а тому в силу ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивачем на адресу відповідача була направлена письмова вимога за №107 від 02.12.2010р., в якій містилася вимога про сплату відповідачем суми боргу за надані послуги в розмірі 1800грн., що підтверджується фіскальним чеком №1852 від 03.12.2010р., виданого підприємством звязку, та описом вкладення у цінний лист, оригінали яких знаходяться в матеріалах справи (а.с.23-24).

Таким чином, відповідач з моменту предявлення йому вимоги про оплату вартості отриманого товару повинен був виконати таке зобовязання у встановлений чинним законодавством строк, а саме до 10.12.2010р. включно. Відповідачем у цей строк зобовязання по оплаті наданих послуг не виконано.

В силу ст.193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобовязань.

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується факт неналежного виконання відповідачем зобовязань по оплаті вартості отриманих послуг, на момент прийняття рішення відповідач доказів оплати наданих послуг у повному обсязі не надав, а тому з нього підлягає стягненню 1800грн. боргу.

Приймаючи до уваги вищевикладене, позовні вимоги є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі в розмірі 1800грн. боргу.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються судом на відповідача.

Керуючись ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.530,901,903 Цивільного кодексу України, ст.ст.49,75,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, відомості про номери рахунків у банківській установі відсутні) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне мале підприємство "Волстас", вул. Індустріальна, 5-В, м. Чернігів (ідентифікаційний код 14252662, р/р2600530343300 в ЧОФ АКБ „Укрсоцбанк”, МФО 353014) 1800грн. боргу, 102грн. державного мита та 236грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Т.Г. Оленич

Повний текст рішення складений та підписаний 11 березня 2011 року.

Суддя Т.Г. Оленич