Рішення № 141033433, 29.10.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2026 рокусправа № 380/21362/26

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Костецького Н.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів код ЄДРПОУ 13814885) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (пл. Шашкевича, 1, м. Львів, код ЄДРПОУ 45813957) про скасування постанови про накладення штрафу,-

в с т а н о в и в:

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ПФУ у Львівській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, у якій позивач просить суд:

- визнати протиправними дії державного виконавця та скасувати постанову від 28.09.2026 ВП №81565644 про накладення штрафу у розмірі 10200,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що через ЄСІТС надійшла постанова державного виконавця від 28.09.2026 ВП №81565644 відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції про накладення штрафу в розмірі 10200 грн. (зареєстрована 29.09.2026 за вхідним №13586/14).

Позивач не погоджується із оскаржуваною постановою, оскільки на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11.03.2026 у справі №380/2052/26 здійснено перерахунок пенсії з 01.01.2026 без застосування понижуючих (обмежувальних) коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України №1778 від 30.12.2025 року «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану» в розмірі 82% грошового забезпечення.

Вказує, що на час винесення постанови від 10.09.2026 про накладення штрафу в розмірі 5100 грн. в державного виконавця були відсутні підстави визначені ч. 2 ст.63 Закону №1404-VIII яка передбачає, що умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. 21.09.2026 Головним управлінням подано позов № 1300-1002-5/145885 про скасування постанови про накладення штрафу в розмірі 5100 грн. Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 28.09.2026 у справі №380/19936/26 відкрито спрощене позовне провадження та призначено розгляд позовної заяви в письмовому провадженні на 16.10.2026.

Вважає, що на час винесення постанови від 28.09.2026 про накладення штрафу в розмірі 10200,00 грн. судом ще не розглянуто позовну заяву на штраф 5100,00 грн. та рішення за результатом розгляду позову не набрало законної сили, а тому державним виконавцем передчасно прийнято оспорювану постанову ВП №81565644 від 28.09.2026 за повторне невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення на позивача та накладено штраф на користь держави у розмірі 10200,00 грн. У державного виконавця відсутні підстави для накладення штрафу у розмірі 10200,00 грн. за повторне невиконання рішення боржником.

Ухвалою суду від 13.10.2026 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач щодо задоволення позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Зазначає, що ГУ ПФУ у Львівській області здійснило перерахунок пенсії ОСОБА_1 на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11.03.2026 у справі № 380/2052/26. Натомість, попри проведений перерахунок розміру пенсії ОСОБА_1 , виплата коштів не була здійснена у повному обсязі, а поточні щомісячні виплати всупереч судового рішення, продовжують здійснюватися без урахування рішення суду від 11.03.2026 у справі № 380/2052/26.

Вказує, що по факту повторного невиконання без поважних причин рішення зобов`язального характеру держаним виконавцем 28.09.2026 винесено постанову про накладення штрафу на боржника в розмірі 10200,00 грн. ВП № 81565644 та листом від 28.09.2026 за № 22464/В-4 скеровано на адресу Головного управління Національної поліції у Львівській області подання (повідомлення) про внесення даних до Єдиного реєстру досудових розслідувань стосовно боржника за ознаками складу злочину, передбаченого статтею 382 Кримінального кодексу України. До боржника було доведено про наявність рішення суду, боржник попереджався про необхідність виконати судове рішення, однак вимог виконавчого документа не виконано, поважних причин невиконання не надано, що призвело до вжиття відносно нього заходів примусового виконання.

Вважає, що постанова про накладення штрафу від 28.09.2026 ВП № 81565644 відповідає критеріям правомірності рішень суб`єктів владних повноважень, а вимоги позовної заяви є безпідставними та такими, що не підлягають до задоволення. Просить відмовити в задоволенні позову.

Дослідивши наявні у справі докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 11.03.2026 у справі №380/2052/26 задоволено частково позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо застосування до пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2026 року понижуючих (обмежувальних) коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України №1778 від 30.12.2025 року «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану», обмеження пенсії максимальним розміром.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити з 01.01.2026 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без застосування понижуючих (обмежувальних) коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України №1778 від 30.12.2025 року «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану» та без обмеження пенсії максимальним розміром.

В іншій частині у задоволенні позову відмовлено.

Згадане рішення суду набрало законної сили 02.07.2026 року.

16.07.2026 Львівським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист № 380/2052/26.

23.07.2026 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 81565644 з примусового виконання виконавчого листа №380/2052/26, виданого 16.07.2026 Львівським окружним адміністративним судом. Боржника зобов`язано виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.

Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області листом від 03.08.2026 повідомило головного державного виконавця, що рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11.03.2026 у справі №380/2052/26 виконано, проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 та нараховано заборгованість за період з 01.01.2026 по 31.07.2026 у розмірі 48141,59 грн.

10.09.2026 головним державним виконавцем, керуючись статтями 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову ВП №81565644 про накладення штрафу в розмірі 5100 грн. Одночасно, зобов`язано боржника виконати рішення протягом десяти робочих днів та попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення. 11.09.2026 державним виконавцем, керуючись статтею 74 Закону, винесено постанову про виправлення помилки у процесуальному документі, яку скеровано сторонам виконавчого провадження.

За змістом вказаної постанови, станом на 10.09.2026 вимог виконавчого документа не виконано. У державного виконавця відділу відсутнє документальне підтвердження виконання виконавчого документа. На даний момент відсутні будь-які заборони щодо вчинення виконавцем виконавчих дій примусового характеру, а саме накладення штрафу за невиконання рішення. Також відсутні будь-які підстави для зупинення вчинення виконавчих дій, передбачені Законом України «Про виконавче провадження». Листом від 03.08.2026 за № 1300-0303-5/121159 боржником повідомлено, що на виконання рішення ЛОАС від 11.03.2026 у справі № 380/2052/26 проведене перерахунок пенсії ОСОБА_1 , та нараховано заборгованість за період з 01.01.2026 по 31.07.2026 у розмірі 48141,59 грн. 31.08.2026 на адресу Відділу надійшла заява стягувача ОСОБА_1 від 27.08.2026, якою повідомляється, що рішення Львівського окружного адміністративного суду в справі № 380/2052/26 не виконується боржником. Згідно з долученим перерахунком пенсії за пенсійною справою № 9118267 від 10.08.2026, нарахована сума до виплати становить 37227,58 грн. Однак, фактично Стягувач отримує пенсію без урахування рішення суду від 11.03.2026 у справі № 380/2052/26. Боржник не просто не виплачує ретроспективну заборгованість, а взагалі не виконує рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11.03.2026 у справі № 380/2052/26, що набрало законної сили 02.07.2026, в частині поточних щомісячних виплат. Пенсія перерахована, та виплачується із обмеженням максимальним розміром пенсії, без урахування рішення ЛОАС від 11.03.2026 у справі № 380/2052/26. Боржник ігнорує судове рішення та здійснює виплату стягувачу в заниженому розмірі, що підтверджується долученим перерахунком пенсії за пенсійною справою № 9118267 від 10.08.2026 та випискою по картковому рахунку Стягувача. Таким чином, ГУ ПФУ у Львівській області продовжує щомісячно вчиняти протиправні дії, виплачуючи занижену пенсію, всупереч існуванню рішення суду від в 11.03.2026 в справі № 380/2052/26 (що набрало законної сили 02.07.2026).

21.09.2026 ГУ ПФУ у Львівській області подано позов до Львівського окружного адміністративного суду про скасування постанови про накладення штрафу в розмірі 5100 грн. Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 28.09.2026 у справі №380/19936/26 відкрито спрощене позовне провадження у справі.

28.09.2026 головним державним виконавцем, за повторне невиконання без поважних причин рішення зобов`язального характеру, винесено постанову про накладення штрафу на боржника в розмірі 10200,00 грн. ВП № 81565644 та листом від 28.09.2026 за № 22464/В-4 скеровано на адресу Головного управління Національної поліції у Львівській області подання (повідомлення) про внесення даних до Єдиного реєстру досудових розслідувань стосовно боржника за ознаками складу злочину, передбаченого статтею 382 Кримінального кодексу України.

За змістом вказаної постанови, станом на сьогодні рішення боржником не виконано; поважних причин невиконання не надано.

Вважаючи протиправною постанову від 28.09.2026 ВП №81565644 про накладення штрафу у розмірі 10200,00 грн., позивач звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд керувався таким.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII).

Відповідно до ст. 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно ч. 1 ст. 3 Закону № 1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України (пункт 1).

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Пунктами 1 та 16 частини третьої статті 18 Закону № 1404-VIII визначено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.

Статтею 26 Закону № 1404-VIII передбачено початок примусового виконання рішення, зокрема:

- виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення (пункт 1 частини першої);

- виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей (частина п`ята);

- за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною) (частина шоста).

Відповідно до ч. 1 ст. 63 Закону № 1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

Згідно ч. 2 ст. 63 Закону № 1404-VIII у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Відповідно до ч. 3 ст. 63 Закону № 1404-VIII виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 75 Закону № 1404-VIII, у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Таким чином, накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов`язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання. Застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження. Умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов`язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об`єктивні перешкоди для невиконання зобов`язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.

Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону № 1404-VIII. Тобто, на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.

Поважними в розумінні наведених норм Закону № 1404-VIII можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.

Отже, постанова про накладення штрафу за невиконання судового рішення може бути винесена лише за умови, що судове рішення не виконано боржником без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість виконати таке судове рішення, проте не зробив цього.

Предметом позову у цій справі є постанова відповідача від 28.09.2026 про накладення штрафу в подвійному розмірі - 10200,00 грн. за повторне невиконання без поважних причин рішення суду зобов`язального характеру.

Суд зазначає, що позивач не надав жодних доказів виконання рішення суду на вимоги державного виконавця, які зазначені у постанові про накладення штрафу, що також підтверджується матеріалами виконавчого провадження № 81565644, а саме, не надано доказів, які б спростовували встановлений державним виконавцем факт неповного виконання судового рішення в частині здійснення виплати перерахованої пенсії.

Позивач посилається на постанову Кабінету Міністрів України № 821, однак рішенням Київського окружного адміністративного суду від 04.03.2026 у справі №320/51895/25 вказану постанову визнано протиправною та нечинною. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.06.2026 зазначене рішення залишено без змін.

Отже, правова підстава, на яку посилається позивач в обґрунтування виплати заборгованості виключно в межах бюджетних асигнувань та у порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України № 821, втратила чинність.

Посилання позивача у позові на відсутність бюджетного фінансування як на поважну причину невиконання рішення не можуть бути взяті судом до уваги, оскільки такі обставини не були належним чином підтверджені органу ДВС під час примусового виконання та не доведені належними і допустимими доказами в суді.

Суд враховує сталу практику Верховного Суду щодо застосування статті 63 Закону № 1404-VIII у правовідносинах з органами Пенсійного фонду України.

У постановах Верховного Суду (зокрема, від 24.01.2020 у справі № 804/2988/17, від 19.08.2020 у справі №815/2141/18 та інших) послідовно висловлюється позиція, що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення з поважних причин. Верховний Суд неодноразово наголошував, що часткове виконання рішення суду, зокрема проведення лише перерахунку пенсії без її фактичної повної виплати, не є належним виконанням рішення суду. Наявність Порядку № 821 не звільняла суб`єкта владних повноважень від обов`язку своєчасно та в повному обсязі виконати судове рішення.

Посилання боржника на те, що він вчинив всі можливі дії в межах наданих повноважень, суд відхиляє як необґрунтовані, оскільки рішенням суду зобов`язано саме здійснити виплату, а не включити стягувача до реєстру для подальших виплат.

Здійснення державним виконавцем заходів примусового виконання, зокрема накладення штрафів за повторне невиконання рішення без поважних причин, є законним і необхідним інструментом забезпечення дієвості судового рішення.

Враховуючи викладене, суд вважає, що державний виконавець обґрунтовано встановив факт невиконання рішення суду без поважних причин, що відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» є підставою для накладення штрафу.

Отже, оскільки позивач повторно не виконав рішення суду на вимогу державного виконавця, то суд вважає, що відповідач правомірно виніс постанову від 28.09.2026 ВП № 81565644 про накладення штрафу у розмірі 10200 грн. на Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області.

Згідно із вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки доказів, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд робить висновок про відмову у задоволенні позову повністю.

У відповідності до вимог ст.139 КАС України судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 242-246, 287, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ухвалив:

у задоволенні позову Головного управління ПФУ у Львівській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про скасування постанови про накладення штрафу відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст судового рішення складено 29.10.2026 року.

СуддяКостецький Назар Володимирович