Рішення № 141033407, 29.10.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Львів

29 жовтня 2026 рокусправа № 380/9000/26

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кондратюк Ю.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах малолітнього сина ОСОБА_2 до Головного управління ДПС у Львівській області визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом в інтересах малолітнього сина ОСОБА_2 (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Львівській області (далі відповідач), у якому просить:

- визнати протиправними дії та бездіяльність Головного управління ДПС у Львівській області щодо відмови у реєстрації малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у Державному реєстрі фізичних осіб платників податків та невнесення його облікових даних до Державного реєстру фізичних осіб платників податків з підстав ненадання довідки про реєстрацію особи громадянином України;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Львівській області зареєструвати малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у Державному реєстрі фізичних осіб платників податків на підставі поданих документів та видати ОСОБА_1 як матері малолітньої дитини документ, що засвідчує таку реєстрацію.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що звернулася до Центру обслуговування платників Головного управління ДПС у Львівській області з питання реєстрації малолітнього сина ОСОБА_2 у Державному реєстрі фізичних осіб платників податків та отримання документа, що засвідчує таку реєстрацію, проте отримала відмову з підстав не подання довідки про реєстрацію сина громадянином України та підтвердження місця проживання. Вважає такі вимоги відповідача щодо подання додаткової довідки безпідставними, адже вони не передбачені чинним законодавством. У зв`язку з цим просить визнати протиправними дії та бездіяльність відповідача.

Ухвалою судді від 11.05.2026 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою судді від 18.05.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

29.05.2026 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Відзив обґрунтований тим, що Головне управління ДПС у Львівській області діяло в межах повноважень та відповідно до вимог законодавства України. Відповідно до п. 70.5 ст. 70 Податкового кодексу України та п. 4 розділу VII Положення № 822, реєстрація малолітньої дитини в ДРФО здійснюється за умови подання передбачених документів.

Зазначає, що позивач подала свідоцтво про народження дитини, власний паспорт та витяг із реєстру територіальної громади щодо себе, але не надала довідки про реєстрацію сина громадянином України. У свідоцтві про народження відомості про громадянство батька відсутні, а паспорт громадянина України батько отримав після народження дитини, що, на думку відповідача, не підтверджує його громадянство на момент народження дитини.

Наголошує, що під час звернення ОСОБА_1 до Центру обслуговування платників Головного управління ДПС у Львівській області за отриманням облікової картки платника податків свого сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , Головний державний інспектор Головного управління ДПС у Львівській області висловила прохання до ОСОБА_1 надати довідку про реєстрацію особи ОСОБА_2 громадянином України (відповідно до п.4 р. VIІ Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків» від 29.09.2017 № 822), а також надала Положення для підтвердження законності висловленого, де зазначено що відповідно до п.4 розділу VII Положення, облікові картки № 1ДР малолітніх осіб (до 14 років) подаються одним із батьків (усиновителем, опікуном, піклувальником) за наявності свідоцтва про народження дитини та документа, що посвідчує особу одного із батьків (усиновителя, опікуна, піклувальника).

Однак, ОСОБА_1 не надала відповідну довідку. Позивач повідомила, що батько дитини має подвійне громадянство (України та Ізраїлю).

Одночасно з цим, звертає увагу суду, що відповідно до Закону України від 11.12.2003 №1382-IV «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» (чинний на момент народження дитини) батьки або інші законні представники зобов`язані зареєструвати місце проживання новонародженої дитини протягом трьох місяців з дня державної реєстрації її народження. Проте Витяг з реєстру територіальної громади на ОСОБА_2 не було надано, оскільки дитина не зареєстрована.

Відповідач вважає вимогу про надання додаткових документів правомірною, а твердження позивача про протиправність дій податкового органу необґрунтованими. Просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

03.06.2026 від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій додатково обґрунтовує підставність позовних вимог.

Звертає увагу суду, що відповідач не довів наявності обставин, з якими п. 4 розділу VII Положення № 822 пов`язує обов`язок подання такої довідки, а саме що батьки або один із батьків ОСОБА_2 на дату його народження були іноземцями або особами без громадянства.

Навпаки, зі свідоцтва про народження дитини вбачається, що матір`ю дитини є ОСОБА_1 , громадянка України. Відповідно до статті 7 Закону України «Про громадянство України» особа, батьки або один із батьків якої на момент її народження були громадянами України, є громадянином України; особа, яка має право на набуття громадянства України за народженням, є громадянином України з моменту народження.

Отже, громадянство малолітнього ОСОБА_2 виникло з моменту народження в силу прямої норми закону, оскільки його мати на момент народження дитини була громадянкою України. Закон не ставить набуття дитиною громадянства України за народженням у залежність від наявності або відсутності заповненої графи «громадянство» щодо другого з батьків у внутрішніх інформаційних базах ДПС.

07.06.2026 від відповідача надійшло заперечення, в якому просить відхилити наведені у відповіді на відзив аргументи та міркування з підстав їх недоведеності.

З`ясувавши обставини, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 є громадянкою України, що підтверджується паспортом громадянина України від 06.06.2017.

ОСОБА_3 є громадянином України, що підтверджується паспортом громадянина України від 05.12.2019.

Відповідно до Свідоцтва про народження Серії НОМЕР_1 ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 та батьками дитини є ОСОБА_3 (громадянство не вказано) та ОСОБА_1 (громадянка України).

06.02.2026 ОСОБА_1 звернулася до Центру обслуговування платників Головного управління ДПС у Львівській області з метою реєстрації малолітнього сина у Державному реєстрі фізичних осіб платників податків. Позивач подала свідоцтво про народження дитини, документ, що посвідчує її особу, та витяг з реєстру територіальної громади, що сторонами не заперечується та підтверджується.

Реєстрацію дитини відповідач не здійснив, оскільки у відомостях Державного реєстру фізичних осіб платників податків щодо батька дитини ОСОБА_3 графа «громадянство» не заповнена та позивачем не надано довідку про реєстрацію ОСОБА_2 громадянином України.

У відповідь на звернення позивача від 06.02.2026 відповідач Листами від 25.02.2026 №179/Г/13-01-52-02 та №180/ГР/13-01-52-02 повідомив, що внесення облікових даних у Державний реєстр фізичних осіб платників податків можливе за умови додержання вимог Положення № 822.

У відповідь на скаргу від 06.02.2026 Державна податкова служба України листом від 04.03.2026 №1555/Г/99-00-12-04-02-09 повідомила, що при перевірці документів, інспектором відділу ведення державного реєстру фізичних осіб платників податків ОСОБА_4 було виявлено, що батько дитини ОСОБА_3 , на момент народження дитини не був громадянином України, а саме графа «громадянство» не була заповнена. Громадянці ОСОБА_1 повідомлено, що реєстрацію у Державному реєстрі ОСОБА_2 буде здійснено при наданні довідки підтвердження факту належності ОСОБА_2 до громадянства України відповідно до пункту 4 розділу VII Положення № 822.

3 огляду на зазначене, за результатами розгляду скарги, а також з урахуванням вимог чинного законодавства повідомили, що посадові особи діяли в межах повноважень та у спосіб, що передбачені діючим законодавством.

Вважаючи дії відповідача щодо відмови у реєстрації малолітнього сина у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Змістом спірних правовідносин є порядок реєстрації фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 70.1 статті 70 Податкового кодексу України (далі ПК України) встановлено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, формує та веде Державний реєстр фізичних осіб - платників податків.

До Державного реєстру вноситься інформація про осіб, які є:

- громадянами України;

- іноземцями та особами без громадянства, які постійно проживають в Україні;

- іноземцями та особами без громадянства, які не мають постійного місця проживання в Україні, але відповідно до законодавства зобов`язані сплачувати податки в Україні або є засновниками юридичних осіб, створених на території України, або набули статусу електронного резидента (е-резидента).

Облік фізичних осіб - платників податків, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган, ведеться в окремому реєстрі Державного реєстру за прізвищем, ім`ям, по батькові та серією і номером паспорта без використання реєстраційного номера облікової картки.

Відповідно до п. 70.5 статті 70 ПК України фізична особа - платник податків незалежно від віку (як резидент, так і нерезидент), для якої раніше не формувалася облікова картка платника податків та яка не включена до Державного реєстру, зобов`язана особисто або через законного представника чи уповноважену особу подати відповідному контролюючому органу облікову картку фізичної особи - платника податків, яка є водночас заявою для реєстрації в Державному реєстрі, та пред`явити документ, що посвідчує особу.

Облікова картка фізичної особи - платника податків може бути подана в електронній формі засобами електронних комунікацій з дотриманням вимог законодавства у сфері електронних довірчих послуг, електронного документообігу, надання публічних (електронних публічних) послуг.

Подання іноземцем заяви на набуття статусу електронного резидента (е-резидента) прирівнюється до особистого подання до відповідного контролюючого органу облікової картки фізичної особи - платника податків та заяви для реєстрації в Державному реєстрі.

Фізична особа - платник податків, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, зобов`язана особисто подати відповідному контролюючому органу повідомлення та документи для забезпечення її обліку за прізвищем, ім`ям, по батькові і серією та номером паспорта, а також пред`явити паспорт.

Фізична особа подає облікову картку фізичної особи - платника податків або повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків) до контролюючого органу за своєю податковою адресою, а фізична особа, яка не має постійного місця проживання в Україні, - контролюючого органу за місцем отримання доходів або за місцезнаходженням іншого об`єкта оподаткування.

Для заповнення облікової картки фізичної особи - платника податків використовуються дані документа, що посвідчує особу. Для заповнення повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків) використовуються дані паспорта.

Форма облікової картки фізичної особи - платника податків та повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків) і порядок їх подання встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Фізична особа несе відповідальність згідно із законом за достовірність інформації, що подається для реєстрації у Державному реєстрі.

Відповідно до статей 63 та 70 глави 6 розділу II Податкового кодексу України з метою визначення єдиної методики реєстрації фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків розроблено Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 29 вересня 2017 року № 822 (далі - Положення № 822).

Пунктом 2 Розділу І Положення № 822 визначено, що Державний реєстр створений для забезпечення єдиного державного обліку фізичних осіб, які зобов`язані сплачувати податки, збори у порядку та на умовах, що визначаються Податковим кодексом України та іншими нормативно-правовими актами України, з метою створення умов для здійснення контролюючими органами контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати податків, нарахованих фінансових санкцій, дотриманням податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до п. 1 Розділу ІІ Положення № 822 усі фізичні особи - платники податків та зборів реєструються у контролюючих органах шляхом включення відомостей про них до Державного реєстру у порядку, визначеному цим Положенням.

Згідно з пп. 1, 4 п. 1 Розділу ІІІ Положення № 822 для проведення реєстрації, внесення змін, отримання картки платника податків або відомостей з Державного реєстру використовуються дані документа, що посвідчує особу:

1) для громадян України:

- паспорт громадянина України (далі - паспорт);

- паспорт громадянина України для виїзду за кордон з відміткою про оформлення документів для виїзду громадян України за кордон на постійне проживання (для громадян України, які виїжджають за кордон на постійне проживання чи постійно проживають за кордоном);

- тимчасове посвідчення громадянина України;

- Е-паспорт і е-паспорт для виїзду за кордон пред`являються особою замість та без додаткового пред`явлення паспорта громадянина України, паспорта громадянина України для виїзду за кордон. У разі пред`явлення громадянами України е-паспорта і е-паспорта для виїзду за кордон контролюючі органи забезпечують перевірку таких документів у порядку, визначеному законодавством;

4) для підтвердження інформації про задеклароване (зареєстроване) місце проживання (перебування) особа подає один з таких документів:

- витяг з реєстру територіальної громади;

- паспорт, виготовлений у формі книжечки;

- тимчасове посвідчення громадянина України.

Порядок реєстрації фізичних осіб у Державному реєстрі (крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків) визначено розділом VII Положення № 822.

За приписами п.1 розділу VII Положення № 822 фізична особа незалежно від віку (як резидент, так і нерезидент), яка не включена до Державного реєстру, зобов`язана особисто або через представника подати до відповідного контролюючого органу облікову картку фізичної особи - платника податків за формою № 1ДР (далі - Облікова картка № 1ДР) (додаток 2), яка є водночас заявою для реєстрації у Державному реєстрі, та пред`явити документ, що посвідчує особу, який містить необхідні для реєстрації реквізити (прізвище (за наявності), ім`я, по батькові (за наявності), дату народження, місце народження, місце проживання (за наявності), громадянство).

Пунктом 4 розділу VII Положення № 822 встановлено, що облікові картки № 1ДР малолітніх осіб (до 14 років) та осіб віком від 14 до 18 років, які ще не отримали паспорт громадянина України вперше, крім випадків подання Облікових карток № 1ДР неповнолітніх осіб для оформлення картки платника податків в електронній формі, подаються одним із батьків (іншим законним представником дитини) за наявності свідоцтва про народження дитини та документа, що посвідчує особу одного із батьків (іншого законного представника дитини). Якщо свідоцтво про народження дитини видане не українською мовою, необхідно подати засвідчений в установленому законодавством порядку переклад такого свідоцтва українською мовою (після пред`явлення повертається) та його копію.

У разі, коли батьки чи один із батьків малолітньої особи або особи, віком від 14 до 18 років, яка ще не отримала паспорт громадянина України вперше,на дату її народження були іноземцями або особами без громадянства, для підтвердження факту належності такої особи до громадянства України подається довідка про реєстрацію особи громадянином України (після пред`явлення повертається).

Відповідно до п. 6 розділу VII Положення № 822 реєстрація фізичної особи у Державному реєстрі здійснюється протягом трьох робочих днів від дня подання до контролюючого органу Облікової картки № 1ДР.

У разі виявлення недостовірних даних або помилок у поданій Обліковій картці щодо внесення прізвища, імені, по батькові, дати чи місця народження, задекларованого (зареєстрованого) місця проживання (перебування) тощо фізичній особі може бути відмовлено у реєстрації (у разі неможливості виправлення недостовірних даних або помилок у встановлений строк) або продовжено строк реєстрації до десяти робочих днів.

Пунктом 8, 12 розділу VII Положення № 822 визначено, що документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі, надається протягом трьох робочих днів з дня звернення фізичної особи, її представника до контролюючого органу.

Документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі малолітньої особи або особи віком від 14 до 18 років, яка ще не отримала паспорт громадянина України вперше, крім випадків оформлення такого документа неповнолітньої особи в електронній формі, видається одному з батьків (іншому законному представнику дитини) за наявності свідоцтва про народження дитини та документа, що посвідчує особу одного з батьків (іншого законного представника дитини). Якщо свідоцтво про народження дитини видане не українською мовою, необхідно подати засвідчений в установленому законодавством порядку переклад такого свідоцтва українською мовою (після пред`явлення повертається) та його копію (п. 12).

Отже, облікові картки № 1ДР малолітніх осіб (до 14 років), які ще не отримали паспорт громадянина України вперше, подаються одним із батьків (іншим законним представником дитини) за наявності свідоцтва про народження дитини та документа, що посвідчує особу одного із батьків. Документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі малолітньої особи видається одному з батьків (іншому законному представнику дитини) за наявності свідоцтва про народження дитини та документа, що посвідчує особу одного з батьків (іншого законного представника дитини).

Водночас у разі виявлення недостовірних даних або помилок у поданій Обліковій картці щодо внесення прізвища, імені, по батькові, дати чи місця народження, задекларованого (зареєстрованого) місця проживання (перебування) тощо фізичній особі може бути відмовлено у реєстрації.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 звернулася до відповідача із заявою щодо реєстрації малолітнього ОСОБА_2 у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків як мати дитини та подала документ, що посвідчує її особу та свідоцтво про народження дитини, проте отримала відмову.

Суд критично ставиться до доводів відповідача про те, що батько дитини ОСОБА_3 , на момент народження дитини, не був громадянином України, оскільки у Свідоцтві про народження Серії НОМЕР_1 графа громадянство не заповнена, з огляду на таке.

ОСОБА_3 (батько дитини) є громадянином України, що підтверджується паспортом громадянина України від 05.12.2019. Дата видачі паспорта громадянина України батька, а саме 05.12.2019 не встановлює дату набуття ним громадянства України та не доводить відсутності такого громадянства станом на момент народження дитини ІНФОРМАЦІЯ_2 , а свідчить тільки про дату, коли такий був оформлений та виготовлений державним органом.

До того ж, відповідно до Свідоцтва про шлюб Серії НОМЕР_2 від 27.05.2017 як і ОСОБА_3 , так і ОСОБА_5 є громадяни України.

Водночас відповідач не надав інших належних доказів, які підтверджували б обставини, з якими пункт 4 розділу VII Положення № 822 пов`язує обов`язок подання довідки.

З огляду на викладене, у суду відсутні підстави вважати що на дату народження дитини ОСОБА_3 та ОСОБА_5 були іноземцями або особами без громадянства, як наслідок вимога інспектора про надання довідки про реєстрацію особи громадянином України є необґрунтованою.

Посилання відповідача на можливе подвійне громадянство батька також не змінює наведеного висновку. Саме по собі таке твердження, без належних доказів правового статусу батька на момент народження дитини, не підтверджує наявності передбаченої пунктом 4 розділу VII Положення № 822 умови для витребування довідки.

Щодо доводів про відсутність витягу з реєстру територіальної громади щодо дитини то суд зазначає, що пункт 4 розділу VII Положення № 822 визначає вичерпний перелік документів, які подаються одним із батьків для реєстрації малолітньої особи, а саме свідоцтво про народження дитини та документ, що посвідчує особу одного з батьків. При цьому, як встановлено судом, ОСОБА_1 при зверненні із заявою надано витяг з реєстру територіальної громади, що сторонами не заперечується, тому покликання відповідача в цій частині не знайшли свого підтвердження.

Суд також враховує, що пунктом 6 розділу VII Положення № 822 встановлено можливість відмови у реєстрації у разі виявлення недостовірних даних або помилок у поданій Обліковій картці щодо внесення прізвища, імені, по батькові, дати чи місця народження, задекларованого (зареєстрованого) місця проживання (перебування) тощо.

Відповідач не зазначив конкретних недостовірних відомостей чи помилок в обліковій картці позивача. Обґрунтування відповідача зводиться до вимоги додаткових документів, обов`язковість подання яких у цій ситуації судом не встановлено.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що дії відповідача щодо відмови у реєстрації малолітнього ОСОБА_2 у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків з підстав ненадання додаткових документів не відповідають вимогам законодавства, а тому такі слід визнати протиправними. Позовні вимоги щодо реєстрації малолітнього ОСОБА_2 у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків на підставі поданих документів є похідними та підлягають до задоволення.

Позовні вимоги щодо видачі ОСОБА_1 як матері малолітньої дитини документу, що засвідчує таку реєстрацію, задоволенню не підлягають як передчасні, оскільки відповідач на момент розгляду справи не здійснив такої реєстрації. До того ж, в силу п. 12 розділу VII Положення № 822 відповідач повинен видати документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі малолітньої особи одному з батьків за наявності свідоцтва про народження дитини та документа, що посвідчує особу одного з батьків.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Доводи відповідача про правомірність своїх дій спростовано наведеним вище аналізом чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини. Тому такі доводи судом до уваги не беруться.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Даючи оцінку поведінці відповідача, яка зумовила звернення позивача до суду з цим позовом, суд дійшов висновку. що така не відповідає визначеним ч. 2 ст. 2 КАС України критеріям поведінки відповідача у спірних правовідносинах та чинному законодавству.

Оцінюючи зібрані у справі докази в сукупності та мотиви суду щодо кожної з позовних вимог, суд дійшов висновку, що позов потрібно задовольнити частково.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 2, 8-10, 14, 72-79, 90, 139, 241-246, 293, 295 КАС України, суддя, -

У Х В А Л И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Львівській області щодо відмови ОСОБА_1 у реєстрації малолітнього ОСОБА_2 у Державному реєстрі фізичних осіб платників податків.

3. Зобов`язати Головне управління ДПС у Львівській області зареєструвати малолітнього ОСОБА_2 у Державному реєстрі фізичних осіб платників податків на підставі поданих документів.

4. У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

5. Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області сплачений судовий збір, пропорційно до задоволених позовних вимог, в сумі 532 (п`ятсот тридцять дві) гривні 48 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) в інтересах малолітнього сина ОСОБА_2 .

Відповідач: Головне управління ДПС у Львівській області (79003, вул. Стрийська, 35, м. Львів; ЄДРПОУ 43968090).

Повне рішення суду складено 29.10.2026.

Суддя Кондратюк Юлія Степанівна